Справа № 372/781/25
"22" квітня 2025 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, скаржника - ОСОБА_1 , представника скаржника - адвоката А.С.Каплі, представника ДВС - не з'явився, стягувача - ОСОБА_2 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування довідки-розрахунку заборгованості з аліментів, заінтересовані особи Обухівський відділ Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 , стягувач - ОСОБА_2 ,
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Черненко Алли Анатоліївни щодо порядку здійснення розрахунку заборгованості у довідці-розрахунку заборгованості по аліментах з 01.01.2018 по 01.01.2025 №76038648 від 28.01.2025.
В обґрунтування скарги заявник послався на те, що на виконанні Обухівського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження №76038648 з виконання виконавчого листа №277/763/15-ц від 30.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі частки доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця та до досягнення нею повноліття, починаючи з 19.08.2015.
Старшим державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Черненко Аллою Анатоліївною складено довідку-розрахунок заборгованості з аліментів за період з січня 2018 року по грудень 2024 року №76038648 від 28.01.2025, відповідно до якої борг по аліментах станом на грудень 2024 року становить 58639,46 грн. А також врахувавши надходження на депозитний рахунок 09.01.2024 грошових коштів в розмірі 9000,14 грн, заборгованість станом на 01.01.2025 становить 49963,32 грн.
Однак, скаржник вважає, що державним виконавцем протиправно не враховані розписки стягувача про отримання аліментів. У своїй відповіді від 28.01.2025 державний виконавець вказав, що стягувачем не було надано докази на підтвердження отримання таких коштів по розписках.
Скаржник наполягає на тому, що стягувач - ОСОБА_2 отримувала аліменти на дитину в загальному розмірі 48600 грн, що підтверджено наданими нею розписками. Тому, на думку скаржника в нього фактично заборгованість по аліментах станом на 01.01.2025 становить 1093,32 грн.
На підставі викладеного, просив визнати дії державного виконавця неправомірними, зобов'язати ВДВС врахувати надані заявником розписки стягувача, як сплату аліментів відповідно до виконавчого листа, зобов'язати ВДВС скласти нову довідку-розрахунок заборгованості.
Ухвалою суду від 20.03.2025 скаргу залишено без руху. У встановлений судом строк скаржник усунув недоліки скарги.
Ухвалою суду від 03.04.2025 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Обухівський відділ Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду подав відзив на скаргу, де зазначив, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №76038648 складено довідку-розрахунок, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 по аліментах станом на 01.11.2024 становить 62999,86 грн. Державним виконавцем здійснено перерахунок заборгованості, в якому враховано всі подані боржником квитанції, де є призначення платежу «аліменти» та зазначено «на утримання дитини». Тому, складено нову довідку-розрахунок від 28.01.2025, де заборгованість станом на 12.12.2024 становить 49693,32 грн. Державний виконавець просив суд відмовити в задоволенні скарги
У судовому засіданні скаржник та його представник підтримали подану скаргу, вказали, що до матеріалів скарги додали розписки стягувача про отримання аліментів. Підстав для їх неврахування при здійсненні розрахунку заборгованості у державного виконавця не було. Тому, просили задоволити скаргу.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, просив розглянути подану скаргу без його участі.
Стягувач - ОСОБА_2 у судовому засіданні вказала, що дійсно писала вказані розписки, вона цього не заперечує. Однак, вказані розписки були написані на підтвердження отримання коштів на лікування дитини в ортодонта, що не являється аліментами, а є додатковими витратами на дитину. Під час написання таких розписок вона не була обізнана про те, що існує різниця між аліментами та додатковими витратами на дитину, зокрема на її лікування. Тому, стягувач заперечує проти поданої скарги.
У судовому засіданні від 22.04.2025 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Дослідивши матеріали справи, виконавчого провадження, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідно до постанови від 13.09.2024 відкрите виконавче провадження ВП №76038648 з примусового виконання судового рішення відповідно до виконавчого листа №277/763/15-Ц від 30 серпня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліментів на користь позивача ОСОБА_2 на утримання дитини дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи стягнення з 19 серпня 2015 року часу звернення до суду з позовом (а.с.10).
04 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав до відділу ДВС заяву, в якій він вказав, що отримав довідку-розрахунок про стан заборгованості по аліментах від 25.11.2024, де заборгованість становить 62999,86 грн. Однак, у боржника наявні розписки стягувача та квитанції про сплату аліментів, які ОСОБА_1 просив врахувати при розрахунку заборгованості (а.с.11-12).
28 січня 2025 року державний виконавець сформував довідку-розрахунок про стан заборгованості по аліментах №76038648, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 по аліментах на утримання дитини становить 58693,46 грн, враховуючи надходження на депозитний рахунок в розмірі 9000,14 грн (09.01.2024), заборгованість станом на 01.01.2025 становить 49693,32 грн (а.с.21-24).
У відповіді на звернення ОСОБА_1 Обухівський відділ Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вказав, що розписки, надані боржником, про отримання аліментів містять відомості про передачу коштів стягувачу, однак стягувачем не надано до відділу жодних доказів на підтвердження факту отримання цих коштів. Квитанції з призначенням платежу «аліменти» були враховані при розрахунку заборгованості, однак не враховані квитанції без призначення платежу (а.с.19-20).
Спірним питанням у поданій ОСОБА_1 скарзі є неврахування державним виконавцем розписок стягувача - ОСОБА_2 при формуванні довідки-розрахунку від 28.01.2025.
Згідно статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно вимог частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно положень статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок стягнення аліментів.
Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України (частина третя статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частин 1 і 2 статті 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
Згідно правил статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно пунктів 1 і 2 розділу І «Загальні положення» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5(в редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року №2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року №489/20802, із послідуючими змінами, ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (виконавчих документів), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, здійснюють державні виконавці та приватні виконавці (крім рішень, передбачених частиною другою статті 5 Закону).
У розділі XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень визначені особливості виконання рішень про стягнення аліментів.
Згідно пункту 1 Інструкції виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості: назва і дата видачі виконавчого документа; прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові стягувача; дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача; УНЗР стягувача - фізичної особи (за наявності); номер телефону стягувача; спосіб перерахування стягнутих аліментних сум; реквізити рахунку в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, для отримання аліментних сум (за наявності). У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок або електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).
До заяви про примусове виконання рішення, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.
У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, визначених статтями 4, 5 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, яка виготовляється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.
Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець направляє стягувачу роз'яснення положень статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частини п'ятої статті 157 Сімейного кодексу України та частини дев'ятої статті 71 Закону.
Згідно пункту 2 цього розділу Інструкції виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.
У разі якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про звернення стягнення на доходи боржника згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом.
Якщо з боржника стягуються аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, виконавець у постанові зазначає про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.
Згідно пункту 4 розділу ХVІ Інструкції виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
У розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, згідно додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень (пункт 4 розділу ХVІ), мають бути відображені такі відомості: 1. місяць/рік; 2. розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості; 3. розмір аліментів, визначений у виконавчому документі; 4. сума аліментів, яка підлягає стягненню; 5. сплачено боржником/стягнуто виконавцем; 6. заборгованість на 30 число поточного місяця; 7. сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження; 8. сукупний розмір заборгованості.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснення відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.
Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв'язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого десятирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.
Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно пункту 7 розділу ХVІ Інструкції у разі надходження до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця заяви стягувача про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів орган державної виконавчої служби, приватний виконавець протягом трьох робочих днів видають стягувачу довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів (додаток 16), яка скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Для видачі довідки виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Як вбачається із скарги боржника ОСОБА_1 , він просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 01.01.2018 по 01.01.2025 та скасувати довідку-розрахунок від 28.01.2025 №76038648.
Відповідно до частини 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина 8).
Судом встановлено, що на підтвердження сплати аліментів боржником державному виконавцю були надані розписки ОСОБА_2 про отримання «аліментів на утримання доньки» за:
липень 2018 року в розмірі 1500 грн (05.08.2018);
серпень 2018 року в розмірі 1500 грн (09.06.2019);
вересень 2018 року в розмірі 1500 грн (09.06.2019);
жовтень 2018 року в розмірі 3000 грн (09.06.2019);
листопад 2018 року в розмірі 1500 грн (09.06.2019);
грудень 2018 року в розмірі 2000 грн (09.06.2019);
січень 2019 року в розмірі 1500 грн (09.06.2019);
лютий 2019 року в розмірі 3000 грн (09.06.2019);
березень 2019 року в розмірі 1500 грн (09.06.2019);
квітень 2019 року в розмірі 1500 грн (09.06.2019);
травень 2019 року в розмірі 1500 грн (09.06.2019);
червень 2019 року в розмірі 1500 грн (09.06.2019);
липень 2019 року в розмірі 3000 грн (01.09.2019);
серпень 2019 року в розмірі 3000 грн (01.09.2019);
вересень 2019 року в розмірі 4000 грн (01.11.2019);
жовтень 2019 року в розмірі 5000 грн (01.11.2019);
листопад 2019 року в розмірі 2300 грн (29.02.2020);
грудень 2019 року в розмірі 2300 грн (29.02.2020);
січень 2020 року в розмірі 2500 грн (29.02.2020);
лютий 2020 року в розмірі 2500 грн (29.02.2020);
березень 2020 року в розмірі 2500 грн (06.04.2020) (а.с.13-18).
Жодних доказів в спростування написання розписок та факту отримання грошових кошів стягувач суду не надала.
Навпаки, в судовому засіданні стягувач - ОСОБА_2 підтвердила факт написання вказаних розписок та отримання коштів.
Суд критично оцінює посилання стягувачки на той факт, що вказані в розписках кошти не були аліментами, а фактично в розумінні статті 185 СК України додатковими витратами на лікування дитини у лікаря-ортодонта.
Суд вказує, що в досліджених судом розписках ОСОБА_2 зазначила про отримання від ОСОБА_1 саме «аліментів на утримання доньки» за певні місяці та в певних розмірах. Доказів протилежного стягувачка суду не надала.
При цьому державний виконавець взагалі не обґрунтував, в чому перешкоди врахування даних розписок при обрахунку боргу по аліментах. Також державний виконавець жодним чином не поставив під сумнів сам факт написання розписок стягувачкою.
Щодо неврахування державним виконавцем при оформленні довідки-розрахунку заборгованості від 28.01.2025 певних квитанцій про сплату аліментів без зазначення призначення платежу, то дані дії не оспорюються скаржником (боржником) та не є спірними у даних правовідносинах.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу і у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС усунути порушення.
Згідно із п. 18 Постанови пленуму ВССУ від 07.02.2014р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
У зв'язку з викладеним, та встановленням судом неправомірності дій державного виконавця щодо здійснення розрахунку заборгованості по аліментах, необхідно зобов'яти державного виконавця здійснити обчислення заборгованості зі сплати аліментів з врахування поданих боржником розписок стягувача про отримання аліментів.
Керуючись ст.ст. 255, 258, 260 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Черненко Алли Анатоліївни щодо складання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні №76038648 від 28.01.2025.
Скасувати довідку-розрахунок про стан заборгованості по аліментах від 28.01.2025 №76038648, складену старшим державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Черненко Аллою Анатоліївною.
Зобов'язати старшого державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Черненко Аллу Анатоліївну провести розрахунок заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 76038648 за період з 01.01.2018 по 01.01.2025 з врахуванням розписок стягувачки ОСОБА_2 .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повна ухвала складена 28 квітня 2025 року
Суддя Т.Г. Корсун