Справа №278/5766/24
Категорія 43
2/295/1014/25
13.03.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді - Перекупка І.Г.
при секретарі судового засідання Конончук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
У жовтні 2024 року до Житомирського районного суду Житомирської області звернувся Департамент патрульної поліції, в особі представниці - Сокирко Г.П. з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 вартість предметів однострою особистого користування, строк насіння яких не закінчився у розмірі 4471,26 грн та судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ОСОБА_1 проходив службу в управлінні патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції. Відповідно до довідки № 276 Відповідач за час проходження служби отримав наступні предмети однострою, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився: шапка зимова трикотажна (одна штук), кепі типу А (1 шт), куртка зимова типу А (1 шт). черевики з високими берцями типу А (1 шт), черевики типу Б (1 шт), жилет спеціальний (1 шт), спорядження поясне (1 шт). Факт отримання предметів однострою Відповідачем підтверджується роздавальними відомостями: № 9840, № 9840 від 30.04.2021, № 9767, № 9839, № 9808 від 30.04.2024, № 9808, № 381. Вартість предметів однострою, з урахуванням строку експлуатації, відповідно до довідки № 276 від18.11.2021, які були отримано під час несення служби в УПП у м. Києві ДІЛІ складає: шапка зимова - 35, 01 грн, кепі типу А 31.42 грн, куртка зимова типу А 1733, 56 грн, черевики з високими берцями типу А - 933, 28, черевики типу Б - 656, 29, жилет спеціальний - 271, 2, спорядження поясне - 810, 5 грн. Наказом ДПП від 23.11.2021 № 1624 о/с «По особовому складу» (далі - Наказ № 1624) відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» Відповідача звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції у місті Києві з 23.11.2021 року, підстава - рапорт ОСОБА_2 від 15.11.2021 з відміткою про ознайомлення від 29.11.2021 про що свідчить підпис ОСОБА_2 на копії наказу.
Враховуючи вищевикладене, сума позовних вимог складається з обсягу коштів, який має бути сплачений відповідачем для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився та становить 4471,26, тобто відповідач повинен відшкодувати вартість предметів однострою, які були отримані під час проходження служби в УПП у м. Києві ДПП. Відповідно до пункту 10 розділу V Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженим наказом МВС України від 12.09.2017 №772 (із змінами), відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби, зокрема, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України. На виконання цих вимог МВС України видало низку наказів, якими затвердило норми належності однострою поліцейських (наказ МВС від 04.06.2020 № 434, далі - Наказ № 434), Правила носіння однострою поліцейських (наказ МВС від 19.08.2017 № 718), Порядок забезпечення поліцейських одностроєм у мирний час (наказ МВС від 12.09.2017 № 772, далі - Порядок № 772). Так, Порядком № 772 (пункти 2 і 3 розділу II) визначено, що одностроєм особистого користування забезпечується поліцейський, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції з дня присвоєння відповідного спеціального звання поліції до дня звільнення зі служби в поліції. Однострій видається поліцейським на майбутній термін служби та на строк, що передбачений нормами належності. Водночас, як випливає із Наказу № 434, строки носіння більшості предметів однострою (одяг, головні убори, взуття, білизна, спорядження) становлять від одного до шести років. Порядком № 772 (пунктом 10 розділу V) визначено, що відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби. Згідно з пунктом 1 Положення № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Національна поліція з метою організації своєї діяльності (пункт 5 Положення № 877), зокрема: контролює діяльність територіальних органів Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління; організовує планово-фінансову роботу в центральному органі управління Національної поліції, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів; забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку, а також подання необхідної звітності центральним органом управління та утвореними в установленому порядку територіальними (міжрегіональними) органами. Пунктом 7 Положення № 877 визначено, що Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах. Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, яке затверджено Наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 (із змінами), ДПП є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку. Звертаємо увагу суду, що пунктом 2 розділу І Порядку № 772 встановлено, що у цьому Порядку терміни вжито в таких значеннях: однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації. Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, які, зокрема, проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України. Пунктами 1, 2 та 3 розділу IV Порядку №772 встановлено, що строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду згідно з наказом по особовому складу. Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу І цього Порядку № 772, із дня призначення на посаду. Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби та на строк, що передбачений нормами належності. За приписами пункту 10 розділу V Порядку № 772 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з підстав, зокрема, за власним бажанням. Відповідачем до теперішнього часу не виконано вимоги пункту 10 розділу V Порядку № 772, тобто не відшкодовано вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Враховуючи те, що відповідачем добровільно не відшкодовано вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, належним способом захисту буде саме відшкодування завданих збитків. Відповідно до Довідки № 276 обсяг коштів, який має бути сплачений для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився та які отримані відповідачем під час несення служби в УПП у м. Києві далі - складає 4471,26 грн. Таким чином, у зв'язку зі звільненням зі служби, ДПП завдано майнової шкоди, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2024 постановлено позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - передати за підсудністю на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024, цивільну справу передано на розгляд судді Перекупці І.Г.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.11.2024 справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
Відповідач відзив не подав, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомив, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
не з'явилась, в прохальній частині позовної заяви просить проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».
Відповідач у судові засідання не з'являвся, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним, причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву не скористався, ухвала про відкриття провадження по справі, позовна заява з додатками, судові повістки, направлені відповідачу поштовим зв'язком, повернулись на адресу суду не врученими адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частина 1 ст. 280 ЦПК України встановлює, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в Департаменті патрульної поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) проходив службу рядовий ОСОБА_1 .
Наказом Департаменту патрульної поліції від 23.11.2021 № 1624 о/с «По особовому складу», відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» відповідача звільнено зі служби в поліції у м. Києві з 29.11.2021, та визначено суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 4471,26 грн (а.с. 7).
Відповідно до арматурної картки № АБ/3551, відповідач за час проходження служби отримав наступні предмети однострою, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився: шапка зимова трикотажна (одна штук), кепі типу А (1 шт), куртка зимова типу А (1 шт). черевики з високими берцями типу А (1 шт), черевики типу Б (1 шт), жилет спеціальний (1 шт), спорядження поясне (1 шт) (а.с. 8).
Факт отримання предметів однострою Відповідачем підтверджується роздавальними відомостями: № 9840, № 9840 від 30.04.2021, № 9767, № 9839, № 9808 від 30.04.2024, № 9808, № 381 (а.с. 9-15).
Вартість предметів однострою, з урахуванням строку експлуатації, відповідно до Довідки № 276 від , які були отримано під час несення служби в УПП у м. Києві ДПП складає: шапка зимова - 35,01 грн, кепі типу А - 31,42 грн, куртка зимова типу А - 1733,56 грн, черевики з високими берцями типу А - 933,28 грн, черевики типу Б - 656,29 грн, жилет спеціальний - 271,2 грн, спорядження поясне - 810,5 грн. Загальна вартість предметів однострою, з урахуванням строку експлуатації, відповідно до Довідки № 276 становить 4471,26 грн (а.с. 16).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним Законом, що визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про національну поліцію України» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 ст. 77 вказаного Закону України «Про Національну поліцію» визначено перелік підстав для звільнення зі служби в поліції. Так, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Відповідно п. п. 1, 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Постановою Кабінету міністрів України від 28.10.2915 за № 877 «Про затвердження Положення про Національну поліцію» зазначено, що національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно із пунктом 59 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності органів Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв'язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, одностроєм, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 «Про однострій поліцейських» затверджено опис і зразки предметів однострою поліцейських.
Пункт 1 розділу І Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772, визначає механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку.
Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку, одностроєм забезпечуються поліцейські, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
Розділом IV Порядку встановлено, що строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу.
За приписами пункту 10 розділу V Порядку, відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби, зокрема, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до пункту 10 розділу V Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (У мирний час), затвердженим наказом МВС України від 12.09.2017 № 772 (із змінами), відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби, зокрема, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служи, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Матеріалами справи підтверджено факт отримання відповідачем зазначених в позові предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився; доказів відшкодування їх вартості відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 36828 від 11.10.2024.
Враховуючи, що позовні вимоги Департаменту патрульної поліції підлягають задоволенню, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Департаменту патрульної поліції підлягають стягненню витрати з оплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76 - 81, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у розмірі 4471,26 грн та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення виготолено 18.03.2025.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І.Г. Перекупка