Справа № 169/244/25
Провадження № 2/169/233/25
29 квітня 2025 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковальчук О. В.,
за участю
секретаря судового засідання Гаврилюк Н. В.,
справа № 169/244/25
сторони справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Турійськ Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
Мотивуючи позовні вимоги, позивачка вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_4 , яка до дня смерті постійно проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті покійна залишила заповіт, згідно якого заповіла належне їй майно своїм дітям: сину ОСОБА_5 , котрий спадщину не прийняв і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочці (відповідачці у справі) ОСОБА_3 , котра спадщину не прийняла і на неї не претендує. Позивачка у справі є спадкоємицею за законом п'ятої черги. Ще одним спадкоємцем є онука померлої (відповідачка у справі) ОСОБА_2 , котра спадщину прийняла, однак згідно договору про поділ спадкового майна, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Гутом В. П., успадкувала інше майно померлої. Інших спадкоємців немає.
05 червня 2024 року приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Гутом В. П. заведена спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_4 , яке, крім іншого майна, складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами. З метою оформлення своїх спадкових прав на вищевказаний житловий будинок позивачка звернулася до приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Гута В. П. Однак, 25 березня 2025 року, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність документів, які засвідчують право власності спадкодавця на зазначене майно та рекомендовано звернутися до суду. Так як єдиним засобом захисту порушеного права є судовий захист, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою судді від 31 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Будь-яких інших процесуальних дій у справі не вчинялося.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином та вчасно, причини своєї неявки суду не повідомила. 09 квітня 2025 року подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, розгляд справи здійснювати за її відсутності (а. с. 55).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином та вчасно, причини своєї неявки суду не повідомила. 09 квітня 2025 року подала заяву про визнання позовних вимог, не заперечувала проти задоволення позову, просила розгляд справи здійснювати за її відсутності (а. с. 61).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином та вчасно, причини своєї неявки суду не повідомила. 09 квітня 2025 року подала заяву про визнання позовних вимог, не заперечувала проти задоволення позову, просила розгляд справи здійснювати за її відсутності (а. с. 58).
Відповідно до частини третьої статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Згідно статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
За змістом статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини першої статті 1220, частини третьої статті 1223 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Боблівською сільською радою Турійського району Волинської області, актовий запис № 14 (а. с. 7).
02 лютого 1998 року заступником голови Боблівської сільської ради Гаврилюк В. І. посвідчено заповіт ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 6. Згідно заповіту остання, на випадок своєї смерті, заповіла належне їй на праві особистої власності майно, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а. с. 8).
Згідно довідки № 92, виданої 22 січня 2024 року старостою Боблівського старостинського округу Пащук Р. М., відповідно до запису в по господарській книзі № 4 за 2006-2010 роки с. Бобли (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 , до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені останньої посвідчувався Боблівською сільською радою (а. с. 9).
Згідно статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно статті 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або із застереженням. Спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини.
Частиною першою статті 1265 Цивільного кодексу України визначено, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Позивачка у справі є спадкоємицею за законом п'ятої черги, як онукас померлої.
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77212850, виданого 05 червня 2024 року приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Гутом В. П., за № 65/2024 заведено спадкову справу щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а. с. 10).
Постановою приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Гута В. П. від 25 березня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та відповідно до договору про поділ спадкового майна на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій ОСОБА_4 , через відсутність правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вищезазначене майно (а. с. 11).
Як встановлено із договору про поділ спадщини, посвідченого 02 серпня 2024 року приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Гутом В. П., позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 , як спадкоємиці спадкового майна померлої ОСОБА_4 , домовилися про розподіл спадкового майна між собою. Зокрема, у спадщину до ОСОБА_2 переходить право на земельну частку/пай/ в КСП ім. Кірова, що розташована на території Боблівської сільської ради Ковельського (колишнього Турійського) району Волинської області; у спадщину до ОСОБА_1 переходить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12).
Згідно витягу № 139 від 13 лютого 2024 року з погосподарської книги № 4 за 2006-2010 роки, виданого Турійською селищною радою Ковельського району Волинської області, власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була ОСОБА_4 (а. с. 13).
16 жовтня 2024 року на замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_6 було виготовлено технічний паспорт з реєстраційним номером НОМЕР_3 на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 74,1 кв.м., житловою площею 64,3 кв.м., допоміжною площею 9,8 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: літню кухню Б-1, хлів В-1, хлів в, вбиральню Г, колодязь № 1, огорожу № 2, № 3. Згідно висновку оцінювача № 151/12-24, ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, станом на 16 грудня 2024 року, становить 104 020 гривень (а. с. 14-17, 18).
Як вбачається із досліджених судом матеріалів спадкової справи № 65/2024 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , покійна, на випадок своєї смерті, залишила заповіт, відповідно до якого заповіла належне їй майно своїм дітям: сину ОСОБА_5 , котрий спадщину не прийняв і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочці (відповідачці у справі) ОСОБА_3 , котра спадщину не прийняла і на неї не претендує. Після смерті ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Гута В. П. із заявами про прийняття спадщини звернулися онуки покійної - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , котрі уклавши договір, домовилися про поділ спадщини (а. с. 30-54).
Таким чином, ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом, належним чином не може оформити право власності на вказане спадкове майно в позасудовому порядку, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно та зареєстрованого права власності.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 1 від 30 травня 2008 року передбачено, що за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину в судовому поряду не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє в оформленні відповідного свідоцтва на певний об'єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення такого питання за правилами позовного провадження.
Оскільки, в даному випадку, питання про право позивача на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування за законом.
На підставі наведеного, враховуючи ті обставини, що позивач надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов, а визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 200, 211, 247, 259, 263 - 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 16, 1217, 1220, 1223, 1258, 1262, 1265, 1268 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 1 від 30 травня 2008 року, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ою право власності на житловий будинок А-1, прибудову а, загальною площею 74,1 кв.м., житловою площею 64,3 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літню кухню Б-1, хлів В-1, хлів в, вбиральню Г, колодязь № 1, огорожу № 2, № 3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 29 квітня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя О. В. Ковальчук