Справа № 199/5634/25
(2-н/199/712/25)
29.04.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Авраменко А.М., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, -
25 квітня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернулась заявник із вищевказаною заявою про видачу судового наказу, в якій просить видати судовий наказ, яким стягувати із боржника на її користь аліменти на утримання однієї спільної дитини учасників справи в розмірі половини (1/2 частки) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ознайомившись із матеріалами заяви про видачу судового наказу, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до ст.161 ч.1 ЦПК України, якою визначено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 5 ст.183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно ст.165 ч.1 п.3 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 ЦПК України.
Частиною 2 ст.165 ЦПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що заявником при зверненні до суду із даною заявою про видачу судового наказу заявлено єдину вимогу про стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів лише на одну дитину, однак не у розмірі частки, а у розмірі частки, тобто половини заробітку платника аліментів, що може бути заявлено і задоволено при видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання не однієї, а трьох і більше дітей, враховуючи, що цивільним процесуальним законом не передбачено можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу на підставі ст.165 ч.1 п.3 ЦПК України.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ст.166 ч.2 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.3-6 ч.1 ст.165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160, 161, 165, 166, 258-261, 263, 352, 353, 354, 355 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу за її заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ст.166 ч.2 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.3-6 ч.1 ст.165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тією ж самою вимогою у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко