Справа № 227/2214/24
(2/199/1750/25)
Іменем України
24.04.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Циганок К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Добропільської міської ради про захист порушеного права на житло, -
16 липня 2024 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що він з 07 жовтня 2004 року зареєструвався та постійно проживав у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , яку (адресу) за рішенням відповідача від 19 грудня 2007 року було змінено на АДРЕСА_2 . 23 лютого 2016 року позивачем було проведено перереєстрацію за означеною новою адресою. Рішенням Добропільської міської ради від 23 вересня 2016 року №7/15-18 Добропільська міська рада прийняла з державної у комунальну власності територіальної громади м. Добропілля вказаний вище гуртожиток. Рішенням Добропільської міської ради №7/64-10 від 20 листопада 2019 року вказана рада вирішила перепрофілювати об'єкт соціальної інфраструктури, а саме вищевказаний гуртожиток, в будівлю з іншим призначенням (готель). Пунктом 3 цього ж рішення було зобов'язано відповідача вирішити питання щодо забезпечення мешканців гуртожитку іншим житлом згідно з діючим законодавством. Вказані вимоги п.3 рішення органу місцевого самоврядування не виконані дотепер. 21 лютого 2024 року будівля гуртожитку внаслідок ракетного обстрілу зазнала руйнувань, через що є аварійною, а мешканці гуртожитку в ньому не проживають, зокрема і позивач. Позивач пропонувалось переселення до гуртожитку за адресою АДРЕСА_3 , однак останній таку пропозицію відхилив, оскільки така пропозиція та житло не відповідають вимогам законодавства. Не надано належне житло позивачу і після чисельних звернень останнього до відповідача протягом 2024 року. За таких обставин, посилаючись на порушення відповідачем житлових прав позивача, останній звернувся до суду із даним позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача забезпечити позивача іншим благоустроєним житлом взамін займаної наразі кімнати гуртожитку відповідно до законодавства.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 липня 2024 року за позовом відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 24 вересня 2024 року №2797/0/15-24 про зміну територіальної підсудності Добропільського міськрайонного суду Донецької області до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшли вищевказані матеріали цивільної справи, 26 грудня 2024 року здійснено автоматизований розподіл цієї цивільної справи, яку у відповідності до ст.ст.14, 33, 34 ЦПК України передано для розгляду судді Авраменко А.М.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження та вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання учасники справи повторно не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.
Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому сторона відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 30грудня 2021 року відповідачем прийнято рішення №548, яким вирішено вжити заходи щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців будівель, розташованих за адресами АДРЕСА_4 , які там зареєстровані та фактично проживають, шляхом видачі мешканцям спеціальних ордерів на житлові приміщення у гуртожитку за адресою АДРЕСА_5 . Однак процедура з реалізації житлових прав мешканців гуртожитку має певні ускладнення з практичної реалізації через військову агресію Російської Федерації проти України та евакуації населення Донецької області. 21 лютого 2024 року реалізації через військову агресію Російської Федерації проти України внаслідок обстрілу було пошкоджено будівлю гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 , позивачу здійснено пропозицію щодо його переселення до гуртожитку в АДРЕСА_3 , однак позивач від цього відмовився. Крім того, сторона відповідача послалась і на те, що надання житлового приміщення мешканцям гуртожитку здійснюється за чергами квартирного обліку.
У відповіді на відзив позивач послався на недоведеність наявності у відповідача складнощів щодо надання позивачу належного житлового приміщення, відсутність фактичної евакуації населення до гуртожитку у м. Білецьке.
За таких обставин, керуючись положеннями ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд справи по суті за відсутності сторін, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ордером на житлове приміщення в гуртожитку №49-АЛМ від 02 листопада 2015 року, який видано ОСОБА_1 Філією ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» «Соцсервіс», позивачеві надано право на вселення у житлове приміщення гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з 1 (11,7 кв.м.) кімнати №49.
Рішення Добропільської міської ради від 23 вересня 2016 року №7/15-18 «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Добропілля об'єктів соціальної інфраструктури - гуртожитків» Добропільська міська рада прийняла з державної до комунальної власності територіальної громади м. Добропілля гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Добропільської міської ради №7/59-12 від 17 липня 2019 року доручено КП «Добропільська служба єдиного замовника», відділу містобудування та архітектури міської ради, фінансовому управлінню міської ради, відділу з житлових питань та управління комунальною власністю міської ради, юридичному відділу до 01 грудня 2019 року підготувати пропозиції щодо можливості подальшого використання будівлі за адресою АДРЕСА_2 . Статус будівлі визначити за результатами виконання цього рішення. Розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі спеціального ордеру та укладання договору найму жилого приміщення.
20 листопада 2019 року Добропільською міською радою було прийнято рішення №7/64-10, який вирішено: не залишати об'єкти соціальної інфраструктури - будівлі гуртожитку з майном, призначеним для їх обслуговування, за адресами АДРЕСА_4 в статусі гуртожитку (п.1); перепрофілювати об'єкти соціальної інфраструктури - будівлі гуртожитку з майном, призначеним для їх обслуговування, за адресами АДРЕСА_4 в будівлю за іншим призначенням (готель) (п.2); виконавчому комітету Добропільської міської ради вирішити питання щодо забезпечення законних мешканців будівель за адресами АДРЕСА_4 іншим житлом згідно з діючим законодавством (п.3); доручити КП «Добропільська служба єдиного замовника» - балансоутримувачу будівель розпочати процедуру перепрофілювання вказаних будівель за іншим призначенням під готель (п.4) та ін.
30 грудня 2021 року виконавчим комітетом Добропільської міської ради прийнято рішення №548, яким вирішено: 1. Вжити заходи щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців будівель, розташованих за адресами АДРЕСА_4 , які та зареєстровані та фактично проживають, а саме: 1.1 відділу з житлових питань та управління комунальною власністю міської ради видати мешканцям спеціальні ордери на житлові приміщення у гуртожитку за адресою АДРЕСА_5 ; 1.2 КП «Добропільська служба єдиного замовника» укласти договори найму з мешканцями, які отримали спеціальні ордери на житлові приміщення у гуртожитку за адресою АДРЕСА_5 ; 2. З метою недопущення порушення прав на житло дозволити приватизацію житлових приміщень у гуртожитку за адресою АДРЕСА_5 мешканцям, які отримали спеціальні ордери, з урахуванням періоду їх фактичного проживання за попередніми адресами АДРЕСА_4 .
Наведені у п'яти абзацах вище фактичні обставини встановлені судом у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України, а також рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 травня 2019 року по цивільній справі №227/578/19, рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2020 року та постановою Донецького апеляційного суду від 15 квітня 2020 року по цивільній справі №227/3374/19, рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 2020 року по цивільній справі №227/285/20, які наразі набрали законної сили та внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого суд використовує на підставі ст.81 ч.7 ЦПК України, ст.ст.2-6 Закону України «Про доступ до судових рішень». Крім того, наведені фактичні обставини підтверджуються матеріалами даної цивільної справи, зокрема, копією паспорту позивача, копією домової книги, копією рішення відповідача від 30 грудня 2021 року №548.
Разом з тим, матеріали цивільної справи не містять жодних доказів належного виконання чи неможливості виконання відповідачем як рішення Добропільської міської ради №7/64-10 від 20 листопада 2019 року, а саме п.3, так і рішення виконавчого комітету Добропільської міської ради №548 від 30 грудня 2021 року - щодо забезпечення позивача житлом у відповідності до вимог законодавства замість займаної ним кімнати гуртожитку, розрахованого за адресою АДРЕСА_2 .
Натомість, як слідує зі змісту копії заяви позивача від 04 березня 2024 року, копії протоколу №5 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради військової адміністрації Добропільської міської ради від 04 квітня 2024 року, копії витягу з протоколу засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради від 30 квітня 2024 року №7, копії витягу з протоколу засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради від 30 травня 2024 року №8, копії протоколу №9 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради військової адміністрації Добропільської міської ради від 28 червня 2024 року, копії повідомлення про відхилення пропозиції та про необхідність належного розгляду заяви про забезпечення житлом згідно із законом, копії розпорядження начальника міської військової адміністрації Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 04 квітня 2024 року №260 між сторонами існує тривалий спір щодо виконання відповідачем вимог позивача про надання йому належного житлового приміщення, зокрема у відповідності до п.3 рішення Добропільської міської ради №7/64-10 від 20 листопада 2019 року. За наслідками такого спору вимоги позивача відхилялись чи повертались йому або здійснено пропозицію про відселення позивача до гуртожитку, що розташований в іншому населено пункті, а саме за адресою АДРЕСА_3 . Така пропозиція була відхилена позивачем.
Також судом встановлено, що гуртожиток, розташований за адресою АДРЕСА_2 , 21 лютого 2024 року було суттєво пошкоджено внаслідок атаки ударним безпілотним літальним апаратом, що призвело до аварійного стану будівлі гуртожитку, а також неможливості подальшого проживання у цьому гуртожитку його мешканців, зокрема позивача. Дані обставини підтверджуються копією наказу КП «Добропільська служба єдиного замовника» від 26 лютого 2024 року №35, копією акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 23 лютого 2024 року, фототаблицею пошкодження.
Як встановлено судом, не заперечувалось сторонами і не спростовується матеріалами цивільної справи, позивача, з огляду на наведені абзацом вище обставини, не може проживати у гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 .
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України, ЖК України, Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Так, відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.
Положеннями ст.11 ЦК України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
У статті 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
«Житло» має самостійне поняття, яке не залежить від класифікації за національним законодавством. Питання про те, чи є конкретне приміщення «житлом», яке захищається пунктом 1 статті 8 Конвенції, залежатиме від фактичних обставин, а саме - існування достатнього та тривалого зв'язку з певним місцем. Суд також повторює, що стаття 8 Конвенції лише захищає право особи на повагу до її існуючого житла (GLOBA v. UKRAINE, № 15729/07, § 37, ЄСПЛ, від 05 липня 2012 року).
Нормою ст.9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
Відповідно до ст.5 ч.1 п.5 пп.в) Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» після прийняття гуртожитку у власність територіальної громади згідно з цим Законом та відповідно до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад місцева рада приймає на сесії в межах своєї компетенції відповідне рішення щодо подальшого його використання, зокрема перепрофілювати гуртожиток та використовувати цілісний майновий комплекс колишнього гуртожитку за іншим призначенням. У цьому випадку рада одночасно приймає рішення щодо забезпечення законних мешканців такого гуртожитку іншим житлом згідно із законодавством.
Положеннями ст.19 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, які були на правових підставах вселені в гуртожиток і фактично проживають у гуртожитку, без попереднього надання їм (їхнім сім'ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків відповідно до цього Закону допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно до частини першої статті 20 цього Закону.
Статтею 20 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» встановлено, що рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини) з наступним затвердженням сесією цієї ради. Усім мешканцям гуртожитку, визнаного аварійним чи непридатним для проживання людей, у порядку, зазначеному частиною першою цієї статті, терміново надається інше, придатне для тимчасового проживання людей житло тим органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади, на території якої розміщено такий гуртожиток.
Відповідно до ст.110 ЖК України громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
Згідно ст.112 ЖК України якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої ради чи державною, кооперативною або іншим громадським об'єднанням, а в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією - виконавчим комітетом місцевої ради.
Нормою ст.113 ЖК України надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім'ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.
Частиною 5 ст.132 ЖК України встановлено, що осіб, які проживають у гуртожитках, виселяються також у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення.
Частиною 4 ст.132 ЖК України передбачено, що надаване громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу.
В свою чергу, ч.2 ст.114 ЖК України передбачено, що надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.
За змістом ст.ст.12, 13, 76, 81, 82 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених норм цивільного законодавства, приймаючи до уваги, що відповідача ще рішенням Добропільської міської ради №7/64-10 від 20 листопада 2019 року було зобов'язано вирішити питання щодо забезпечення законних мешканців будівлі за адресою АДРЕСА_2 іншим житлом згідно з діючим законодавством, і таке рішення дотепер не виконано відповідачем відносно позивача, не зважаючи на чисельні звернення останнього, враховуючи, що відповідачем не подано суду жодних доказів об'єктивної неможливості виконання означеного рішення протягом тривалого часу, а також не підтверджено наявності об'єктивних перешкод для виконання рішення вже самого відповідача №548 від 30 грудня 2021 року, прийнятого на виконання рішення рішенням Добропільської міської ради №7/64-10 від 20 листопада 2019 року, враховуючи аварійний стан гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 , що згідно норм законодавства додатково покладає на відповідача обов'язок забезпечити позивача іншим благоустроєним жилим приміщення, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Заперечення сторони відповідача проти задоволення позову суд оцінює критично та не приймає до уваги з огляду на те, що викладені в них підстави неможливості надання позивачу іншого благоустроєного житла не підкріплені доказами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормами ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,2 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.47 Конституції України, ст.ст.11, 15, 16 ЦК України, ст.ст.9, 110, 112, 113, 114, 132 ЖК України, ст.ст.5, 19, 20 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Добропільської міської ради про захист порушеного права на житло - задовольнити.
Зобов'язати Виконавчий комітет Добропільської міської ради (ЄДРПОУ 04052904; адреса місцезнаходження: 85004, Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ) інше благоустроєне жиле приміщення замість займаного ним жилого приміщення - кімнати № НОМЕР_2 гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 .
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з Виконавчий комітет Добропільської міської ради (ЄДРПОУ 04052904; адреса місцезнаходження: 85004, Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ) судовий збір в розмірі 1211,2 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 29 квітня 2025 року.
Суддя А.М. Авраменко