Справа № 199/4084/25
(1-кп/199/701/25)
іменем України
29 квітня 2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025052230000062 від 29.01.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Стара Вижівка, Ковельського району, Волинської області, громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, який має на утриманні малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
Суд уважає доведеним, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді головного сержанта ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , розуміючи обсяг службових повноважень службової особи - поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, всупереч вимог ст.ст. 8, 19, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 29 січня 2025 року в період часу з 08 годин 51 хвилин по 09 годин 03 хвилин, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу шахтоуправління «Алмазна» за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Низова, 1А, діючи умисно, з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а саме притягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, звернувся до працівника поліції - поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_6 з пропозицією надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів 10000 (десяти) тисяч гривень, а в подальшому збільшив розмір неправомірної вигоди до 17000 (сімнадцяти) тисяч гривень за не складання адміністративного протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП та не притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
21.03.2025 року у кримінальному провадженні складено обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК України та між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 21.03.2025 року укладена угода про визнання винуватості останнім.
Відповідно до даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у кримінальному правопорушенні та обсяг підозри за ч. 1 ст. 369 КК України.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, а саме - на призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу, у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Без застосування спеціальної конфіскації.
В угоді передбачені наслідки її ухвалення та затвердження, невиконання яких роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_4 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України при обставинах, місті та часу, викладених у обвинувальному акті.
Суду показав, що дійсно він, при обставинах, місті та часу, викладених у обвинувальному акті, запропонував поліцейському гроші з метою уникнути адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, коли він керував автомобілем.
Суду також показав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, який відноситься до умисних нетяжких злочинів, беззастережно і добровільно, повністю визнає свою вину у пред'явленому обвинувачені.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він повністю розуміє та усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.ст. 472, 473 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди та наполягає на затвердженні даної угоди.
За таких підстав суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 369 КК України, а саме: пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз'яснено, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, він має права передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Таким чином, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст.ст. 470, 472 КПК України, добровільність її укладення, відповідності інтересам суспільства, можливості її виконання та наявності всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття, та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлені.
З урахуванням вищевикладеного, а, також, даних, які характеризують особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, встановлення обставин, які пом'якшують покарання, тобто: ОСОБА_4 раніше не засуджувався, щиро кається, дав критичну оцінку своєї злочинної поведінки шляхом повного визнання вини і готов нести кримінальну відповідальність, характеризується в цілому позитивно, має сім'ю, двох неповнолітніх дітей на утриманні, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 гривень, без застосування спеціальної конфіскації і вважає це доцільним з огляду на наявність декількох обставин, пом'якшуючих покарання, а також, враховуючи, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.
Під час досудового розслідування обвинуваченому не обирався запобіжний захід.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Розмір шкоди по кримінальному провадженню: не завдано.
Цивільний позов не заявлений.
Також, необхідно скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року.
У даному кримінальному провадженні судові експертизи не проводились, витрати на залучення експерта відсутні.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст. 314, 369-371, 468-476, ч. 15 ст. 615 КПК України суд,
Угоду від 21 березня 2025 року про визнання винуватості між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025052230000062 від 29.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21 березня 2025 року покарання за ч.1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Без застосування спеціальної конфіскації.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року.
На підставі ст. 100 КПК України речовий доказ та після набрання вироку законної сили
- нагрудний відеореєстратор NC-М6В з додатковим літійно-полімерним акумулятором 2500мАr, інвентарний № 1113029701/9, - повернути органу поліції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
29.04.2025