Справа № 199/5313/25
(3/199/2937/25)
іменем України
29.04.2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №441161 від 11.04.2025 слідує, що «11.04.2025 року приблизно о 09-00 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки по вихованню дітей: ОСОБА_2 , 2019 р.н., ОСОБА_3 , 2021 р.н., ОСОБА_4 , 2016 р.н., оскільки не забезпечила належні умови проживання за адресою, антисанітарні умови, іжа відсутная».
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визначала частково, та пояснила, що до цього, під час спілкування із співробітниками поліції, вона їм пояснювала щодо причин неповного догляду.
Обставини справи підтверджуються наступники доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №441161 від 11.04.2025, що оформлений згідно з вимогами КУпАП та засвідчений підписами ОСОБА_1 . Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляла;
- рапортом старшого інспектора СЮП ВП ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Бондранко К;
- свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
Дослідивши докази, вважаю, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.150 СК України, обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи обставини справи, відношення правопорушниці до скоєного правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_1 , яка визнає свою вину частково та не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надала суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію її дій, відношення правопорушниці до скоєного правопорушення, відсутність відомостей про її притягнення у минулому до адміністративної відповідальності, у тому числі за аналогічні порушення, тому вважаю що до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283,284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП і піддати адміністративному стягненню на у вигляді попередження.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.Л.Воробйов
29.04.2025