Справа № 404/3914/25
Номер провадження 1-кс/404/1250/25
24 квітня 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12025121040000198, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Приморськ Запорізької області, не маючого постійного місця проживання,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
1.Суть клопотання.
Слідчий СВ ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що нею здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 02.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 15.03.2025 по 01.04.2025 року ОСОБА_5 , який раніше судимий за злочини проти власності, в якості винаймача житла проживав в приміщенні домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого являється ОСОБА_8 , де у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна належного ОСОБА_8 .
В період часу з 15.03.2025 по 01.04.2025 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів з ціллю особистого самозбагачення, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, переконавшись, що його злочинні дії ніхто не бачить, шляхом вільного доступу з приміщення домоволодіння, якерозташоване за адресою: АДРЕСА_1 , таємно, викрав спортивний велосипед марки «Формула», коричневого кольору з намотаним дротом під сидінням, вартістю відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи №433/25-27 від 18.04.2025 року на суму 3507 грн.60 коп., та 50 (п'ятидесяти) л бензину А-95 вартістю 1 (одного) л відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи №433/25-27 від 18.04.2025 року 55,89 грн., загальною вартістю 2794 грн.50 коп.
З викраденим ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 6302 грн.10 коп.
Під час досудового розслідування 22.04.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України вручене ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків,передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, проведеним оглядом місця події від 01.04.2025,а саме домоволодіння, яке розташоване за АДРЕСА_1 , де було зафіксовано факт вчинення злочину, показами потерпілого ОСОБА_8 , показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 .
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Щодо себе вказав, що не одружений, неповнолітніх/малолітніх дітей, осіб похилого віку на утриманні не має. На момент вчинення злочину, мешкав у потерпілого, за адресою: АДРЕСА_1 . Не має постійного місця проживання, зареєстрований на окупованій території.
Рухомого, нерухомого майна у власності не має, як і накопичень, інвалідностей не має.
Захисник підтримав позицію підзахисного, вважає недоведеними прокурором ризики, просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Крім того, вказав, що підозра відносно його підзахисного частково обґрунтована, потерпілий сам передав велосипед його підзахисному, щодо викрадення бензину, вказав, що ОСОБА_5 вину визнає. Надав суду оригінал повісти на відпрвку.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12025121040000198 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Загальний розмір матеріальної шкоди завданої злочином складає 6302, 1 грн.
22.04.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема, протоколами прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапортом прийняття повідомлення по лінії «102», протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, висновком експерта.
Щодо доводів захисника, з приводу необґрунтованості підозри в частині викрадення велосипеду.
Слідчий суддя враховує частину п'яту статті 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Перевіряючи обґрунтованість підозри в цій частині, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, в тому об'ємі, як описано в повідомленні про підозру.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається в клопотанні.
Згідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності, вчиненого в період дії воєнного стану, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, відбував реальне покарання в місцях позбавлення волі, вказане свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, відтак схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
ОСОБА_5 має вік 38 років, не має постійного місця проживання, не має офіційного та неофіційного місця роботи, не має на утриманні неповнолітніх/малолітніх дітей та осіб похилого віку, відтак відсутні сталі соціальні зв'язки.
Тому, з урахуванням встановленого, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо позиції сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що прокурором під час розгляду клопотання доведено, що ОСОБА_5 є матеріально не забезпеченою особою, що може мати наслідком продовження злочинної діяльності для задоволення власних потреб за рахунок чужої власності.
Обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує унеможливлення продовження ОСОБА_5 злочинної діяльності, навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом. Тим паче, підозрюваний підтвердив в судовому засіданні, що не має постійного місця проживання.
Крім того, при прийнятті рішення по даному клопотанню слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 11.03.2025 звільнений з місць позбавлення волі 11.03.2025 відповідно до ст. 81 КК України, та вже знову підозрюється у вчинені умисного корисливого злочину, відтак вірогідність отримання реального покарання є високою, що не стало стримуючим фактором для підозрюваного від вчинення нового кримінального правопорушення.
За наведених обставин в сукупності слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Особисте зобов'язнання не може бути застосовано, оскільки це найбільш м'який вид запобіжного заходу, який не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а такж особі підозрюваного.
Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_5 на поруки не встановлено.
Оскільки підозрюваний не вказав на можливість внесення застави, зазначаючи про відсутність накопичень, як і не вказав на осіб, які можуть внести кошти, застава, як самостійний вид запобіжного заходу не може бути застосована.
За відсутністості місця проживання підозрюваного, наявність місця реєстрації на окупованій територі, до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосований такий запобіжний захід як домашній арешт.
Отже, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_5 .
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ст. 209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_5 буде вважатись час проголошення цієї ухвали, тобто - 11 години 00 хвилин, 24.04.2025.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу, матеріальний стан, враховуючи розмір матеріальної шкоди, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 60 560 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки визначені цією нормою права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182. 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , визначити з 11 год. 00 хв. 24.04.2025 до 11 год. 00 хв. 22.06.2025 включно.
Визначити розмір застави в сумі 60 560 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .
З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 до 22.06.2025 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту у залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1