ЄУН 387/1590/23
Номер провадження по справі 1-кп/387/32/25
28 квітня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023121220000087 від 20.07.2023, яке 29.0.92023 надійшло з Добровеличківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Добровеличківка Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_1 , громадянка України, не одружена, працює продавцем "М'ясомаркет", освіта повна загальна середня, має на утриманні малолітню доньку 2012 року народження, раніше не судима,-
у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпіла ОСОБА_5
представник потерпілої ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_3
ОСОБА_3 заподіяла легке тілесне ушкодження ОСОБА_5 за таких обставин.
19.07.2023 ОСОБА_5 перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Близько 19:00 (більш точного часу не встановлено) до її дому прийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , щоб забрати речі.
У подальшому між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 внаслідок раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна суперечка, під час якої у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 свідомо і цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, завдав ОСОБА_5 два удари долонею правої руки в область обличчя.
Внаслідок цих дій ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді садна на нижній повіці лівого ока та садна на слизовій внутрішній частині нижньої губи зліва, які, згідно з висновком судово-медичного експерта, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачена ОСОБА_3 на судовому засіданні свою вину у вчиненому кримінальному проступку не визнала. Вона зазначила, що ОСОБА_5 19.07.2025 о 18:00 приїхала з Польщі разом із дочкою ОСОБА_9 та зателефонувала її чоловікові, ОСОБА_8 , аби дитина могла побачитися з батьком. ОСОБА_8 повідомив, що забере доньку через пів години, оскільки працював на городі і потребував часу, щоб привести себе в порядок. ОСОБА_10 проявила неповагу до чоловіка та почала висловлювати своє невдоволення щодо окремого спілкування доньки. Вона повідомила, що чекатиме чоловіка у себе вдома без ОСОБА_3 . Коли вони приїхали, ОСОБА_10 з донькою спустилася в під'їзд до лавок. Під час розмови чоловік заявив, що хоче забрати речі з квартири, на що ОСОБА_10 відповіла: " ОСОБА_11 сам". Однак ОСОБА_8 сказав, що прийде разом із нею. У цей момент до них підійшла ОСОБА_12 , і розмова перервалася. В подальшому вона разом із чоловіком ОСОБА_13 піднялася на 4-й поверх, щоб він міг забрати свої речі. Поки чоловік був у спальні та збирав свої речі, вона залишалася в проході, а ОСОБА_10 з донькою була на кухні. В подальшому ОСОБА_10 зайшла до спальні і почала провокувати конфлікт із ОСОБА_13 , який поводився стримано і не звертав на це уваги. Після цього ОСОБА_10 почала ображати її, і, не втримавшись, вона сказала дослівно, що має шанс отримати по обличчю за такі слова. Потерпіла почала кликати свою доньку та телефонувати в поліцію. Дитина ОСОБА_14 вийшла з кухні і запитала матір: "Мамо, що ти робиш?" Після цього вона разом із ОСОБА_13 пішли до своєї квартири. Невдовзі приїхали працівники поліції, які фіксували все на камеру. ОСОБА_15 більше не бачила. Обвинувачена стверджує, що жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_16 не завдавала, і видимих ушкоджень на обличчі потерпілої не було. Прийшла в квартиру до ОСОБА_10 щоб стояти та спостерігати. Вважає, що квартира належить її чоловікові, а тому вона мала право там бути. Вважає, що ця поведінка є проявом образи з боку жінки ОСОБА_17 . Своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнає.
Крім показань обвинуваченої, яка не визнає своєї вини, суд допитав в судовому засіданні потерпілу та свідків, а також дослідив письмові докази у справі, які взаємоузгоджуються між собою та не викликають сумнівів у своїй належності та допустимості.
Потерпіла ОСОБА_5 надала показання, що події відбулися 19.07.2019, коли вона приїхала з дочкою з Польщі та проживала в квартирі, в якій раніше мешкала зі своїм колишнім чоловіком, ОСОБА_13 захотіла зустрітися з батьком, оскільки не бачила його 1,5 року. Однак під час телефонної розмови відбулася дуже неприємна розмова, і тому вона запропонувала прийти до них у гості, але ОСОБА_8 відмовився. Після цього вона з донькою спустилися до під'їзду до лавок, де зустріла свого колишнього чоловіка та ОСОБА_3 . У них відбулася розмова про розподіл майна та аліменти. Після цього вона з донькою пішли додому. Через деякий час чоловік прийшов із співмешканкою і почав у спальні збирати свої речі. ОСОБА_3 стояла в коридорі, і ОСОБА_18 зробила зауваження, щоб вона стала на лінолеум. ОСОБА_3 відповіла: "Нічого, прибереш". На це ОСОБА_18 сказала: "Уявляю, що в тебе вдома".
ОСОБА_3 це не сподобалося, і між ними виникла сварка. В результаті ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_18 та почала бити її руками по обличчю, завдавши двох ударів. Останній удар прийшовся правою рукою, і у ОСОБА_18 заболів район під лівим оком. Тому вона викликала поліцію. ОСОБА_3 та ОСОБА_8 залишили квартиру. Коли ОСОБА_18 витирала кров, до неї прийшла подруга, ОСОБА_19 . Ці події також бачила її неповнолітня донька, яка записала відео та передала його працівникам поліції через Viber. ЇЇ неповнолітня донька ОСОБА_9 дуже важко сприйняла цю подію і, як законний представник дочки, наполягала на тому, щоб її не допитували. Після приїзду працівників поліції вона поїхала до лікаря, оскільки у неї була опухлість під лівим оком, боліла голова, а на губі була царапина. Потерпіла зазначила, що на момент цих подій квартира була спільною з її колишнім чоловіком.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні надала показання, що ОСОБА_21 приїхала з Польщі та була у неї в гостях. Свідок бачила, як ОСОБА_10 зателефонувала ОСОБА_22 та чула як ОСОБА_23 почала кричати, що він не підніматиметься до них і погрожувала ОСОБА_16 ОСОБА_3 висловила намір розбити їй обличчя в нецензурній формі, на що ОСОБА_10 відповіла, що дасть здачі. Після цього свідок залишила квартиру, а ОСОБА_10 з донькою спустилися до під'їзду. Свідок також бачила, як ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_18 розмовляли біля під'їзду, про що саме не чула. Через деякий час їй зателефонувала ОСОБА_21 та повідомила, що викликала поліцію і що ОСОБА_25 вдарила її. Коли приїхала поліція, почало темніти. Свідок помітила садна під оком у ОСОБА_18 , а також велику царапину на губі. Обставини подій поліція зафіксувала на камеру. Донька ОСОБА_26 записала відео, на якому ОСОБА_25 погрожувала ОСОБА_18 .
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надав показання, що не має жодних відносин з потерпілою. Події відбувалися в липні 2023 року, коли після роботи о 16-17 годині ОСОБА_21 зателефонувала йому, запитуючи, чи не бажає він зустрітися з донькою. Він зустрівся з ОСОБА_27 в під'їзді, де також була ОСОБА_3 . ОСОБА_10 почала їх провокувати на скандал і ображати. ОСОБА_3 відповіла ОСОБА_16 , що за такі слова можна отримати удар. ОСОБА_10 почала говорити, що викличе поліцію. У подальшому він разом із ОСОБА_3 пішли до квартири, де проживала із донькою ОСОБА_10 , щоб зібрати свої речі. ОСОБА_3 стояла в коридорі біля виходу з квартири, а він збирав свої речі. У них виник конфлікт, бо він прийшов до квартири разом із ОСОБА_25 . Потерпіла спершу ображала його, а потім вимагала, щоб ОСОБА_25 залишила квартиру. У квартирі ОСОБА_28 ніхто не бив. Він зібрав свої речі і разом із ОСОБА_25 відразу вийшла з квартири. Коли вони виходили, ОСОБА_10 повідомила: "Вам буде капець." Через 30-40 хвилин приїхала поліція. ОСОБА_15 прийшла, по приїзду поліції. Водночас ці неприязні стосунки виникли у зв'язку із тим, що в січні 2023 року він дізнався, що у його дружини в Польщі з'явився чоловік, а тому відразу подав на розлучення.
Лікар Помічнянської міської лікарні ОСОБА_29 під час судового засідання надав свідчення, що точного часу та дати події не пам'ятає, проте зазначив, що це сталося в холодну пору року, можливо, восени 2023 року. У темний час доби, близько 22:00, до лікарні звернулася ОСОБА_21 , повідомивши, що її побили. Потерпіла самостійно прийшла до лікарні та пояснила, що між нею та співмешканкою колишнього чоловіка стався конфлікт, внаслідок якого вона отримала ушкодження. ОСОБА_10 скаржилася на головні болі та запаморочення; у неї була подряпина біля ока і розсічена губа. В лікарні їй промили та обробили рану. Оскільки потерпіла скаржилася на головні болі, лікар запропонував їй звернутися до невропатолога у разі можливого струсу мозку. Відомості в медичній документації відповідають дійсності. На запитання захисника свідок зазначив, що потерпіла раніше працювала секретарем у лікарні, і їхні стосунки були суто робочими. Після її звільнення ніяких відносин не підтримували. Крім того, в той вечір він заступив на чергування, а ОСОБА_10 вже не працювала в лікарні.
Свідок ОСОБА_30 , черговий ВП №2 Новоукраїнського РВП, надав показання в судовому засіданні, що працює в поліції та був на зміні 19.07.2023, коли надійшло повідомлення від потерпілої про тілесні ушкодження, завдані співмешканкою колишнього чоловіка. Щодо відеофайлів свідок нічого не пам'ятає, зазначивши, що вони зберігаються 2 місяці. На даний момент за збереженням відеофайлів відповідає ОСОБА_31 , водночас свідок не пам'ятає, хто відповідав за цю роботу раніше.
Свідок ОСОБА_32 , дільничний офіцер поліції ВП №2 Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, під час судового засідання надала показання, що точної дати не пам'ятає, але разом з працівником поліції ОСОБА_33 виїхали на виклик. По прибуттю в м.Помічну проводилася відеофіксація. Вони увійшли до квартири потерпілої, яка скаржилася, що ОСОБА_3 подряпала її нігтями обличчя, але виявлених ушкоджень не помітили, візуально нічого не було видно. Це сталося в літній період, і на вулиці було світло. Потерпіла пояснила, що колишній чоловік забирав речі з квартири, і між нею та ОСОБА_34 виник конфлікт. Вона з ОСОБА_35 запропонували потерпілій звернутися до лікарні.
Свідок ОСОБА_36 у судовому засіданні надав показання, що працював уповноваженим з дізнання поліції ВП №2 Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області. Точної дати не пам'ятає, але пригадує, що мав місце конфлікт між двома жінками. Щодо тілесних ушкоджень та інших подій свідок нічого не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу.
Крім наданих в судовому засіданні показань, суд також дослідив письмові докази у справі.
Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_5 , від 19.07.2023, вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_37 щодо нанесення тілесних ушкоджень ( а.с.163).
Постановою про визнання документів доказами та визначення порядку їх відповідального зберігання від 20.07.2023 визнано медичну карту амбулаторного хворого №165441 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , речовим доказом у кримінальному провадженні №12023121220000087 за кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України. Медичну карту амбулаторного хворого №165441 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 після проведення судово-медичної експертизи (а.с. 164).
Зі змісту висновку експерта №101 від 25.07.2023 , наданого в амбулаторній карті б/н, видно, що у ОСОБА_5 були такі ушкодження: садно на нижній повіці лівого ока та садна на слизовій оболонці внутрішньої частини нижньої губи зліва. Дані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок травматичної дії твердих предметів. Згідно з пунктом 2.3.5 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6, ці тілесні ушкодження в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Малоймовірна можливість утворення зазначених тілесних ушкоджень при падінні з висоти вертикального положення тіла підтверджується відсутністю будь-яких ушкоджень на ніжних та верхніх кінцівках (згідно з записами в наданій амбулаторній карті б/н на прізвище ОСОБА_5 ). Визначити термін спричинення зазначених тілесних ушкоджень за даними в наданій амбулаторній карті б/н не представляється можливим.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 28.07.2023 та фототаблицею до нього, в присутності понятих, потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що 19.07.2023 близько 19 години до її домоволодіння прийшов колишній чоловік ОСОБА_8 зі своєю співмешканкою ОСОБА_37 , забрати свої речі. Під час розмови між ними виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_37 нанесла потерпілій кілька ударів долонею правої руки в область обличчя. Потерпіла ОСОБА_5 показала, як ОСОБА_3 наносила їй тілесні ушкодження, приклавши долоню правої руки в область лівого ока статисту, продемонструвавши, таким чином, як ОСОБА_3 вдарила її долонею правої руки в цю область. Після цього потерпіла приклала долоню правої руки в область нижньої губи зліва, показуючи, як ОСОБА_3 вдарила її долонею правої руки в цю ж область (а.с. 167-170).
З висновку експерта №110 від 09.08.2023 видно, що механізм утворення тілесних ушкоджень, які мали місце на тілі потерпілої ОСОБА_5 , не суперечить механізму, на який вона вказала в протоколі слідчого експерименту від 28.07.2023 (а.с. 171).
Дослідивши письмові докази, суд в судовому засіданні також оглянув витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, згідно якого перевірено факт реєстрації кримінального провадження за №12023121220000087 від 20.07.2023 за кваліфікацією ч.1 ст.125 КК України ( а.с.161).
Отже, суд не приймає до уваги доводи обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що вона не наносила ударів потерпілій ОСОБА_5 , оскільки її показання спростовуються свідченнями потерпілої, свідків ОСОБА_20 , лікаря ОСОБА_29 , ОСОБА_38 , а також протоколом слідчого експерименту від 28.07.2023, який підтверджено висновком судово-медичної експертизи КУ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи" №110. Суд також враховує висновок судово-медичної експертизи КУ "Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи" №101, в якому зазначено, що у ОСОБА_5 виявлено наступні ушкодження: садно на нижній повіці лівого ока та садна на слизовій оболонці внутрішньої частини нижньої губи зліва.
Суд погоджується з висновками експерта, що можливість утворення всього комплексу виявлених тілесних ушкоджень внаслідок падіння малоймовірна. Суд вважає ці обставини беззаперечними. Виходячи з розумності та логічності показань свідків і досліджених письмових доказів, суд вважає, що зазначені ушкодження могли утворитися виключно внаслідок нанесення ударів ОСОБА_5 . Доводи сторони захисту про те, що ці побої могли виникнути з інших причин у інший проміжок часу до її звернення в Помічнянську міську лікарню, суд не приймає до уваги, оскільки встановлено, що ушкодження на обличчі ОСОБА_5 були зафіксовані у лікарні в той самий вечір 19.07.2023 і підтверджуються медичною документацією, а також показаннями свідків і лікаря.
Крім того, суд не приймає до уваги показання колишнього чоловіка потерпілої ОСОБА_8 , який є співмешканцем обвинуваченої ОСОБА_3 . З їх показань суд з'ясував, що між ними та потерпілою існує неприязність, а ОСОБА_8 намагався сприяти уникненню відповідальності своєї співмешканки.
Показання працівника поліції ОСОБА_32 , яка виїхала за викликом на місце події і повідомила, що не бачила на обличчі потерпілої видимих тілесних ушкоджень, не можуть бути аргументом щодо їх відсутності, оскільки ці показання спростовуються свідченнями ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_20 , лікаря ОСОБА_29 , ОСОБА_38 , протоколом слідчого експерименту від 28.07.2023, а також висновками судово-медичних експертиз.
Суд вважає, що перебування ОСОБА_3 в квартирі, де проживала потерпіла з донькою, може бути частково пояснене правом на це, оскільки квартира належить її чоловікові. Однак мотиви її перебування в квартирі, включаючи погрози на адресу потерпілої, свідчать про агресивну та провокативну поведінку обвинуваченої. Це, в умовах конфліктних відносин з потерпілою, призвело до нанесення їй побоїв, оскільки ОСОБА_3 перебувала в квартирі без будь-яких обґрунтованих та зрозумілих для суду причин, у той час як лише ОСОБА_8 збирав свої речі для виселення з квартири.
Виходячи із позиції логічності взаємозв'язку між собою, з внутрішнього переконання, суд доходить висновку, що тілесні ушкодження у ОСОБА_5 виникло саме за обставин нанесення ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень руками.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, про наявність складу кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а вина ОСОБА_3 у вчиненні легкого тілесного ушкодження, доведена повністю. ЇЇ дії судом кваліфікуються за ч.1 ст.125 КК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При обранні обвинуваченій виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, особу ОСОБА_3 , обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, по місцю проживання характеризується посередньо, працює, не одружена, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої судом не встановлено.
Обставини, що обтяжують покарання передбачені ст. 67 КК України, відсутні.
Отже, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання, яке буде адекватним для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Враховуючи позицію прокурора та представника потерпілого, які просили призначити покарання у вигляді штрафу, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити максимальний розмір штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України. Це судове рішення зумовлене тим, що обвинувачена не визнала своєї вини та намагалася уникнути відповідальності. Крім того, вона має постійне місце роботи та отримує заробітну плату, що дасть їй можливість належним чином без надмірності виконати призначене покарання. Таким чином, суд вважає, що саме таке покарання буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних проступків.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 17, 100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (зі змінами та доповненнями) суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят ) гривень.
Речові докази: медичну картку амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_5 передана на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити в потерпілої після набрання вироком законної сили.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1