Справа № 372/2124/25
Провадження 2-н-596/25
ухвала
Іменем України
25 квітня 2025 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В. розглянувши заяву приватного акціонерного товариства «Енергія» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Ч. 2 ст. 163 ЦПК України передбачені вимоги до заяви про видачу судового наказу.
Зокрема, п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Аналогічні вимоги до судового наказу як виконавчого документу передбачені у п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Інститут наказного провадження є видом безспірного провадження в межах цивільного судочинства та відповідно до положень п.7 ч.1 ст.168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
З заяви про видачу судового наказу вбачається, що вона не містить особистого підпису представника заявника всупереч приписам ч. 1 ст. 163 ЦПК України, але містить відтиск факсиміле.
При цьому, підписом є графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт, підпис має характерні риси, зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи, виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення, наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій. В той же час, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи.
Документами, які не можуть бути оформлені за допомогою факсиміле, зокрема, є і процесуальні судові документи (правова позиція Верховного Суду, яка полягає в тому, що підписання за допомогою факсиміле заяви та інших документів, які подаються до суду, свідчить, що неможливо встановити вираження справжньої волі особи, чий підпис відтворено, на настання відповідних правових наслідків (ухвала КАС ВС від 05.06.2018 у справі № 826/811/17; постанова КАС ВС від 16.03.2020 у справі № 640/5124/19; постанови КГС ВС від 03.05.2018 у справі № 922/1743/17 та від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012).
В своєму рішенні по справі №916/3209/20 від 08 липня 2021 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду акцентує увагу на те, що оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам процесуального законодавства та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа (близьку за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16, від 23.11.2018 у справі № 5023/1668/11).
Зважаючи на викладене, відсутність особистого підпису представника заявника свідчить про недотримання процесуальних вимог щодо оформлення заяви.
Також позовна заява не містить дати її підписання.
Крім того заява про видачу судового наказу містить дописи від руки в частині зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків та дати народження боржника, що розцінюється, як порушення форми документу (адже заява має бути викладена чітко, без виправлень, дописок, закреслень тощо).
Статтею 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
На підставі ст.ст.161,163,165,167,258-261,353-355 ЦПК України, суддя,-
Відмовити приватному акціонерному товариству «Енергія» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.В. Кравченко