Справа № 202/6095/21
Провадження № 1-кс/202/3124/2025
25 квітня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 12021040000000714 від 30 вересня 2021 року, у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярушівка Катеринопільського району Черкаської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, розлучений, офіційно не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, заресєтрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком без визначення розміру застави, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 268 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 30 вересня 2021 року приблизно о 07 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.07.2002 належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , в світлий час доби, здійснював рух по сухій, проїзній частині автодороги М-30 «Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) з боку м. П'ятихатки Кам'янського району Дніпропетровської області у напрямку м. Кам'янське в Дніпропетровської області.
Під час руху по проїзній частині автодороги М-30 «Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) з боку м. П'ятихатки Кам'янського району Дніпропетровської області що має по одній смузі для руху в кожному напрямку, в межах населеного пункту с. Олексіївка, Криничанського району Дніпропетровської області, що позначений дорожніми знаками 5.47, 5.48 п. 33 ПДР, перед яким на відстані 900 м розташовані тимчасові дорожні знаки 1.37, 3.29 з табличкою 7.2.1 до дорожнього знаку «Зона дії 5.0» км, п.33 ПДР при цьому слідуючи зі швидкістю не менше ніж 94 км/год, водій ОСОБА_6 , не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, допустивши кримінально протиправну недбалість та не виконавши покладені на нього обов'язки як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, маючи об'єктивну можливість виявити пішоходів ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , які перетинали проїзну частину справа на ліво відносно напрямку його руху, тим самим створивши йому небезпеку для руху, не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого о 07 годині 50 хвилин 30 вересня 2021 року на 129 км+250 м автодороги М-30 «Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) передньою частиною автомобіля «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Своїми діями водій ОСОБА_6 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), та 12.3. Правил дорожнього руху України, де зазначено:
п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
п. 12.9. б) Водієві забороняється : «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5,12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
п. 12.10. «Додаткові обмеження дозволеної швидкості руху можуть вводитися тимчасово і постійно».
Дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості «50км/год», табличці до дорожнього знаку 7.2.1 «Зона дії «5.0 км» Правил дорожнього руху України.
Порушення водієм ОСОБА_6 , вимог п.п. 12.3., 12.9.б, 12.10, дорожнього знаку 3.29, «Обмеження максимальної швидкості «50 км/год»», таблички до дорожнього знаку 7.2.1. «Зона дії «5.0» км» Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди - наїздом на пішоходів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 .
Невиконання водієм ОСОБА_6 , п.п. 12.3., 12.9.б, 12.10, дорожнього знаку 3.29 «Обмеження швидкості руху Правил дорожнього руху України призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого пішоходу ОСОБА_9 , спричинено тілесні ушкодження, у вигляді: сполученої тупої травми тіла, відкритої черепно-мозкової травми, саден та синців голови, крововиливів у покрови голови зі сторони внутрішнього боку в лівій лобній ділянці, в правій лобно-тім'яній ділянці, в правій потиличній ділянці, кільцеподібного перелому основи черепу, скольчастого перелому кісток носу, лінійного перелому передньої черепної ямки ліворуч, крововиливів під м'яку мозкову оболонку; перелому тіла 1-го грудного хребця з крововиливами під оболонки спинного мозку; переломів гілок лонної кістки з обох боків, скольчастого перелому правої стегнової кістки в нижній третині, косого перелому лівої великогомілкової кістки в верхній третині, синців та саден тулубу, кінцівок. Виявлені в неї тілесні ушкодження у вигляді сполученої тупої травми тіла з відкритою черепно-мозковою травмою, переломами кісток черепу, переломами грудного відділу хребта, кісток тазу та кісток нижніх кінцівок відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що призвела до смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 близько о 07:50.
Внаслідок вказаної ДТП пішохід ОСОБА_10 , зазнала тілесних ушкоджень у вигляді: тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; закритої травми правого колінного суглобу з переломом правого надколінника та явищами гемартрозу (кров в порожнині суглобу), закритих переломів правої великогомілкової та малогомілкової кісток у нижній третині зі зміщенням уламків, відкритого переломо-вивиху лівого гомілковстопного суглобу з рваною раною по внутрішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило неповнолітньому потерпілому смерть, а також спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
27 липня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру через його захисника у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Окрім того з метою належного повідомлення останнього про підозру, на адресу його місця мешкання було направлено пріоритетним листом повідомлення про підозру та повістки про виклик до слідчого на 09.08.2022, 10.08.2022, 11.08.2022, на які останній не з'явився.
26.11.2021 ОСОБА_6 покинув територію України через пункт пропуску «Медика-Шегині» Львівської області та виїхав до Польщі та з того часу на територію України більше не повертався.
19.08.2022 ОСОБА_6 , було оголошено в розшук, проведення якого доручено співробітникам СКП ВП №6 Криничанського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
23.08.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_6 .
Постановою слідчого від 21.04.2023 ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук каналами Інтерполу, у зв'язку з тим, що останній виїхав за межі території України та після повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, на територію України не повертався.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2023 надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали триває.
05.05.2023 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_6 ,в порядку ч.6 ст.193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
30.05.2024 до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо громадянина України ОСОБА_6 , з метою арешту останнього та екстрадиції на територію України.
27.12.2024 у м. Восхова, Республіки Польща ОСОБА_6 було затримано на підставі опублікованого щодо нього червоного оповіщення.
В подальшому з метою екстрадиції ОСОБА_6 на територію України 16.01.2025 до компетентних орачів Республіки Польща було подано клопотання про видачу ОСОБА_6 , на територію України у зв'язку із кримінальним переслідуванням.
23.04.2025 в 13:00 на пункті пропуску для автомобільного сполучення «Медика-Шегині» Львівської області за погодженням з НЦБ Інтерполу в Республіці Польща заплановано провести процедуру приймання-передавання ОСОБА_6 .
Відповідно до листа від Департаменту з питання виконання покарань Міністерства юстиції України № 6287/3/2/15-25 від 15.04.2025 щодо екстрадиції ОСОБА_6 вказано, що у разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно забезпечити його поміщення до державної установи Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
З урахуванням обґрунтованої підозри ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 КК України, тяжкості вчиненого діяння, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст.177 КПК України усунення яких неможливе, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, в зв'язку з чим слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
В ході розгляду клопотання слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, також, з урахуванням того, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, просили не визначати підозрюваному розмір застави.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав письмові заперечення, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи та пояснив, що клопотання є необґрунтованим, а ризики не доведені належним та достатніми доказами. Просив врахувати особу підозрюваного, який працював водієм автотранспортних засобів у ПАТ «Північтранс», де мав позитивні характеристики. Крім того підозрюваний позитивно характеризується за місцем мешкання, під час розгляду питання про екстрадицію надав свою згоду. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання та підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання особи, оголошеної у міжнародний розшук та відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема: : протокол огляду місця події та схема до нього, показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , протоколи проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , висновки автотехнічної та судово-медичних експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв'язку.
При цьому, суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо необгрунтованості підозри, оскільки на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з'ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому слідчий суддя враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Таким чином на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень.
Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, в зв'язку з чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Крім того, оцінюючи ризик втечі у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, суд приймає до уваги, що ОСОБА_6 після вчинення ДТП, розуміючи свою відповідальність, перетнув державний кордон України та самостійно не повернувся, через що був екстрадований до України, що також свідчить про вагомість ризику можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків, на думку слідчого судді, є доведеним, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані свідків, в зв'язку з чим, перебуваючи на свободі, підозрюваний може шляхом погроз чи вмовлянь впливати на свідків з метою уникнення покарання.
Разом з тим, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюється у вчиненні необережного злочину, а також відсутність відомостей про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, суд вважає, що заявлений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваного вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, стороною обвинувачення не доведений та наразі нічим не підтверджений.
Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_6 , але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Окремо необхідно зазначити, що згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення - підозра достатньо обґрунтована;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується - інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного - ОСОБА_6 є особою молодого віку та має задовільний стан здоров'я.
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців - підозрюваний проживає у цивільному шлюбу; на утриманні неповнолітніх дітей не має;
5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи - підозрюваний не працює;
6) репутацію підозрюваного - позитивно характеризується за місцем проживання, даних щодо негативної репутації підозрюваного не надано;
7) майновий стан підозрюваного - має житло, не працює;
8) наявність судимостей у підозрюваного - раніше не судимий;
9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше - до підозрюваного раніше запобіжні заходи не застосовувалися;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення - дані відсутні;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини - розмір майнової шкоди на момент повідомлення про підозру не встановлено.
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї - не встановлено.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м'якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.
З урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, але ж підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м'якого запобіжного заходу, оскільки застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, фактично не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч.ч. 1,3 ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, а також встановлений судом ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на переконання слідчого судді є найбільш вагомим, оскільки свідчить про високу ймовірність подальшої недобросовісної процесуальної поведінки підозрюваного, що в свою чергу приводить слідчого суддю до переконання, що прокурором доведено наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується при наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, можливості ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, та є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Разом з цим, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком, в межах строку досудового розслідування на 32 (тридцять два) дні, по 26 травня 2025 року включно, без визначення розміру застави, з утриманням у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12).
Ухвала слідчого судді діє по 26 травня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1