25 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 932/11970/24
провадження № 61-4761ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянувши касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У 2024 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПП в Дніпропетровській області, ДКС України, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 25 000,00 грн відшкодування моральної шкоди та 495,00 грн відшкодування матеріальної шкоди.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 січня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
28 лютого 2025 року Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу на вказане рішенням суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2025 року відмовлено Департаменту патрульної поліції у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2025 року апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції залишена без руху для усунення недоліків, а саме, для подання апеляційному суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги. В порядку виконання вимог ухвали апеляційного суду у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник послався на ті ж самі підстави, що й наведені в клопотанні, викладеному в апеляційній скарзі, а саме, що безпосередній виконавець, працівник підрозділу правового забезпечення УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, дізнався про таке рішення суду лише 30 січня 2025 року. Департамент патрульної поліції є учасником 44 845 судових справ, а штатна чисельність підрозділу документального забезпечення Департаменту патрульної поліції об'єктивно не дозволяє вчасно обробити і направити безпосереднім виконавцям такий значний обсяг документації, що у цій справі призвело до пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження Департаменту патрульної поліції у поданому клопотанні від 18 березня 2025 року не наведено.
Проте, відповідач є юридичною особою та, відповідно, має більш ніж одну особу, яка може виступати його представником. Доказів зворотного відповідачем не надано.
Апеляційний суд вважав, що наведені у клопотанні Департаменту патрульної поліції підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2025 року є неповажними. Тому у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.
12 квітня 2025 року Департамент патрульної поліції через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Касаційна скарга мотивована тим, що Департамент патрульної поліції наполягає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено ним з об'єктивних та поважних причин. Наразі Департамент патрульної поліції є учасником 44 845 судових справ, що підтверджується наявними у матеріалах справи даними його особистого кабінету у підсистемі Електронний суд. Гранична чисельність працівників Національної поліції, до складу якого входить Департамент патрульної поліції, затверджено Постановою КМУ від 05 квітня 2014 року №85, тому Департамент патрульної поліції не має можливості збільшувати її самостійно. Особовий склад відділу правового забезпечення УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залучений до нарядів з обслуговування автошляхів. Безпосередній виконавець, працівник підрозділу правового забезпечення УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, дізнався про таке рішення суду лише 30 січня 2025 року, а 28 лютого 2025 року реалізовано право на апеляційне оскарження, що є в межах 30-денного строку на таке оскарження.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (стаття 354 ЦПК України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року в справі № 592/6701/19 (провадження № 61-15286св20) зазначено, що «суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України). Наведені вимоги процесуального закону унеможливлюють відкриття апеляційного провадження та апеляційний перегляд справи до вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження
№ 61-14230сво18) зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції не навів мотивів, за яких уважав причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку та/або погодження з доводами особи, яка подала апеляційну скаргу та відповідне клопотання, з урахуванням отримання представником ОСОБА_2 копії рішення 20 липня 2020 року, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції».
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (див., зокрема, пункти 74, 75 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 752/8449/20).
Апеляційний суд встановив, що копію рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2025 року було направлено до електронного кабінету Департаменту патрульної поліції та доставлено 23 січня 2025 року (а. с. 82), тому перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції для Департаменту патрульної поліції закінчився 22 лютого 2025 року. Наведена у клопотанні Департаменту патрульної поліції підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме про отримання відповідальним представником Департаменту патрульної поліції повного судового рішення 30 січня 2025 року, не є поважною причиною пропуску вказаного строку. Інших причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не наведено.
Встановивши, що вказані заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали суду апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Керуючись статтями 390, 392, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2025 року у справі № 932/11970/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко