Ухвала
Іменем України
25 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 641/10563/19
провадження № 61-5251ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Яцини В. Б., в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Харківобленерго», третя особа - державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Протон» про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії та визнання укладеним договору,
У грудні 2019 році ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ «Харківобленерго», третя особа - державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Протон», в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність АТ «Харківобленерго» щодо невидачі ОСОБА_1 паспортів точок розподілу за всіма точками розподілу електричної енергії по належним позивачу об'єктам нерухомого майна у громадській будівлі літ. «Ф-15» за адресою АДРЕСА_1 .;
зобов'язати АТ «Харківобленерго» скласти та надати ОСОБА_1 паспорти точок розподілу за всіма точками розподілу електричної енергії по об'єктам нерухомого майна у громадській будівлі літ. «Ф-15» за адресою АДРЕСА_1 , а саме: нежитловим приміщенням 13-го поверху № 1-6, 6а, 66, 6в, 7-:-9, 9 а, 96, 15, 16, 17, 18, 20, 22, 23, загальною площею 415,8 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1785045963101; нежитловим приміщенням 13-го поверху № 10-14, 14а, 146, 19, 21, 24-29, 31-33,1, 1/2 (одна друга) частина приміщення № 22, загальною площею 425,5 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1248441663101;
визнати укладеним договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між ОСОБА_1 та АТ «Харківобленерго» за всіма точками розподілу електричної енергії по належним ОСОБА_1 об'єктам нерухомого майна у громадській будівлі літ. «Ф-15» за адресою АДРЕСА_1 згідно заяви-приєднання від 11 листопада 2019 року на умовах паспортів точок розподілу.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2021 року визнано явку представника третьої особи ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» в судове засідання, яке призначене на 07 грудня 2020 року на 09 годину 30 хвилин, обов'язковою.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлений представник третьої особи ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» в судові засідання не заявляється. Під час розгляду справи у суду виникла необхідність заслухати особисті пояснення представника третьої особи ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» тому вважав визнати його явку обов'язковою.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго», третя особа - ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії та визнання укладеним договору, відмовлено в повному обсязі.
В рішенні суду першої інстанції, зокрема, вказано, що представник третьої особи в судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
27 лютого 2025 року ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» подало апеляційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 26 липня 2021 року та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2025 року:
апеляційну скаргу ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року залишено без руху;
надано апелянту строк - десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та попереджено, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали у встановлений строк, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
матеріали справи свідчать про те, що рішення суду ухвалено 26 липня 2021 року за відсутності третьої особи. Апеляційна скарга подана до суду лише 27 лютого 2025 року;
в апеляційній скарзі ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон», як на підставу для поновлення строку, посилається на те, що справу розглянуто за відсутності їх представника. Крім того, копію оскаржуваного рішення від 26 липня 2021 року апелянтом також не отримана, докази отримання або направлення на їх адресу судового рішення в матеріалах справи відсутні. Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Протон» було припинено 31 грудня 2022 року, що підтверджується витягом з ЄДРЮО ФОП та ГО. Правонаступником Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Протон» є ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон». Рішення від 26 липня 2021 року ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» отримало лише 28 січня 2025 року. Тому вважає, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження;
разом з тим з матеріалів справи убачається, що ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 червня 2020 року залучено до участі у даній справі , в якості третьої особи - ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон». За час розгляду справи ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» отримувало судові повістки по даній справі, про що свідчать зворотні повідомлення на адресу суду (а. с. 100, 126, 130). Також факт обізнаності Державного підприємства, щодо розгляду даної справи, підтверджується наявними у справі заявами від представника ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» про відкладення розгляду справи (а. с. 107, 138);
рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова постановлено 26 липня 2021 року. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказане судове рішення надіслано судом до реєстру 27 липня 2021 року та забезпечено надання загального доступу 30 липня 2021 року (https://reestr.court.gov.ua/Review). Таким чином, апелянт, будучи обізнаним про наявність в провадженні суду даної справи, не мав перешкод в можливості ознайомлення із наслідками розгляду справи через ЄДРСР. Тому зазначені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення не можуть бути визнані поважними, оскільки ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» подало апеляційну скаргу з пропуском строку, який становить більше року з дня ухвалення рішення;
отже, ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» необхідно надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року із зазначенням інших обґрунтованих підстав та відповідних доказів для його поновлення, з урахуванням вимог частини другої статті 358 ЦПК України.
Оскарженою ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року із зазначенням інших обґрунтованих підстав для його поновлення та відповідних доказів для його поновлення, з урахуванням вимог частини другої статті 358 ЦПК України.
27 березня 2025 року на виконання вимог вищевказаної ухвали від 17 березня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» подало клопотання, в обґрунтування якого зазначило, що дійсно значний пропуск строку з дня ухвалення рішення від 26 липня 2021 року був не свідомим вибором третьої особи, оскільки ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» було припинено 31 грудня 2022 року, правонаступником якого є ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон», що підтверджується випискою із Статуту Товариства. Відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в цей час на підприємстві не було юриста, а директор ДП виконував свої повноваження для виконання державних замовлень спрямованих на підтримання та забезпечення обороноздатності країни. Тому вважає, що дані підстави є поважними для поновлення строки на оскарження судового рішення.
перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважла, що наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року, виходячи з наступного.
судом встановлено, що у провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго», третя особа - ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії та визнання укладеним договору;
з матеріалів справи убачається, що ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 червня 2020 року залучено до участі у даній справі, як третю особу - ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон». За час розгляду справи ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» отримувало судові повістки по даній справі, про що свідчать зворотні повідомлення на адресу суду (а. с. 100, 126, 130). Також факт обізнаності третьої особи щодо розгляду даної справи, підтверджується наявними у справі заявами від представника ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» про відкладення розгляду справи (а. с. 107, 138);
рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Дата складання повного судового рішення не зазначена. Дане судове рішення надіслано судом першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень 27 липня 2021 року та забезпечено надання загального доступу 30 липня 2021 року;
27 лютого 2025 року ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» на вказане судове рішення подало апеляційну скаргу. Отже, апелянтом пропущено строк на оскарження судового рішення;
матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» пропущено строк на апеляційне оскарження зі спливом значного періоду часу з дня ухвалення рішення. Доказів, що протягом такого тривалого часу товариство не мало можливості подати апеляційну скаргу, суду апеляційної інстанції надано не було. Посилання апелянта на той факт, що Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Протон» було припинено 31 грудня 2022 року, правонаступником ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» є ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон», яке участі у цій справі не приймало та копії судового рішення не отримувало, відсутність на підприємстві юриста, виконання директором ДП повноважень щодо державних замовлень спрямованих на підтримання та забезпечення обороноздатності країни, не є поважною підставою поновлення строку. Даних про поважні причини пропуску строку апелянтом на адресу апеляційного суду не надано;
відповідно до вимог частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили;
09 червня 2020 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Протон» був залучений до участі у справі, як третя особа, обізнаний про розгляд справи. Підстав, які б свідчили про наявність випадків, передбачених пунктах 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України апелянтом, не наведено;
підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року, відсутні. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність. З урахуванням вказаного колегія судів вважала що, наявні підставі для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року.
17 квітня 2025 року ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року, у якій, посилаючись порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» було припинено 31 грудня 2022 року, про що зроблено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Документи ДП «ЦКБ «Протон» практично в повному обсязі було знищено, у відповідності до відомчих інструкцій та розпоряджень. Підприємство є стратегічним підприємством оборонної промисловості і його документація містить в собі відомості та інформацію про події факти та явища яку необхідно охороняти від країни агресора особливо коли підприємство знаходиться безпосередньо в зоні бойових дій. Припинення ДП «ЦКБ «Протон» прийшлося на кінець 2022 року. Правонаступником ДП «ЦКБ «Протон» являється ТОВ «ЦКБ «Протон» що підтверджується випискою зі Статуту ТОВ. Нове підприємство ТОВ «ЦКБ «Протон» від ДП «ЦКБ «Протон» не отримувало ніяких відомостей про існування судової справи в Комінтернівському районному суді м. Харкова. На підприємстві не було юриста а директор знаходився в постійних відрядженнях та роз'їздах пов'язаних із виконанням підприємством державних замовлень спрямованих на підтримання та забезпечення обороноздатності країни.
Суд першої інстанції не виконав вимоги діючого законодавства та своєчасно не вручив копію судового рішення третій особі ДП «ЦКБ «Протон» і саме в результаті порушення норм чинного процесуального законодавства судом ДП «ЦКБ «Протон» отримало оскаржуване рішення 28 січня 2025 року. І саме 28 січня 2025 року вважається днем отримання судового рішення третьою особою ДП «ЦКБ «Протон».
в позові було відмовлено в повному обсязі і досліджувати хто і що заявляв в такому позові хоча і було цілком неможливим з огляду на позначення сторін та об'єктів як «СТОРОНА-'» або «АДРЕСА-1» але й було цілком недоцільним. Опубліковане рішення не містить повної інформації і є незрозумілим в контексті відсутності повної інформації про сторони процесу, об'єкти та адреси спірного майна.
Після ознайомлення з текстом рішення ТОВ «ЦКБ «Протон» зазначає про ряд помилкових висновків зроблених судом в мотивувальній частині рішення суду, і вважає за необхідне виправити ці помилкові висновки бо вони стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків державного оборонного підприємства ТОВ «ЦКБ «Протон».
визначальним є момент вручення рішення суду, а не звернення до суду із відповідною заявою (аналогія закону/права) на цьому наголосив Верховний Суд у постанові в справі № 285/2686/20-ц. Вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 272 ЦПК України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з ЄДРСР є лише правом заявника. При цьому оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов'язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові в справі № 752/24301/19 від 16 листопада 2022 року. На офіційному сайті Ради суддів України було опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до яких, зокрема рекомендовано: «виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану».
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) вказано, що:
«загальновизнане положення про дію цивільних процесуальних норм у часі передбачає, що незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (провадження № 14-36цс21) зазначено, що:
«відповідно до загальновизнаного положення про дію процесуальних норм у часі незалежно від часу відкриття провадження у справі при вчиненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент їхнього вчинення (див. постанову Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц).
ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, у частині третій статті 3 передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (див. також частину третю статті 3 ГПК України у редакції Закону № 2147-VIII). Аналогічний за змістом припис був передбачений у частині третій статті 2 ЦПК України у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 2147-VIII. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII). Аналогічний припис є у частині першій статті 118 ГПК України у редакції Закону № 2147-VIII, а також був передбачений у частині першій статті 72 ЦПК України у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 2147-VIII. Згідно з підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII, застосовним досудових рішень, ухвалених судами першої інстанції перед набранням чинності цією редакцією кодексу, такі рішення набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу. Аналогічний припис передбачений у підпункті 13 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України у редакції Закону № 2147-VIII. Порядок і строки оскарження судового рішення, ухваленого судом першої інстанції до 15 грудня 2017 року, були визначені у частині першій статті 294 й абзаці третьому частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 2147-VIII».
У пунктах 91-96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зазначено, що:
«91. «Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
92. ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
93. Такий підхід є складовою частиною принципу правової визначеності у площині запобігання перегляду остаточних судових рішень за відсутності вагомих для цього підстав.
94. Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
95. Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).
96. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження».
Особою, не повідомленою про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження. Законодавець при конструюванні частини другої статті 358 ЦПК України не визначив, що при її застосування має враховуватися дата внесення судом рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень. Відсутність в рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень, за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов - позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 405/4689/19 (провадження № 61-1979сво24)).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року в справі № 186/972/18 (провадження № 61-19251св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року в справі № 200/13452/18 (провадження № 61-8954 св 23)).
Апеляційний суд встановив, що: ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 червня 2020 року залучено до участі у даній справі, як третю особу - ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон». За час розгляду справи ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» отримувало судові повістки по даній справі, про що свідчать зворотні повідомлення на адресу суду (а. с. 100, 126, 130); факт обізнаності третьої особи щодо розгляду даної справи, підтверджується наявними у справі заявами від представника ДП «Центральне конструкторське бюро «Протон» про відкладення розгляду справи (а. с. 107, 138); рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Дата складання повного судового рішення не зазначена. Дане судове рішення надіслано судом першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень 27 липня 2021 року та забезпечено надання загального доступу 30 липня 2021 року; 27 лютого 2025 року ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» на вказане судове рішення подало апеляційну скаргу; ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» пропущено строк на апеляційне оскарження зі спливом значного періоду часу з дня ухвалення рішення; доказів, що протягом такого тривалого часу товариство не мало можливості подати апеляційну скаргу, суду апеляційної інстанції надано не було; підстав, які б свідчили про наявність випадків, передбачених пунктах 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України апелянтом, не наведено.
За таких обставин, встановивши, що ТОВ «Центральне конструкторське бюро «Протон» подало апеляційну скаргу 27 лютого 2025 року, тобто, після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Посилання у касаційній скарзі на висновки, зроблені у постанові Верховного Суду: від 14 липня 2022 року в справі № 285/2686/20-ц; від 16 листопада 2022 року в справі № 752/24301/19 необґрунтовані, оскільки вони зроблені за інших фактичних обставин (вказані справи про поновлення строку на апеляційне оскарження, а не річного строку - частина друга статті 358 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне конструкторське бюро «Протон» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Харківобленерго», третя особа - державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Протон» про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії та визнання укладеним договору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков