Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
28.04.2025м. ХарківСправа № 922/4382/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши заяву боржника про скасування судового наказу (вх.№10306 від 28.04.2025)
заявник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК "Молодіжний "2012" м.Харків
боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіз-Контакт ЛТД", м.Харків
12.12.2024 року Господарським судом Харківської області видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіз-Контакт ЛТД" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК "Молодіжний "2012" суму заборгованості 281685,80 грн та судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Згідно зі ст.156 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд надіслав боржнику копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ було надіслано боржнику до його електронного кабінету. Згідно довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді "Судовий наказ" від 12.12.2024 у справі №922/4382/24 було надіслано одержувачу 12.12.24 о 20:40.
17.04.2025 року представник боржника звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№9524).
28.04.2025 року до суду надійшла заява представника боржника про скасування вищезазначеного судового наказу (вх.№10306), в якій останній просить суд поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.
В заяві про скасування судового наказу боржник зазначив, що ТОВ «ГІЗ-КОНТАКТ, ЛТД» не отримував даного судового наказу. У зв'язку із збройною агресією російської федерації задля своєї безпеки та безпеки своєї родини Керівник «ГІЗ-КОНТАКТ, ЛТД» був вимушений виїхати за межі Харківської області, де і мешкає на теперішній час. Цей факт підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.05.2022 року №1610-7001244055. Всім працівникам для збереження їх життя та здоров'я була надана відпустка за власний рахунок, що підтверджується відповідним наказом.
Також, боржник зазначає, що в період часу з 24.02.2022 року по 01.03.2022 року в результаті обстрілів російською федерацією міста Харкова були в значній мірі пошкоджені будівлі та приміщення ТОВ «ГІЗ-КОНТАКТ, ЛТД», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Рудика, буд. 1-Б, м. Харків, вул. Гіршмана, буд.9.
Крім того, 23.01.2024 року в результаті ракетного обстрілу були повністю зруйновані офісне та виробничі приміщення ТОВ «ГІЗ-КОНТАКТ, ЛТД». Разом з іншим майном в результаті обстрілу була зруйнована і офісна техніка, і документація.
ТОВ «ГІЗ-КОНТАКТ, ЛТД» не отримував та не міг отримати жодного документу по даній справі. Крім того, знищення виробничих приміщень, офісного приміщення, відсутність працівників, комп'ютерної техніки, інтернету, телефонного зв'язку, не дає змогу ТОВ «ГІЗ-КОНТАКТ, ЛТД» належним чином користуватись і електронним кабінетом в ЄСІТС «Електронний суд».
Таким чином, боржник стверджує, що дані факти об'єктивно свідчать про неможливість своєчасного звернення ТОВ «ГІЗ-КОНТАКТ, ЛТД» з заявою про скасування судового наказу.
У зв'язку з чим просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Частинами 1, 2 статті 157 ГПК України передбачено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
За змістом пункту 3 частини 5 статті 157 ГПК України до заяви про скасування судового наказу повинно бути додано клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.2 ст.158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Частиною 1 статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 6 вказаної статті Кодексу визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану" Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який триває до цього часу.
Приписами п.п.14 п.6 Розділу VII Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 та наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 22.12.2022 №309 встановлено, що Харківська міська територіальна громада належить до Переліку територіальних громад, які розташовані безпосередньо в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Суд зазначає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
Дослідивши матеріали справи та доводи, що викладені боржником у заяві про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу, суд вважає, що строк для подання заяви про скасування судового наказу пропущено з поважних причин, що є підставою для його поновлення.
Також, частинами 1, 2 статті 12 ГПК України унормовано, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 157 ГПК України заява про скасування судового наказу має містити: зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Отже істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору. Подану заяву про скасування судового наказу суд розцінює як незгоду зі стягнутою за судовим наказом сумою заборгованості, а тому вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які мають спірний характер.
Відповідно до ч.3 ст.158 ГПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 333 цього Кодексу.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Враховуючи, що підстав для повернення заяви про скасування судового наказу не встановлено, тому заява боржника від 28.04.2025 року (вх.№10306) про скасування судового наказу підлягає задоволенню.
Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.
Керуючись статтями 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Судовий наказ від 12 грудня 2024 року у справі № 922/4382/24 скасувати.
Ухвала набрала законної сили 28.04.2025 та оскарженню не підлягає.
У разі скасування судового наказу згідно ч.3 ст. 158 ГПК України, заявник не позбавлений права звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Суддя Аріт К.В.