про залишення позовної заяви без руху
28.04.2025 р. Справа № 914/1294/25
Суддя Наталія Мороз,
розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Малбі Україна», м. Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ», с. Ставчани, Львівська область
про стягнення 214 884,60 грн
Встановив:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Малбі Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» про стягнення 214884,60 грн.
Розглянувши вказану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Положеннями ст.164 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За результатом перевірки стану оплати судового збору по справі № 914/1294/25 за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено відсутність зарахування судового збору до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 10 ст. 174 ГПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Суд також звертає увагу позивача на приписи ч. ч.2, 4 ст.91 ГПК України, у відповідності до яких, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з п.5.26 Державного стандарту «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020" (чинний з 01.09.2021), відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 08.05.2019 у справі № 160/7887/19).
Як вбачається з матеріалів, поданих на розгляд суду, позивачем долучено документи у неналежно засвідчених копіях, оскільки в порушення вимог оформлення документів, додатки не містять вказівки на найменування посади, а також власного імені та прізвища особи, яка засвідчила копії.
Крім того, статтею 162 ГПК України закріплено загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви.
Так, у відповідності до п. 2 ч. 3 вказаної статті, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, із матеріалів позовної заяви вбачається відсутність відомостей про наявність електронного кабінету у позивача.
У відповідності до положень п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, судом встановлено, що позивачем не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до заяви, відтак останнім не дотримано вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Однак, всупереч зазначеному, позивачем не подано до суду належних доказів відправлення відповідачу копій доданих до позовної заяви документів, оскільки з інформації, зазначеної в накладній № 7903707790763 вбачається, що позовна заява з додатками надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» на адресу: вул. Городоцька, 357, Львів, 79040.
Суд звертає увагу, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» є: 81118, Львівська область, с. Ставчани, вул. Шевченка, 9А.
Згідно вимог процесуального Закону, належні та допустимі докази надіслання відповідачу у справі копій позовної заяви та доданих до неї документів мають бути подані до суду станом на момент подання заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97р. № 9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 ГПК України, суд,
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Малбі Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» про стягнення 214 884,60 грн - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків.
2. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.