Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
21 квітня 2025 рокуСправа № 912/2007/18
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 11.02.2025 (далі - АТ "Державний ощадний банк України") про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням до банкрутства у межах справи
за заявою кредитора - фізичної особи - підприємця Кодаченка Григорія Васильовича, АДРЕСА_1
про банкрутство приватного підприємства "Спецзовнішкомплект", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, 3Б
секретар судового засідання - Коваленко Т.О.
за участю представників:
від заявника (кредитора) - АТ "Державний ощадний банк України" - Колісник О.В. , довіреність №19/4-02//780 від 01.01.2025;
від банкрута (ПП"Спецзовнішкомплект") - ліквідатор, арбітражний керуючий Карасюк О.В.;
від ОСОБА_1 , ТОВ "Сідвелс", ТОВ "ВАТ "Олімп" - Квашук О.М., ордер серія КР №94025 від 10.02.2020, ордер серія ВА № 1090916 від 01.10.24;
від ОСОБА_2 - ОСОБА_2., договір про надання послуг адвоката № 126/104 від 07.10.2020, режим відеоконференції;
від ОСОБА_3 - участі не брав;
від ОСОБА_4 - участі не брав;
від інших кредиторів - участі не брали;
Постановою від 24.06.2019 господарський суд визнав приватне підприємство "Спецзовнішкомплект" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута - Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект". Припинив повноваження розпорядника майном - арбітражного керуючого Чикильдіної С.А., призначеною ухвалою суду від 17.08.2018. Призначив ліквідатором банкрута - приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича.
12.02.2025 до господарського суду від кредитора Акціонерного товариства "Державний ощадний банк" надійшла заява № 55/2-05/5 від 11.02.2025 про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТ ОЛІМП" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Обґрунтовуючи заяву про покладення субсидіарної відповідальності Акціонерне товариство "Державний ощадний банк" зазначив, що у діяльності керівника та засновників (учасників) боржника є прояви недотримання інтересів Боржника та Кредитора, халатності та недбалості.
Як зокрема зазначає заявник, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , залежно від ситуації, за добросовісного виконання повноважень, мали вирішувати питання про заміну керівника чи спільно з керівником обирати способи відновлення становища боржника та повернення його до стану платоспроможності тощо та діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв'язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами підприємства. В наслідок дій та бездіяльності керівництва ПП "Спецзовнішкомплект", за допомогою пов'язаних юридичних осіб ТОВ "Сідвелс" та ТОВ "ВАТ Олімп", (з якими були укладені оспорювані у даній справі договори), узгоджено вчиняли вплив на господарську діяльність ПП "Спецзовнішкомплект", що призвело до стану неплатоспроможності та як наслідок визнання його банкрутом. Заявник зазначає, що відповідно до Звіту від 2019 року за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності та щодо наявності/виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ПП "Спецзовнішкомплект", - виявлено ознаки доведення до банкрутства ПП "Спецзовнішкомплект".
Ухвалою від 17.02.2025 господарським судом прийнято заяву кредитора - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк" № 55/2-05/5 від 11.02.2025 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.03.2025, залучено до участі у справі в частині розгляду заяви Акціонерного товариства "Державний ощадний банк" № 55/2-05/5 від 11.02.2025 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПП "Спецзовнішкомплект" у зв'язку з доведенням його до банкрутства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; забов'язано залучених осіб в термін до 05.03.2025 надати до суду відзиви на заяву кредитора Акціонерного товариства "Державний ощадний банк", докази їх надсилання кредиторам та ПП "Спецзовнішкомплект"; кредиторам та ПП "Спецзовнішкомплект" в термін до 16.03.2025 надати до суду відповіді на відзиви, докази їх надсилання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Ухвалою від 21.02.2025 господарським судом прийнято заяву кредитора Акціонерного товариства "Державний ощадний банк" № 55/2-05/5 від 11.02.2025 в частині покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТ ОЛІМП" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.04.2025; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТ ОЛІМП" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сідвелс".
03.03.2025 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про продовження строку для подання відзиву на заяву.
05.03.2025 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на заяву кредитора АТ "Державний ощадний банк" № 55/2-05/5 від 11.02.2025 про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПП "Спецзовнішкомплект" у зв'язку із доведенням до банкрутства.
06.03.2025 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ ОЛІМП" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" про продовження строку для подання відзиву на заяву.
Ухвалою від 06.03.2025 господарським судом постановлено заяви представника ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ ОЛІМП" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" про продовження строку для подання відзиву на позов задовольнити; продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позов ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАТ ОЛІМП" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" до 17.03.2025 включно; продовжено за ініціативою суду ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 процесуальний строк для подання відзиву на позов до 17.03.2025 включно; продовжено за ініціативою суду кредиторам та ПП "Спецзовнішкомплект" процесуальний строк для подання відповідей на відзиви до 28.03.2025.
17.03.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ ОЛІМП" та ОСОБА_1 надійшли відзиви на заяву.
18.03.2025 від ОСОБА_3 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді, судове засідання 18.03.2025 не відбулося.
Ухвалою від 27.03.2025 господарський суд призначив на 15.04.2025 судове засідання по розгляду заяви кредитора Акціонерного товариства "Державний ощадний банк" № 55/2-05/5 від 11.02.2025 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства у справі.
27.03.2025 від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк" надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 та відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ ОЛІМП", ОСОБА_1 .
14.04.2025 надійшло заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ ОЛІМП", ОСОБА_1 на відповідь на відзив Акціонерного товариства "Державний ощадний банк".
15.04.2025 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі за заявою кредитора АТ "Державний ощадний банк" № 55/2-05/5 від 11.02.2025 про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПП "Спецзовнішкомплект" у зв'язку із доведенням до банкрутства.
15.04.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.04.2025.
17.04.2025 від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 17.04.2025 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представників сторін щодо закриття провадження по розгляду заяви про покладання субсидіарної відповідальності, оскільки на думку представників осіб, на яких заявник просить покласти субсидіарну відповідальність за доведення ПП "Спецзовнішкомплект" до банкрутства, аналогічну заяву, яка була подана ліквідатором у даній справі, вже було розглянуто судами та відмовлено у її задоволено.
Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання Суд виходив з тих мотивів, що заяву ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності не було розглянуто по суті, а було відмовлено у її задоволенні з мотивів її передчасного подання, оскільки не було завершено формування ліквідаційної маси, а тому не було можливості встановити чи її вистачить для задоволення вимог всіх кредиторів боржника та, відповідно, визначити розмір (суму) відповідальності.
17.04.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.04.2025.
Розглядаючи заяву про покладення субсидіарної відповідальності Акціонерне товариство "Державний ощадний банк" господарський суд зазначає таке.
Враховуючи зміст предмету судового розгляду, у даному випадку необхідним є вирішення питань щодо змісту та умов застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до суб'єктів субсидіарної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі- КУзПБ).
Згідно з ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (ч. 3 ст. 215 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами ч. 2 ст. 61 КУзПБ.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор), має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Отже у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.
Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.
Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному ст. 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.
При цьому визначена в абз. 1 ст. 61 КУзПБ дискреція ліквідатората кредитора у питанні покладення субсидіарної відповідальності має застосовуватися з урахуванням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, невід'ємним критерієм дотримання якого, з огляду на положення ч. 2 ст. 61 КУзПБ, є вирішення питання про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (такий висновок узгоджується зі сталою правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, від 14.09.2023 у справі № 908/2414/21, від 15.02.2024 у справі № 908/2538/22, від 14.03.2024 у справі № 34/5005/4591/2012 тощо).
Якщо з відповідною вимогою звертається кредитор банкрута, право на звернення якого передбачено також у ч. 2 ст. 61 КУзПБ згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, то такий позов слід кваліфікувати як похідний, оскільки грошові суми субсидіарної відповідальності стягуються не на користь кредитора, а до ліквідаційної маси банкрута, за рахунок коштів від продажу якої зазначені вимоги задовольняються.
Об'єктом зазначеного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що залишилися незадоволеними у справі про банкрутство.
Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, кредитора є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
При цьому одним з визначальних критеріїв для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю цих осіб і наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови наявності винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона).
Тому дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна перебувати у причинно-наслідковому зв'язку щодо порушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюються судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Щодо об'єктивної сторони порушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм КК України та КУпАП, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), ч. 2 ст. 61 КУзПБ хоча і містить диспозицію (зміст) правопорушення "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизує дії/бездіяльність суб'єктів цієї відповідальності, які вказують (доводять) на його існування.
Тож для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (кредитором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, суд конкретизує об'єктивну сторону правопорушення з доведення до банкрутства або банкрутства з вини відповідальних суб'єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, зважаючи зокрема, на сукупність таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб'єктів:
1) вчинення суб'єктами відповідальності за відсутності у боржника будь-яких активів будь-яких дій/бездіяльності, спрямованих на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов'язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо).При цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника активами не вважаються;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішень, вказівок на вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника, що вказує на мету ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішень, вказівок на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той самий період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.
Отже, для застосування інституту субсидіарної відповідальності ліквідатору та кредитору, перед зверненням до суду необхідно провести детальний аналіз і встановити причинно-наслідковий зв'язок між діями директора та засновників банкрута і настанням негативних для кредиторів наслідків щодо непогашення їх кредиторських вимог, тобто визначити форму їх вини.
При цьому відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства, відповідно позбавляє суд підстав визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину в діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб'єктів.
Визначене нормами ч. 2 ст. 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Такими елементами є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення.
Щодо об'єкта правопорушення, то суд зазначає, що ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами ч. 2 ст. 61 КУзПБ.
Наведені висновки щодо об'єкта правопорушення зумовлюють необхідність сформулювати висновки щодо суб'єктів права вимоги та характеру звернення (позову) про покладення субсидіарної відповідальності боржника у справі про банкрутство.
Кредитори боржника можуть мати похідний інтерес у стягненні коштів з третіх осіб, винних боржнику, в тому числі у стягненні неповернутих боржнику позик, кредитів, збитків, завданих боржнику третіми особами, тощо, якщо несплата цих коштів спричиняє несплату коштів боржником кредитору. Цей інтерес полягає у переведенні майна боржника у вигляді його прав вимоги у більш ліквідну форму - грошову. При цьому кредитори боржника не набувають власних прав вимоги до третіх осіб, винних боржнику; похідний інтерес кредиторів полягає у стягненні коштів на користь боржника - юридичної особи, а не на користь кредиторів, учасників (акціонерів) юридичної особи - боржника.
Зазначений похідний інтерес задовольняється через різні правові інститути, зокрема у справі про банкрутство через інститут субсидіарної відповідальності. Так, ліквідатор, а згідно із змінами, внесеними Законом від 20.03.2023№ 2971-IX, також і кредитор має право вчинити дії щодо переведення вимог банкрута у ліквідну (грошову) форму.
Для цього ліквідатор і кредитор можуть звернутися до третьої особи, яка має заборгованість перед банкрутом (зокрема щодо відшкодування завданих банкруту збитків) з вимогою про сплату коштів, а ліквідатор також має альтернативу наведеному та може продати право вимоги на аукціоні з особливостями, у відповідності до ст. 82 КУзПБ. В обох цих випадках майно банкрута у вигляді права вимоги замінюється ліквідним майном - коштами, за рахунок яких задовольняються вимоги кредиторів у черговості, визначеною ст. 64 зазначеного Кодексу.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20).
За змістом ч. 2 ст. 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.
Однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Суд наголошує, що саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.
Якщо є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, однак за відсутності зазначеної різниці (недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів) немає підстав для стягнення відповідних сум з винних осіб у межах покладення субсидіарної відповідальності, то у ліквідатора немає підстав порушувати відповідний спір у справі про банкрутство.
У цьому висновку суд виходить з того, що в умовах, коли є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, але його майна/активів у складі ліквідаційної маси виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення п. 9.5 преамбули КУзПБ ).
Отже, як зазначалось вище судом, однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Ухвалою від 23.05.2019 судом було ухвалено, зокрема, визнати грошові вимоги кредиторів та затвердити реєстр вимог кредиторів боржника в таких сумах і в такій черговості задоволення вимог:
1) Фізична особа - підприємець Кодаченко Г.В. ( АДРЕСА_1 ) в сумі 1 118 970,00 грн. основний борг - 4 черга; 440 179,53 грн. 3% річних та інфляційні витрати - 4 черга; 37 811,23 грн. судовий збір - 1 черга;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Софіївська, 3) в сумі 7 762 547,40 грн. вимоги по договорам майнового поручительства - 4 черга; 3 524,00 грн. судовий збір - 1 черга;
3) Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Продімпекс" (25014, м. Кропивницький, пл. Дружби Народів, 3) в сумі 28 893 000,00 грн. вимоги по договорам майнового поручительства - 4 черга; 3 524,00 грн. судовий збір - 1 черга;
4) Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) в сумі 88 892 365,12 грн. вимоги по кредиту та процентам, інфляційні витрати та 3% річних - 4 черга; 17 442 916,94 грн. пеня - 6 черга; 3 682,00 грн. судовий збір - 1 черга; 8 018 722,00 грн. вимоги забезпечені заставою майна;
5) Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області (25000, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) в сумі 7 610 911,65 грн. основний платіж - 3 черга; 13 471 856,24 грн. пеня та штрафні санкції - 6 черга; 7 683,64 грн. єдиний соціальний внесок - 2 черга; 3 524,00 грн судовий збір - 1 черга.
Загальна сума грошових вимог, включених до реєстру вимог кредиторів боржника та визнаних господарським судом, складає 165 692 495,75 грн.
У прохальній частині заяви № 55/2-05/5 від 11.02.2025 про покладення субсидіарної відповідальності кредитор Акціонерне товариство "Державний ощадний банк" просить покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ПП "Спецзовнішкомплект" у розмірі 161 092 623,02 грн.
Суд зазначає, що розмір заявленої банком субсидіарної відповідальності не відповідає залишку непогашених кредиторських вимог, відповідно до реєстру вимог кредиторів та поданого ліквідатором до суду звіту.
У разі ліквідації суб'єкта господарювання в результаті процедури банкрутства за умови задоволення вимог кредиторів негативний ефект доведення боржника до банкрутства з подальшою його ліквідацією може настати не для кредиторів цього боржника, а для інших суб'єктів.
Тому в разі виникнення спору внаслідок доведення боржника до банкрутства та ліквідації суб'єкта господарювання відповідні (зацікавлені) особи (особа) не позбавлені права заявити до особи (осіб), винної в доведенні боржника до банкрутства з подальшою його ліквідацією, вимоги про відшкодування шкоди (збитків). У такому разі всі елементи шкоди (збитків) через доведення боржника до банкрутства досліджуються, оцінюються та встановлюються у відповідному спорі, що має розглядатися за правилами ст. 7 КУзПБ (у межах справи про банкрутство).
Суд також бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) якщо внаслідок неправомірних дій третьої особи вартість майна боржника зменшилася (зокрема через втрату окремого майна, його пошкодження, зменшення ринкової вартості тощо) на певну суму, то відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України у боржника виникає право вимоги до третьої особи на таку саму суму. У цьому і проявляється компенсаторний характер інституту відшкодування шкоди, зокрема відшкодування збитків: зменшення вартості майна потерпілого на певну суму компенсується виникненням права вимоги до порушника, і це право вимоги поповнює майно потерпілого (пункт 70).
Отже навіть за виявлених фактів доведення боржника до банкрутства достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами ч. 2 ст. 61 КУзПБ.
Ураховуючи, що ліквідаційна маса (її вартість) є одним із визначальних показників для обчислення розміру субсидіарної відповідальності, суд з огляду на регламентований КУзПБ порядок та етапи формування ліквідаційної маси, зміни, яких вона зазнає під час ліквідаційної процедури, зазначає, що передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких визначається КУзПБ.
Крім того, висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 № 3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства,- абз. 5 ч. 1 ст. 61 КУзПБ).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частинами 2 та 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
АТ "Ощадбанк" не наводить у своїй заяві розрахунків субсидіарної відповідальності у відповідному розмірі - 161 092 623,02 грн.
Ліквідатором Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" у поданих до матеріалів справи поточних звітах (вих. № 02-01/05-363 від 28.02.2025 та вих. № 02-01/05-354 від 31.01.2025) зазначено, що 13.12.2024 здійснено часткове погашення вимог IV черги.
Ліквідатором Карасюком О.В. надано звіт (вих. № 02-01/05-359 від 20.02.2025), в якому зазначено: "13.12.2024 на рахунок АТ "Ощадбанк" відповідно до номера документа 8 ліквідатором з ліквідаційного рахунку було перераховано СУМА грн з призначенням платежу: "часткове погашення вимог кредитора ІV (четвертої) черги в межах справи № 912/2007/18 про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект". Отже ліквідатором не зазначена, яка саме сума коштів була перерахована в погашення вимог кредитора ІV (четвертої) черги, у зв'язку з чим суд немає можливості самостійно визначити розмір наявних незадоволених вимог кредиторів.
Суд зазначає, що однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Суд наголошує, що саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.
При розгляді питання покладення субсидіарної відповідальності предметом дослідження, зокрема, є сума непогашених вимог за відсутності активів у ліквідаційній масі.
Враховуючи відсутність розрахунку заявника щодо розміру субсидіарної відповідальності та встановлення розбіжностей щодо розміру заявленої банком суми субсидіарної відповідальності, відповідно до затвердженого реєстру вимог кредиторів та поданого до суду звітом ліквідатора, суд позбавлений можливості перевірити правильність заявленої субсидіарної відповідальності у розмірі 161 092 623,02 грн, а отже й дослідити наявність чи відсутність у діях відповідних осіб ознак доведення до банкрутства ПП "Спецзовнішкомплект" для притягнення винних до субсидіарної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про покладення субсидіарної відповідальності.
Суд звертає увагу заявника на те, що останній не позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою до суду за наявності відповідних підстав та обґрунтування розміру субсидіарної відповідальності.
Керуючись ст. 2, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 73, 74, 76-79, 129, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 11.02.2025 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням до банкрутства відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
3. Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Примірник ухвали направити Фізичній особі - підприємцю Кодаченко Г.В. ( АДРЕСА_1 ), Приватному підприємству Фірма "Техногруп" (на електронну пошту: romanenkov@ceedwealth.com.ua), Товариству з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (до електронного кабінету в системі "Електронний суд"), представнику ТОВ "Сідвелс", адвокату Квашук О.М. (до електронного кабінету в системі "Електронний суд"), АТ "Державний ощадний банк України" (до електронного кабінету в системі "Електронний суд"), Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області (до електронного кабінету в системі "Електронний суд"); банкруту, ліквідатору - арбітражному керуючому Карасюку О.В. (до електронного кабінету в системі "Електронний суд"); ТОВ "ВАТ ОЛІМП" (до електронного кабінету в системі "Електронний суд"); ТОВ "Ф-Трейдінг" (на електронну пошту: f-traiding@datastealth.net), Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Войтовському Валентину Сергійовичу (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 10, к. 35), Публічному акціонерному товариству акціонерному банку "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1), банкруту, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ).
Повний текст ухвали складено - 28.04.2025.
Суддя М.С. Глушков