ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
м. Київ
28.04.2025Справа № 910/5085/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівон А.М., розглянувши матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент"
про забезпечення позову забезпечення позову до пред'явлення позову
у справі № 910/5085/25
Інші особи, які можуть отримати статус учасника справи:
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (04176, м.Київ, вул. Набережно - Рибальська дорога, 3, офіс 6-7)
Представники сторін: без виклику.
Обставини справи :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" звернулося до Господарського суду міста Києва 23.04.2025 року із заявою б/н б/д про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову (331 569 329,00 грн.) на грошові кошти, все рухоме та нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання рішення про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД".
При цьому заявник зазначає про намір звернення до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 331 569 329,00 грн. у зв'язку неналежним виконанням останнім умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу майнових прав №30/12/21 від 30.12.2021 року.
Як зазначає ТОВ "Октава Девелопмент" в заяві про забезпечення позову, ним було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" як продавцю та забудовнику попередню оплату за Договором купівлі-продажу майнових прав №30/12/21 від 30.12.2021 року у розмірі 53 195 938,65 грн. Водночас, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" не були виконані умови Договору №30/12/21 в частині завершення будівництва об'єкта та введення в експлуатацію 3 і 6 пускових комплексів першої черги Об'єкта будівництва (в межах яких розташовані приміщення, на які придбаваються майнові права позивачем як покупцем за даним Договором).
Зокрема, враховуючи, що котлован до кінця не влаштований, вертикальні елементи окремих будівель влаштовані лише до 6 поверху, жодних фасадів та гідроізоляції не зроблено, у зв'язку з чим на підставі п.8.5.3 Договору, згідно якого у разі прострочення Забудовником строків виконання будівельних робіт, передбачених Графіком будівництва Об'єкту Покупець має право у випадку відхилення (прострочення) від Графіку будівництва будівельних робіт більш ніж на 12 (дванадцять) календарних місяців або прострочення термін прийняття в експлуатацію Об'єкту (в межах якого розташовані Приміщення) більш ніж на 12 (дванадцять) календарних місяців, направити Продавцю вимогу про відмову від Договору та/або припинення Договору, а Продавець в такому випадку зобов'язується в строк не більше ніж 10 (десять) календарних днів з моменту надіслання вимоги викупити у Покупця оплачені ним майнові права на Приміщення, визначені цим Договором, за ціною визначеною за наступною формулою (при цьому вартість майнових прав, що підлягає викупу Продавцем розраховується виходячи з вартості 1 кв.м. майнових прав на нежитлові приміщення та одного Машино-місця, за комерційною вартістю встановленою на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності, залученого Покупцем на власний вибір, на дату направлення відповідної вимоги Покупцем): V = (Z+(Sjvin-Z) *К) *Рмп + SMM*K*PMM, заявник зазначає в поданій заяві про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" вартості викупу майнових прав у розмірі 331 569 329,00 грн., який розрахований з врахуванням замовленого заявником висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Інжиніринговий центр «Екскон» станом на 09.04.2025 року та згідно якого вартість 1 кв. м. загальної площі майнових прав на нежитлові приміщення становить 114 711,00 грн. з ПДВ, вартість майнових прав на 1 машино-місце становить 910 769,00 грн. з ПДВ.
Поряд із цим, через систему «Електронний суд» 24.04.2025 року від ТОВ "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" надійшли заперечення б/н від 23.04.2025 року на заяву про забезпечення позову до подання позову, в яких товариство стверджує, що позивач зловживає своїми процесуальними правами та застосовує штучний пошук судді для отримання рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 року у справі № 910/4424/25 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" про забезпечення позову до подання позовної заяви та вжито заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт в межах 53 195 938,65 грн.: на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; ідентифікаційний код: 40039630) та знаходяться на всіх рахунках зазначеного товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову; на рухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; ідентифікаційний код: 40039630); на нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; ідентифікаційний код:40039630).
При цьому, ТОВ "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" наголошує, що заяви про забезпечення позову є аналогічними за змістом, стосуються тотожних відносин за Договором купівлі-продажу майнових прав №30/12/21 від 30.12.2021 року та станом на час звернення із даною заявою про забезпечення позову у справі № 910/4424/25 позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" не пред'явлено.
Також в обґрунтування заперечень проти заяви про забезпечення позову ТОВ "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" вказує, що заявлені позивачем до вжиття заходи забезпечення позову до подання позову зупиняють господарську ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», арешт рахунків вказаного суб'єкта господарювання унеможливлює розрахунки за послуги постачальників електроенергії, води та теплопостачання, що призведе до відключення від енергопостачання та водопостачання житлових будинків та центру розвитку дитини, що знаходяться на території ЖK «Рибальський», забудовником якого є товариство.
Додатково ТОВ "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" стверджує про передчасність та необґрунтованість звернення заявника до суду з метою вжиття заходів забезпечення позову, що створює перешкоди в здійсненні господарської діяльності ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД».
В свою чергу, через канцелярію суду 28.04.2025 року від заявника - ТОВ «Октава Девелопмент» надійшли додаткові пояснення б/н б/д на заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, з доказами надсилання на адресу іншої сторони, в яких заявник просить суд задовольнити подану заяву та зазначає про попереднє звернення до ТОВ "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" з вимогою № 0904-25 від 09.04.2025 року про відмову від договору та виплату компенсації згідно п.8.5.3 Договору в сумі 331 569 329,00 грн., за результатами розгляду якої відповідач у відповіді № 01-22/04/20255 від 22.04.2025 року на вимогу про відмову від договору та сплату компенсації визнав вимоги позивача про повернення 53 195 938,65 грн. та прийняв відмову від договору.
Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.
Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час розгляду заяви про забезпечення позову до подання позову до суду не надходило.
Так, дослідивши подану ТОВ «Октава Девелопмент» заяву про забезпечення позову до подання позову та додані матеріали суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Частинами 10, 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).
Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з вимогами, які розглядаються у справі, що передбачає передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду або які оспорюються у справі, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов'язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов'язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.
Отже, вирішуючи питання забезпечення позову, в тому числі до подання позову, суд має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.
Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 року у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).
Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В свою чергу суд зазначає, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви повинні оцінюватись судом у безпосередньому зв'язку з предметом позовних вимог позову, намір зі звернення з яким має заявник, та з позиції ймовірності настання несприятливих наслідків для позивача в разі неможливості виконання рішення суду в майбутньому та/або захисту порушених прав.
Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Наразі, в обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" посилається на виконання ним умов п. 5.4.1 спірного Договору в частині сплати вартості 30% суми майнових прав, які є предметом Договору, а саме грошових коштів в загальній сумі 53 196 938,65 грн., в той же час відхилення відповідача від графіку будівництва на строк понад 12 календарних місяців та збитковість діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД", позаяк за даними фінансової звітності останнього за 2020 - 2024 роки у товариства відсутні прибутки (з 2020 рік по 2024 рік дохідність зменшилась з 561 039, тис. грн. до 40 526 тис. грн.), відбувається постійне зменшення власного капіталу (мінус 208 925 тис. грн.) та поточні зобов'язання перевищують активи більше ніж на 100 млн. грн., тобто фінансовий стан відповідача тривалий час залишається без покращень, фінансові результати свідчать про динаміку зменшення прибутку та падіння ліквідності компанії. Зважаючи на наведене заявник наголошує на неспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" обслуговування накопиченого боргу та, відповідно, подальшу неможливість виконання рішення суду у даному спорі про стягнення, враховуючи ціну позову в розмірі 331 569 329,00 грн., за умови невжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного заявник наголошує на наявності обставин, які доводять, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
Суд наголошує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Наразі, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається саме на заявника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 року у справі № 922/2419/20.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.12.2021 року у справі № 910/10598/21, передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Оцінюючи викладені в заяві про забезпечення позову доводи заявника та зміст позовних вимог, з якими позивач має намір звернутися до суду, судом взято до уваги, що предметом майбутньої позовної заяви є вимоги майнового характеру про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі ціни викупу майнових прав за Договором купівлі-продажу майнових прав №30/12/21 від 30.12.2021 року, тобто 331 569 329,00 грн.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2023 року у справі № 904/1934/23 дійшов висновку, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Подібний правовий висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 року у справі №905/448/22.
При цьому судом враховано обставини фактичного виконання заявником зобов'язань з внесення передплати за майнові права згідно п.5.4.1 Договору в загальному розмірі 53 196 938,65 грн. (17.11.2022 року в сумі 4 048 496,93 грн. та 29.11.2022 року в сумі 49 147 441,72 грн.), що становить 30% вартості майнових прав на загальну площу приміщень, зазначену в п. 5.3 Договору, а також визнання відповідачем листом № 01-22/04/2025 від 22.04.2025 року вимог позивача з повернення 53 196 938,65 грн. передплати.
Поряд із цим суд зазначає, що, як встановлено за змістом заяви ТОВ "Октава Девелопмент" про забезпечення позову, розмір позовних вимог, з якими останній має намір звернутися до суду, розрахований згідно наведеної в п. 8.5.3 Договору купівлі-продажу майнових прав №30/12/21 від 30.12.2021 року, відповідно до якої у продавця виникає обов'язок з викупу у покупця оплачених ним майнових прав на приміщення, визначені цим договором, за ціною, визначеною за формулою, проте на стадії вирішення питання про забезпечення позову до подання позову судом не здійснюється оцінка правомірності майбутньої вимоги позивача про стягнення 331 569 329,00 грн. вартості майнових прав, наявності або відсутності підстав для застосування формули згідно п.8.5.3 Договору, а також належності та допустимості використання при її обчисленні даних згідно отриманого позивачем висновку суб'єкта експертної діяльності від 09.04.2025 року, у зв'язку з чим, з урахуванням обсягу фактичного виконання ТОВ "Октава Девелопмент" умов Договору купівлі-продажу майнових прав №30/12/21 від 30.12.2021 року, суд вважає передчасним та необґрунтованим забезпечення позову, з яким останній має звернутись до суду, шляхом накладення арешту на майно та кошти відповідача в розмірі суми 331 569 329,00 грн.
Згідно правової позиції, наведеної в постановах Верховного Суду від 21.08.2020 року у справі № 904/2357/20, від 17.08.2022 року у справі № 361/3446/21, задоволення вимог позивача про стягнення коштів й виконання в майбутньому судового рішення (у разі задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. Тому застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках відповідача безпосередньо пов'язано із предметом позову. Таким чином, застосування такого виду забезпечення як накладення арешту на грошові кошти відповідача містить прямий зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги.
Крім того, за висновками суду, немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишається в володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Наразі, в частині заперечень відповідача проти заяви про забезпечення позову з посиланням на той факт, що ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» є забудовником двох житлових комплексів: ЖK «Новий поділ», загальною проектною площею 250 180 кв.м, та ЖK «Рибальський», загальною проектною площею 266 181 кв.м, на території якого функціонує Центр розвитку дитини (шкільний заклад) та знаходиться три введені в експлуатацію та заселені будинки, в яких мережі теплопостачання, електрозабезпечення та водопостачання залишаються на балансі ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», який здійснює постачання енергоносіїв для заселеного житлового району, відтак, відповідач стверджує, що арешт рахунків унеможливить розрахунки за послуги постачальників електроенергії, води та теплопостачання, що призведе до відключення від енергопостачання та водопостачання житлових будинків та центру розвитку дитини, що знаходяться на території ЖK «Рибальський» суд зазначає, що майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття «правомірні очікування», тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу («Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії).
Тобто, ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» як продавець та забудовник за спірним Договором зобов'язаний не тільки приймати від покупця оплату вартості майнових прав на приміщення, яка станом на час звернення з заявою про забезпечення позову позивачем внесена в розмірі 53 196 938,65 грн., а й згідно п.4.1.2 забезпечити будівництво об'єкта будівництва, тобто сплачені позивачем грошові кошти мали бути спрямовані в першу чергу на здійснення будівництва в межах суми, сплаченої позивачем, відтак неможливість виконання відповідачем умов Договору не може бути поставлена в залежність від необхідності виконання ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» обов'язків балансоутримувача об'єктів, в тому числі щодо здійснення розрахунків з постачальниками енергоносіїв та послуг водозабезпечення.
Згідно постанови Верховного Суду від 13.12.2023 року у справі № 522/21977/21 за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми спору доцільно було накласти арешт на майно відповідачі саме в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Наразі, судом за даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено наявність у власності ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», в т.ч. спільній частковій, дев'яти об'єктів нерухомого майна.
Поряд із цим у постановах Верховного Суду від 02.08.2019 року у справі № 915/538/19, від 06.11.2018 року у справі № 923/560/17, від 27.11.2024 року у справі № 450/177/24 викладена правова позиція, згідно якої накладення арешту на грошові кошти відповідачів слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат. Суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат.
Сам лише факт не зазначення позивачем чіткої інформації про конкретні рахунки, що належать відповідачу, у яких саме банківських установах, не може бути підставою для відмови в задоволенні вимоги про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти, оскільки, з врахуванням вимог законодавства про банки та банківську діяльність, така інформація не є у загальному доступі, становить банківську таємницю, відповідно не може бути надана заявником (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 року (провадження № 61-16635ав20), від 28.09.2023 року (провадження № 61-11439ав23), від 14.12.2023 року (провадження № 61-14128ав23).
Додатково судом враховано, що заявник ставить під сумнів фінансову спроможність боржника, оскільки останній ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, зокрема, за наслідками отримання 16.04.2025 року вимоги ТОВ "Октава Девелопмент" № 094-25 від 09.04.2025 року про виплату компенсації згідно п. 8.5.3 Договору протягом 10 календарних днів, та визнання вимог про повернення 53 195 938,65 грн. у відповіді від 22.04.2025 року № 01-22/04/2025, позаяк станом на дату розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви грошові зобов'язання відповідачем не виконано без надання поважних доказів та підстав щодо неможливості такого виконання.
За таких обставин, суд доходить висновку, що обґрунтованими та адекватними в межах даного спору є заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» виключно в межах суми, яка фактично сплачена за спірним Договором на користь відповідача - 53 196 938,65 грн., оскільки такі заходи спрямовані запобіганню виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість застосування заходів забезпечення позову шляхом одночасного накладення арешту як на грошові кошти, так і на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" в межах суми, яка була б достатньою для відповідного стягнення, у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Судом враховано, що обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору, з метою зупинення та запобігання вчиненню під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в межах даного спору.
Водночас, суд враховує, що обрані заявником заходи забезпечення позову не обмежують права ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» щодо його господарської діяльності до вирішення спору по суті, оскільки лише запровадить тимчасові обмеження можливості позивача вільно розпоряджатися нерухомим майном, залишивши за ним, на час розгляду справи, правомочності володіння та користування відповідними об'єктами нерухомості, та існування таких обмежень дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у реалізації прав заявника на судовий захист, в разі прийняття відповідного рішення.
Додатково судом враховано обставини скасування ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі № 910/4424/25 попередньо вжиті за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" ухвалою від 09.04.2025 року заходи забезпечення позову до подання позову, отже метою забезпечення позову у справі № 910/5085/25 є виключно забезпечення реального виконання майбутнього рішення у даній справі, за відсутності в провадженні господарського суду позовів з аналогічними вимогами, підставами та сторонами, що спростовує твердження відповідача про зловживання правами з боку заявника.
При цьому, судом приймається до уваги факт короткострокової реалізації вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 року у справі № 910/4424/25 за заявою ТОВ "Октава Девелопмент" заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», яке буде виявлено виконавцем, в межах суми 53 195 938,65 грн., та здійснення відповідної реєстрації обтяжень на підставі ухвали суду від 09.04.2025 року, та відсутність наданих відповідачем доказів наявності негативних наслідків для товариства дії таких заходів забезпечення в межах періоду чинності зазначених обтяжень.
Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача (в даному випадку позивача), які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 910/5085/25 шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог в розмірі 53 195 938,65 грн. (п'ятдесят три мільйони сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім грн. 65 коп.):
- на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; код ЄДРПОУ 40039630) та знаходяться на всіх рахунках зазначеного товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову;
- на рухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; код ЄДРПОУ 40039630);
- на нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; код ЄДРПОУ 40039630).
3. В іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" відмовити.
4. Дана ухвала відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
5. Стягувачем за даною ухвалою є:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" (Україна, 03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім'ї, будинок 31-33; код ЄДРПОУ 44596534).
6. Боржником з даною ухвалою є:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; код ЄДРПОУ 40039630).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Артем Миколайович Селівон