ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.04.2025Справа № 910/895/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 397578,50 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 3% річних та втрат від інфляції у розмірі 397578,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 у справі № 910/895/25 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вулиця Коротка, будинок 46; ідентифікаційний код 42226449) втрати від інфляції у розмірі 327759 (триста двадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн 25 коп., 3% річних у розмірі 69644 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок чотири) грн 48 коп. та судовий збір у розмірі 4768 (чотири тисячі сімсот шістдесят вісім) грн 84 коп. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 174,77 грн - відмовлено.
До господарського суду 17.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути з відповідача 16000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до суми задоволених вимог.
Відповідач окремо не подав до суду заперечень з приводу поданої позивачем заяви. Проте у відзиві на позовну заяві, відповідач вказав, що заявлена орієнтовна сума витрат на правову допомогу є завищеною, оскільки, позивач уже втретє звертається з позовом аналогічного характеру.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, Господарський суд м. Києва, -
У позовній заяві позивач вказав, що попередній орієнтовний розрахунок витрати на професійну правничу допомогу складає 16000,00 грн, а докази в їх підтвердження будуть подані протягом 5 днів з дати ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд відзначає, що заява про ухвалення додаткового рішення з долученими до неї доказами була подана 17.04.2025 в межах встановленого ст. 129 ГПК України строку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16000,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
20.01.2025 між Адвокатським об'єднанням "КД-ГРУП" (далі - Адвокатське об'єднання) та ТОВ "Енерджі Солар Істейт" (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 22/01 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого на умовах даного Договору, Адвокатське об'єднання зобов'язується відповідно до умов даного Договору надати Клієнту правову допомогу, зокрема. Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання:
- розробити правову позицію захисту прав та інтересів Клієнта, пов'язану із стягненням заборгованості та нарахованих 3% річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання за договором №1521/01 від 26 грудня 2019 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" та Державним підприємством "Гарантований покупець";
- підготувати (скласти) та подати до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання за договором №1521/01 від 26 грудня 2019 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" та Державним підприємством "Гарантований покупець";
- забезпечити повний супровід, складення процесуальних документів та ведення справи у Господарському суді міста Києва справи за позовною заявою Клієнта про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання за договором №1521/01 від 26 грудня 2019 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" та Державним підприємством "Гарантований покупець".
Відповідно до п. 1.2 Договору на підтвердження факту надання Адвокатським об'єднанням Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього Договору складається Акт прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору вартість послуг, передбачених пунктом 1.1 цього Договору складає 16000,00 грн без ПДВ. За послуги, передбачені пунктом 1.1 Договору, Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню грошові кошти в розмірі 100% вартості послуг, визначеної п. 4.1 цього Договору протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту підписання Сторонами даного Договору.
В підтвердження обставин надання правової допомоги до матеріалів справи надано акт № 1 прийому-передачі наданих послуг від 17.04.2025 на суму 16000,00 грн, якими сторони підтвердили надання належним чином послуг, передбачених п. 1.1 договору № 20/01 від 20.01.2025.
Вказані послуги були оплачені згідно платіжної інструкції № 1307 від 20.01.2025 на суму 16000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи і її складністю, витраченим часом адвоката і обсягом наданих послуг, ціною позову в поєднанні з граничним розміром витрат.
Отже, вірогідними доказами підтверджено надання позивачу правової допомоги на суму 16000,00 грн.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що відповідно змісту статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а саме диспозицією вказаної норми визначено, що адвокатський гонорар може існувати у фіксованій формі.
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.
Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18.
Оскільки договором визначено суму гонорару саме у фіксований спосіб - 16000,00 грн, позивач не зобов'язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 924/447/18.
Крім того, суд зазначає, що так як сторони дійшли згоди встановити фіксований розмір гонорару адвоката, то надання детального опису робіт не є обов'язковим, оскільки фіксований розмір адвокатських витрат не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого адвокатом.
Однак, при цьому, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Суд зазначає, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Відповідачем заявлено про не співмірність витрат по наданню правової допомоги, які заявлені позивачем, з посиланням на ту обставину, що наразі це вже третє аналогічне звернення до суду.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Крім того, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічних висновків дійшла Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката підтверджений поданими до справи доказами.
Заперечення відповідача щодо не співмірності на думку суду є не обґрунтованими та не доведеними.
Тож, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та співмірності наданих послуг предмету спору, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 15992,97 грн (пропорційно розміру задоволених вимог).
Керуючись ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар Істейт" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вулиця Коротка, будинок 46; ідентифікаційний код 42226449) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15992 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн 97 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В.Усатенко