18.04.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1144/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп'юк Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій
позивач - Акціонерне товариство "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "СУМИГАЗ",
відповідач - Акціонерне товариство "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ",
про стягнення 1 630 246, 59 грн, з яких 1 340 000, 21 грн - заборгованість за поставлений товар, 142 367, 07 грн - інфляційні втрати, 51 897, 52 грн - 3% річних, 95 981, 79 грн - пеня,
за участю представників:
від позивача - Юрченко І. М.,
від відповідача - Сенів О. В.,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. АТ "Сумгаз" звернулось з позовом до АТ "Івано-Франківськгаз" про стягнення 1 630 246,59 грн, з яких 1 340 000,21 грн - заборгованість за поставлений товар, 142 367,07 грн - інфляційні втрати, 51 897,52 грн - 3% річних, 95 981,79 грн - пеня.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.11.2024 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
2.2. На підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України в судовому засіданні 20.01.2025 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 26.02.2025.
3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.
3.1. Позовна заява від 27.11.2024 (вх.№ 10503/24 від 28.11.2024).
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір поставки від 12.12.2019 №13А400-13660-19. Позивач на виконання умов вказаного договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1 367 340 грн. Відповідач оплату за поставлений товар в сумі 1 340 000, 21 грн не здійснив. У зв'язку із простроченням оплати нарахував інфляційні втрати, 3% річних та пеню. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 11, 251 - 252, 258, 509, 526, 530, 617, 625, 629 ЦК України, ст. 193, 216, 230 - 232, 265 ГК України.
3.2. Клопотання відповідача від 19.12.2024 (вх.№ 19963/24 від 19.12.2024) про зменшення розміру штрафних санкцій.
Просить зменшити на 90% розмір заявленої до стягнення пені.
Вказує, що станом на 30.09.2024 фінансовий стан відповідача є критичним. Поточна кредиторська заборгованість перед іншими суб'єктами господарювання згідно з фінансовим звітом становить 1 171 249 000 грн, а нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на кінець звітного періоду складає 847 314 000 грн. Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи та послуги становить 3 580 000 грн. При цьому залишок коштів на всіх банківських рахунках станом на 01.12.2024 не перевищує 44 788,39 грн.
Однією з основних причин фінансових труднощів є збройна агресія російської федерації проти України, через яку в Україні було введено воєнний стан. Це суттєво вплинуло на розрахунки споживачів за надані до 01.10.2023 послуги з розподілу природного газу, що, у свою чергу, спричинило зниження надходжень. Додатково фінансові труднощі відповідача зумовлені встановленням Національною комісією з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) тарифу на послуги з розподілу природного газу, який не покриває фактичних витрат підприємства, необхідних для ведення господарської діяльності.
Посилається на правові висновки, викладені в постановах ВС від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 06.112018 у справі № 913/89/18, відповідно до яких цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Вказує, що зменшення неустойки є протидією необґрунтованого збагачення однією із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій (постанова ВС від 14.04.2021 у справі № 923/587/20).
Відмічає, що закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення. Чинним законодавством не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, а суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені (постанова ВС від 24.01.2023 у справі № 903/165/22) .
3.3. Заперечення позивача від 30.12.2024 (вх.№ 20330/24) щодо зменшення пені.
Вказує, що відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів, суб'єкти господарювання повинні виконувати свої господарські зобов'язання належним чином, керуючись вимогами законодавства, правових актів та умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань враховуючи інтереси другої сторони. У зв'язку із порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань з оплати за поставлений товар та згідно з умовами п. 13.5 Договору заявлено до стягнення пеню у розмірі 95 981,79 грн, що складає 7,16% від суми основного боргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічні приписи містяться у ст. 233 ГК України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вказує, що ВС у постановах, зокрема, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19 викладено висновок про те, що зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил ст. 86 ГПК України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір. Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тому для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін при вирішенні питання про зменшення пені суд має об'єктивно оцінити чи є випадок винятковим, ступінь виконання зобов'язання, причину неналежного виконання, наслідки порушення, відповідність розміру неустойки наслідкам порушення (зокрема, перевищення неустойки над заборгованістю та поведінку винної сторони).
Вказує, що на час розгляду справи в суді відповідач основне зобов'язання за договором не виконав, будь-яких доказів щодо причин невиконання зобов'язання не надав, розмір штрафних санкцій співмірний з розміром основної заборгованості, наявність заборгованості перед кредиторами не є самостійними та достатніми підставами для зменшення пенні.
Важливим є також принцип рівності сторін у господарських спорах, що передбачає врахування не тільки інтересів боржника, але й кредитора. У зв'язку з активними бойовими діями, що мали місце в Сумській області після 24.02.2022 позивач зазнав значних матеріальних збитків, пов'язаних із руйнуванням газорозподільних мереж, майна підприємства, а також поніс витрати на відновлювальні роботи. Однак відповідно до господарського законодавства підприємство несе відповідальність за свої зобов'язання навіть у разі несприятливих економічних умов.
А тому вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру пені.
3.4. Додаткові пояснення відповідача від 14.01.2025 (вх.№ 569/25).
Зазначає, що позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували наявність збитків, понесених у результаті порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар. Просить врахувати складні економічні умови, спричинені введенням воєнного стану в Україні, які вплинули на фінансовий стан відповідача. Зокрема, вказує на зниження рівня розрахунків споживачами за надані послуги, значну дебіторську та кредиторську заборгованість, заборону на підвищення тарифів і стягнення штрафів, а також на заборону припинення надання житлово-комунальних послуг населенню за неоплату.
Ще раз звертає увагу на те, що діяльність відповідача щодо розподілу природного газу була зупинена через анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності, яка сталась через передачу майнового комплексу іншому суб'єкту. У результаті цього підприємство не має доходів від господарської діяльності. Вважає, що вказані обставини мають суттєвий вплив на фінансову ситуацію відповідача, що ускладнює виконання його зобов'язань.
3.5. Клопотання про долучення доказів від 11.02.2024 (вх.№ 2208/25).
Просить долучити до матеріалів справи баланс (звіт про фінансовий стан) відповідача станом на 31.12.2024 та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2024 рік, якими підтверджується важкий фінансовий стан підприємства.
З урахуванням наведених обставин та сукупності наданих доказів, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим зменшення розміру пені до 90%.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" як постачальником та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" як покупцем був укладений договір поставки від 12.12.2019 №13А400-13660-19 (далі - Договір).
Умови Договору такі.
3а цим Договором постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у господарській діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього визначену у відповідності до умов Договору суму коштів (п. 1.1.).
Предметом поставки є спецодяг (надалі - Товар) (п. 2.1.).
Товар, вказаний в п. 2.1 цього Договору, поставляється покупцю партіями (п. 2.2.).
Найменування (асортимент), кількість та ціна товару, що підлягає поставці за Договором, вказуються у рахунках-фактурах, які формуються згідно замовлень покупця та є невід'ємною частиною цього Договору (п.2.3.).
Загальна вартість (ціна) товару за цим Договором становить 10 000 000,00 грн з ПДВ. Вартість (ціна) кожної окремої одиниці товару визначається у рахунку-фактурі (п. 3.1.).
Покупець здійснює оплату за кожну партію одержаного товару згідно наданого постачальником рахунка-фактури у безготівковій формі на вказаний у Договорі рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з дня одержання відповідної партії товару покупцем. Покупець залишає за собою право здійснювати попередню оплату за товар (п. 3.3.).
Поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до письмових заявок покупця, які направляються постачальнику засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою до 20 числа поточного місяця на наступний місяць (п. 4.1.).
Постачальник здійснює поставку товару на склад покупця, розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул., Ленкавського 20, протягом 30 робочих днів з моменту отримання письмової заявки покупця, згідно п. 4.1. Договору, або іншим способом за домовленістю сторін, окрім Товару, який виготовляються під замовлення покупця з додатковими технічними вимогами (п. 4.2.).
Одержання (прийняття) товару покупцем підтверджується оформленою у відповідності до вимог законодавства України та підписаною уповноваженим представником покупця видатковою накладною (п. 4.11.).
У разі порушення покупцем встановленого п. 3.3 Договору строку оплати вартості товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 8.1.).
Сплата штрафних санкцій, встановлених Договором, відшкодування завданих збитків здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з дня пред'явлення стороною відповідної письмової вимоги (п. 8.3.).
Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за Договором (п. 8.4.).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 10.1).
4.2. Відповідно до умов Договору відповідач поставив позивачу товар загальною вартістю 1 367 340 грн, що підтверджується видатковими накладними: № СУМ83010475 від 20.06.2023 на суму 60 192 грн; № СУМ83011309 від 27.06.2023 на суму 283 500 грн; № СУМ83011453 від 28.06.2023 на суму 11 052 грн; № СУМ83011524 від 28.06.2023 на суму 174 972 грн; № СУМ83012000 від 18.07.2023 на суму 221 400 грн; № СУМ83013168 від 28.07.2023 на суму 3 360 грн; № СУМ83013729 від 10.08.2023 на суму 596 484 грн; № СУМ83015107 від 28.08.2023 на суму 16 380 грн.
Вказані накладні підписані відповідачем без зауважень.
4.3. Позивач виписав відповідні рахунки на оплату: від 20.06.2023 № СУМ83010475 на суму 60 192 грн, від 28.06.2023 № СУМ83011453 на суму 11 052 грн, від 27.06.2023 № СУМ83011309 на суму 283 500 грн, від 28.06.2023 № СУМ83011524 на суму 174 972 грн, від 18.07.2023 № СУМ83012000 на суму 221 400 грн, від 28.07.2023 № СУМ83013168 на суму 3 360 грн, від 10.08.2023 № СУМ83013729 на суму 596 484 грн, від 28.08.2023 № СУМ83018107 на суму 16 380 грн.
4.4. Позивач направив відповідачу претензію від 06.05.2024 № 06/05-2021/1, в якій просив оплатити вказану заборгованість.
4.5. Після пред'явлення претензії відповідач здійснив оплату за товар у розмірі 27 340 грн, оплату за товар у розмірі 1 340 000,21 грн - не здійснив.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. При вирішенні спору суд керується приписами ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
5.2. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.
За приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до наведеного Договір від 12.12.2019 №13А400-13660-19 є договором поставки.
5.3. На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання (ст. 173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.4. Як передбачено в ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суд встановив, що позивач згідно з Договором поставив відповідачу товар на загальну суму 1 367 340 грн, а відповідач протягом 30 банківських днів з моменту виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару оплату не здійснив.
5.5. За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання, позивач нарахував інфляційні втратив в розмірі 142 367,07 грн та 3% річних у розмірі 51 897,52 грн.
Суд перевірив правильність розрахунків позивача і встановив, що розрахунки зроблено арифметично і методологічно правильно. Заперечень щодо правильності здійснених розрахунків відповідача не подав.
5.6. Як передбачено в ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. В ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Оскільки відповідач прострочив оплату за товар, позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу відповідно до умов п. 8.1. Договору по кожному платежу окремо.
Суд перевірив правильність нарахування пені позивачем і встановив, що такі розрахунки зроблені методологічно та арифметично правильно. Заперечень щодо правильності здійснених розрахунків відповідача не подав.
Сума пені становить 95 981,79 грн.
5.7. Згідно зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Належить врахувати те, що неустойка не є каральною санкцією, а має компенсаційний характер. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18. Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, суд враховує те, що основний борг становить 1 340 000,21 грн і інтереси позивача захищено (компенсовано) шляхом нарахування інфляційних втрат в розмірі 142 367,07 грн та 3% річних в розмірі 51 897,52 грн. Позивач не подав доказів понесення ним додаткових втрат.
Належить врахувати і те, що видом діяльності відповідач був розподіл природного газу. Однак відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1772 відповідачу зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 29.06.2017 № 852, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання. Відповідно до звітів про фінансові результати діяльності відповідача його кредиторська заборгованість за 2024 рік складає 1 171 358 тис. грн. Утворення та накопичення збитків відповідач пояснює воєнним станом і значною дебіторською заборгованістю через систематичні неплатежі за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб, які знаходяться під захистом під час воєнного стану.
Тому суд вважає, що з урахуванням наведених обставин можливо зменшити розмір пені на 50%, стягнувши 47 990,90 грн.
6. Висновки суду.
6.1. Враховуючи викладене, позов належить задовольнити частково - стягнути з відповідача на користь позивача 1 582 255,70 грн, з яких 1 340 000, 21 грн - заборгованість за поставлений товар, 142 367,07 грн - інфляційні втрати, 51 897,52 грн - 3% річних, 47 990,90 грн - пеня, відмовити в позові в частині стягнення 47 990,89 грн пені.
7. Судові витрати.
7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. При зверненні з позовом сплатив судовий збір в розмірі 19 562,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.11.2024 № 245. Інших витрат сторони не заявив.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України суд вважає, що судовий збір в розмірі 19 562,96 грн належить покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИТЕМИ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ" (вул. Ленкавського, буд. 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76010, ідентифікаційний код 03361046) на користь Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИТЕМИ "СУМИГАЗ" (вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, Сумська обл., 40021, ідентифікаційний код 03352432) 1 582 255,70 грн (один мільйон п'ятсот вісімдесят дві тисячі двісті п'ятдесят п'ять гривень сімдесят копійок), з яких 1 340 000, 21 грн - заборгованість за поставлений товар, 142 367, 07 грн - інфляційні втрати, 51 897, 52 грн - 3% річних, 47 990,90 грн - пеня, а також 19 562,96 грн (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні дев'яносто шість копійок) судового збору
Відмовити в позові в частині стягнення 47 990,89 грн пені.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.04.2025.
Суддя О.В. Малєєва