номер провадження справи 6/8/24
22.04.2025 Справа № 908/3362/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,
за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/3362/24
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6)
до відповідача: Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54-б)
про розірвання договору оренди та виселення з орендованого приміщення,
за участю представників сторін:
від позивача - Пакуля О.А, посвідчення № 34 від 04.07.2024;
від відповідача - Зеленько Ю.В., адвокат, довіреність б/н від 26.06.2024 (в режимі відеоконференції).
Процесуальні дії по справі.
25.12.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №3704/08-07/24 (документ сформований в системі «Електронний суд» 24.12.2024) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до відповідача: Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» про:
- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.09.2019 № 12/1-3827/д, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Акціонерним товариством «МОТОР-БАНК»;
- виселення Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» з орендованого державного нерухомого майна - частини фасаду, загальною площею 25 кв.м. будівлі управління шлюзу (літ.А-10) інв.№ 240, яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 240.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.12.2024, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3362/24 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 27.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3362/24, присвоєно справі номер провадження 6/8/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.01.2025 об 10 год. 30 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.01.2025 відкладено підготовче засідання на 04.02.2025 об 10 год. 00 хв. Явка представників сторін визнана обов'язковою.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 27.03.2025 включно. Підготовче засідання відкладено на 03.03.2025 об 11 год. 30 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2025 підготовче засідання відкладено на 13.03.2025 об 11 год. 30 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.03.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/3362/24. Призначено справу до розгляду по суті на 26.03.2025 об 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 26.03.2025 суд заслухав вступне слово позивача та відповідача. Представник позивача підтримала позов з підстав, зазначених у позовній заяві. Представник відповідача заперечив щодо заявленого позову. Судом оголошена перерва в судовому засіданні до 10.04.2025 о 14 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 10.04.2025 відкладено розгляд справи на 22.04.2025 об 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 22.04.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Акціонерним товариством «МОТОР-БАНК» було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1-3827/д від 13.09.2019 року, на нерухоме майно, яке знаходиться на балансі Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях», а саме: частину фасаду, загальною площею 25 кв.м. будівлі управління шлюзу (літ. А-10) інв. № 240, яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 240. Відповідно до пункту 10.1 Договору оренди майна, що належить до державної власності, він укладений на строк до 13.08.2022, тобто строк закінчення дії договору припадає на час воєнного часу. Посилаючись на приписи п. 6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» вказує, що такий договір є продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Згідно з Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» є ОСОБА_1 , відносно якого пунктом 194 Додатку 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 01 квітня 2023 року № 191/2023, було застосовано санкцію, зокрема: заборону участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах.
Зазначені обставини, на переконання позивача, вказують на те, що відповідач не може бути орендарем державного майна відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Зауважує, що в добровільному порядку відповідач відмовляється від підписання Договору про дострокове припинення договору оренди від 13.09.2019 №12/1-3827/д та повернення державного майна з оренди, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з вимогою розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 13.09.2019 № 12/1-3827/д року та виселити Акціонерне товариство «МОТОР-БАНК» з орендованого державного нерухомого майна - частини фасаду, загальною площею 25 кв.м. будівлі управління шлюзу (літ.А-10) інв.№ 240, яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 240.
10.01.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №643/08-08/25, документ сформований в системі «Електронний суд 09.01.2025), в якому відповідач заперечив проти позову. Зазначив, що ні Відповідач, ні його кінцевий бенефіціарний власник гр. ОСОБА_1 на момент укладення Договору оренди (2019 рік) не були під санкціями. Санкції щодо ОСОБА_1 були введені 01 квітня 2023 року, поширення яких на юридичну особу (АТ «МОТОР-БАНК»), позивачем не доведено.
Доводить, що з 25 червня 2024 року саме Позивач є кінцевим бенефіціарним власником АТ «МОТОР-БАНК», оскільки Держава виступає власником акцій Відповідача через свій державний орган - Фонд державного майна України. Так, рішенням Вищого антикорупційного суду від 18 квітня 2024 року у справі №991/558/24, яке набрало чинності 25 червня 2024 року, до власника 100% акцій АТ «МОТОР-БАНК» ОСОБА_1 застосовано санкції, передбачені пунктом 11 частини 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» та стягнуто в дохід Держави, серед іншого майна та майнових прав, активи у вигляді 2 000 000 простих іменних акцій АТ «МОТОР-БАНК», що становить 100% статутного капіталу АТ «МОТОР-БАНК». Право власності Держави на 100% акцій АТ «МОТОР-БАНК» зареєстровано 04.09.2024р. ПАТ «Національний депозитарій України» згідно Реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «Національний депозитарій України» № 139503 від 06.09.2024р.
Зауважує, що Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/23472/22 від 01.11.2022 накладено заборону на здійснення будь-яких реєстраційних дій відносно АТ «МОТОР-БАНК», що не дає юридичної можливості зареєструвати нового кінцевого бенефіціарного власника АТ «МОТОР-БАНК» - Державу Україна в особі Фонду державного майна України.
Ураховуючи викладене, просив відмовити в задоволенні позову повністю.
03.02.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №2294/08-08/25, сформована в системі Електронний суд 31.01.2025), де позивач зазначив, що оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про ОСОБА_1 як кінцевого бенефіціарного власника АТ «Мотор-Банк», продовження орендних відносин з відповідачем суперечить нормам чинного законодавства України.
Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
13 вересня 2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (Орендодавець, Позивач) та Акціонерним товариством «МОТОР-БАНК» (Орендар, Відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1-3827/д.
За умовами договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину фасаду, загальною площею 25 кв.м будівлі управління шлюзу (літ. А-10) інв. №240, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 240. Орендоване майно перебуває на балансі Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях», код ЄДРПОУ 03150102 (Балансоутримувач) (п. 1.1 договору). Майно передається в оренду з метою розміщення зовнішньої реклами на будівлі (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 Умов договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном одночасно з підписанням сторонами Договору та Акта приймання-передавання орендованого Майна.
Згідно пункту 10.1 Договору, він укладений строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, діє з 13.09.2019 року по 13.08.2022 включно.
Пунктом 10.3 Договору передбачено, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною і оформлюються шляхом укладення відповідного договору про зміни.
Пунктом 10.6 передбачено, що договір припиняється в разі: закінчення строку на який його було укладено, загибелі орендованого Майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства Орендаря, ліквідації Орендаря - юридичної особи.
Крім того, сторони погодили, що цей договір буде дострокове розірвано на вимогу Орендодавця, якщо Орендар користується майном не відповідно до умов цього договору; погіршує стан майна; не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд; не робить згідно з умовами цього договору поточний ремонт майна; передав майно, його частину у користування іншій особі; перешкоджає співробітникам Орендодавця та/або уповноваженого органу управління здійснювати контроль за використанням майна, виконання умов цього договору (п. 10.7).
13.09.2019 року між сторонами був підписаний акт приймання-передавання (Додаток 2 до договору оренди від 13.09.2019 №12/1-3827/д), за яким позивач передав відповідачеві, а останній прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину фасаду, загальною площею 25 кв.м будівлі управління шлюзу (літ. А-10) інв. №240, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 240.
Згідно з Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником Акціонерного товариства «МОТОР - БАНК» зазначений Богуслаєв Вячеслав Олександрович.
Пунктом 194 Додатку 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 01 квітня 2023 року № 191/2023, було застосовано відносно Богуслаєва Вячеслава Олександровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , санкцію, зокрема: заборону участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах.
Ураховуючи вказані обставини, на виконання доручення Фонду державного майна України від 21.04.2023 № Д5/16 з урахуванням зазначеного вище рішення РНБО, листом від 26.05.2023 № 19/1-30-01051 позивач направив на адресу Відповідача проект Договору про припинення Договору від 13.09.2019 № 12/1-3827/д та Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності у трьох примірниках.
Відповідач листом від 06.09.2023 вих. 15/47 відмовився від підписання Договору про припинення Договору від 13.09.2019 № 12/1-3827/д.
Рішенням Вищого антикорупційного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 991/558/24 (реєстраційний № 118541654 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке набрало законної сили 25 червня 2024 року, до власника 100% акцій АТ «МОТОР-БАНК» - ОСОБА_1 застосовано санкції, передбачені пунктом 11 частини 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» та стягнуто в дохід держави активи, а саме 2 000 000 шт. простих іменних акцій емітента Акціонерного товариства «Мотор-Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 35345213), що становить 100% від статутного капіталу емітента (номінальна вартість цінного папера - 100 грн), які належать ОСОБА_1 (п. 3.19 резолютивної частини вказаного судового рішення).
Право власності Держави Україна на 100% акцій АТ «МОТОР-БАНК» зареєстровано 04.09.2024р. ПАТ «Національний депозитарій України» згідно Реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «Національний депозитарій України» № 139503 від 06.09.2024р. (Додаток № 1).
На вебсайті Національного банку України https://bank.gov.ua/ua/supervision/institutions/35345213 міститься інформація, що Держава Україна в особі Фонду державного майна України є кінцевим власником істотної участі АТ «Мотор-Банк».
Згідно виписки про операції з цінними паперами станом на 04.09.2024, наданої Фондом державного майна України (супровідний лист від 06.03.2025 № 10-78-5934), 04.09.2024 року відповідно до договору №991/558/24 від 18.04.2024 у власність Держави Україна, керуючий рахунком Фонд Державного майна України, перейшли акції ОСОБА_1 в АТ «Мотор-Банк» в кількості 2 000 000 шт.
Позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання договору оренди з відповідачем та виселення останнього з орендованого приміщення в судовому порядку у зв'язку з недосягненням згоди щодо його розірвання.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Між сторонами спору склалися господарські відносини на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Отже, правовідносини сторін регулюється загальними нормами Цивільного кодексу України щодо найму, а також спеціальним Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом, що передбачено ст.629 ЦК України, після укладення договір набуває обов'язкової сили для сторін і повинен виконуватись ними у відповідності до його умов.
Відповідно до ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як встановлено судом, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1-3827/д укладений між сторонами строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, діє з 13.09.2019 року по 13.08.2022 включно.
Відповідно до п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються (пункт 5).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду справи судом.
У зв'язку з наведеним, строк договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1-3827/д від 13.09.2019 продовжено на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 1 ст. 291 ГК України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Згідно частини 3 цієї статті договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний достроково з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.
Загальні підстави розірвання договорів в судовому порядку визначені ст.651 ЦК України.
Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однією із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.
Згідно ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
Стаття 783 ЦК України визначає, що договір найму може бути розірваний на вимогу наймодавця якщо: наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння або користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодженню речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Згідно ст. 24 Закону «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон про оренду) договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; приватизації об'єкта оренди (за участю орендаря); припинення юридичної особи-орендаря, або юридичної особи-орендодавця (за відсутності правонаступників); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди.
Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. Договір вважається припиненим в односторонньому порядку за умови встановлення факту надання орендарем недостовірної інформації про право бути орендарем відповідно до частин третьої та четвертої статті 4 цього Закону.
З аналізу наведених норм законодавства, яке регулює загальні та спеціальні підстави припинення договорів, основним способом дострокового розірвання договору є згода сторін. Проте, якщо такої згоди не досягнуто, розірвати договір на вимогу зацікавленої сторони можливо лише в судовому порядку і лише при наявності чітко визначених Законом або договором підстав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на частину 4 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.651 ЦК України, та вважає, що підставами для дострокового розірвання укладеного між сторонами у справі договору оренди державного майна є інші випадки встановлені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а саме застосування до кінцевого бенефіціарного власника АТ «Мотор-банк» Богуслаєва В.О., інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, персональних спеціальних обмежувальних заходів (санкцій), зокрема заборона участі в оренді державного майна.
Відповідно до п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо припинення орендарем договору оренди.
Згідно з ч.4 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено перелік осіб, які не можуть бути орендарями, зокрема, до таких відносяться фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції», а також пов'язані з ними особи.
Суд вважає посилання позивача за вищенаведені норми Закону необґрунтованими з огляду на таке.
Частина 4 статті 4 Закону про оренду не встановлює підстави для розірвання договору оренди. Вказаною нормою встановлюються вимоги до орендаря державного або комунального майна, які оцінюються виключно на момент укладення договору. При цьому, на момент укладення договору оренди №12/1-3827/д між сторонами спору - 13.09.2019, особа, яка на той момент була кінцевим бенефіціарним власником АТ «Мотор-Банк», не перебувала під санкціями.
Щодо посилань позивача на п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про оренду, вони також є безпідставними. Так, Кабінетом Міністрів України прийнято відповідну Постанову № 634 від 27 травня 2022 року «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану». Однак, цією Постановою Кабінет Міністрів України встановив підстави та порядок дострокового припинення дії договору оренди саме орендарем. Будь-яких підстав для розірвання договору за ініціативою орендодавця постанова не містить.
Ураховуючи викладене, суд зазначає про відсутність передбачених Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та умовами укладеного між сторонами договору оренди підстав для розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1-3827/д, на які посилається позивач у позові.
Крім того, Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» визначено, що цінний папір є самостійним об'єктом цивільних прав, визначеним статтею 194 Цивільного кодексу України.
Цінні папери за порядком їх розміщення або видачі поділяються на емісійні або неемісійні.
Емісійні цінні папери - це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску цінних паперів стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітента). До емісійних цінних паперів належать, зокрема, акції (частини 1,2 ст. 8).
Згідно з частиною 4 ст. 8 вказаного закону, цінні папери за формою випуску (видачі) можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні. Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в електронній формі, належать власникові рахунка в цінних паперах, відкритого в депозитарній установі, або іншій особі у встановлених законодавством випадках.
Частиною 3 ст. 35 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов'язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах (крім випадку, якщо облік прав на цінні папери власника здійснюється на рахунку номінального утримувача у встановленому законодавством порядку) такого власника.
Як встановлено судом, Рішенням Вищого антикорупційного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 991/558/24, яке набрало законної сили 25 червня 2024 року, до власника 100% акцій АТ «МОТОР-БАНК» ОСОБА_1 застосовано санкції, передбачені пунктом 11 частини 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» та стягнуто в дохід держави активи, а саме 2 000 000 шт. простих іменних акцій емітента Акціонерного товариства «Мотор-Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 35345213), що становить 100% від статутного капіталу емітента (номінальна вартість цінного папера - 100 грн.), які належать ОСОБА_1 .
Право власності Держави Україна на 100% акцій АТ «МОТОР-БАНК» зареєстровано 04.09.2024р. ПАТ «Національний депозитарій України» згідно Реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «Національний депозитарій України» № 139503 від 06.09.2024р. (арк.спр. 40 ). Факт переходу права власності на вказані акції АТ «Мотор-Банк» до Держави Україна не заперечується позивачем, оскільки ним надано до суду виписку про операції з цінними паперами станом на 04.09.2024 (арк. спр. 112).
З огляду на зазначене, оскільки власником 100% акцій АТ «МОТОР-БАНК» з 04.09.2024 року є Держава Україна, відповідача не можна вважати особою, яка пов'язана з ОСОБА_1 , до якого застосовано спеціальні економічні заходи.
Оцінюючи доводи позивача щодо наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про ОСОБА_1 як кінцевого бенефіціарного власника АТ «Мотор-Банк», суд зазначає, що така інформація не спростовує встановленого судом факту переходу права власності на вказані акції АТ «Мотор-Банк» до Держави Україна, який підтверджується належним доказом - Реєстром власників іменних цінних паперів ПАТ «Національний депозитарій України» № 139503 від 06.09.2024р.
Ураховуючи наведене, позовна вимога про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.09.2019 № 12/1-3827/д, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Акціонерним товариством «МОТОР-БАНК» не підлягає задоволенню.
З огляду на те, що судом відмовлено в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору, відповідно відсутні підстави для виселення Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» з орендованого державного нерухомого майна, а тому вказана вимога також не підлягає задоволенню.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволені позову відмовити повністю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 28.04.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько