61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
28.04.2025 Справа № 910/13945/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Коваленко Д.Є., розглянувши матеріали
за заявою Теофіпольської селищної ради
про ухвалення додаткового рішення
в межах справи №910/13945/24
за позовом Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04405774, вул.Небесної сотні, 19, с-ще Теофіпольське, Хмельницька обл., 30601)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 42056129, вул.Батюка, буд.50, м.Слов'янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84100)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 189380,78 грн
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.04.2025 по справі №910/13945/24 за позовом Теофіпольської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ» позов задоволено частково: визнано недійсною додаткову угоду від 31.07.2023 № 5 до договору №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023, що укладений між Теофіпольською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ»; визнано недійсною додаткову угоду від 31.08.2023 № 6 до договору №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023, що укладений між Теофіпольською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ»; визнано недійсною додаткову угоду від 11.12.2023 № 10 до договору №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023, що укладений між Теофіпольською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ»; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ» на користь Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області безпідставно отримані кошти за договором №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 у розмірі 69427,58 грн та судовий збір у розмірі 8155,26 грн; в решті позовних вимог відмовлено.
Через підсистему «Електронний суд», надійшла заява Теофіпольської селищної ради (вх.№2225/25) про ухвалення додаткового рішення; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" на користь Теофіпольської селищної ради 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 16.04.2025 постановлено: прийняти до розгляду заяву Теофіпольської селищної ради (вх.№2225/25) про ухвалення додаткового рішення по справі №910/13945/24; призначити судове засідання у справі на 28.04.2025.
Направлення ухвали суду від 16.04.2025 здійснювалось до електронного кабінету позивача та відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.
У судовому засіданні 28.04.2025 встановити зв'язок з представником позивача за допомогою підсистему відеоконференцзв'язку не вдалось, відповідач явку своїх представників не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ» щодо ухвалення додаткового рішення
Станом на 28.04.2025 на адресу Господарського суду Донецької області заперечення від Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ» щодо ухвалення додаткового рішення, не надходили.
Вирішуючи питання щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем визначений попередній розрахунок складу судових витрат, у тому числі і щодо витрат на правову допомогу.
У судовому засіданні 26.03.2025 представником позивача було заявлено, про намір звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу. Крім того, представником позивача повідомлено про те, що відповідні докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Представником позивача представлені суду докази, на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, які направлені за допомогою підсистеми “Електронний суд» разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення в межах строку визначеного процесуальним законодавством та долучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі спливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на правничу допомогу, позивач посилається на те, що 12.11.2024 між Теофіпольською селищною радою (далі-клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Юридична консалтингова компанія “Партнери» (далі-об'єднання) підписаний договір №1 про надання правничої допомоги, за умовами якого об'єднання надає клієнту кваліфіковану, професійну правничу допомогу “код ДК 021:2015:79110000-8 - послуги з юридичного консультування та юридичного представництва» (юридичні послуги) (далі - послуги) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов'язується оплатити такі послуги.
Об'єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної, але не виключно, правничої допомоги: складання та подання до суду позовної заяви, скарг, відповіді на відзив, заперечень, пояснень та клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру по господарській справі щодо визнання недійсним додаткових угод до договору №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ» безпідставно отриманих коштів за договором; представництво інтересів клієнта у Господарському суді щодо визнання недійсним додаткових угод до договору №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ» безпідставно отриманих коштів за договором; об'єднанням можуть надаватися інші види правничої допомоги, не заборонені законом
Відповідно до п.4.1. договору ціна цього договору (гонорар) із врахуванням категорії складності справи, становить 15000,00 грн без ПДВ - винагорода об'єднання за надання правничої допомоги по господарській справі в суді першої інстанції. Сторони дійшли взаємної згоди про те, що розмір гонорару (винагороди об'єднання) є розумним та враховує складність справи, час витрачений на надання правничої допомоги, її обсяг та інші істотні обставини.
Згідно з п.4.2 договору ціна договору, визначена у пункті 4.1 цього договору, включає витрати об'єднання, пов'язані з наданням правничої допомоги зокрема, але не виключно: витрати на відрядження, транспортні витрати, витрати на пальне, поштові витрати, проживання в місці надання правничої допомоги, інші витрати пов'язані з наданням правничої допомоги за цим договором.
Пунктом 4.4. договору визначено, що оплата наданої об'єднанням правничої допомоги здійснюється протягом 5 банківських днів з дня, наступного за днем отримання клієнтом оригіналу рахунку, виставленого об'єднанням на підписання сторонами акту про надання правничої допомоги.
В акті вказується обсяг наданої об'єднанням правничої допомоги і її вартість. Акт надсилається об'єднанням клієнту факсимільним зв'язком або поштою (п.4.6 договору).
Правнича допомога вважається прийнятою клієнтом з дати підписання сторонами акту про надання правничої допомоги (п.4.7 договору).
Даний договір укладений на строк до 31.12.2024, набирає чинності з моменту його підписання (п.8.1 договору).
Договір підписано керуючим партнером Адвокатського об'єднання “Юридична консалтингова компанія “ПАРТНЕРИ» Надією Пилипчук, представником Теофіпольської селищної ради Михайлом Тененевим та скріплено печатками сторін.
27.12.2024, між Адвокатським об'єднанням “Юридична консалтингова компанія “ПАРТНЕРИ» та Теофіпольською селищною радою підписано додаткову угоду №1 до договору №1 про надання правничої допомоги від 12.11.2024, якою сторони, за взаємною згодою, у зв'язку із призначенням розгляду справи №910/13945/24 у 2025 році, вирішили пункт 8.1 договору викласти в новій редакції : “Даний договір укладений на строк до 31.12.2025 та набирає чинності з моменту його підписання.».
Згідно акту №111/24/29 від 25.11.2024 про надання правничої допомоги Об'єднанням надано клієнту обсяг правничої допомоги, передбаченої п.1.1 договору: вивчення матеріалів справи; складання та подання до суду позовної заяви, скарг, відповіді на відзив, заперечень, пояснень та клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру по господарській справі щодо визнання недійсним додаткових угод до договору №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ» безпідставно отриманих коштів за договором; представництво інтересів клієнта у Господарському суді щодо визнання недійсним додаткових угод до договору №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ» безпідставно отриманих коштів за договором. Загальна вартість, на момент підписання даного акту, наданих об'єднанням послуг становить 15000,00 грн без ПДВ.
Акт №111/24/29 про надання правничої допомоги підписано керуючим партнером Адвокатського об'єднання “Юридична консалтингова компанія “ПАРТНЕРИ» Надією Пилипчук, представником Теофіпольської селищної ради Михайлом Тененевим та скріплено печатками сторін.
Крім того, матеріали справи містять рахунок №111/24/29 від 25.11.2024 про оплату правничої (правової) допомоги за договором №1 від 12.11.2024 у сумі 15000,00 грн.
На виконання вимог договору, Теофіпольською селищною радою було сплачено Адвокатському об'єднанню “Юридична консалтингова компанія “ПАРТНЕРИ» 15000,00 грн з призначенням платежу “надання правової допомоги акт №111/24/29 від 25.11.2024 договір №1 від 12.11.2024», що підтверджується платіжною інструкцією №393 від 27.11.2024.
За таких обставин, позивачем надані належні, допустимі та достатні докази на підтвердження витрат позивача на правову допомогу пов'язану з розглядом справи №910/13945/24 у Господарському суді Донецької області
Відповідачем не надано суду жодних заперечень щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.04.2025 позов Теофіпольської селищної ради задоволено повністю в частині не майнових вимог про визнання недійсним додаткових угод №5 від 31.07.2023, №6 від 31.08.2023 та №10 від 11.12.2023 до договору №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 що укладений між Теофіпольською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ», а у задоволенні майнової вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів за договором №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 відмовлено частково та стягнуто з відповідача 69427,58 грн. Тобто не майнові вимоги задоволено повністю, а майнову вимогу задоволено на 37% ((69427,58 грн /189380,78 грн)*100).
В контексті обставин цієї справи, враховуючи важливість та обсяг правових питань, які стосувались немайнових компонентів позовних вимог Теофіпольської селищної ради, суд вважає справедливим для цілей розподілу 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу виходити з рівнозначності майнової та немайнових вимог позивача.
Таким чином оскільки задоволенні немайнові вимоги про визнання недійсним додаткових угод №5 від 31.07.2023, №6 від 31.08.2023 та №10 від 11.12.2023 до договору №230223ТСР про постачання електричної енергії споживачу від 28.02.2023 що укладений між Теофіпольською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ», то відповідач має відшкодувати позивачу 11250,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цих вимог, а інша частина заявлених позивачем судових витрат покладається на відповідача пропорційно до 37% задоволених майнових вимог про стягнення безпідставно отриманих коштів, що становить 1387,50 грн.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 12637,50 грн.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 128, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Заяву представника Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Мельничук Ігоря Миколайовича б/н від 08.04.2025 (Вх.№2225/25) про ухвалення додаткового рішення по справі №910/13945/24 - задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛЬТ ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 42056129, вул.Батюка, буд.50, м.Слов'янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84100) на користь Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04405774, вул.Небесної сотні, 19, с-ще Теофіпольське, Хмельницька обл., 30601) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12637 (дванадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн 50 коп.
3.В решті вимог заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням суду законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 28.04.2025 складено та підписано повний текст додаткового рішення.
Суддя Д.М. Огороднік