вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.04.2025 Справа № 904/381/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.
за позовом за позовом Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", м.Дніпро
про стягнення 121 485,01 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались
1. Короткий зміст позовних вимог
Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (далі-Позивач) 30.01.2025 року через "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму штрафних санкцій у розмірі 121 485,01 гривень (сто двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять гривень 01 копійка) за договором від 23.04.2024 № 129-К-24 та суму судового збору у розмірі 3 028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу №129-К-24 від 23.04.2024 року.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №35 від 16.01.2025 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
31.01.2025 ухвалою суд позовну заяву залишив без руху для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, 04.02.2025 року ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без виклику сторін не подав.
02.04.2025 року через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав клопотання (арк.с. 160), яким повідомив суд, що під час розгляду справи №904/296/25 судом було враховано специфіку діяльності товариства та специфіку постачання заморожених продуктів харчування та обґрунтовано враховано сертифікат про форс-мажорні обставини, внаслідок чого 24.03.202 прийнято рішення про відмову у задоволенні позову.
3. Позиція Відповідача у відзиві на позов
20.02.2025 року через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав відзив на позовну заяву (арк.с. 45-49), в якому вказує про таке:
Позивач посилається на п.8.2 Договору, яким визначено, що сторона, яка не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі з наданням підтверджуючих документів;
проте, у Договорі відсутнє застереження про неможливість посилатися на форс-мажорні обставини у разі порушення строків повідомлення про настання таких обставин;
у постанові від 23.08.2023 у справі №910/6234/22 Верховний Суд виклав висновок, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення тільки у разі наявності у договорі прямої вказівки про це (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21). Таким чином, відповідач мав право посилатися на форс-мажорні обставини та підтвердити їх наявність відповідним сертифікатом;
пунктом 5.1 договору передбачено, що ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» має здійснити поставку згідно додатку №1 «Рознарядка» у період з 06.05.2024р. по 07.06.2024р. ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» здійснено поставку в повному обсязі, проте частину товару поставлено з порушенням визначеного договором строку поставки, що стало наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність за прострочення поставки товару;
у зв'язку з порушенням строків поставки товару Позивачем нараховано пеню та штраф за період прострочення поставки з 08.06.2024р. по 26.06.2024р. (період прострочення 18 днів) у розмірі 121485,01 грн;
господарська діяльність ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» щодо постачання заморожених продуктів харчування має свою специфіку. Постачання товару здійснюється в два етапи, перший - придбання товару великими партіями та розміщення його у холодильній камері ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» за адресою: вул. Любарського, 143 м. Дніпро, другий - фасування товару дрібними партіями та доставка автомобільним транспортом на адреси замовників;
оскільки в період повітряних тривог працівники ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» припиняють роботу та переміщуються до найближчих укриттів, виконання першого етапу потребувало значного часу. У травні 2024 року, паралельно з закупкою товару, ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» почало здійснювати поставки товарів за укладеними з Державною установою «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» договорами. Так, 10.05.2024р. було здійснено поставку за договором 129-К-24 від 23.04.2024р., замовником за яким був Позивач;
16.05.2024 року сталася поломка компресора холодильної камери ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС», в наслідок чого товариство не мало можливості закупляти та зберігати товар у холодильній камері. Факт поломки компресора підтверджується актом від 16.05.2024р., а також документами про придбання нового компресору для холодильної камери. Новий компресор було доставлено на адресу ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» 06.06.2024р., після його встановлення починаючи з 10.06.2024р. товариство почало здійснювати поставки. Таким чином, у період з 16.05.2024р. по 06.06.2024р. товариство не мало можливості здійснювати постачання товару через поломку обладнання, що є форс-мажорною обставиною, яку товариство не могло передбачити;
крім того, у визначений договором період поставки товару (з 06.05.2024р. по 07.06.2024р.) за адресою розташування холодильної камери ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» (вул. Любарського, 143, м. Дніпро) мали місце відключення електропостачання, що з урахуванням особливостей зберігання та реалізації замороженого м'яса, є форс-мажорною обставиною при виконанні договору №129-К-24 від 23.04.2024р.;
крім того, обставинами непереборної сили стали повітряні тривоги у великій кількості, які лунали у м.Дніпрі та Дніпропетровській області у зв'язку з ворожими атаками та військовими діями, під час яких працівники товариства були зобов'язані припиняти роботи та невідкладно прямувати до найближчих сховищ. У зв'язку з наявністю в травні та червні 2024 року вищевказаних непереборних обставин ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» значну частину робочого часу не мало можливості здійснювати діяльність, в тому числі щодо постачання товару по договору №129-К-24 від 23.04.2024р. Так, за вирахуванням вихідних днів, строк поставки склав 25 днів (робочі дні). ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» встановлено 8 годинний робочий день та 5 денний робочий тиждень. Робочий день починається з 9.00 та закінчується о 18.00. Обідня перерва з 13.00 до 14.00. Протягом значної частини вказаного строку в Дніпропетровській області тривали повітряні тривоги. З 06.05.2024р. по дату виходу з ладу холодильної камери (16.05.2024р.) товариство не мало можливості здійснювати свою діяльність через повітряні тривоги, загальна кількість яких склала 3 робочих дні. Під час підписання договору ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» розраховувало свої можливості щодо здійснення поставки виходячи з передбаченого договором повного строку. Не дивлячись на вказані обставини товариство поставило товар в повному обсязі, але з порушенням передбаченого договором строку;
форс-мажорні обставини, що призвели до порушення строків постачання:
1. Поломка єдиної холодильної камери ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС»: з 16.05.24 по 06.06.24.
2. Відключення електропостачання - з 17.05.2024р. по 27.05.2024р.
3. Кількість повітряних тривог до поломки холодильної камери (у період з 06.05.2024р. по 15.05.2024р.) - 3 робочі дні та після відновлення роботи холодильної камери з 07.06.2024р. по 26.06.2024р. - 4,2 робочі дні. Таким чином, у визначений договором строк на постачання товару для товариства існували форс-мажорні обставини загалом протягом 19 робочих днів з передбачених на поставку 25 робочих днів;
крім того, в період з 07.06.2024р. по дату останньої поставки товару (26.06.2024р.) повітряні тривоги також продовжували лунати загалом 4,2 робочих днів. Таким чином, строк існування форс-мажорних обставин не має враховуватися при визначенні строку прострочення поставки товару;
в квітні місяці, коли було укладено договір №129-К-24 від « 23» квітня 2024р., було менше повітряних тривог на 19 годин, а відключень електропостачання взагалі не було, що підтверджується лист ДТЕК від 26.08.2024 №51488/1001 з графіком відключень електропостачання та Інформаційної довідки департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації щодо кількості та тривалості повітряних тривог у Дніпропетровській області;
Позивач помилково ототожнює поняття невиконання зобов'язання та порушення строків виконання зобов'язання. В даному випадку йде мова про наявність непереборних обставин, які у своїй сукупності призвели до втрати частини передбаченого договором строку на поставку товару, що в свою чергу призвело до порушення строків поставки товару. Незалежно від того, визнає позивач, чи не визнає сертифікату про форс-мажорні обставини, вищевказані обставини реально призвели до зменшення передбаченого договором строку поставки товару;
також Відповідач вважає, що у разі визнання позову обґрунтованим, в даному випадку наявні підстави для зменшення штрафних санкцій.
4. Позиція Позивача у відповіді на відзив
28.02.2025 року через систему "Електронний суд" представник Позивача подав відповідь на відзив (арк.с. 141-145), в якій вказує про те, що у відзиві не міститься вказівки з незгодою Відповідача з розміром штрафних санкцій та порядку їх обрахунку, а відтак Відповідач не заперечує проти розміру штрафних санкцій. Таким чином, Відповідач визнає факт наявності заборгованості та не заперечує проти розміру штрафних санкцій, а відтак ці обставини є доведеними та не підлягають подальшому доказуванню. Відповідачем не було належним чином повідомлено Генеральну дирекцію ДКВС України про настання форс-мажорних обставин і не були надані підтверджуючі документи в порушення вимог пункту 8.2. Договору. Натомість Відповідач, у листі вих. № 12/06/24-5 від 12.06.2024 посилався на труднощі, з якими стикається кожен суб'єкт господарювання в Україні під час війни, включаючи Генеральну дирекцію ДКВС України, як на причину порушення термінів поставки, а не на настання форс-мажорних обставин. Вихід з ладу холодильного обладнання не є непередбачуваною та надзвичайною подією, а є технічним ризиком, який підприємство мало б передбачити в своїй діяльності. Також Позивач заперечує щодо зменшення штрафних санкцій, посилаючись на те, що розмір штрафних санкцій відповідає вищенаведеним принципам, оскільки: розмір пені, встановлений Договором не є надмірним і не перевищує подвійний розмір подвійної ставки НБУ; загальний розмір штрафних санкцій не перевищує ціну договору (сума штрафних санкцій - 121485,01 грн, ціна договору - 4184294,40 грн); штрафні санкції нараховані Відповідачу за реальне порушення договірних зобов'язань; майновий стан Відповідача дозволяє йому сплатити штрафні санкції. Таким чином, підстави для зменшення розміру штрафних санкцій судом відсутні.
5. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
23.04.2024 року між Державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (далі-Продавець) укладено Договір купівлі-продажу №129-К-24 (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору:
1.1. Продавець зобов'язується продати і відвантажити ДК 021-2015: 15110000-2 М'ясо (блоки із яловичини знежиловані першого сорту заморожені) (далі - товар) в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників Покупця та у терміни (строки), визначені у Рознарядці (Додаток 1 до цього Договору), а Покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами, згідно з умовами цього Договору: блоки із яловичини знежиловані першого сорту заморожені - кількість 33020,0 - загальна суму вартості товару з податком та зборами, тарою і транспортними витратами - 4184294,40 грн.
2.4. Якщо на партію товару відсутні передбачені Договором документи, які підтверджують безпечність та якість товару, маркування або залишковий термін зберігання (використання) товару не відповідає умовам пункту 2.2. Договору, Покупець не приймає та не оплачує товар, а Продавець за свій рахунок здійснює протягом 5 (п'яти) календарних днів допоставку товару, що відповідає вимогам Договору.
3.1. Ціна цього Договору становить 4 184 294 (чотири мільйони сто вісімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн 40 коп., у тому числі обов'язкові податки та збори. Ціна Договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки на умовах Договору, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару.
4.1. Розрахунок за цим Договором проводиться шляхом оплати товару Покупцем за фактом поставки товару протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати отримання товару на склад Територіального уповноваженого представника Покупця у міру надходження бюджетних коштів на підставі рахунків-фактур Продавця, належним чином оформлених накладних, актів приймання.
5.1. Поставка товару здійснюється окремими партіями в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників Покупця та у терміни (строки), визначені у Рознарядці (Додаток 1 до цього Договору), Продавець повинен здійснити поставку товару у повному обсязі включно до 07 червня 2024 року.
5.2. Продавець здійснює поставку товару на умовах DDР (згідно Інкотермс 2010) за адресами, що вказані у Рознарядці (Додаток 1 до цього Договору).
10.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 07 липня 2024 року.
Тож, відповідно до видаткових накладних №1403 від 26.06.2024, №1404 від 26.06.2024, №1405 від 26.05.2024 (арк.с. 17-19), Постачальником було поставлено товар в кількості 8500 кг на загальну суму 1 077 120,00 грн з ПДВ.
Проте, в порушення умов Договору Постачальник допустив прострочення виконання свого зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим Позивач нарахував Відповідачу штраф у розмірі 10% вартості непоставленого в строк товару.
У випадку порушення термінів (строків) поставки товару відповідно до умов Договору (у тому числі термінів (строків) заміни неякісного товару), зазначених у пунктах 2.4, 5.1, 5.9, 5.12 цього Договору, Продавець сплачує Покупцю пеню, яка обраховується із вартості непоставленого в строк товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки, а у разі прострочення понад 7 (сім) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% вартості непоставленого в строк товару (п.7.2 Договору).
Згідно з розрахунком Позивача (зв.арк.с.8) сума пені складає 13773,01 грн, яка нарахована по кожній видатковій накладній окремо за період прострочки тривалістю 18 днів, що відповідає періоду з 08.06.2024 по 25.06.2024 включно.
Згідно з розрахунком Позивача (зв.арк.с.8) сума штрафу у розмірі 10% вартості непоставленого в строк товару складає 107712,00 грн, яка нарахована по кожній видатковій накладній окремо.
Отже, загальна сума штрафних санкцій згідно з п. 7.2 Договору складає 121485,01 грн.
12.06.2024 року Відповідач на адресу Позивача направив лист вих. №12/06/24-5 (арк.с. 31), в якому посилався на труднощі, як на причину порушення термінів поставки.
У зв'язку з невиконанням умов Договору Генеральна дирекція ДКВС України 15 липня 2024 року направила ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» претензію по сплаті штрафних санкцій за порушення термінів поставки товару від 15.07.2024 року вих. ГД ДКВС-2409/3 ГД/2024 (арк.с. 20), якою просила ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» перерахувати у добровільному порядку суму заборгованості у розмірі 121 485 грн. 01 коп., за Договором у строк до 02 серпня 2024 року включно. Однак, у зазначений строк Відповідач вимогу не виконав.
Водночас, листом вих. №27/08/24-6 від 27.08.2024 (арк.с. 22) ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» повідомив «Генеральну дирекцію Державної кримінально-виконавчої служби України» про звернення до Полтавської Торгово-промислової палати України у зв'язку з начебто настанням форс-мажорних обставин, підтвердження яких, Торгово-промисловою палатою України можуть бути надано лише після 20.09.2024 року.
Полтавська торгово-промислова палата на лист Генеральної дирекції ДКВС України повідомила, що не вбачала підстав для засвідчення форс-мажорних обставин форс-мажорних обставин за поданими заявами ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС». Лист Полтавської ТПП від 08.11.2024 № 24.14-07/416 (арк.с. 23).
Генеральна дирекція ДКВС України листом № ГД ДКВС-3205/3 ГД/2024 від 06.09.2024 року (арк.с. 24-25) продовжила строк для оплати штрафних санкцій ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» у добровільному порядку до 30.09.2024 року, але підтверджуючих документів до 30.09.2024 від ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» до Генеральної дирекції ДКВС України не надходило та претензійні вимоги Генеральної дирекції ДКВС України щодо сплати штрафних санкцій з боку ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» задоволено не було.
09.10.2024 року Генеральною дирекцією ДКВС України було подано до Акціонерного товариства «РВС Банк» вимогу вих. № ГД ДКВС-3710/3 ГД/2024 про сплату суми гарантії відповідно до банківської гарантії № 1935-24Г від 22.04.2024 (арк.с. 26-27).
17 жовтня 2024 року Акціонерне товариство «РВС Банк» листом №2766/24 від 17.10.2024 (арк.с. 28) відмовило Генеральній дирекції ДКВС України у задоволені вищенаведеної вимоги у зв'язку з наданням ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» письмових пояснень Банку щодо наявності форс-мажорних обставин при виконанні вимог Договору, додатком до яких був сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №1200-24-1910 від 15.10.2024 (арк.с. 30).
21 жовтня 2024 року Генеральною дирекцією ДКВС України було отримано Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №1200-24-1910 від 15.10.2024 від ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» (надалі-Сертифікат) як додаток до листа ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» від 11/07/09 від 17.10.2024 (арк.с. 29).
Відповідно до умов Сертифікату Дніпропетровська торгово-промислова палата на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014р. №44(5), із змінами та доповненнями, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, які спричинили тривалі повітряні тривоги, аварійні та стабілізаційні відключення електропостачання; вихід з ладу обладнання;
Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (місцезнаходження: вулиця Артільна, будинок 2, місто Дніпро, Дніпропетровська область, індекс 49081, країна Україна, код ЄДРПОУЯПН: 33667686) щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: відвантажити Товар - ДК 021-2015:15110000-2 М'ясо (блоки із яловичини знежиловані першого сорту заморожені) в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників Покупця та у строки, визначені у Рознарядці" (Додатку №1) до Договору купівлі-продажу №129-К-24 від 23.04.2024p.; у термін: до 07.06.2024р., за Договором купівлі-продажу №129-К-24 від 23.04.2024 року, укладеним з Державною установою "ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ/ІПН 41220556), відповідно до:
- Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015р. № 389-VIII, із змінами і доповненнями;
- Указу Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ, із змінами і доповненнями;
- листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1.;
- копії Договору купівлі-продажу № 129-К-24 від 23.04.2024р., укладеного ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» з ДУ «ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ» , з Додатками №№ 2, 3;
- копії Рознарядки (Додатку №1 до Договору купівлі-продажу №129-К-24 від 23.04.2024р.) на поставку блоків із яловичини знежилованих першого сорту заморожених на адреси Територіальних уповноважених представників Покупця у термін з 06.05.2024р. по 07.06.2024р.;
- копій Видаткових накладних № 958 від 10.05.2024р., №№ 1244, 1245, 1246, 1247 від 22.05.2024р., №№ 1248, 1249, 1250 від 23.05.2024р., №№ 1403, 1404, 1405 від 26.06.2024р.;
- копії Акту виходу з ладу обладнання ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» від 16.05.2024р., складеного директором Тарасовою Л.М., комірником Коржиневським Р.В., вантажником Біловусом С.О. щодо виявлення поломки компресора, що призвело до неможливості використання холодильної камери, яка розташована за адресою: вул.Любарського, 143, м.Дніпро;
- копії Договору купівлі-продажу № 16052024ДП від 16.05.2024р., укладеного ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» з ПП «РЕМХОЛОД» на поставку Компресору до холодильного обладнання;
- копій Рахунку № 454 від 16.05.2024р., Платіжної інструкції № 4585 від 16.05.2024р., Видаткової накладної № 620, ТТН № Р620 від 06.06.2024р. на поставку компресорів;
- копій Наказу ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» № 09/01-1 від 09.01.2024 р. про затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку, Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС», затверджених Протоколом загальних зборів трудового колективу;
- копії Наказу ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» № 04/01-1 від 04.01.2023 р. про порядок дій під час повітряних тривог;
- копії Договору оренди № 1343 від 01.01.2023р., укладеного ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» з ТОВ «ЛЮКСУНІВЕРСАЛ» щодо оренди приміщення за адресою: вул. Любарського, 143, м. Дніпро;
- копії Інформаційної довідки Дніпропетровської обласної військової адміністрації №4095/0/526-24 від 01.08.2024р. щодо кількості та тривалості повітряних тривог у Дніпропетровській області з березня по липень 2024 року;
- копії листа AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» №51488/1001 від 26.08.2024р. з інформацією про відключення електропостачання за адресою: вул.Любарського, 143, м.Дніпро, в період з 01.03.2024р. по 19.08.2024р.;
- копії Журналу відсутності електричної енергії по підприємству ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС», що знаходиться за адресою: вул. Любарського, 143, м.Дніпро;
- довідки ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» від 10.10.2024р. про стан виконання Договору купівлі-продажу №129-К-24 від 23.04.2024р., у відповідності до якої, через аварійні та стабілізаційні відключення електропостачання, тривалі повітряні тривоги та вихід з ладу обладнання, остаточна поставка товару відбулась 26.06.2024р.;
- довідки ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» від 10.10.2024р. про втрати робочого часу, у зв'язку з повітряними тривогами, які унеможливили його виконання в зазначений термін.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):
- дата настання: 06 травня 2024 року;
- дата закінчення: 26 червня 2024 року.
У листі від 11/07/09 від 17.10.2024 (арк.с. 29) Відповідач просив Генеральну дирекцію ДКВС України відкликати вимогу від 09.10.2024 вих. №ГД ДКВС-3710/3 ГД/2024 про сплату суми гарантії відповідно до банківської гарантії № 1935-24Г від 22.04.2024, посилаючись на п.8.1 Договору та ст. 617 ЦК України, тобто у зв'язку з, начебто, виникненням форс-мажорних обставин.
Таким чином, Відповідач просить не стягувати з ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» заборгованість за Договором, оскільки така заборгованість виникла внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, доказом чого, як стверджує Відповідач, є Сертифікат.
Сертифікатом встановлений період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 06 травня 2024 року по 28 червня 2024 року.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору поставки №53-124-01-24-22347 від 01.03.2024 року.
Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов'язковим для сторін.
Статтею 265 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, за укладеним договором Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" зобов'язалося поставити товар відповідно до п.5.1 Договору, строк поставки товару до 07.06.2024 року включно.
Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі укладеного між сторонами договору у відповідача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у позивача - прийняти та оплатити такий товар на умовах викладених у спірному договорі.
З урахуванням укладеного Договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" повинно було поставити товар не пізніше 07.06.2024 року.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" товар був поставлений з порушенням строку.
Таким чином, можна зробити висновок, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" порушило взяті на себе зобов'язання та не здійснило поставку товару у визначений строк.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами пункту 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Стаття 549 ЦК України конкретизує визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 2 штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а за частиною 3, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Оскільки матеріалами справи доводиться несвоєчасне виконання Відповідачем взятих за Договором зобов'язань, умови якого передбачають застосування штрафних санкцій, позовні вимоги про стягнення штрафу суд визнає обґрунтованими і правомірними.
Суд дослідив Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №1200-24-1910 від 15.10.2024 і суд оцінює його разом із іншими обставинами у справі.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався ї триває станом на момент вирішення спору.
Сторонами договір укладений на третьому році війни - 23.04.2024.
Відповідно до п. 38 постанови ВС від 21.07.2021 у справі №912/3323/20) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 також зазначається, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової
палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Звідси Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Отже, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Суд дійшов висновку, що наявність форс-мажорних обставин у справі не має місця, оскільки відсутня їхня надзвичайність. Зокрема, сторони уклали договір під час військового стану, коли відбувається збройна агресія російської держави, яка постійно завдає ракетним обстрілам усієї території України, крім того, у 2024 році вже мало місце постійне і регулярне відключення електроенергії у зв'язку із бомбуванням критичної інфраструктури української економіки. Отже, укладаючи договір, Відповідач знав і повинен був розуміти усі ризики здійснення господарської діяльності під час війни. Водночас, суд вважає, що було б несправедливим повністю покладати на Відповідача відповідальність за прострочку внаслідок спірних обставин, оскільки чинник війни неможливо повністю врахувати під час господарювання.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В силу ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20.
У зв'язку із викладеним, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та частини першої ст. 233 ГК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вбачає підстави для зменшення штрафних санкцій на 50%.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Оскільки матеріалами справи доводиться факт порушення строків поставки товару Відповідачем, позовні вимоги Позивача про стягнення штрафних санкцій підлягають задоволенню частково на суму 60742,50 грн. В решті позову відмовити.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (49081, м.Дніпро, вул.Артільна, 2, код ЄДРПОУ 33667686) на користь Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (03115, м.Київ, вул.Святошинська, 27, код ЄДРПОУ 41220556) суму штрафних санкцій у розмірі 60742,50 (шістдесят тисяч сімсот сорок дві грн 50 коп.) грн за договором від 23.04.2024 № 129-К-24 та суму судового збору у розмірі 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 28.04.2025
Суддя Н.Б. Кеся