вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
23.04.2025м. ДніпроСправа № 904/527/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Бублича А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер» м. Ківерці
до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі 288600грн
Новікова Р.Г.
представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Кириченко Є.В., посвідчення №3560 від 14.04.2023, адвокат.
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 288600грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання з оплати вартості товару, одержаного на підставі договору про закупівлю №24058 від 04.03.2024.
Позивач вказав, що поставив відповідачу товар за видатковою накладною №РН-2024.11.27-3 від 27.11.2024 на суму 288600грн.
Позивач повідомив, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної і своєчасної оплати за товар. За розрахунками позивача сума боргу за поставлений товар становить 288600грн.
Позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 суд прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
На адресу суду 12.02.2025 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заперечення відповідача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025 суд відмовив у задоволенні заперечень відповідача щодо розгляду справи №904/527/25 за правилами спрощеного позовного провадження та у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи №904/527/25 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На адресу суду 18.02.2025 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив відповідача про незгоду із заявленими вимогами.
Відповідач вказав, що можливість договірного встановлення сторонами договору додаткових реквізитів первинних документів на власний розсуд (в даному випадку, необхідності зазначення в рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній коду товару згідно УКТ ЗЕД) узгоджується з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні тощо.
Відповідач зазначив, що пункт 4.2. договору від 04.03.2024 є чинним та обов'язковим для виконання сторонами, в тому числі, щодо необхідності зазначення у відповідних документах коду товару згідно УКТ ЗЕД.
На думку відповідача, наявність або відсутність коду УКТ ЗЕД в рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній безпосередньо впливає на момент виникнення у відповідача обов'язку з оплати товару.
Відповідач звернув увагу, що видаткова накладна №РН-2024.11.27-3 від 27.11.2024 і рахунок-фактура №СФ-0000605 від 26.11.2024 не містять зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД. Ці документи неналежним чином оформлені, з огляду на пункт 4.2. договору від 04.03.2024.
Відповідач пояснив, що скористався правом, наданим йому п. 6.2.5 договору від 04.03.2024, та зупинив виконання свого обов'язку з оплати товару, зважаючи на порушення позивачем зобов'язань за договором щодо необхідності зазначення у рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній коду товару згідно УТК ЗЕД
Відповідач також вказав, що позивач не долучив докази реєстрації податкової накладної на товар, поставлений за видатковою накладною №РН-2024.11.27-3 від 27.11.2024. Таким чином позивач не довів настання строку оплати.
Станом на 03.04.2025 на адресу суду не надходила відповідь позивача на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2025 суд перейшов до розгляду справи №904/527/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23.04.2025 о 10:30год.
У підготовче засідання від 23.04.2025 представник позивача не з'явився. Станом на 23.04.2025 на адресу суду не надходили заяви, пояснення або клопотання позивача.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частинами 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 03.04.2025 доставлена до електронного кабінету позивача 04.04.2025 о13:02год.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 сформулював висновок про те, що системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у підготовче/судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце підготовчого/судового засідання; 2) неявка позивача в підготовче/судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у підготовче/судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом обов'язковою явка позивача в підготовче/судове засідання.
Перед підготовчим засіданням 23.04.2025 позивач не звертався до суду з клопотаннями про проведення підготовчого засідання від 23.04.2025 в режимі відеоконференції, про відкладення або розгляд справи без участі представника позивача.
Позивач зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» та має свій електронний кабінет, що вказує на можливість повідомити суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні та неможливості з'явитись представника позивача у визначені судом дати та час (через зайнятість у інших справах, тощо) або ж заявити клопотання про участь у підготовчому засіданні від 23.04.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Жодної з наведених процесуальних дій позивач не вчинив.
У постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18, від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі №925/337/19, від 13.01.2021 у справі №910/4372/20 були наведені правові висновки про те, що норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, пунктом 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання.
Враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце підготовчого засідання, не повідомив суд про неможливість з'явитись у підготовче засідання від 23.04.2025, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку щодо залишення позову без розгляду на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне роз'яснити, що сума сплаченого судового збору повертається з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Керуючись приписами статей 13, 42, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер» до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» про стягнення суми боргу в розмірі 288600грн.
Ухвала набирає законної сили 23.04.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повна ухвала складена 28.04.2025.
Суддя Р.Г. Новікова