пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
23 квітня 2025 року Справа № 903/175/25
Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі
за позовом: Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємства “Ліси України»
до відповідача 1: Колківської селищної ради, смт. Колки, Луцький р-н., Волинська обл.
відповідача 2: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк
про визнання незаконними та скасування наказу, додатків, усунення перешкод в користуванні,
17.02.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшла позовна заява (сформована 14.02.2025) Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Колківської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про:
- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.10.2020 № 52-ІЗ “Про затвердження матеріалів інвентаризації земель», яким затверджено матеріали інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності в частині земельної ділянки з кадастровим номером 0723683800:02:001:0183, площею 7,4320 га;
- визнання незаконним та скасування п. 222 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 10.12.2020 № 35-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»;
- визнання незаконним та скасування п. 222 додатку до рішення Колківської селищної ради від 02.02.2021 № 4/24 “Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність Колківської селищної ради»;
- усунення перешкод державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723683800:02:001:0183, площею 7,4320 га в Державному земельному кадастрі.
Ухвалою суду від 20.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України». Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 19 березня 2025 року на 10:30 год.
Прокуратура, позивач, третя особа, ГУ Держгеокадастру у Волинській області ухвалу суду отримали 21.02.2025.
Колківська селищна рада - 25.02.2025.
Строк для подання відзивів для ГУ Держгеокадастру у Волинській області - по 10.03.2025, Колківської селищної ради - 12.03.2025.
06.03.2025 надійшли пояснення третьої особи, згідно яких позовні вимоги підтримує.
У відзиві від 07.03.2025 ГУ Держгеокадастру у Волинській області позовні вимоги заперечує. У клопотаннях від 07.03.2025 просить позовну заяву залишити без розгляду у зв'язку з відсутністю законних підстав для представництва прокуратурою інтересів держави. Не підтверджено не можливість самостійного звернення позивачем з позовом до суду. Крім того, просить застосувати строки позовної давності до даних правовідносин.
Волинська обласна прокуратура у відповіді на відзив ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 11.03.2025 позовні вимоги підтримує.
14.03.2025 на адресу суду надійшов відзив Колківської селищної ради (надісланий засобом поштового зв'язку 12.03.2025), згідно якого позовні вимоги заперечує.
Прокуратура відзив відповідача отримала 17.03.2025.
Строк для подання відповіді на відзив - по 24.03.2025.
Відповідь на відзив на адресу суду не надходила.
14.03.2025 надійшли заперечення прокуратури на клопотання ГУ Держгеокадастру у Волинській області про залишення позову без розгляду, застосування строків позовної давності.
17.03.2025 надійшли заперечення ГУ Держгеокадастру у Волинській області на відповідь прокуратури на відзив, згідно яких позовні вимоги заперечує.
Колківська селищна рада у клопотанні від 19.03.2025 розгляд справи просить здійснювати без участі її представника.
У судовому засіданні прокурор вказав, що відповідь на відзив Колківської селищної ради готується та буде подана у встановлений строк.
Враховуючи вищевикладене, не закінчення строків для подання заяв по суті спору, з метою повного та всебічного розгляду справи, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 19.03.2025 підготовче засідання відклав на 26.03.2025 о 10 год 30 хв.
24.03.2025 надійшла відповідь Волинської обласної прокуратури на відзив Колківської селищної ради, згідно якої вказує, що незважаючи на реформування тих чи інших лісогосподарських підприємств, їх належності до державної або комунальної власності, з 14.07.2004 в силу вимог ст. 6 Законом України “Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004 № 1457-IV земельні ділянки лісового фонду за межами населених пунктів належали до державної власності та розпорядником таких ділянок була Волинська обласна державна адміністрація. Земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких не розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади або які не перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, перебувають у державній власності. Матеріали лісовпорядкування ДП “Поліське лісове господарство» розроблені у період з 11.05.2012 по 15.10.2013, про що свідчать три протоколи лісовпорядних нарад та координаційних нарад за підсумками польових робіт з базового лісовпорядкування, тобто до внесення відомостей про спірну земельну ділянку до Державного земельного кадастру (06.10.2020). Оформлення матеріалів лісовпорядкування на ці землі передувало незаконному внесенню відомостей до Державного земельного кадастру. Факт належності частини спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджують викопіювання з Державного земельного кадастру, одне з яких, з відміткою “Ліси» відображає розташування земельної ділянки в межах матеріалів лісовпорядкування. Враховуючи викладене, на спірний земельній ділянці наявний об'єкт лісового фонду, тому прокурором правильно визначено правовий режим спірної земельної ділянки як належної до категорії земель лісогосподарського призначення. У даній справі земельну ділянку було сформовано 06.10.2020, тобто до внесення змін до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України.
Докази отримання Колківською селищною радою відповіді на відзив відсутні.
26.03.2025 надійшло клопотання Колківської селищної ради про розгляд справи без її представника. У задоволенні позову заперечує.
Ураховуючи вищевикладене, не закінчення строків для подання заяв по суті спору, з метою повного та всебічного розгляду справи, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 26.03.2025 підготовче засідання відклав на 09.04.2025 о 14:00.
Колківська селищна рада у клопотанні від 08.04.2025 у задоволенні позову заперечує, розгляд справи просить здійснювати без участі її представника.
У клопотаннях від 07.03.2025 просить позовну заяву залишити без розгляду у зв'язку з відсутністю законних підстав для представництва прокуратурою інтересів держави.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII “Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду №912/2385/18 від 26.05.2020).
Листом від 20.11.2024 Волинською обласною прокуратурою повідомлено Волинську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення земельного законодавства.
У відповіді від 25.11.2024 адміністрацією інформовано, що заходи щодо повернення земельних ділянок у власність держави не вживались, при цьому висловлено позицію про неможливість звернення до суду у зв'язку обмеженим бюджетним фінансуванням. Водночас Волинська обласна державна адміністрація не заперечувала проти представництва окружною прокуратурою її інтересів в суді.
На виконання вимог ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» окружною прокуратурою інформовано Волинську обласну військову адміністрацію про намір пред'явити позов (лист від 07.01.2025).
Таким чином, Волинській обласній державній адміністрації упродовж близько двох місяців було відомо про існуюче порушення вимог земельного законодавства, однак остання самостійно заходів, спрямованих на відновлення порушеного інтересу не вживала та не заперечувала (не оскаржувала) проти подання відповідного позову саме обласною прокуратурою.
Заслухавши пояснення учасників справи, враховуючи те, що орган державної влади, до компетенції якого віднесено повноваження у сфері розпорядження землями лісогосподарського призначення, не здійснював захисту інтересів держави, прокурор на підставі ст.23 Закону України Про прокуратуру обґрунтовано звернувся з позовом до суду, у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою від 09.04.2025 у задоволенні заяви ГУ Держгеокадастру у Волинській області про залишення позову без розгляду відмовив.
Ураховуючи вищевикладене, виконання мети підготовчого провадження, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, суд протокольною ухвалою від 09.04.2025 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 23.04.2025 о 14 год 30 хв.
Колківська селищна рада у клопотанні від 22.04.2025 розгляд справи просить здійснювати без участі її представника. Проти задоволення позову заперечує.
23.04.2025 на адресу суду надійшло клопотання Волинської обласної прокуратури про визнання поважними причини пропуску строку для подання доказів, поновити такий строк та долучити до матеріалів справи викопіювання з плану лісонасаджень колгоспу «Шлях до комунізму» Маневицького міжгосподарського лісгоспу.
Клопотання обґрунтоване тим, що у зв'язку з некоректною роботою системи «Електронний суд» 11.03.2025 при формуванні додатків до відповіді на відзив з технічних причин системою не долучено викопіювання з плану лісонасаджень колгоспу «Шлях до комунізму» на 5-ти арк. Вказаний документ у паперовій формі скеровано Колківській селищній раді, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 11.03.2025, відповідно до якого скеровано документи на 56-ти арк.
У судовому засідання прокурор, представниця позивача, представник третьої особи клопотання підтримали.
Представниця ГУ Держеокадастру у задоволенні клопотання просила відмовити.
Відповідно до частин 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Положеннями статті 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, докази на підтвердження заявлених вимог повинні бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.
Суд зазначає, що наведені прокурором у клопотанні від 23.04.2025 обставини не свідчать про наявність виключних підстав для поновлення процесуального строку з врахуванням такого.
Так, вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Нормами чинного законодавства України не передбачено автоматичного поновлення чи продовження судом процесуальних строків за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному конкретному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено, та чи підлягає він відновленню. Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 40/353-10, від 09.10.2018 у справі № 5/452/06.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям, вирішення якого покладається виключно на розсуд суду. До поважних причин пропуску процесуального строку відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення певної процесуальної дії у встановлений законом строк. Вказані обставини підлягають обов'язковому підтвердженню шляхом подання до суду відповідних доказів (документів або їх копій).
Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).
Судом встановлено, що у відповіді на відзив від 11.03.2025, на яку посилається прокуратура, в графі «додатки» відсутній такий доказ, як викопіювання з плану лісонасаджень колгоспу «Шлях до комунізму» Маневицького міжгосподарського лісгоспу на 5-ти арк.
Докази скеровування прокуратурою викопіювання з плану лісонасаджень колгоспу «Шлях до комунізму» Маневицького міжгосподарського лісгоспу Колківській селищній раді також відсутні, оскільки згідно долученого опису вкладення у цінний лист від 11.03.2025, на адресу Колківської селищної ради прокуратурою направлено відповідь на відзив на 56-ти арк, без зазначення кожного окремого додатку.
Отже, прокурором не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання доказів.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження, серед іншого є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, з'ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з ч.3 ст.198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Судом встановлено, що доказ, який прокуратура просить долучити до матеріалів справи, зокрема, викопіювання з плану лісонасаджень колгоспу «Шлях до комунізму» Маневицького міжгосподарського лісгоспу, викладений іноземною мовою (російською), без відповідного перекладу українською мовою та належного засвідчення.
Відтак, відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.
Враховуючи вищевикладене, положення частин 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинна подати докази разом з поданням позовної заяви, недоведеність неможливості подання спірного доказу у встановлений строк, перебування справи на стадії розгляду її по суті, що долучення доказів на цій стадії позбавить інших учасників справи права на подання відповідних пояснень чи заперечень щодо його суті, рівність всіх учасників судового процесу, подання доказу, складеного іноземною мовою, без відповідного перекладу українською мовою та належного засвідчення, суд протокольною ухвалою від 23.04.2025 відмовив у визнані поважними причини пропуску строку для долучення доказів, відмовив у поновлені строку та долучення доказів до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення учасників справи, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 23.04.2025 розгляд справи по суті відклав на 06.05.2025 о 15 год 30 хв.
Згідно ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відтак, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про повідомлення учасників справи про відкладення розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 120, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Повідомити учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 06 травня 2025 року на 15:30 год.
2. Явку учасників справи у судове засідання визнати не обов'язковою.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 28.04.2025.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України
Суддя С. В. Бідюк