вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"17" квітня 2025 р. Cправа № 902/47/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
прокурора - Колівошко С.М.,
у відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Виконувача обов'язки керівника Тульчинської окружної прокуратури (вул. Ростислава Покиньчереди, 14, м. Тульчин, Вінницька область, 23600) в інтересах держави в особі Крижопільської селищної ради (вул. Героїв України, 59, смт Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 90 200,44 грн,
Виконувачем обов'язки керівника Тульчинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Крижопільської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 90 200,44 грн.
Ухвалою суду від 21.01.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/47/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.02.2025 о 10:00 год.
Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою від 06.03.2025 продовжено на 30 днів з власної ініціативи суду в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України, учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 113-199, т.1) та заперечення на відповідь на відзив (а.с. 212-220, т.1); прокурором - відповідь на відзив відповідача (а.с. 200-211, т.1).
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 17.04.2025 о 14:00 год. Поряд з цим відхилено як необґрунтоване клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 01-34/1940/25 від 25.02.2025), про що 01.04.2025 постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
На визначений час у судове засідання 17.04.2025 з'явилася прокурор, решта повідомлених належним чином учасників справи (шляхом доставки ухвали від 01.04.2025 до Електронних кабінетів ЄСІТС) правом участі у судовому засіданні не скористалися.
Прокурор заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, які викладено у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що за результатами процедури закупівлі між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Крижопільською селищною радою укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №КР-7001 від 15.04.2021 (Договір).
В подальшому між цими ж сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору, відповідно до яких змінено ціну за одиницю товару.
Як стверджує прокурор, унаслідок укладення додаткових угод №1 від 11.08.2021, №2 від 17.08.2021, №3 від 30.08.2021, №4 від 26.10.2021, №5 від 29.10.2021, №6 від 18.11.2021, №7 від 25.11.2021, №8 від 31.12.2001, №10 від 24.01.2022 (в частині пунктів 4, 5) до Договору Крижопільська селищна рада не отримала електричної енергії на суму 90200,44 грн.
З огляду на викладене, прокурор просить визнати недійсними вказані додаткові угоди внаслідок недотримання сторонами вимог чинного законодавства під час їх укладення, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" безпідставно сплачені кошти внаслідок збільшення ціни за додатковими угодами на загальну суму 90200,44 грн.
Суть заперечень ТОВ "Енера Вінниця", викладених у відзиві на позовну заяву, зводиться до того, що у зв'язку із коливанням ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" було запропоновано Крижопільській селищній раді підписати спірні додаткові угоди. Так, за час дії Договору ціна на середньозважена ціна на ринку "на добу наперед" за 2021 рік зросла на 116,08%. Водночас збільшення ціни за кожною спірною додатковою угодою підтверджено відповідними висновками торгово-промислової палати.
Також відповідачем заявлено про сплив 3-річного строку позовної давності у даному спорі.
У відповіді на відзив відповідача прокурор, зокрема, акцентує увагу, що внаслідок укладення спірних додаткових угод ціна на електричну енергію за час дії Договору зросла за 1 квт/год з 2,50 грн до 4,5974079 грн, тобто на 84%, що суперечить ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому ТОВ "Енера Вінниця" належними документами коливання ціни на ринку на електричну енергію не підтверджено.
Крім того, за твердженням прокурора, укладання додаткових угод в дуже малий проміжок часу, а саме 11.08.2021, 17.08.2021, 30.08.2021, а також 26.10.2021, 29.10.2021, 18.11.2021, 25.11.2021, 31.12.2021 дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни Договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо неперевищення 10% збільшення, який суттєво дотриманий не був - тобто укладання спірних додаткових угод не мало легітимної мети у розумінні ч.1 ст. 203 ЦК України.
Не погоджується також прокурор із твердженням відповідача про сплив строку позовної давності, оскільки відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупинено на строк дії воєнного стану в Україні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" у запереченні на відповідь на відзив прокурора вказує, що укладення додаткових угод між сторонами було викликано коливанням ціни на ринку електричної енергії, а формування складових ціни товару проводиться виходячи від ціни, за якою Товариство здійснює її закупівлю на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР).
Досліджувані по справі експертні висновки є результатом проведення експертами досліджень внутрішнього енергетичного ринку України і оформлені відповідно до Положення про загальний порядок надання послуг з цінової інформації в Україні, затвердженого 30.01.2020 №52(4). При проведенні дослідження використовувалися відкриті джерела цінової інформації в мережі Інтернет на офіційному сайті ДП "Оператор ринку". що створене на базі ДП "Енергоринок" (оптового покупця і продавця електроенергії).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
За результатами процедури закупівлі 15.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (Постачальник) та Крижопільською селищною радою (Споживач) укладено Договір №КР-7001 про постачання електричної енергії споживачу (Договір), предметом якого є: код ДК 021:2015 - 09310000-5 "Електрична енергія". Кількість електричної енергії 123 866 кВт/год.
Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно із п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 309 665,00 грн., з урахуванням ПДВ 51 610,83 грн (п. 5.2. Договору).
В силу п. 5.5. Договору умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема:
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови , що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю , у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Наявність факту збільшення (коливання) ціни товару на ринку підтверджується належним чином оформленою довідкою (висновком) виданою торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч. 6 ст. 67 ЗУ "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" для документального підтвердження факту коливання цін електричної енергії на ринку (п.п. 8 п. 5.5. Договору).
Відповідно до п. 13.1. Договору останній набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії до 31.12.2021 р. (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором.
У подальшому між Споживачем та Постачальником укладено ряд додаткових угод до Договору.
Додатковою угодою № 1 від 11.08.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 11.08.2021 з 2,50 грн. до 2,727251 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
Додатковою угодою №2 від 17.08.2021 ціну на електричну енергію з 17.08.2021 визначено в сумі 2,499525 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
Додатковою угодою № 3 від 30.08.2021 ціну на електричну енергію з 30.08.2021 до 2,72 грн за 1 кВт/год без ПДВ.
Додатковою угодою №4 від 26.10.2021 ціну на електричну енергію з 26.10.2021 визначено в сумі 3,5900736 гри за 1 кВт/год з ПДВ.
Додатковою угодою № 5 від 29.10.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 29.10.2021 до 3,799734 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
Додатковою угодою № 6 від 18.11.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 18.11.2021 до 4,1793264 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
Додатковою угодою № 7 від 25.11.2021 підвищено ціну на електричну енергію з 25.11 2021 до 4,596840 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
Додатковою угодою № 8 від 31.12.2021 внесено зміни до п. 2.3, п. 3.4, п. 5.2, п. 5.4, п. 13.1 договору №КР -7001 від 15.04.2021 та викладено у такій редакції:
- найменування товару: ДК021:2015: код 0930000-5 "Електрична енергія" (Електрична енергія ДК 021:20156 код 09310000-5). Кількість товару: 114 275 кВт/год;
- постачальник зобов'язується поставити Споживачу електричну енергію в строк: до 28.02.2022;
- загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 359 565,00 грн (триста п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять грн 00 коп.);
- ціна (сума) цього Договору розрахована згідно очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідає остаточній тендерній пропозиції Учасника. При цьому фінансування закупівлі здійснюється в межах реально затверджених випадків Замовника на дану потребу. На дату укладення Договору платіжні (бюджетні) зобов'язання виникають щодо оплати частинами предмета закупівлі в межах доведеної суми (у межах кошторисних призначень), які складають 359 565,00 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять грн 00 коп.;
- договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії до 28.02.2022 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами свої обов'язків за цим Договором.
З урахуванням таких змін вартість електричної енергії склала 3,146488 грн за 1 кВт/год з ПДВ (359 565 грн/114 275 кВт/год = 3,146488 грн за 1 кВт/год).
Додатковою угодою №9 від 31.12.2021 продовжено строк дії Договору до 28.02.2022.
Додатковою угодою №10 від 24.01.2022, зокрема:
- внесено зміни в п. 2.3. Договору, кількість товару визначено в обсязі 114 275 кВт/год (п. 2 додаткової угоди);
- пункт 5.2. Договору викладено у новій редакції: загальна вартість всього обсягу поставки електричної електричної енергії складає 359565,00 грн (п. 4 додаткової угоди);
- пункт 5.4. Договору викладено у новій редакції: ціна (сума) цього Договору розрахована згідно очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідає остаточній тендерній пропозиції Учасника. При цьому фінансування закупівлі здійснюється в межах реально затверджених видатків Замовника на дану потребу. На дату укладення Договору платіжні (бюджетні) зобов'язання виникають щодо оплати частини предмета закупівлі в межах доведеної суми (у межах кошторисних призначень), які складають 359 565,00 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять грн. 00 коп.) (п. 5 додаткової угоди).
Таким чином, вартість електричної енергії за вказаною додатковою угодою становить 3,146488 грн за 1 кВт/год з ПДВ (359 656 грн/114 275 кВт/год = 3,146488 грн за 1 кВт/год).
Підставою для укладення додаткової угоди № 1 від 11.08.2021 слугував лист відповідача №1.05-13797 від 04.08.2021, у якому зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкових.
У вказаному листі ТОВ "Енера Вінниця" як на підставу збільшення ціни посилається на постанову НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-717 від 03.08.2021, у якому проаналізовано коливання середньозваженої ціни електричної енергії за ІІ декаду липня 2021 року відносно червня 2021 року (в цілому).
В підтвердження коливання ціни електричної енергії як підстави для укладення додаткової угоди №2 від 17.08.2021 Постачальником надано експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-758 від 11.08.2021, у якому проаналізовано коливання середньозваженої ціни електричної енергії за І декаду серпня 2021 року відносно липня 2021 року (І, ІІІ декада та в цілому).
Для підтвердження коливання ціни на електроенергію як підстави для укладення додаткової угоди № 3 від 30.08.2021 Постачальником надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № В-433 від 30.08.2021, у якому проаналізовано коливання середньозваженої ціни електричної енергії за ІІ декаду серпня 2021 року відносно ІІ декади липня 2021 року.
Для підтвердження коливання ціни на електроенергію як підстави для укладення додаткової угоди №4 від 26.10.2021 надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-541 від 19.10.2021 року, у якому проаналізовано коливання середньозваженої ціни електричної енергії за І декаду жовтня відносно І декади вересня 2021 року.
Додаткову угоду № 5 від 29.10.2021 укладено сторонами без будь-яких підтверджуючих документів, що передували її укладенню та засвідчували коливання ціни електроенергії, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.
Для підтвердження коливання ціни на електроенергію як підстави для укладення додаткової угоди № 6 від 18.11.2021 надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-596 від 09.11.2021, у якому проаналізовано коливання середньозваженої ціни електричної енергії за жовтень 2021 року відносно вересня 2021 року.
Для підтвердження коливання ціни на електроенергію як підстави для укладення додаткової угоди №7 від 25.11.2021 надано експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-606 від 15.11.2021, у якому проаналізовано коливання середньозваженої ціни електричної енергії за І декаду листопада відносно І декади жовтня 2021 року.
Додаткові угоди № 8 від 31.12.2021 та №10 від 24.01.2022 укладено сторонами без будь-яких підтверджуючих документів, що передували їх укладенню та засвідчували коливання ціни електроенергії, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.
Як стверджує прокурор, внаслідок укладення додаткових угод № 1 від 11.08.2021, № 2 від 17.08.2021, № 3 від 30.08.2021, № 4 від 26.10.2021, № 5 від 29.10.2021, № 6 від 18.11.2021, № 7 від 25.11.2021, № 8 від 31.12.2021, № 10 від 24.01.2022 (п.4, п.5) ціна на електричну енергію за час дії договору № КР-7001 від 15.04.2021 зросла за 1 кВт/год з 2,50 грн до 4,5974079 грн (+2,1 грн), або + 84 %.
Так, згідно актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії та згідно інформації Крижопільської селищної ради від 22.08.2024 №02-24/1557 на виконання Договору про постачання електричної енергії споживачу №КР-7001 від 15.04.2021 ТОВ "Енера Вінниця" поставлено електричну енергію загальним обсягом 122 085 кВт.
Водночас Крижопільською селищною радою фактично сплачено 395 412,94 грн вартості спожитої електричної енергії, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.
Прокурор зазначає, що без урахування спірних додаткових угод по ціні електричної енергії за Договором - 2,5 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Споживач мав сплатити 305 212,5 грн, тоді як фактично сплачено 395 412,44 грн з ПДВ.
Отже, Крижопільською селищною радою надмірно сплачено 90 200,44 грн (395 412,44 грн - 305 212,5 грн = 90 200,44 грн), що і слугувало підставою для звернення прокурора із відповідним позовом до суду.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами статті 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
У цій справі сторони уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (Закон №922-VIII), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно із пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/2321/22 від 24.01.2024 року відступила від висновку Касаційного адміністративного суду, наведеного в постанові від 05.04.2023 року у справі № 420/17618/21 про те, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII дають можливість сторонам на внесення необмеженої кількості разів (не частіше одного разу на 90 днів, а у випадку закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії - у будь-який час) змін до договору про закупівлю в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за кожний раз такого збільшення пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
За висновком Великої Палати Верховного Суду норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).
Суд встановив, що станом на момент підписання Договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору обґрунтована коливанням ціни на ринку електричної енергії.
Підставою для внесення змін до Договору щодо підвищення ціни за 1 кВт/год електроенергії згідно додаткової угоди №1 від 11.08.2021, зокрема, слугувала постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2353 від 09.12.2020, яка набрала чинності з 01.01.2021, тобто була чинною на момент укладення Договору та на момент укладення такої додаткової угоди. Тобто на момент укладення Договору зміни за постановою НКРЕКП№ 2353 від 09.12.2020 були прогнозованими.
Суд бере до уваги, що у експертних висновках торгово-промислової палати на підтвердження підстав для укладення спірних додаткових угод, інформація про динаміку ціни електричної енергії з прив'язкою до дати укладення Договору відсутня, лише зазначено середньозважені ціни за окремі місяці погодженого постачання
Так, Договір укладено 15.04.2021, а динаміку збільшення ціни визначено лише починаючи з червня 2021 року.
Отже, такі документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Тому необхідність внесення зміни ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.
Більше того, як зазначалося вище з урахуванням пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові по справі № 922/2321/22 від 24.01.2024 загальне збільшення ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Водночас внаслідок укладення спірних додаткових угод відбулося збільшення ціни за одиницю товару на 84%, що є неправомірним.
Таким чином, при укладенні між позивачем та відповідачем спірних додаткових угод до Договору сторони не дотримались вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору. При укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії в період виконання умов договору та ціна за одиницю товару була збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Слушними є доводи прокурора, що укладання додаткових угод в дуже малий проміжок часу (через кілька днів від попередньої додаткової угоди), дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо неперевищення 10% збільшення ціни товару, який суттєво дотримано не був. Тобто укладання спірних додаткових угод не мало легітимної мети у розумінні ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Враховуючи те, що додаткові угоди №1 від 11.08.2021; №2 від 17.08.2021; №3 від 30.08.2021; №4 від 26.10.2021; №5 від 29.10.2021; №6 від 18.11.2021; №7 від 25.11.2021; №8 від 31.12.2001; №10 від 24.01.2022 (в частині пунктів 4, 5 додаткової угоди) до Договору укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання вказаних додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України та про задоволення позову в цій частині.
Визначаючись щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів внаслідок збільшення ціни за додатковими угодами на загальну суму 90 200,44 грн, суд враховує таке.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Враховуючи відповідні приписи законодавства, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача всього, що було отримано за додатковими угодами, які було визнані судом недійсними, а при проведенні відповідних розрахунків повинні братися ціни, встановлені сторонами в основному договорі.
Судом встановлено, що розрахунок надмірно сплачених коштів зроблений прокурором на підставі ціни, що була погоджена сторонами в основному договорі та відповідно до кількості спожитої електричної енергії за відповідний період.
Отже, позов в цій частині є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в сумі 90 200,44 грн.
Висновку про наявність підстав для визнання додаткових угод недійсними в результаті необґрунтованого збільшення ціни в період виконання умов договору про публічні закупівлі, та як наслідок - для стягнення безпідставно отриманих за такими додатковими угодами коштів притримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із оцінки наявних у справі доказів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку задоволення позову у повному обсязі з вищенаведених мотивів. Поряд з цим викладені відповідачем заперечення по суті спору жодним чином не спростовують викладених судом мотивів щодо задоволення позову.
Крім того, у відповідності з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257-259 ЦК України, продовжуються на строк його дії.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що у даній справі позовна давність прокурором пропущена за заявленими вимогами.
Суд також враховує, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" при зверненні із позовом в інтересах держави в особі Крижопільської селищної ради, а обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову повністю витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 30 280 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу №КР-7001 від 15.04.2021, укладеного між Крижопільською селищною радою (код ЄДРПОУ 04325940) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (код ЄДРПОУ 41835359):
- №1 від 11.08.2021;
- №2 від 17.08.2021;
- №3 від 30.08.2021;
- №4 від 26.10.2021;
- №5 від 29.10.2021;
- №6 від 18.11.2021;
- №7 від 25.11.2021;
- №8 від 31.12.2001;
- №10 від 24.01.2022 (в частині пунктів 4, 5 додаткової угоди).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Крижопільської селищної ради (вул. Героїв України, 59, смт Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600 код ЄДРПОУ 04325940) безпідставно надмірно сплачені за додатковими угодами кошти в сумі 90 200,44 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909) 30 280 грн - витрат зі сплати судового збору.
5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи та Вінницькій обласній прокуратурі до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 28 квітня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.