24.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5329/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Філоненко Т.А. (в залі суду);
від позивача: Русанова В.В. (в залі суду);
від відповідача: Матвієнко С.Р. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024 (суддя Красота О.І., повне рішення складено 04.04.2024) у справі № 904/5329/23
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ" і просить суд стягнути плату за користування вагонами у розмірі 441 303,00 грн., збір за зберігання вантажу у розмірі 442 493,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45 36510798/2020-001, внаслідок чого позивачем нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024 у справі № 904/5329/23 позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 441 303,00 грн., збір за зберігання вантажу у розмірі 442 493,76 грн. та судовий збір у розмірі 13 256,95 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ", в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що:
- Позивач під час перевезення вантажу Відповідача порушив митне законодавство (ч. 2 ст. 91 Митного кодексу України), оскільки незаконно переміщував вантаж під митним контролем митною територією України без одержання необхідного дозволу (цей факт зафіксовано в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/6594/22 від 11.04.2022, винесеної за поданням Детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України);
- після втрати оригіналів вантажних документів Позивачем, ним було складено акти з порушенням чинного законодавства України: допущене порушення щодо термінів складання комерційного акту № 457604/1 від 23.03.2022 згідно з п. 4 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), а Акт загальної форми ГУ-23 № 176 від 22.03.2022 складено до моменту видачі вантажу та документів на нього вантажоодержувачу та без підпису представника Відповідача;
- згідно з Порядком, затвердженим Наказом №1066, документ контролю за переміщенням товарів (ДКПТ) оформлюється посадовими особами митних органів при перетині кордону за умови надання декларантами перевізника оригіналів накладної СМГС митним органам, реєстраційний номер ДКПТ надається митним органом декларанту перевізника на кордоні та проставляється декларантом перевізника в графі 23 в оригіналі накладної СМГС (п. 7.18 Порядку, затвердженого Наказом № 1066), далі оригінали накладної СМГС в опечатаному працівником станції пакеті передаються машиністові локомотива. Станція призначення віддає оригінали накладної СМГС вантажоодержувачу. Отримання ДКПТ від митного органу та внесення його номеру в накладну СМГС надає право перевізнику транспортувати в режимі митного транзиту не розмитнений вантаж до пункту розмитнення;
- саме через невиконання умов договору перевезення, ненадання відповідним чином оформленої накладної УМВС (СМГС) без реєстраційного номера ДКПТ в графі 23, транспортування вантажу з порушенням режиму митного транзиту Позивачем, митниця призначення не змогла провести митне оформлення товару, що призвело до затримки вагонів і нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Крім того, 18.11.2024 та 11.02.2025 відповідач надав суду клопотання про залучення документальних доказів, які не приймаються судом з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як винятковість випадку та причини, що об'єктивно не залежать від особи, і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів, без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Докази, які надає відповідач не були предметом розгляду місцевим господарським судом.
Відтак, такий доказ судом апеляційної інстанції не приймається, оскільки не був предметом розгляду суду першої інстанції.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду від 04.04.2024 по справі № 904/5329/23 - без змін.
Посилається на те, що:
у комерційному акті форми ГУ-22 від 23.03.2022 №457604/1, підписаному представниками станції і представником вантажоодержувача Сергієм Александровим, зазначено, що після прибуття вантажу було повідомлено керівника Дніпропетровської митниці/Митний пост м. Кривого Рогу торгово-промислової палати, тобто представником вантажоодержувача підтверджено зазначену інформацію про передачу повідомлення в митницю. Зазначене спростовує доводи відповідача про відсутність доказів повідомлення керівника Дніпропетровської митниці/Митний пост м. Кривого Рогу торгово-промислової палати;
відповідно до пунктів 1.5-1.8 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 19.12.2012 № 2120/22432, встановлено: виконання митних формальностей при здійсненні контролю за транзитним перевезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється на підставі документів контролю за переміщенням товарів (далі - ДКПТ); контроль за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які перевозяться у митному режимі транзиту до митниці призначення, здійснюється митницею відправлення.
Для здійснення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення і виявлення фактів їх недоставлення до митниці призначення використовується Єдина автоматизована інформаційна система митних органів України (далі - ЄАІС).
У разі виявлення порушень законодавства на будь-якому етапі здійснення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення посадова особа митного органу зобов'язана вжити необхідних заходів, передбачених законодавством.
Отже, доводи відповідача про ненадання залізницею документів контролю за переміщенням товарів є необґрунтованими;
коєфіцієнти 2,782 згідно телеграфного розпорядження № Ц-69/90-21 від 03.12.2021 та 4,729 згідно телеграфного розпорядження №00016/ЦМ від 28.06.2022 (Ц-3-91/1011- 22 від 28.06.2022), на які посилається Відповідач, застосовуються при розрахунку тарифу за перевезення вантажу у вагоні, у той час як плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу відносяться до плат і зборів, вказаних в розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів;
дї перевізника щодо доставки вантажу на станцію призначення у збереженому стані, оформлення накладної замість втраченої та відповідних актів загальної форми, комерційного акту, а також нарахування платежів відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів оскарження ухвали на час надходження скарги, ухвалою суду від 23.04.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/5329/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
01.05.2024 матеріали справи №904/5329/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ" залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
20.05.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 13.05.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024 у справі № 904/5329/23; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 03.09.2024; сторонам наданий строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.
28.08.2024 від представника позивача Русанової Вікторії Вікторівни до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
В судовому засіданні 03.09.2024 оголошена перерва до 19.11.2024.
19.11.2024 колегією суддів оголошено перерву до 10.03.2025.
10.03.2025 колегією суддів оголошено перерву до 24.04.2025.
В судовому засіданні 24.04.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Відповідно до повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-36510798/2020-001 від 12.03.2020 Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця, Перевізник, Позивач) засвідчило прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ" (далі - Замовник, Вантажовласник, Відповідач) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення цього Договору.
Таким чином, 12.03.2020 між АТ "Українська залізниця" та ТОВ "МАГРЕФ" укладено Договір приєднання про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться на веб-сайті uz-cargo.com.
Предметом Договору про надання послуг є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору про надання послуг).
Пунктом 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міждержавному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Перевезення вантажів в прямому міждержавному сполученні виконується на умовах Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМЗВС).
Ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні (§ 1 ст. 3 УМЗВС).
За відсутності відповідних положень в цій Угоді застосовується національне законодавство тієї Сторони, в якій уповноважена особа реалізує свої права (ст. 5 УМЗВС).
Укладення договору перевезення підтверджується накладною (§ 3 ст. 14 УМЗВС).
Так, 22.03.2022 об 11 год. 14 хв. на станцію призначення Мудрьона Придніпровської залізниці, на адресу Відповідача за накладною № 32115695 від 15.02.2022 зі станції Боровичи (РЖД) прибув вагон № 29134640 з вантажем "Кирпичи огнеупорные, блоки, плитки и аналогичные огнеупорные керамические строительные материалы, кроме изделий из кремнеземистой каменной муки или аналогичных кремнеземистых пород".
Про прибуття спірного вагону на станцію призначення Вантажоодержувача було повідомлено 22.03.2022 об 11 год. 40 хв., про що зроблено запис у Книзі повідомлень про прибуття і подавання вагонів форми ГУ-2.
Вагон № 29134640 прибув на станцію призначення Мудрьона без перевізних документів.
Виходячи з положень п.п. 28.1, 28.2 п. 28 Розділу V Правил перевезень вантажів (Додаток 1 до УМЗВС), при виявленні вантажу без накладної або окремих номерних аркушів накладної перевізник констатує їх втрату комерційним актом і складає накладну замість втраченої або окремі аркуші накладної замість втрачених.
За фактом прибуття спірного вагону без накладної працівниками станції складено комерційний акт № 457604/1 від 23.03.2022 на підставі п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
У графі 15 комерційного акту "Обстоятельства, являющиеся основанием для составления коммерческого акта. Описание груза" зазначено: " 22.03.2022р. по прибытию вышеуказанного вагона выявлено отсутствие грузового перевозочного документа СМГС - груз таможенный. Согласно электронного документа по отправке № 32115695 значится станция отправления Боровичи РЖД код станции 053506 отправитель АО "Боровичский комбинат огнеупоров", станция назначения Мудреная УЗ получатель код 2952 груз код - 303069 - изделия кислотоупорные, упаковка (пакеты), количество мест - 40/97, вес груза нетто согласно електронного документа - 47746 кг, по прибытию вес груза не проверялся. ….".
Комерційний акт підписано працівниками станції Мудрьона та представником Вантажоодержувача ОСОБА_1 на підставі довіреності № 3/11 від 02.01.2022.
Відповідно до п. 2 Розділу ХV Технологічного процесу роботи вантажної станції Мудрьона повідомлення для митниці передається станцією засобами телефонного зв'язку. Про прибуття вантажу інформується відповідний підрозділ митниці, у зоні діяльності якого знаходиться станція.
У комерційному акті ф.ГУ-22 № 457604/1 від 23.03.2022 зазначено, що після прибуття вантажу було повідомлено керівника Дніпропетровської митниці/Митний пост м. Кривого Рогу торгово-промислової палати, тобто представником Вантажоодержувача підтверджено зазначену інформацію про передачу повідомлення в митницю.
Згідно з п. 4 Правил складання актів комерційні акти складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Вагон № 29134640 за накладною № 32115695 прибув на станцію Мудрьона 22.03.2022, комерційний акт було складено 23.03.2022.
На виконання п. 5 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, про прибуття на станцію призначення вантажу, що перебуває під митним контролем, станція зобов'язана встановленим порядком повідомити одержувача і митний орган, у регіоні діяльності якого розташована станція.
Відповідно до ст. 23 Статуту, п. 7 Правил видачі вантажів вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення ним усіх належних залізниці платежів. Видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення.
На станціях, де підрозділи митних органів відсутні, перевізні документи для оформлення в митниці тимчасово передаються працівниками станцій одержувачу під розписку в спеціальній книжці, у якій фіксується дата й час одержання документів, а також зобов'язання одержувача передати перевізні документи в митний орган і повернути їх станції.
У зв'язку з прибуттям вантажу без накладної працівниками станції Мудрьона складено накладну замість втраченої, яку передано представнику Вантажоодержувача о 12 год. 00 хв. 23.03.2022 під розпис у спеціальній Книзі обліку митних вантажів для подальшої передачі їх в митний орган.
В очікуванні митного оформлення та переадресування вагон № 29134640 було затримано на коліях станції призначення Мудрьона, про що працівниками станції Мудрьона складено акт загальної форми ГУ-23 № 176 від 22.03.2022 на початок затримки о 13 год. 10 хв. 22.03.2022, який представником Вантажоодержувача підписано без заперечень.
10.05.2023 на підставі листа Відповідача № 046ЖД/1/0905/М23 від 09.05.2023 Залізницею видано наказ № 77 за підписом начальника Криворізької дирекції залізничних перевезень Страшка Ю.Е. на переадресування вагона № 29134640 на станцію Батуринська Придніпровської залізниці на адресу ПрАТ "Кривий Ріг Цемент". На відправлення вагону № 29134640 ТОВ "МАГРЕФ" 10.05.2023 оформлено новий перевізний документ № 46714838.
Про закінчення затримки вагона № 29134640 складено акт загальної форми ГУ-23 № 350 о 14 год. 30 хв. 10.05.2023. Для підпису цього акту представник Вантажоодержувача не з'явився, що зафіксовано актом загальної форми ГУ-23 № 353 від 10.05.2023.
Згідно з §6 ст. 28 УМЗВС якщо перешкода до перевезення вантажу або його видачі виникла з причин, що не залежать від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові платежі та витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.
За умовами п. 2.1.5. Договору про надання послуг Замовник зобов'язаний відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з таких причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини.
На підставі актів загальної форми ГУ-23 № 176 від 22.03.2022, № 350 від 10.05.2023 по станції Мудрьона було нараховано плату за користування вагонами за відомістю плати ф.ГУ-46 № 11059001 в сумі 488 651,64 грн. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф.ФДУ-92 № 11059001 в сумі 490 186,56 грн. (з ПДВ), на загальну суму 978 838,20 грн. (з ПДВ). При цьому, суму плати за користування вагонами та суму збору за зберігання вантажу по станції Мудрьона було нараховано без урахування коефіцієнту, який діяв до 29.06.2022.
Після здійсненого Позивачем перерахунку, з урахуванням відповідних коефіцієнтів (копії телеграмних вказівок № Ц-69/90-21 від 03.12.2021, № 00016/ЦМ від 28.06.2022) плата за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами ф.ГУ-46 № 11059001 складає 441 303,00 грн. (з ПДВ), збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф.ФДУ-92 № 11059001 складає 442 493,76 грн. (з ПДВ), всього - 883 796,76 грн. (з ПДВ).
Відомість плати за користування вагонами ф.ГУ-46 та накопичувальну картку ф.ФДУ-92 представником Вантажовласника ОСОБА_2 підписано із запереченням, з посиланням на введений в Україні з 24.02.2022 воєнний стан як форс-мажорну обставину.
Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 441 303,00 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 442 493,76 грн. не сплатив, що і є причиною виникнення спору.
Задовольняючи позов господарський суд виходив із того, що матеріалами справи доведено наявність підстав для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, відповідач же не спростував доводів позивача, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення ст. 121 Статуту та п. 16 Правил.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За змістом пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 ЦК передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно- правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до Митного кодексу України та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.
Статтею 335 Митного кодексу України передбачено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: при перевезенні залізничним транспортом: а) транспортні (перевізні) документи; б) передатну відомість на залізничний рухомий склад; в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів); г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Митного кодексу України після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов'язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб митного органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Залізниця несе передбачену цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідальність за втрату чи неналежну доставку товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення (ст. 219 Митного кодексу України).
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої Наказом Державної митної служби України й Міністерства транспорту та зв'язку України № 1019/1143 від 18.09.2008, залізниці зобов'язані доставити від станції відправлення (митниці відправлення) на станцію призначення (митницю призначення) товари (вантажі) без будь-яких змін упаковки або стану з непошкодженими засобами ідентифікації, а також ДКД (а саме реєстраційного номеру ДКПТ), перевізні й супровідні документи на ці товари (вантажі).
Залізниця, як перевізник, бере участь у переміщенні вантажів (товарів) і несе відповідальність відповідно до законодавства України за їх збереження від моменту прийняття до перевезення й до моменту видачі одержувачеві або передання згідно з угодами про перевезення товарів (вантажів) у міжнародному сполученні та Правилами іншому підприємству, а також за доставку зі станції відправлення (митниці відправлення) на станцію призначення (у митницю призначення), (п. 2.5 Інструкції).
У разі дії надзвичайних або невідворотних обставин чи подій працівник залізниці звертається до підрозділу митниці, у зоні діяльності якого відбулися такі події чи обставини, з письмовою заявою про продовження строку доставки товарів (вантажів) (п. 2.12 Інструкції).
За втрату чи неналежну доставку товарів, що перебувають під митним контролем, несе відповідальність залізниця в особі начальника дирекції залізничних перевезень (п. 2.17 Інструкції).
У разі залізничних перевезень працівник залізничної станції проставляє на перевізних документах та кожному примірнику МД календарний штемпель станції відправлення, який свідчить про взяття залізницею солідарного зобов'язання щодо доставки у митницю призначення товарів (вантажів) та дотримання митних правил (п. 4.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1066 від 09.10.2012).
Відповідно до п. 1.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1066 від 09.10.2012, виконання митних формальностей при здійсненні контролю за транзитним перевезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється на підставі документів контролю за переміщенням товарів (далі - ДКПТ).
Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ- 46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про ви дачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 вагонами).
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Отже за загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено господарським судом та не заперечується сторонами 22.03.2022 на станцію «Мудрьона» Придніпровської залізниці на адресу ТОВ «МАГРЕФ» згідно Додатку № 4 від 08.11.2021 до Договору експортної поставки вогнетривкої продукції № 33032/12246 від 22.09.2020 прибув вагон № 29134640 у потягу № 3442 з вантажем «Вогнетривка цегла «Вироби шамотні», вага брутто 47902 кг, відправник AT «Боровичський комбінат вогнетривів», Російська Федерація.
Вантаж прибув за СМГС № 32115695 від 15.02.2022 та рахунком-фактурою № 20046 від 31.01.2022 без супроводу оригінальних перевізних документів, про що зазначено в Акті загальної форми № 177 від 20.03.2022 та Комерційному акті № 457604/1 від 23.03.2022, складеного працівниками станції «Мудрьона». За інформацією, вказаною у комерційному акті № 457604/1 від 23.03.2022, про факт прибуття вагону представниками станції «Мудрьона» був сповіщений керівник митного посту «Кривий Ріг» Дніпровської митниці, у зв'язку з тим, що вантаж перебував під митним контролем. Продукція прибула без ДКПТ пункту контролю на станції «Харків-сортувальний» або пункту пропуску «Козача Лопань», митний код UA807090. У зв'язку із чим станцією «Мудрьона» був складений дублікат дорожньої відомості СМГС № 32115695 від 15.02.2022 без зазначення в ньому реєстраційного номеру ДКПТ.
Проте 22.03.2022, за добу до складання Комерційного акту № 457604/1 від 23.03.2022, Позивачем було складено Акт загальної форми ГУ-23 № 176, в якому вказано, що витрати за затримку вагону віднесені на відповідальність Вантажовласника (Відповідача).
В Комерційному акті № 457604/1 від 23.03.2022 вказано, що після прибуття вантажу повідомлено керівника Дніпропетровської митниці/Митний пост м. Кривого Рогу торгово- промислової палати, але документального підтвердження цього немає.
Всупереч вимогам Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1066 від 09.10.2012, перевізником не було повідомлено митні органи про втрату перевізних документів на вагон та про переміщення через митний кордон вантажу без оформлення документу контролю за переміщенням товарів (ДКПТ), без оформлення якого перевізник не мав права на подальше переміщення вагону з вантажем.
Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої Наказом Державної митної служби України й Міністерства транспорту та зв'язку України № 1019/1143 від 18.09.2008, залізниці зобов'язані доставити від станції відправлення (митниці відправлення) на станцію призначення (митницю призначення) товари (вантажі) без будь-яких змін упаковки або стану з непошкодженими засобами ідентифікації, а також ДКД (а саме реєстраційного номеру ДКПТ), перевізні й супровідні документи на ці товари (вантажі). На прикордонній передавальній станції перевізні документи в опечатаному працівником цієї станції пакеті діаметром не більше ніж 95 мм (для можливості пересилання його пневматичною поштою) передаються машиністові локомотива.
Допускається також передання документів у спеціальних сейф-пакетах або в іншій упаковці, яка унеможливлює підміну документів без залишення видимих слідів.
Залізнична накладна (СМГС) - основний перевізний документ установленої форми, відповідно оформлений і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є формою обов'язкової двосторонньої письмової угоди про перевезення вантажу, яка укладається відправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії, унесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Отже Позивач, як перевізник, не надав вантажоодержувачу комплект вантажних товаросупровідних документів на товар, в т.ч. оригінал СМГС, а також не оформив ДКПТ на пункті контролю, чим не виконав свої зобов'язання по доставці вантажу, що в подальшому завадило Відповідачу провести митне оформлення товару і призвело до затримки вагону.
Вказаний факт підтверджується інформацією, зазначеною в комерційному акті № 457604/1 від 23.03.2022, телеграмою HP 39 від 09.11.2022, що надійшла на ст. Дніпро-Головний з Харківського управління Південної залізниці, С.Вівдиченко ДС Харків-Сортувальний, переадресованою на станцію «Мудрьона», а також листом Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № НЗ-1 -37/01 від 03.01.2023, де вказано, що документи після прибуття на станцію Харків-Сортувальний були передані на митний пост і через початок воєнних дій залишилися там в неоформленому вигляді, а вагон з товаром був направлений далі без товаросупровідних документів (копії наявні в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України у разі виявлення вантажу без документів (відсутній вантажний перевізний документ по прибуттю (накладна СМГС)) для визначення матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача був складений комерційний акт. Саме фактом підписання Комерційного акту № 457604/1 від 23.03.2022 у зв'язку прибуттям вагону без накладної СМГС, перевізник підтверджує свою вину (невиконання Договору про надання послуг в частині передачі документів разом з вантажем).
23.03.2022 разом з Комерційним актом № 457604/1 від 23.03.2022 Позивачем був складений дублікат накладної СМГС, замість втраченої, та передано його копію представнику вантажоодержувача ТОВ «МАГРЕФ» під розписку в спеціальній Книзі обліку митних вантажів для подальшої передачі її в митний орган.
Копія накладної СМГС № 32115695, яка була видана Відповідачу, повинна містити всі відомості, як і оригінал. Однак, про що свідчить накладна СМГС № 32115695, копія якої додана до позовної заяви Позивачем, і накладна СМГС № 32115695, копія якої додається Відповідачем, не містила позначки ДКПТ, що свідчить про те, що перевізником не було отримано на кордоні реєстраційний номер ДКПТ, що підтверджується листом митниці вих. № 7.5-08-01-1/17/13/2852 від 06.06.2022.
Відповідач намагався здійснити митне оформлення товару, щоб мати можливість провести митне оформлення вантажу, звільнити вагон та виконати договірні обов'язки перед третіми особами.
Через активні бойові дії та введення військового стану в Україні з 24.02.2022, у той період переміщення по м. Кривий Ріг були обмежені та небезпечні, наявні копії товаросупровідних документів Відповідачем було надіслано з електронної пошти брокера - ІНФОРМАЦІЯ_2 24.03.2022 о 12:02:37 на електронну пошту митного поста Кривий Ріг - ІНФОРМАЦІЯ_1, для постановки вантажу під митний контроль з метою проведення його подальшого митного оформлення. Але офіційних повідомлень чи інформації щодо подальшого алгоритму дій із вантажем від Дніпровської митниці не надійшло, в зв'язку з відсутності ДКПТ.
Впродовж березня-травня 2022 року товар не було допущено до митного оформлення з тезами затримки вагону - арешт вагону та арешт вантажу (невизначений статус товару).
02.06.2022 Відповідач звернувся до Позивача з офіційним запитом вих. № 201/0206/М від 02.06.2022, щоб отримати інформацію щодо статусу вагону та статусу вантажу в вагоні та подальших дій з товаром. У листі Структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» від 14.06.2022 за вих. № 225/Д4 Відповідач отримав інформацію, що в зв'язку з арештом вагону № 29134640 за розпорядженням ЦЦО № 94 від 29.04.2022 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2022 зупинено його передислокацію.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2022 у справі № 761/6594/22 передбачено, що на всі залізничні вагони, якими є власники підприємства- нерезиденти з Республіки Білорусь та РФ, які зайшли на територію України без оригіналів товаро супровідних документів, шляхом неправомірного використання митного режиму «транзиту» при перетині митного кордону України (в т.ч. без реєстраційного номеру ДКПТ) накладено арешт. У вищевказаній ухвалі не міститься відомостей про дії або бездіяльність Вантажоодержувача вантажу як обставина, що є причиною арешту вагону. У зв'язку з цим відсутня вина Відповідача за арешт вищевказаного вагону.
Відповідач неодноразово звертався до Бюро економічної безпеки України (листи вих. № 13/0602/М від 13.06.2022, вих. № 15/0722/М від 15.07.2022, вих. № 36/2707/М від 27.07.2022, вих. № 37/0108/М від 01.08.2022, вих. № 05/0922/М від 05.09.2022) за інформацією стосовно статусу вантажу в арештованому вагоні № 29134640 та подальших дій з ним. І лише у вересні 2022 року одержав офіційне підтвердження у листі № 1/5/0/8749-22 від 11.08.2022, що арешт на товарно-матеріальні цінності, розміщені в залізничному вагоні № 29134640, не накладався (копії містяться в матеріалах справи).
Також Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2022 у справі №761/6594/22 передбачено, що до завершення заходів організації управління майном Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передати вказані в ухвалі арештовані вагони (в т.ч. вагон № 29134640) на відповідальне зберігання AT «Укрзалізниця» з правом комерційного використання (управління) зазначеними вагонами та правом користування, володіння та розпорядження AT «Укрзалізниця» грошовими коштами (доходами), отриманими від комерційного використання (управління) такими вагонами, на будь-які потреби, що виникають під час здійснення господарської діяльності AT «Укрзалізниця». Суд вказаною ухвалою зобов'язав AT «Укрзалізниця» в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів визначити приналежність зазначених в ухвалі від 11.04.2022 вагонів (в т.ч. вагон № 29134640) до AT «Укрзалізниця» на час дії арешту.
Отже, враховуючи, що вагон № 29134640 перейшов у розпорядження Позивача, та той факт, що належний Відповідачу товар не знаходиться під арештом, Відповідач звернувся до Криворізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці листом вих. № 13/1409/М від 14.09.2022 з запитом про надання інформації щодо можливості допуску до митного оформлення вантажу та переадресування вантажу на станцію Батуринська Придніпровської залізниці після проведення митного оформлення товару, оскільки на території станції Мудрьона Придніпровської залізниці відсутня технічна можливість з вивантаження вантажу з критих вагонів.
У своєму листі Відповідач також просив скасувати усі претензії до нього у вигляді плати за послуги (оренда під'їзних шляхів залізничної станції, охорона вагону та вантажу, маневрові роботи), оскільки вантаж не був арештований, а згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2022 у справі № 761/6594/22 AT «Укрзалізниця» отримала можливість розпоряджатися залізничним вагоном № 29134640 починаючи з 11.04.2022.
Криворізька дирекція залізничних перевезень не надала письмової відповіді на запит.
Відповідач звернувся з даним питанням до головного офісу AT «Укрзалізниця» листом вих. № 20/1010/М від 10.10.2022 і в грудні 2022 року отримав відповідь від Департаменту комерційної роботи AT «Укрзалізниця» за вих. № ЦМ-12/829 від 06.12.2022, в якому зазначено, що товар буде видано після його розмитнення та сплати йому нарахованих платежів.
В результаті тривалих консультацій та офіційної переписки з митними органами, в квітні 2023 року Відповідачем отримано лист Державної митної служби України вих. № 08-5/23-01- 03/13/2105 від 30.03.2023 з роз'ясненнями для прийняття до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» електронної митної декларації Відповідача без надання документу контролю за переміщенням товару (ДКПТ), наступного змісту:
«Враховуючи зазначене, з метою здійснення митного оформлення товарів, що підпадають під визначення додаткової особливості переміщення товарів з кодом « 24» (товари, переміщення яких територією Російської Федерації здійснено транзитом, та товарів, які ввезені з Російської Федерації, у тому числі товарів походженням з третіх країн та ввезених в Україну до 24 лютого 2022 року включно), при відсутності попереднього митного режиму, рекомендуємо третьою та четвертою цифрою у першому підрозділі графи 37 МД проставити « 00», у двох останніх знаках чотиризначного коду другого підрозділу графи 37 МД проставити цифровий код « 24», без необхідності заповнення графи 40 МД.»
В результаті внесення даних кодів в електронну митну декларацію замість внесення реєстраційного коду ДКПТ в графу 40 МД, та в результаті внесення 09.05.2023 відповідних змін до алгоритмів програмного забезпечення автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України, Відповідачу вдалося провести митне оформлення товару без документу контролю за переміщенням товару і 10.05.2023 рухомий склад був випущений у вільний обіг.
12.05.2023 Відповідач отримав від Позивача Накопичувальну картку (форма ФДУ-92) № 11059001 від 11.05.2023 збору за зберігання вантажу на суму 408 488,80 грн. та Відомість (форма ГУ-46) № 11059001 плати за користування вагонами на суму 407 209,70 грн., на яких представник Відповідача залишив рукописні зауваження та надав лист вих. № 046/1205/М23, в якому відмовляється від сплати даних нарахувань у зв'язку з тим, що ці суми виникли не з вини Відповідача, а внаслідок неможливості проведення необхідних митних процедур без реєстраційного коду ДКПТ, який повинен бути оформлений при перетині кордону та вказаний Позивачем в накладній СМГС № 32115695 від 15.02.2022.
Таким чином, Позивач нарахував Відповідачу плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, не зважаючи на те, що саме Позивач не надав документи, необхідні для проведення розмитнення товару, що призвело до затримки вагону, і саме з його вини така затримка сталася, бо він не виконав свої зобов'язання по доставці вантажу, не оформивши ДКПТ при перетині митного кордону та не надавши всі належні документи вантажоодержувачу для проведення митного оформлення товару.
Крім того, оскільки за товар, що перевозився в спірному вагоні, було здійснено попередню оплату в іноземній валюті, даний товар знаходився під валютним контролем. Відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473, Положення про валютний нагляд, постанова правління НБУ від 03.01.2019 № 13 та Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, постанова правління ПБУ від 02.01.2019 № 7, граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів складає 365 календарних днів. Відлік 365 днів починається з наступного дня, що настає за днем оплати вантажу, в нашому випадку з 11.12.2021 (дата платіжного доручення № 211 від 10.12.2021).
У зв'язку з тим, що товар не можна було розмитнити без реєстраційного номеру ДКПТ, Позивач не міг завершити імпортну операцію за Договором експортної поставки вогнетривкої продукції № 33032/12246 від 22.09.2020 у термін до 10.12.2022. Тому Позивач звернувся до Дніпропетровської торгово-промислової палати для засвідчення факту форс-мажорних обставин і 09.01.2023 отримав Сертифікат № 1200-23-0087 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Після надання до банківської установи документів та вказаного сертифікату, який підтверджує факт настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання обов'язку Відповідача завершити імпортну операцію за Договором експортної поставки вогнетривкої продукції № 33032/12246 від 22.09.2020 в зазначений термін, банком було продовжено строк розрахунків по імпортній операції за вищевказаним Договором до 24.10.2023.
Відповідно до висновку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України від 28.03.2023 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАГРЕФ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного Договору експортної поставки вогнетривкої продукції № 33032/12246 від 22.09.2020 ГУ ДПС у Дніпропетровській області не встановлено порушення при виконанні умов зовнішньоекономічного Договору від 22.09.2020 за період з 22.09.2020 по 17.03.2023, укладеного з нерезидентом AT «Боровичський комбінат вогнетривів», РФ, з урахуванням ч. 6 ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.
Отже, Позивач всупереч свого обов'язку не надав перевізного документу СМГС з вказаним ДКПТ в день початку простою (22.03.2022), і наклав відповідальність за затримку вагона на Відповідача, оформивши Акт загальної форми ГУ-23 від 22.03.2022. Враховуючи цю обставину, цей акт не може підтверджувати дату початку простою вагону з вантажем (22.03.2022) та доводити факт вини за це Відповідача.
Оскільки вина в затримці вагону зі сторони Відповідача відсутня, немає підстав для нарахування за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ" про стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу - відмовити.
Положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що у разі відмови в позові понесені витрати покладаються на позивача. Судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги підлягає відшкодуванню та стягненню з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024 у справі № 904/5329/23- задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024 у справі № 904/5329/23 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ" про стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу - відмовити.
Судові витрати покласти на прокуратуру.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ ВП 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГРЕФ" (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська, 15, прим. 4, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36510798) 13256, 95 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 19885,43 грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 25.04.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд