Справа № 608/2127/23Головуючий у 1-й інстанції Запорожець Л. М.
Провадження № 22-ц/817/330/25 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
25 квітня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючої - Храпак Н.М.
Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу № 608/2127/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кметика Віталія Ярославовича на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року, ухваленого суддею Запорожець Л.М., повний текст якого складено 10 листопада 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру стягнення аліментів на дитину, -
у серпні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про збільшення розміру стягнення аліментів на дитину, посилаючись на те, що вона з відповідачем ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвали, про що свідчить рішення Чортківського районного суду Тернопільської області по справі № 608/1788/20 від 15 жовтня 2020 року.
Під час шлюбу у сторін по справі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис № 18. Після розірвання шлюбу, син ОСОБА_4 проживає з матір'ю - ОСОБА_2 .
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання особи за № 1534 від 10.08.2017 та № 1533 від 10.08.2017, а також Витягів з реєстру територіальної громади від 02.08.2023, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 з 10.08.2017 по даний час.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області у справі № 608/1864/15-ц від 30 листопада 2015 року, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) гривень щомісячно, починаючи з 15 вересня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі виконавчого листа по справі № 608/1864/15-ц від 04.12.2015 року Чортківським відділом ДВС з відповідача ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 1416,50 гривень щомісячно.
Згідно довідки, виданої сімейним лікарем ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_1 , перебуває на диспансерному обліку в сімейного лікаря з діагнозом: гіперактивність з недостатком концентрації уваги. Потребує постійного лікування і реабілітації. Їй постійно потрібні кошти на лікування сина, купівлю необхідних медичних препаратів, оздоровлення дитини, яких постійно не вистачає.
Позивач зазначає, що при винесенні рішення про стягнення аліментів в розмірі 450 гривень Чортківським районним судом Тернопільської області враховувалась та обставина, що відповідач був студентом магістратури спеціальності «державна служба» першого курсу денної форми навчання Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу з 01 жовтня 2015 року до 30 вересня 2016 року, оплату за навчання проводила мати і він знаходився на утриманні своєї матері. На даний час відповідач хоч і навчається, однак сам оплатив своє навчання, не перебуває ні на чиєму утриманні, є особою працездатного віку, здоровий, неодружений, інших дітей та також інших утриманців у нього немає.
Позивач також вказує, що відповідно до закону право на отримання аліментів на утримання неповнолітньої дитини має той, з ким проживає дитина.
Разом з цим, позивач зазначає, що відповідач як батько дитини повинен брати участь у вихованні та утриманні свого сина в достатньому розмірі, однак він ухиляється від свого обов'язку, добровільно в повному та достатньому розмірі не надає кошти на утримання дитини, чим ставить їх у скрутне матеріальне становище, адже розмір аліментів в сумі 1416,50 гривень, які нараховані відповідачу ДВС на утримання його дев'ятирічного сина, є мізерним, дитині потрібні одяг, шкільне приладдя, підручники, ліки, оплатити додаткові уроки з англійської мови, не враховуючи їжу та інші щоденні побутові витрати на утримання дитини.
За вказаних обставин, позивач ОСОБА_2 просить змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області 30 листопада 2015 року по справі № 608/1864/15-ц та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 7000 (сім тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру стягнення аліментів на дитину - задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, встановлений рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області 30 листопада 2015 року по справі № 608/1864/15-ц та стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кметик В.Я., просить скасувати рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачкою ОСОБА_2 доведено покращення матеріального становища відповідача ОСОБА_1 , що стало підставою для зміни розміру стягуваних аліментів та визначення їх розміру в твердій грошовій сумі 3500,00 грн. щомісячно.
Проте, відповідач не погоджується з даним висновком суду, оскільки він не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.
Зазначає, що ОСОБА_1 є студентом Чортківського навчально-наукового інституту підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету, форма навчання - денна (копія довідки додається).
Також, на утриманні ОСОБА_1 перебуває його дідусь - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за яким той здійснює постійний догляд, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_6 від 26.10.2022 року (копія додається).
Крім того, вказує, що з липня 2023 року ОСОБА_1 ніде не працює, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 14.09.2023 року, отриманими у Чорктівській ДПІ ГУ ДПС у Тернопільській області.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (збільшення) розміру аліментів, позивач послалася на те, що дитина росте, коштів сплачуваних відповідачем не вистачає. Натомість позивачем оплачуються приватні уроки англійської мови для ОСОБА_3 по 1 500,00 грн. щомісячно. Окрім цього зазначає, що згідно довідки, виданої сімейним лікарем ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає по АДРЕСА_1 про те, що перебуває на ОСОБА_7 обліку в сімейного лікаря з діагнозом: гіперактивність з недостатком концентрації уваги. Потребує постійного лікування і реабілітації. Позивач зазначає що потрібні кошти на лікування сина, купівлю необхідних медичних препаратів, необхідні кошти на оздоровлення дитини, яких постійно не вистачає.
Проте, окрім як квитанції про оплату від 15.08.2023, згідно якої ФОП ОСОБА_8 сплачено 1 500,00 грн. за приватні уроки з англійської мови для ОСОБА_3 за вересень місяць (невідомо якого року) та довідки від 17.08.2023 року, виданої сімейним лікарем ОСОБА_9 (довідка невідомого походження, не зареєстрована та складена на звичайному аркуші паперу), інших належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позові обставин позивач не надає.
Також, позивач не надає жодних інших квитанцій або інших допустимих, достовірних доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_2 витрачає додаткові грошові кошти на лікування сина під час хвороби, придбання будь-яких медикаментів, чи оплати витрат із оздоровлення. Відтак, ці твердження є не обґрунтованими та голослівними
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не поступав.
Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження можуть бути розглянуті справи про стягнення аліментів.
З огляду на викладене, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється згідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвали, що вбачається з рішення Чортківського районного суду Тернопільської області по справі №608/1788/20 від 15 жовтня 2020 року, яке вступило в законну силу 17 листопада 2020 року.
Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно 28 жовтня 2022 року Чортківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис № 18. Після розірвання шлюбу син ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 .
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання особи за №1534 від 10.08.2017 року та №1533 від 10.08.2017 року, а також Витягів з реєстру територіальної громади від 02.08.2023 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 з 10.08.2017 року по даний час.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області по справі № 608/1864/15-ц від 30 листопада 2015 року, вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) гривень щомісячно, починаючи з 15 вересня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця Чортківському міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного МРУЮ Письменною М.Б. від 07.09.2020 відкрито виконавче провадження ВП №62974581 на підставі виконавчого листа №608/1864/23, виданого 04.12.2015 Чортківським районним судом Тернопільської області, про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Шульганівка Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 в користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) гривень щомісячно, починаючи з 15 вересня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахунку Чортківського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповідач заборгованості станом на серпень 2023 року по сплаті аліментів в розмірі 1416,50 грн не має.
Задовольняючи частково позовні вимоги та змінюючи розмір стягуваних аліментів, визначений рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що з часу призначення аліментів у відповідача ОСОБА_1 покращився матеріальний стан, а саме, він продовжує навчання, сам його оплачує, не перебуває на утриманні в матері, працює, інших дітей чи перестарілих батьків, на утриманні немає.
Тому суд вважав за необхідне та можливе змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області 30 листопада 2015 року по справі № 608/1864/15-ц та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_2 , на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 3500 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджуєть, з огляду на таке.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. А згідно з частиною 3 вказаної статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (частина третя статті 182 СК України).
У відповідності до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.
У пункті 23 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України зазначив, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Отже, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Особа, яка є платником аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення, або про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо змінилось матеріальне становище або сімейний стан платника або одержувача аліментів. Зміна сімейного стану є окремою підставою для зміни розміру аліментів. При цьому суд, вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, має враховувати й інші обставини, передбачені статтею 182 СК України, насамперед з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про зміну розміру стягнення аліментів на дитину, ОСОБА_2 посилалася на те, що наявні підстави для збільшення розміру аліментів, визначеного рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області у справі № 608/1864/15-ц від 30 листопада 2015 року, оскільки з часу винесення рішення про стягнення аліментів, розмір аліментів в сумі 1416,50 грн, які нараховані відповідачу ДВС на утримання дев'ятирічного сина, є мізерним, син часто хворіє, дитині потрібні одяг, шкільне приладдя, підручники, ліки, оплата додаткових уроків з англійської мови та інші щоденні побутові витрати на утримання дитини, а батько дитини є працездатною особою, його матеріальний стан покращився з часу винесення рішення про стягнення аліментів у розмірі 450 грн.
Судом встановлено, що позивачка для забезпечення належного рівня життя та розвитку малолітнього ОСОБА_3 несе витрати, які збільшуються у зв'язку із загальним підвищенням цін на продукти харчування, одяг, лікування, навчання та інше, оскільки малолітній ОСОБА_3 потребує значно більшого догляду, матеріальних коштів, проходить лікування.
Малолітній ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні.
Відповідачем не представлено належних доказів, що за своїм матеріальним станом та станом здоров'я він не може надавати більшу матеріальну допомогу на утримання сина, ніж та, яка визначена рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області у справі № 608/1864/15-ц від 30 листопада 2015 року.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 працює в ТОВ “Торговий Дім Бойчак Львів» з 16.01.2024 та займає посаду торгівельного представника, з посадовим окладом згідно штатного розпису 7211,00 грн, що стверджується довідкою виданою ТОВ “Торговий Дім Бойчак Львів» від 13.02.2024 за №5 (а.с.168 т.1). Також як видно з довідки Західноукраїнського національного університету № 387 від 12.10.2023 ОСОБА_1 навчається на контракті, що свідчить про можливість оплачувати навчання.
Отже, суд першої інстанції встановивши, що відповідач є особою працездатного віку, матеріальне становище змінилось (покращилось), відомості про незадовільний стан здоров'я чи наявність на його утриманні непрацездатних осіб відсутні, дитина стала дорослішою, відповідно змінилися витрати на її утримання, дійшов правильного висновку, щодо відсутності обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні його батьківських щодо належного матеріального забезпечення своєї дитини.
При цьому, колегія суддів зауважує, що з 2015 року змінилася економічна ситуація в країні, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, житлово-комунальні послуги, разом із тим потреби дитини із віком змінилися та збільшилися в силу її росту та розвитку, змінився прожитковий мінімум для дитини, а обов'язок по утриманню дитини не може бути покладений виключно на матір.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.03.2020 у справі №759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов'язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.
Розмір аліментів на дитину має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а тому отримання аліментів в більшому розмірі ніж прожитковий мінімум на дитину відповідного віку є безумовним правом дитини, визначеним законом, яке захищається в судовому порядку саме в її інтересах.
Враховуючи викладене, виходячи з принципів розумності та справедливості, з врахуванням встановлених обставин справи та те, що дитина сторін проживає разом з матір'ю, на яку окрім матеріального забезпечення дитини покладено й обов'язок у постійному вихованні дитини, що потребує більше моральних витрат, враховуючи вік і стан здоров'я дитини, покращення матеріального стану батька, а також враховуючи приписи ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, згідно яких обов'язок утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття стосується обох батьків, колегія суддів приходить до висновку, що визначений суд першої інстанції розмір аліментів у сумі 3500 грн є достатнім для навчання та забезпечення належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини ОСОБА_3 .
З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду з наведених заявником підстав відсутні.
Доводи заявника про те, що на його на утриманні перебуває дідусь - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за яким той здійснює постійний догляд, колегія суддів відхиляє, оскільки відсутні в матеріалах справи докази на підтвердження вказаного, а сам факт того, що відповідач здійснює за догляд за дідусем не може бути підставою для відмови у збільшенні розміру аліментів.
Твердження представника заявника про те, що з липня 2023 року ОСОБА_1 не працевлаштований, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 14.09.2023 року, отриманими у Чорктівській ДПІ ГУ ДПС у Тернопільській області, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки в матеріалах справи наявні докази, про те що відповідач ОСОБА_1 працює в ТОВ “Торговий Дім Бойчак Львів» з 16.01.2024 та займає посаду торговельного представника, з посадовим окладом згідно штатного розпису 7211,00 грн, що стверджується довідкою виданою ТОВ “Торговий Дім Бойчак Львів» від 13.02.2024 за №5 (а.с.168-169, т.1).
Доводи представника заявника про те, що ОСОБА_1 є студентом Чортківського навчально-наукового інституту підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету, форма навчання - денна, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідач є особою молодого, працездатного віку, стан здоров'я задовільний, тому він не позбавлений можливості надавати належне матеріальне забезпечення своїй дитині.
Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у позовній заяві, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кметик Віталій Ярославович, слід залишити без задоволення, рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року, залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381-384, 389 ЦПК України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кметик Віталій Ярославович, залишити без задоволення.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: Б.О. Гірський
О.З. Костів