вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" квітня 2025 р. Справа№ 910/8275/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Гаврилюка О.М.
Коротун О.М.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників сторін
від позивачка: Тарасов С.О.
від відповідача -1: Гресь О.В., Слівенко В.Р.
від відповідача -2: Гресь О.В.
від відповідача -3: не з'явився
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 : Тіньковський О.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024
у справі №910/8275/24 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій»
2. ОСОБА_2
3.Приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марії Дмитрівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_3
про визнання недійсним рішення загальних зборів та договору управління спадщиною, скасування державної реєстрації
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» (далі - відповідач - 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач - 2), Приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марії Дмитрівни (далі - відповідач - 3) про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» (код ЄДРПОУ 38686368), що оформлено протоколом № 1/06.23 р. від 30.06.2023;
- визнання недійсним з моменту укладання договір управління спадщиною № 1/2023 р. від 30.06.2023 та застосувати наслідки його недійсності;
- скасування з 03.07.2023 державної реєстрації призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайський аграрій" (код ЄДРПОУ 386863368) ОСОБА_2 , що зареєстрована 03.07.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер запису 1005531070021001776;
- скасування з 07.07.2023 державної реєстрації виправлення помилки щодо призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайський аграрій'' (код ЄДРІІОУ - 386863368) ОСОБА_2 , що зареєстрована 07.07.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер запису 1005537770022001776.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка не була повідомлена про проведення 30.06.2023 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», не приймала в них участь, у зв'язку з чим наявні правові підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» (код ЄДРПОУ 38686368), що оформлено протоколом № 1/06.23 р. від 30.06.2023.
Крім того, позивачка у позовній заяві зазначає про те, що договір управління спадщиною № 1/2023 від 30.06.2023 має бути визнаний судом недійсним, оскільки нотаріус уклавши договір з ОСОБА_2 , порушила вимоги Закону України «Про нотаріат» та, відповідно, не уклала вказаний договір з позивачкою, як спадкоємницею померлого ОСОБА_4 . Відтак, за доводами позивачки, договір управління спадщиною порушує її права та інтереси. У зв'язку з цим позивачка звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі № 910/8275/2 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи судове рішення, господарський суд дійшов висновку, що права позивачки не могли бути порушені спірним рішенням загальних зборів ТОВ «Дунайський аграрій», оскільки станом на момент його прийняття остання ще не була учасником зазначеного Товариства. Також судом першої інстанції відмовлено у визнанні недійсним з моменту укладення договору управління спадщиною від 30.06.2023 №1/2023 та застосування наслідків його недійсності у зв'язку із відсутністю правових підстав. З огляду на наведене, похідні вимоги про скасування записів державного реєстратора, внесених до ЄДР, у свою чергу задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі 910/8275/24 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та оскаржуване рішення ухвалено з порушенням процесуального права: ч.1 ст.1, ч.ч.2,3 ст.3, ч.ч.2,4 ст. 11, ч.4 ст.13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.ч.3,9 ст.80, ч.1 ст.113, ч.2 ст. 118, ч.4 ст.236,, ч.1 ст.237, ч.3 ст.238 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права: ч.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року; ст.ст. 19,41 Конституції України, ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 97, 98, 113, 114, 116, 203, 215, 238, 1219, 1220, 1221, 1261, 1268, 1285 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.11,23,28,30,39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст.ст. 2, 4, 34, 39, 46-1, 48, 49, 61 Закону України «Про нотаріат».
Апелянтка зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу №910/8275/24 з письмовими доказами, що не були надіслані у строк встановлений законом позивачці, як учасниці справи і вона не отримувала письмові докази у встановленому законом порядку. Також суд не звернув уваги, на подані 25.09.2024 нею письмові заперечення і не надав їм належної оцінки. Крім того, 28.10.2024 у судовому засіданні у справі №910/8276/24 судом не було досліджено і оглянуто подані позивачкою докази.
Також скаржниця вказує, що судом першої інстанції не з'ясовані обставини, що мають значення для справи №910/8275/24, зокрема:
- чи було дотримано порядок встановлений Законом та Статутом скликання загальних зборів учасників ТОВ «Дунайський аграрій», і за чиєю ініціативою скликано на 30.06.2023 загальні збори учасників, який був запропонований порядок денний загальних зборів, і хто його запропонував;
- кому згідно із Статутом відповідача ТОВ «Дунайський аграрій» належить право скликання зборів учасників;
- чи було дотримано порядок встановлений Законом та Статутом проведення 30.06.2023 року загальних зборів учасників ТОВ «Дунайський аграрій»;
- чи були повноважні 30.06.2024 загальні збори учасників ТОВ «Дунайський аграрій», і чим це підтверджується;
- чи мав право 30.06.2024 на позачергових зборах учасників управитель спадковим майном відповідач 2 - ОСОБА_2 згідно із Статутом відповідача 1 - ТОВ «Дунайський аграрій» не маючи статусу учасника товариства, вчиняти дії замість померлого учасника ОСОБА_4 , із часткою 70%;
- чи були припинені 30.06.2024 повноваження директора ТОВ «Дунайський аграрій» покійного ОСОБА_4 , і на підставі якого рішення загальних зборів учасників;
-з якого часу була відкрита, і кому належала спадщина померлого ОСОБА_4 станом на 30.06.2023;
-чи було подано відповідачами, третьою особою належні та допустимі докази
відсутності спадкоємців померлого ОСОБА_4 станом на 30.06.2023 (день укладання спірного договору та проведення спірних загальних зборів учасників);
-чи мав право відповідач 3 - приватний нотаріус Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марія Дмитрівна вступати у цивільні відносити, уклавши спірний договір з відповідачем 2 - ОСОБА_2 в інтересах якого відповідачкою 3 - приватним нотаріусом вчинено нотаріальну дію та видано 30.06.2023 ОСОБА_2 свідоцтво р.н. 1855 для управління корпоративними правами ТОВ «Дунайський аграрій»;
-чи діяла добросовісно, розумно та справедливо при укладанні спірного договору відповідачка 3 - приватний нотаріус Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марія Дмитрівна, будучи обізнаною про наявність спадкоємців у покійного ОСОБА_4 , які мали законне право та інтерес бути установниками управління спадковим майном станом на 30.06.2023;
-чи діяла добросовісно та розумно відповідачка 3 - приватний нотаріус Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марія Дмитрівна, будучи обізнана про наявність у покійного ОСОБА_4 законних спадкоємців, наділивши у спірному договорі відповідача 2 - ОСОБА_2 повноваженнями, яких не мала сама нотаріус;
-чи діяла добросовісно відповідачка 3 - приватний нотаріус Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марія Дмитрівна, призиваючи позивачку до прийняття спадщини та не повідомивши його про вже укладений спірний договір із відповідачем 2, направляючи позивачці свій лист № 369/02-14 від 30.06.2023 року (т. 1, а.с. 212) за адресою АДРЕСА_1 , за якою позивачка не проживає та не прописана (не зареєстрована);
-чи входить до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з
особою спадкодавця покійного ОСОБА_4 , зокрема, право на участь у ТОВ «Дунайський аграрій» та чи передбачено це Статутом;
-чи визначений Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» порядок управління часткою померлого засновника (учасника) Товариства до часу вступу спадкоємців до нього.
Апелянтка також зауважує, що судом першої інстанції порушено норми ч.3 ст.3, ч.4 ст. 236 ГПК України та не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права. Натомість, суд врахував постанови Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/5286/19 та від 30.04.2020 у справі №924/497/19 в яких Верховним Судом зроблено висновки щодо застосування норм матеріального права, які втратили закону силу, а сааме: ст.ст.145,147 ЦК України (виключені на підставі Закону №2275-VIII від 06.02.2018); ст.167 ГК України (виключено на підставі Закону « 2465-ІХ від 27.07.2022); ст.ст.55,58,60 Закону України «Про господарські товариства» (виключені на підставі Закону №2275-VIII від 06.02.2018). Крім того, апелянтка зазначає, що суд не врахував правову позицію, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 щодо питання захисту прав спадкоємців померлого, частка якого у статуному капіталі товариства становить 50 і більше відсотків. Не врахував суд і постанову Великої Палати Верховного суду від 27.02.2019 у справі №761/27538/17; від 11.09.2019 у справі №392/1213/17, в яких зазначено, що до учасника товариства, у тому числі й колишнього переходить, зокрема, право на оскарження рішення загальних зборів.
Апелянтка наголошує, що місцевий господарський суд фактично розглянув позовну заяву і не перевірив законність рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Дунайський аграрій», що оформлено протоколом №1/06.23р. від 30.06.2023. Будь - якого рішення про звільнення та/або відкликання директора ОСОБА_4 (спадкодавця позивачці, учасника Товариства) спірний протокол не містить, і з цього приводу рішення загальні збори учасників ТОВ «Дунайський аграрій» не приймали. Також третя особа -1 ОСОБА_5 також не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження ініціювання проведення загальних зборів учасників на 30.06.2023 і направлення завчасно у строки встановлені Статутом Товариства, повідомлень усім учасникам ТОВ «Дунайський аграрій» про проведення загальних зборів учасників 30.06.2023. Також ОСОБА_3 не підтвердив свою присутність на цих зборах 30.06.2023 і не надав доказів, що від його імені діяла довірена особа. Таким чином, апелянтка наголошує, що загальних зборів учасників ТОВ "Дунайський аграрій» за участі учасників Товариства 30.06.2023 фактично не було проведено у належній процедурі та за участі двох учасників, як вимагається чинним законодавством та Статутом відповідача-1, а тому, на його думку, всі рішення оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства від 30.06.2023 слід визнати недійсними.
Крім того, скаржниця зауважує на тому, що укладаючи 30.06.2023 спірний договір із відповідачем -2 ОСОБА_2 , приватний нотаріус Єфіменко М.Д. була обізнана про те, що після смерті ОСОБА_4 є спадкоємці згідно отриманих нею відомостей з державних реєстрів. Відповідачами не доведено, а місцевим господарським судом не встановлено, що у померлого ОСОБА_4 станом на 30.06.2023 були відсутні спадкоємці.
Апелянтка зазначає також, що відповідач-2 ОСОБА_2 та відповідач-3 нотаріус як сторони договору управління спадщиною від 30.06.2023 не узгодили між собою розмір плати відповідача-2 за виконання останнім своїх повноважень за спірним договором, що є істотною умовою договору та передбачена п.7 договору, тому, на його думку, договір може бути визнаний недійсним.
Апелянтка наголошує на тому, що відповідач-3 не наділений ні Законом, ні Статутом Товариства «Дунайський аграрій» уповноважувати відповідача-2 виконувати обов'язки директора відповідача-1. Рішення загальних зборів від 30.06.2023 також таких доказів не містить.
Узагальнені доводи відзиву представника відповідача-1 та відповідача-2 адвоката Гресь О.В. на апеляційну скаргу
07.01.2025 через систему електронний суд представником відповідача-1 та відповідач-2 адвокатом Гресь О.В. надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивачки, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/5579/24 в цій частині залишити без змін.
Представник відповідачів -1 та 2 вважає, що при винесенні рішення судом першої інстанції було враховано всі фактичні обставини справи, у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та надано належну оцінку всім доказам, які надані суду першої інстанції.
Так, представник відповідачів-1 та 2 зазначає, що договір управління спадщиною від 30.06.2023 був укладений нотаріусом з відповідачем - 2 відповідно до вимог законодавства. У апеляційній скарзі позивачка не зазначає, яким чином саме укладання вищезазначеного договору порушило її права.
Стосовно укладення вищезазначеного договору представник відповідачів-1 та 2 звертає увагу, що, у зв'язку із тим, що у складі спадщини померлого співвласника Товариства ОСОБА_4 було майно, яке потребувало утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, у зв'язку з чим за заявою іншого співвласника Товариства ОСОБА_5 , з метою охорони спадкового майна (корпоративних прав ТОВ «Дунайський аграрій»), керуючись в тому числі ч. 1 ст. 1221 Цивільного кодексу України нотаріусом була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4 . На підставі ст. 1285 Цивільного кодексу України та ст. 61 Закону України «Про нотаріат» з ОСОБА_2 був укладений договір управління спадщиною № 1/2023 р. від 30.06.2023, направлений виключно на охорону спадкового майна, а саме, корпоративних правах Товариства з правом голосування на позачергових загальних зборах Товариства з вирішенням питання про призначення директора Товариства, без права вчинення жодних дій, направлених на відчуження майна Товариства. Відповідачем - 2 було отримане свідоцтво, яке посвідчувало його повноваження як управителя спадщини - корпоративними правами Товариства.
У подальшому, представник вказує, що 17.07.2023 відповідач - 2 отримав від нотаріуса лист про звернення спадкоємця за законом та про припинення договору управління спадщиною - корпоративними правами Товариства. 25.07.2023 до нотаріуса звернулась ОСОБА_6 із заявою щодо видачі на її ім'я свідоцтва, яке посвідчує повноваження управителя спадщини, зокрема, ТОВ «Дунайський аграрій», після чого нотаріусом було видане відповідне свідоцтво. Від спадкоємців ОСОБА_7 та ОСОБА_8 16.08.2023 надійшли заяви про відмову у прийнятті спадщини після смерті батька ОСОБА_4 . Також 16.08.2023 до нотаріуса надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 . Отже, представник зазначає, що станом на дату відкриття спадщини позивачка не звернулась з відповідною заявою про прийняття спадщини (до серпня 2023). При цьому, з боку позивачки не було здійснено жодних юридично значущих дій для отримання спадкового майна в управління. Представник наголошує, що на момент звернення позивачки із заявою про прийняття спадщини, договір управління спадщиною, що був укладений із ОСОБА_2 , вже припинив свою дію, а управління спадщиною вже здійснювала ОСОБА_6 , яка першою із спадкоємців звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Водночас, представник зазначає, що протягом дії строку договору ОСОБА_2 діяв виключно в межах наданих йому повноважень з метою належного виконання договору збереження спадкового майна. Своїми діями та/або бездіяльністю ОСОБА_2 не завдав шкоди спадковому майну, жодний претензій з боку спадкоємців або будь-яких інших осіб щодо порушення їх прав ОСОБА_2 не отримував. Тому, на думку представника, укладання договору управління спадщиною жодним чином не порушило права позивачки.
Таким чином, представник вважає, що заявлена позивачкою позовна вимога про визнання договору управління спадщиною від 30.06.2023 недійсним є не обґрунтованою та нічим не доведеною, а матеріалами справи та дійсними обставинами справи спростовано наявність правових підстав для визнання договору недійсним.
Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, що оформлене протоколом від 30.06.2023 № 1/06.23, представник відповідачів-1 та 2 зазначає, що на загальних зборах ТОВ «Дунайський аграрій», які були проведені 30.06.2023, ОСОБА_2 , діяв на підставі договору управління спадщиною та свідоцтва - як «особа, яка управляє спадщиною» - майном померлого учасника ОСОБА_4 . На загальних зборах були присутні всі учасники Товариства (їх представники / уповноважені особи), які володіють 100% голосів. Тобто кворум для проведення загальних зборів відбувся, а загальні збори учасників Товариства були правомочними та уповноваженими приймати рішення з питань порядку денного, а тому не має підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.
Щодо позовних вимог про скасування реєстраційних дій, представник відповідачів-1 та 2 вказує, що у позовній заяві позивачка зазначає, що вимоги про скасування реєстраційних дій від 03.07.2023 № 1005531070021001776 та від 07.07.2023 № 1005537770022001776 є похідними вимогами, проте останній у своєму позові не зазначає жодних доводів щодо незаконності та не відповідності вищезазначених реєстраційних дій чинному законодавству України.
Таким чином, представник відповідачів-1,-2 зауважує, що реєстраційні дії були вчинені у повній відповідності до чинного законодавства України. Документи, які були подані державному реєстратору, повністю відповідали вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Закону України «Про нотаріат» на підставі чого було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Підстав у відмові в державній реєстрації змін до відомостей про Товариство, передбачених ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», не було, а тому така вимога позивачки не підлягає задоволенню.
Крім того, представник відповідачів-1 та 2 вказує, що після прийняття спадщини позивачка виїхала з України (оскільки постійно проживає закордоном) та здійснювати реалізацію своїх прав учасника доручила своїй матері - ОСОБА_9 (першій дружині померлого ОСОБА_4 ). Проте, на неодноразові прохання ОСОБА_5 провести зустріч (в тому числі загальні збори учасників для вирішення нагальних питань по Товариству, внесення змін до Статуту тощо) ні ОСОБА_1 (яка прийняла спадщину), ні її мати як представник - ОСОБА_9 не реагували. У подальшому, на адресу Товариства від громадянина Слівенка Вадима Роландовича (який не є учасником Товариства та не є уповноваженим представником учасника Товариства) надійшло повідомлення від 22.04.2024 про скликання загальних зборів Товариства на 28.05.2024 у місті Києві. У відповідь виконавчий орган Товариства надіслав усім учасникам Товариства повідомлення про скликання загальних зборів від 29.04.2024, в якому зазначив про те, що процедура скликання загальних зборів порушена, повноваження Слівенка В.Р. (як представника учасника ОСОБА_1 ) належним чином не підтверджені, а отже скликані Слівенком В.Р. загальні збори учасників Товариства на 28.05.2024 в місті Києві не можуть бути проведені і будуть вважатися незаконними. В тому числі виконавчий орган Товариства, враховуючи ситуацію, яка склалася та з метою її вирішення, а також з метою вирішити ряд нагальних питань у Товаристві, керуючись ст.ст. 31, 32, 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та у відповідності до Статуту Товариства скликав загальні збори учасників Товариства на 11.06.2024 за адресою місцезнаходження Товариства (68670, Одеська область, Ізмаїльський район, село Саф'яни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 37). Про скликання законних загальних зборів директор Товариства повідомив усіх учасників Товариства, надіславши їм повідомлення № 01 від 29.04.2024. Тому, з метою вирішення нагальних питань ОСОБА_3 , директор Товариства, заступник директора Товариства, головний бухгалтер Товариства з'явилися 11.06.2024 на призначений час за юридичною адресою Товариства для участі в законних загальних зборах. Однак, позивачка (та/або її «представники») для участі у законних загальних зборах учасників Товариства так і не з'явилися. У свою чергу, ОСОБА_3 , директор Товариства, заступник директора, головний бухгалтер зафіксували відповідним протоколом № 11/06/24 від 11.06.2024 той факт, що ОСОБА_1 (та/або її представники) на законні загальні збори учасників Товариства, які були скликані виконавчим органом Товариства відповідно до Закону та Статуту, не з'явилася. Натомість, ОСОБА_9 вчинила неправомірні / злочинні дії по відношенню до Товариства, іншого учасника Товариства та трудового колективу. Так, ОСОБА_9 провела незаконні загальні збори учасників Товариства, на яких одноосібно, не маючи ні прав, ні повноважень прийняла протиправні рішення, що оформлені протоколом № 28/05/2024 від 28.05.2024 щодо зміни адреси, телефону, директора, структури власності тощо, та подала документи, які містили завідомо неправдиві дані для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, що містяться в ЄДР. Як наслідок, неправомірні дії ОСОБА_9 повністю зупинили роботу Товариства, що у свою чергу, призвело до невиконання договірних зобов'язань, не виплати заробітної плати, неподачі звітності, не сплати податків, допущення на підприємство, офіс, складські приміщення тощо невідомих осіб, викрадення документів, викрадення комп'ютерної техніки, і як наслідок, нанесення Товариству як фінансової шкоди, так і втрати ділової репутації перед контрагентами. У зв'язку із чим, ОСОБА_3 звернувся до Міністерства юстиції України (офіс протидії рейдерству) із відповідною скаргою. За результатами розгляду скарги Наказом Міністерства юстиції України № 2083/5 від 11.07.2024) визнав реєстраційні дії, проведені на підставі Протоколу № 28/05/2024 від 28.05.2024, щодо зміни адреси, телефону, директора, структури власності тощо, такими, що вчинені з порушеннями. Також за заявою ОСОБА_3 було порушену кримінальну справу.
Також представник відповідачів-1 та 2 заперечує проти доводів позивачки про те, що відповідачі та третя особа не надіслали свої відзиви та пояснення на адресу позивачки, у зв'язку з чим представник позивачки надіслав до суду першої інстанції свої письмові пояснення, в яких просив суд не приймати до розгляду відзиви відповідачів та третьої особи. Представник вважає за необхідне зазначити, що відповідач 1, 2, 3 та третя особа подали свої письмові відзиви та пояснення на підтвердження їх правової позиції (заперечень проти позову) з метою розгляду справи в електронному вигляді, із застосуванням електронного цифрового підпису, на електронну адресу суду, зокрема, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», а також надіслали - поштою та дистанційними засобами зв'язку. Матеріалами справи підтверджується той факт, що представник позивачки мав повний доступ до матеріалів справи, декілька разів подавав заяви на ознайомлення з матеріалами справи, був належним чином повідомлений про дату та час проведення підготовчого судового засідання, про те жодного разу (ні 19.08.2024, ні 09.09.2024) не взяв участь у підготовчому судовому засідання. 09.09.2024 (тобто в день проведення підготовчого судового засідання) представник позивачки через канцелярію суду подав клопотання про закриття підготовчого засідання. У зв'язку з чим, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу №910/8275/24 до судового розгляду по суті на 02.10.24. Крім того, надіслані відповідачем-1 та відповдіачем-2 відзиви (інші документи на адресу позивачки) повернулися за строком зберігання, оскільки позивачка знаходиться закордоном, і саме всі процесуальні дії виконує її представник - адвокат Тарасов С.О. Тому, всі листи повертаються (а якщо їх хтось отримує - то це не особисто позивачка).
Також представник зауважує, що твердження представника позивачки щодо того, що суд першої інстанції не надав оцінки запереченням від 25.09.2024 є безпідставними, оскільки такі заперечення були подані на стадії розгляду справи по суті, проте суд першої інстанції надав можливість представнику надати свої заперечення, більше того вислухав думку представника позивачки та заслухав думку інших учасників справи.
Узагальнені доводи відзиву відповідачки-3 на апеляційну скаргу
Відповідачка-3 своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалася, відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом апеляційної інстанції строк не надала, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Проте, 15.01.2025 через систему Електронний суд від відповідачки-3 надійшла заява, в якій вона зазначила, що вимоги позивачки, викладені в апеляційній скарзі вона не визнає та просила розглянути справу у її відсутність.
Відзив на апеляційну скаргу поданий відповідачкою-3 через систему Електронний суд до Північного апеляційного господарського суду 04.03.2024, колегія суддів протокольною ухвалою 16.04.2025 залишила без розгляду на підставі ч.2 ст. 207 ГПК України.
Подані відповідачкою-3 письмові пояснення від 04.04.2025 судом апеляційної інстанції прийняті до матеріалів справи у відповідності до ст.ст. 42, 269 ГПК України, де остання зазначила, що її діями жодним чином не порушувалися права спадкоємців померлого ОСОБА_4 , зокрема, при укладенні договору управління спадщиною, який уклався лише з метою для збереження спадкового майна і вказаним договором не позбавлено спадкоємців прав, які закликані до спадкування в рамках спадкової справи, реалізувати свої права і обов'язки. Вважає, що інститут управителя спадку є інструментом, який може запобігти настанню економічних збитків для самого Товариства та його учасників, так і для спадкоємців померлого учасника. Також вказала, що право на виконання функцій та повноважень директора не входить до спадкового майна.
Узагальнені доводи відзиву представника третьої особи адвоката Тінсковського О.Г.
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, 07.01.2025 через систему Електронний суд від представника третьої особи адвоката Тіньковського О.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, третя особа просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Також представник третьої особи зазначає, що твердження про неналежне виконання відповідачами та ним обов'язків щодо надсилання копій документів не відповідає фактичним обставинам, оскільки усі процесуальні документи направлялися позивачці поштовими відправленнями, що підтверджується відповідними доказами у матеріалах справи, включаючи опис вкладення та квитанції про надсилання. Не отримання цих документів позивачкою є наслідком можливих дій чи бездіяльності самої позивачки, що перебуває поза контролем відповідачів. Також інтереси позивачки представляв адвокат Тарасов С.О., який активно здійснював свої процесуальні права, подавав заперечення та інші процесуальні документи. Аргументи щодо ненадання судом правової оцінки запереченням позивачки від 25.09.2024 також є безпідставними, оскільки місцевий господарський суд у своєму рішенні надав оцінку всім матеріалам, які подані учасниками процесу, що підтверджується мотивувальною частиною рішення. Незгода позиції позивачки з рішенням суду не є підставою для визнання останнього таким, що ухвалене з порушенням принципів господарського судочинства.
Представник третьої особи звертає увагу, що усі обставини, на які посилається позивачка, неодноразово досліджувалися судом першої інстанції та оцінювалися з урахуванням принципів, визначених у статті 86 ГПК України. Докази, які позивачка вважає не розглянутими, були подані у справу до суду першої інстанції, і відсутність їх фіксації технічними засобами не позбавляє суд права оцінити їх допустимість і достовірність. Кожен факт, на який посилається позивачка (зокрема, дотримання порядку скликання зборів, участь нотаріуса чи прийняття спадщини), не був належним чином обґрунтований належними та допустимими доказами, що переконливо доводить висновки суду першої інстанції. Таким чином, посилання позивачки на порушення процесуального права чи неправильну оцінку доказів судом першої інстанції не є обґрунтованим і не доводить порушення закону при винесенні рішення.
Крім того, представник третьої особи вказує, що суд ретельно проаналізував питання про належне повідомлення учасників про загальні збори, дотримання корпоративних процедур, а також правомірність укладення та виконання договору управління спадщиною. Позивачка не надала достатніх і належних доказів, які б свідчили про порушення її прав у зв'язку з розглядом питання про державну реєстрацію або щодо прийнятих загальними зборами рішень.
Щодо тверджень позивачки про відсутність повідомлення про збори, представник третьої особи зазначає, що суд першої інстанції належним чином оцінив письмові докази надані відповідачем, що підтверджували надсилання повідомлення на адресу, зазначену у статутних документах та реєстраційних даних ТОВ «Дунайський аграрій». Крім того, представник третьої особи вважає, що навіть за умови недостатнього повідомлення, позивачки не довела причинно-наслідкового зв'язку між такою обставиною та можливим порушенням її майнових чи немайнових прав. Питання про правомірність укладення договору управління спадщиною також було предметом ґрунтовного дослідження. Суд обґрунтовано визнав, що відсутні підстави для визнання його недійсним, оскільки умови договору, а також дії уповноваженого управителя не суперечать закону та не порушують інтереси спадкоємців. Усі ключові питання, зокрема, пов'язані з призначенням та виправленням даних про директора ОСОБА_2 , були предметом аналізу суду першої інстанції з огляду на документи, надані державним реєстратором, протоколи зборів та реєстраційні дані. Позивачка не надала доказів, які б підтверджували допущення незаконних дій чи процедурних порушень. Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм процесуального та матеріального права, а апеляційна скарга позивачки ґрунтується переважно на її суб'єктивних переконаннях та не містить нових фактів чи доказів, які могли б спростувати законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Крім того, 01.03.2025 через систему Електронний суд представник третьої особи звернувся з клопотанням про винесення окремої ухвали, в якій зазначив, що дії адвоката Слівенка Вадима Роландовича у справі № 910/8275/24 мають ознаки зловживання процесуальними правами та містять підстави для постановлення судом окремої ухвали відповідно до статті 246 Господарського процесуального кодексу України. Його участь у судовому процесі без належних повноважень, подання суду завідомо неправдивих відомостей, намагання представляти інтереси відповідача, при тому що він раніше діяв в інтересах позивачки, а також потенційні порушення кримінального законодавства, на думку представника третьої особи, є достатніми підставами для реагування суду. Просив визнати факт зловживання процесуальними правами адвокатом Слівенком Вадимом Роландовичем, порушення процесуальних обов'язків та недобросовісного виконання ним професійних обов'язків; направити окрему ухвалу до органів досудового розслідування та прокуратури для перевірки дій адвоката Слівенка В.Р. на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень, передбачених статтями 384 та 400-1 КК України; направити окрему ухвалу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Київській області для розгляду питання про притягнення адвоката Слівенка Вадима Роландовича до дисциплінарної відповідальності за порушення норм адвокатської етики та законодавства.
Заперечення представника позивачки адвоката Тарасова С.О. на відзив ОСОБА_2
21.01.2025 представником позивачки через систему Електронний суд надано заперечення на відзив відповідача-2, в яких зазначає, що відповідачем-2 не спростовано доводи позивачки та не доведено належними доказами, що спірний договір укладений в її інтересах, і не порушує її законних інтересів та прав, не суперечить статтям 3, 1219, 1285 ЦК України.
Також вказує, що відповідачем не спростовано доводи позивачки та не доведено належними та допустимим доказами, що права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця ОСОБА_4 , зокрема, право на участь у ТОВ «Дунайський аграрій» входять до складу спадщини. Статутом ТОВ «Дунайський аграрій» не передбачено спадкування права з частки, що охоплює права та обов'язки, які нерозривно пов'язані з особою спадкодавця ОСОБА_4 .
Крім того, представник позивачки посилаючись на п. 2 ч.1 статті 1219 ЦК України, якою зазначено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах, наголошує, що будь яких належних доказів відповідачем не надано на спростування того, що права та обов'язки (права з частки) нерозривно пов'язані з особою спадкодавця ОСОБА_4 потребували догляду, утримання, а місцевим судом не встановлено.
Представник позивачки звертає увагу, що відповідачем не доведено, а місцевим господарським судом не встановлено також те, що у померлого ОСОБА_4 станом на 30.06.2023 були відсутні спадкоємці.
Також представник позивачки вважає, що місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку, що 30.06.2023 на спірних загальних зборах були присутні 100% учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій». На його думку, ОСОБА_2 не був учасником товариства, як і не мав право голосу на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» 30.06.2023, які фактично не проводились, при цьому не було дотримано ні порядку скликання загальних зборів учасників, ні порядку їх проведення. Таким чином, вважає, що місцевий господарський суд формально віднісся до з'ясування фактичних обставин справи, і передчасно дійшов до висновку про відсутність порушеного права та законного інтересу позивачки, чим допустив порушення норм процесуального та матеріального права.
Відповідь на заперечення позивачки на відзив на апеляційну скаргу
03.02.2024 представником відповідачів-1 та 2 адвокатом Гресь О.В. надано відповідь на заперечення представника позивачки, в якій він зазначає, що позивачка повторно, як і в апеляційній скарзі, зазначає обставини, які на його суб'єктивну думку, не спростовані відповідачем у відзиві, та які нібито не досліджені судом першої інстанції. При цьому, зазначені позивачкою обставини за своєю суттю не є обставинами справи, а фактично є певними припущеннями, при цьому які жодним чином не свідчать ні про незаконність договору, ні про незаконність рішень загальних зборів і, тим паче, не свідчать про необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції. У запереченнях представника позивачки жодним чином не спростовано обставини, що були викладені відповідачами-1,-2 у відзиві на апеляційну скаргу. За таких умов подані представником позивачки заперечення, як і апеляційна скарга, свідчить виключно про відсутність у неї обґрунтованої правової позиції порушення її прав.
Заперечення представника позивачки адвоката Тарасова С.О. на відзив ОСОБА_3
03.02.2024 представник позивачки адвокат Тарасов С.О. надав до Північного апеляційного господарського суду заперечення на відзив третьої особи, в яких зазначає, що останнім не спростовано доводи позивачки та не доведено належними доказами, що спірний договір укладений в її інтересах, і не порушує його законних інтересів та прав та не суперечить статтям 3, 1219, 1285 ЦК України.
Представник позивачки зазначає, що представник третьої особи ОСОБА_3 адвокат Тіньковський О.Г., ознайомившись із письмовими запереченнями позивачки від 25.09.2024, і будучи обізнаним про те, що 09.09.2024 у справі № 910/8275/24 закрито підготовче провадження, і призначено розгляд справи по суті, у судовому засіданні 02.10.2024, під час розгляду справи по суті надав докази надіслання своїх пояснень на адресу позивачки лише 30.09.2024, тобто з порушенням процесуального строку, і діючи недобросовісно, увівши суд в оману щодо належного виконання вимог процесуального закону.
Також представник позивачки вказує, що місцевий господарський суд допустив істотне порушення вимог ГПК України, оскільки не мав право брати до уваги докази, подані відповідачами -1 та 2 та приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марією Дмитрівною. Представник третьої особи не спростував належними та допустимими доказами наявності опису вкладення, з якого вбачається, що відповідачка-3 надіслала свій відзив на позов разом із письмовими доказами на поштову адресу позивачки.
Представник позивачки зазначає, що інші аргументи, наведені третьою особою не стосуються предмету доказування у даній справі, і не спростовують із посиланням на конкретні письмові докази у справі № 910/8275/24 наведені аргументи позивачкою у апеляційній скарзі щодо неповноти судового розгляду у даній справі, порушення норм процесуального та матеріального права місцевим господарським судом.
Водночас, 19.02.2025 представником позивачки подано до суду апеляційної інстанції три однакові за змістом заяви, в яких він просить залишити без розгляду подані до справи №910/8275/24 усі без виключення заяви та клопотання, які підписані ОСОБА_2 та адвокатом Гресь О.В. в інтересах ТОВ «Дунайський аграрій».
Також 02.03.2025 представником позивачки подано заяву, в якій він виклав правову позицію щодо повноважень адвоката Слівенка В.Р., в якій він вважає, що повноваження адвоката Слівенка В.Р. відповідають вимогам, встановленим ст. 60 ГПК України. Тому будь-які заперечення щодо належного представництва ТОВ «Дунайський аграрій» адвокатом Слівенком В.Р. відсутні.
19.02.2025 представником позивачки подано також заяву, в якій він просить врахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.01.2025 у справі № 910/15094/23 та постановити окрему ухвалу щодо виявленого порушення вимог закону приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марією Дмитрівною і направити до Міністерства юстиції України для виконання.
Заперечення представника відповідача-1 адвоката Гресь О.В. на заяви представнивка позивачки адвоката Тарасова С.О. щодо представництва ТОВ «Дунайський аграрій»
27.02.2025 представником відповідача-2 адвокатом Гресь О.В. подані заперечення на заяви представника позивачки від 19.02.2025 щодо представництва ТОВ «Дунайський аграрій», в яких він просив визнати належним та уповноваженим представником відповідача-1 (ТОВ «Дунайський аграрій» у справі № 910/8275/24 - адвоката Гресь Олександра Валентиновича, якому Товариство надало відповідне доручення, права та повноваження на здійснення представництва прав та законних інтересів Товариства в Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/8275/24). Також визнати неналежним та не уповноваженим представником відповідача-1 - Адвокатське об'єднання «А.С.-Груп» та адвоката Слівенка Вадима Роландовича, якому Товариство ніколи не надавало жодного доручення, прав та повноважень на здійснення представництва прав та законних інтересів Товариства в Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/8275/24. Залишити без розгляду та повернути заяву про визнання позову від 11.02.2025 як таку, яка була оформлена, подана та підписана 11.02.2025 адвокатом Слівенком Вадимом Роландовичем, який не є представником Товариства в суді апеляційної інстанції у справі № 910/8275/24, та не має процесуальної дієздатності, який не має жодних прав та повноважень оформлювати, подавати та підписувати від імені Товариства заяви, клопотання, будь-які інші документи.
Заперечення представника відповідача-2 адвоката Гресь О.В. на заяви представника позивачки щодо представництва ТОВ «Дунайський аграрій»
28.02.2025 представником ОСОБА_2 адвокатом Гресь О.В. подані заперечення на заяви представника позивачки від 19.02.2025 щодо представництва ТОВ «Дунайський аграрій» (вх.№4219/25, вх.№4220/25, вх.№4229/25), в яких він просив залишити без задоволення зазначені заяви як безпідставні та необґрунтовані.
Також 03.03.2025 представником ОСОБА_2 адвокатом Гресь О.В. подані доповнення до заперечення на заяви представника позивачки від 19.02.2025 щодо представництва ТОВ «Дунайський аграрій» (вх.№4219/25, вх.№4220/25, вх.№4229/25), до яких долучені додаткові докази.
Додаткові пояснення представника позивачки адвоката Тарасова С.О.
18.03.2025 через систему Електронний суд до Північного апеляційного господарського суду від представника позивачки адвоката Тарасова С.О. надійшли додаткові пояснення у справі, які за своїм змістом є тотожними вимогам апеляційної скарги.
30.03.2025 від представника позивачки надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він просив врахувати правову позицію Верховного Суду у постанові від 11.07.2023 у справі № 909/1178/21 відносно справедливого захисту прав, і законних інтересів позивачки.
Заперечення представника відповідача-2 на додаткові пояснення позивачки
02.04.2025 та 03.04.2025 представником відповідача-2 були надані заперечення на додаткові пояснення представника позивачки від 18.03.2025 та від 30.03.2025, які він просив залишити їх без розгляду та не враховувати правову позицію Верховного Суду у постанові від 11.07.2023 у справі № 909/1178/21, оскільки вона відрізняється від правових підстав та фактичних обставин даної справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. (головуючий суддя), Ходаківська І.П., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8275/24, які надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 09.12.2024. 05.12.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову у справі №910/8275/24 у якій заявниця просила:
- заборонити здійснювати ОСОБА_2 управління поточною діяльністю та коштами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Аграрій», підписувати будь - які договори, угоди, акти, накладні, видавати довіреності від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Аграрій», розпоряджатися майном та коштами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Аграрій» які знаходяться на банківських рахунках та касі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Аграрій»;
- зупинити дію рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Аграрій», що оформлено Протоколом №1/06.23р. від 30.06.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 та розгляд справи призначено на 20.01.2025.
16.01.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову у справі №910/8275/24, в якій вона просила забезпечити позов шляхом заборони здійснювати відповідачу 2 - ОСОБА_2 управління поточною діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», підписувати будь - які договори, угоди, акти, накладні, видавати довіреності від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», розпоряджатися майном та коштами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», які знаходяться на банківських рахунках та касі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 16.01.2025 відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 задоволено клопотання представника позивачки адвоката Тарасова С.О. (вх. 09.1-13/179/25) та клопотання представника відповідачів-1 та 2 адвоката Гресь О.В. (вх..09.1-13/184/25) про відкладення розгляду справи, які надійшли до Північного апеляційного господарського суду 20.01.2025. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 відкладено на 06.02.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 Тарасова Сергія Олексійовича про продовження процесуального строку на подання заперечень на відзив. Продовжено представнику ОСОБА_1 Тарасову Сергію Олексійовичу процесуальний строк на подання заперечень на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 до 29.01.2025.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 у зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці 06.02.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. (головуючий суддя), Коротун О.М., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Гаврилюк О.М. та призначено до розгляду на 11.02.2025.
11.02.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про визнання позову від адвоката Слівенко В.Р., який зазначив, що представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», надавши договір про надання правової допомоги від 22.04.2020, укладений між ТОВ «Дунайський аграрій» та АО «А.С.-Груп», підписаний від Товариства директором ОСОБА_4.; ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Дунайський аграрій» серії АІ №1804575, виданий адвокату Слівенку В.Р.; договір про надання правничої допомоги від 14.06.2024, укладений між ТОВ «Дунайський аграрій» та АО «А.С.-Груп», підписаний від Товариства ОСОБА_9.
У судовому засіданні 11.02.2025 учасники справи висловились щодо залучення Слівенка В.Р., як представника ТОВ «Дунайський аграрій».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 продовжено строк розгляду справи № 910/8275/24. Оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 відкладено на 03.03.2025. Запропоновано представникам сторін надати до суду свої міркування або заперечення стосовно представництва адвокатом Слівенко В.Р. інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» у Північному апеляційному господарському суді при розгляді справи №910/8275/24.
У судовому засіданні 03.03.2025 колегія суддів, ознайомившись з повноваженнями адвоката Слівенка В.Р., який діє на підставі ордеру серії АА №1804575 про надання правничої допомоги ТОВ «Дунайський аграрій» на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 22.04.2020, виданого 11.02.2025 Адвокатським об'єднанням «А.С.-Груп», які відповідали вимогам ст. 60 ГПК України, допустила зазначеного представника до участі у справі, оскільки між сторонами існує спір стосовно управління Товариством і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором значиться ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник Гресь О.В., який позовні вимоги не визнає.
Крім того, колегія суддів у судовому засіданні зазначила, що представником позивачки адвокатом Тарасовим С.О. 19.02.2025 було подано: три однакові заяви щодо представництва ТОВ «Дунайський аграрій», а також заяву про врахування практики Верховного Суду та постановлення окремої ухвали щодо приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д.
Колегія суддів зазначила, що 03.03.2025 від представника відповідача-2 адвоката Гресь О.В. надійшли заперечення на заяви представника Тарасова С.О.; 03.03.2025 від представника третьої особи адвоката Тіньковського О.Г. надійшло клопотання про винесення окремої ухвали щодо дій адвоката Слівенка В.Р.
Представник позивачки адвокат Тарасов С.О. у судовому засіданні 03.03.2025 наголосив на його клопотаннях, зазначених у апеляційній скарзі.
Колегія суддів у судовому засіданні 03.03.2025 заслухавши сторін щодо наданих ними заяв, заперечень та клопотань та наголосила на тому, що заяви, заперечення, клопотання, які надійшли від учасників процесу, будуть розглянуті на стадії дослідження доказів та судом буде надано їм оцінку. Крім того, колегія суддів встановила порядок виступу учасників процесу відповідно до ст.270 ГПК та заслухала доводи апеляційної скарги представника позивачки адвоката Тарасова С.О., а також надав свої пояснення адвокат Слівенко В.Р.
У судовому засіданні 03.03.2025 протокольною ухвалою оголошено перерву у розгляді справи № 910/8275/24 до 17.03.2025.
У судовому засіданні 17.03.2025 колегія суддів наголосила, що від відповідачки-3 надійшов відзив на апеляційну скаргу та заява про розгляд справи без участі відповідачки-3. Після чого, колегія суддів надала час для виступу згідно із встановленим порядком розгляду апеляційної скарги представнику відповідачів 1 та 2 адвокату Гресь О.В. та представнику третьої особи адвокату Тіньковському О.Г. При цьому, сторони обмінялись питаннями та відповідями.
Колегією суддів протокольною ухвалою оголошено перерву у розгляді справи № 910/8275/24 до 03.04.2025.
Судове засідання, призначене на 03.04.2025 у справі №910/8275/24, не відбулося у зв'язку із затримкою членів колегії суддів у попередніх судових засіданнях та оголошеною в м. Києві повітряною тривогою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 призначено на 07.04.2025.
У судовому засіданні 07.04.2025 перед початком розгляду справи колегією суддів зазначено що: від представника позивачки адвоката Тарасова С.О. 18.03.2025 та 31.03.2025 надішли додаткові пояснення у справі; від представника відповідача-2 адвоката Греся О.В. надійшли заперечення на додаткові пояснення представника позивачки; від представника відповідача-1 адвоката Греся О.В. надійшла заява про задоволення клопотання про винесення окремої ухвали; від відповідачки-3 надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач-3 також просила розглянути справу у її відсутність.
Колегією суддів у судовому засіданні 07.04.2025 було досліджено матеріали справи, а також всі заяви, заперечення, додаткові пояснення, клопотання учасників процесу, після чого, суд перейшов на стадію судових дебатів. Після судових дебатів, у зв'язку зі складністю справи (великої кількості доказів, наданих учасниками справи (справа налічує п'ять томів, з них три томи складають заяви, заперечення, додаткові пояснення, клопотання учасників справи подані до суду апеляційної інстанції) оголошено про відкладення стадії ухвалення та проголошення судового рішення на 16.04.2025.
У судовому засіданні 16.04.2025 колегією суддів поновлено судовий розгляд, оскільки дослідивши чисельну кількість відзивів, заяв, заперечень, додаткових пояснень, клопотань учасників справи, суд апеляційної інстанції не оголосив процесуальне рішення щодо прийняття їх та приєднання до матеріалів справи. Відповідно до ст.269 ГПК України вказана процесуальні дія була здійснена у судовому засіданні 16.04.2025 та суд постановив, що всі заяви, клопотання, заперечення прийняти в межах ст. 269 ГПК України. Водночас, залишивши без розгляду на підставі ч.2 ст. 207 ГПК України відзив на апеляційну скаргу відповідача -3, поданий 04.03.2024 (а.с.133-136т.5).
Учасники справи (на запит суду) не заперечували проти поновлення судом апеляційної інстанції судового розгляду, надали свої остаточні позиції.
Дослідивши докази та прийнявши процесуальні рішення, колегія судів перейшла до стадії судових дебатів, після чого, оголосила про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши у встановлений час 16.04.2025 скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Обов'язок суду, це дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод (ст. 6 Конвенції).
Належне мотивування судового рішення: демонструє сторонам, що суд почув їхні позиції, а не проігнорував їх; надає сторонам можливість вирішити питання про доцільність його оскарження; забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи; забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям (п.22 Висновку № 3 КРЄС, рішення ЄСПЛ у справі «Мала проти України» від 03.07.2014).
Ефективність справедливого розгляду - сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. Такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. (рішення ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії»).
Вмотивованість судового рішення захищає особу від сваволі суду (рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»).
Вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою для висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи ( постанова ВПВС від 10.06.2021 у справі № 11-104сам21).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "ТОВ "Фріда" проти України" від 08.12.2016).
Враховуючи викладене, через те що сторонами подавалась чисельна кількість доказів (справа налічує п'ять томів, з них три томи складають заяви, заперечення, додаткові пояснення, клопотання учасників справи, подані до суду апеляційної інстанції), з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на ст.ст.2,7,13 ГПК України, на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №910/8275/24 розглядалась протягом розумного строку, з наданням часу учасникам апеляційного провадження для ознайомлення з позицією один одного та заслухавши їх у відкритому судовому засіданні.
Явка представників сторін
У судове засідання 16.04.2025 відповідачка-3 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується довідками про доставлення електронного документу до електронного кабінету відповідача-3, наявним в матеріалах справи.
Беручи до уваги те, що відповідачка-3 подала пояснення, в яких висловила свою позицію щодо суті спору, а також зверталась із заявою про розгляд справи без її участі, тому колегія суддів, з метою дотримання принципів розумності строків розгляду справи судом, та те, що явка учасників справи судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачки-3.
Позиції учасників справи
Представник позивачки у суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів-1 та 2, Гресь О.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив їх відхилити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Представник третьої особи у судовому засіданні апеляційної інстанції 07.04.2025 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник відповідача-1 адвокат Слівенко В.Р. у суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
01.06.2013 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій».
13.09.2022 протоколом загальних зборів учасників № 130922 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» було затверджено нову редакцію Статуту Товариства (далі-Статут).
Відповідно до п. 1.6 Статуту місцезнаходженням Товариства є: 68670, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф'яни, вул. Ярослава Мудрого, буд. 37.
Товариство створюється для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (п. 2.1 Статуту).
Згідно з п. 4.1 Статуту учасниками Товариства є: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Пунктом 5.8 Статуту встановлено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди інших учасників Товариства. У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків та якщо протягом року з дня закінчення строку на прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до Товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з Товариства.
Для забезпечення діяльності Товариства сформований статутний капітал у розмірі 1 000 000 грн (п. 7.2 Статуту).
У створені статутного капіталу взяли участь своїми вкладами учасники Товариства:
- ОСОБА_5 - 300 000, 00 грн;
- ОСОБА_4 - 700 000, 00 грн (п. 7.3 Статуту).
Відповідно до п. 8.1 Статуту вищим органом Товариства є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (у випадках, передбачених законодавством України). Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.
Відповідно до п. 8.2.5 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства відноситься обрання та відкликання виконавчого органу товариства (директора) та головного бухгалтера Товариства.
Згідно з п. 8.4.1 Статуту загальні збори учасників Товариства скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган Товариства скликає загальні збори учасників Товариства шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства. Виконавчий орган Товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше як за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення.
Директор є виконавчим органом Товариства, який одноособово здійснює керівництво поточною господарською діяльністю Товариства та обирається (призначається) загальними зборами учасників Товариства. Директор товариства може бути звільнений із займаної посади лише за рішенням загальних зборів учасників Товариства. (п. 8.7.1 Статуту).
Наказом № 1-к від 20.03.2019 ОСОБА_2 призначено директором Товариства.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань керівником (директором) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» вказано громадянина ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
29.06.2023 за заявою № 151 ОСОБА_5 була відкрита спадкова справа № 77/2023 щодо майна померлого ОСОБА_4 .
У своїй заяві громадянин ОСОБА_5 , який є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» зазначив, що у складі спадщини ОСОБА_4 наявні корпоративні права 70 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій».
Також у своїй заяві ОСОБА_5 зазначив, що існує необхідність вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини та просив укласти договір на управління корпоративними правами та видати свідоцтво на управління спадщиною громадянину ОСОБА_2 , який є діючим директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій».
30.06.2023 до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марії Дмитрівни звернувся з заявою № 152 ОСОБА_2 щодо укладання договору на управління корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» з правом голосування на позачергових зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» з вирішення питання про призначення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» до вирішення питання спадкування.
30.06.2023 приватний нотаріус Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марія Дмитрівна (нотаріус) та громадянин України ОСОБА_2 з метою утримання (догляду) та збереження спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , у зв'язку з необхідністю вирішення питання призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ на період до вступу спадкоємців на законних підставах до складу засновників ТОВ, враховуючі той факт, шо у складі спадщини, є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, за відсутністю спадкоємців, які прийняли спадщину, заповіту та виконавця заповіту, уклали договір управління спадщиною.
Відповідно до п. 1 договору нотаріус передає, а особа, яка управляє спадщиною, приймає в управління майно, яке потребує утримання (догляду), а саме - частку в статутному капіталі (корпоративні права) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», код ЄДРПОУ: 38686368, місцезнаходження: Україна. 68670, Одеська область. Ізмаїльський район, село Саф'яни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 57, що складає 70% (сімдесят відсотків статутного капіталу), для управління ними, без права розпорядження. Особа, яка управляє спадщиною, після одержання свідоцтва, у порядку передбаченому статті 61 Закону України «Про нотаріат» для управління корпоративними правами, має право приймати участь у загальних зборах засновників (учасників) ТОВ та приймати рішення про призначення директора ТОВ. Особа, яка управляє спадщиною, вправі вчиняти стосовно майна юридичні та фактичні дії, що не суперечать вимогам чинного законодавства, в тому числі дії по утриманню, догляду майна, зазначаючи при цьому, що вона діє як особа, яка управляє спадщиною. У разі відсутності цієї вказівки Особа, яка управляє спадщиною, є зобов'язаною перед третіми особами і несе перед ними відповідальність тільки належним їй майном.
Згідно з п. 2 договору особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (частина друга ст. 1285 ЦКУ), зокрема, самостійно, до відкриття спадщини або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою, виконувати обов'язки директора підприємства; приймати участь у загальних зборах засновників учасників ТОВ «Дунайський аграрій», голосувати про обрання тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ на період до вступу спадкоємців на законних підставах до складу засновників ТОВ, іншу особу, зі складу учасників (засновників) ТОВ на строк, або призначення директором на контрактній основі, виключно до подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
Передача майна в управління не тягне за собою переходу права власності на нього до особи, яка управляє спадщиною (п. 3 договору).
Пунктом 4 договору передбачено, що з моменту укладання цього договору, особа, яка управляє спадщиною у разі виконання нею обов'язків директора підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» несе відповідальність за своєчасне подання податкової звітності юридичної особи до звернення спадкоємців з заявами про прийняття спадщини і є відповідальним за подання звітності до контролюючого органу, до подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до п. 8 договору якщо особа, яка управляє спадщиною, своїми діями по управлінню майном завдала шкоду майну, вона зобов'язана відшкодувати завдані збитки спадкоємцям померлого ОСОБА_4 , якщо не доведе, що ці збитки сталися внаслідок випадку або непереборної сили.
Договір діє до відкриття спадщини, а саме: надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, про що нотаріус негайно повідомляє особу, з якою укладено договір на управління спадщиною, про припинення дії договору (п. 9 договору).
30.06.2023 Приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марією Дмитрівною видано свідоцтво за № 1855 для управління корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» на ім'я ОСОБА_2 .
У подальшому, 30.06.2023 протоколом №1/06.23 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» призначено директором Товариства - ОСОБА_2 , як особу, яка управляє спадщиною.
На зборах 30.06.2023 присутні: ОСОБА_5 - 30 % ; ОСОБА_2 , як особа, яка управляє спадщиною - корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» - 70%.
03.07.2023 державним реєстратором Кравченко Н.С. внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу № 1005531070021001776 зміна фізичних осіб або зміна фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
07.07.2023 державним реєстратором Кравченко Н.С. внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань про виправлення помилок № 1005537770022001776.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 липня 2023 року до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марії Дмитрівни звернулася мати померлого ОСОБА_6 із заявою № 173 про прийняття спадщини.
Так, листом від 17 липня 2023 року вих. № 406/02-14 ОСОБА_2 було повідомлено про звернення спадкоємця за законом та про припинення договору управління спадщиною - корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій».
21 липня 2023 року договір на управління спадщиною і свідоцтво були повернуті ОСОБА_2 та приєднані до спадкової справи № 77/2023 року
Листом № 417/02-14 від 21 липня 2023 року спадкоємців, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було повідомлено про припинення договору на управління спадщиною за спадковою справою № 77/2023. Лист був повернутий Укрпоштою з відміткою: «закінчення строку зберігання» (докази наявні в матеріалах справи).
У подальшому, 25 липня 2023 року до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марії Дмитрівни звернулась ОСОБА_6 з заявою щодо видачі на її ім'я свідоцтва, яке посвідчує повноваження управителя спадщини корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», Приватного Виробничо-Комерційного Підприємства «Озіріс», Приватного підприємства «Альтернатива - Єко», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дунайський Аграрій».
Так, 25 липня 2023 року було видане свідоцтво № 2162 на ім'я ОСОБА_6 , яке посвідчує повноваження управителя спадщини - корпоративними правами, що підтверджується також витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 73324483.
16 серпня 2023 року до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марії Дмитрівни надійшли заяви ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відмову від прийняття спадщини.
16 серпня 2023 року від громадянки ОСОБА_1 , надійшла заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марією Дмитрівною були видані свідоцтва про право на спадщину на 3/4 частки на ім'я його дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі з урахуванням 1/4 частки, від якої відмовився син померлого - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та з урахуванням 1/4 частки, від якої відмовилась дочка померлого - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на 1/4 частку на ім'я його матері ОСОБА_6 .
У подальшому, 12.03.2024 приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марією Дмитрівною позивачці видано свідоцтво № 737 про право на спадщину за законом частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дунайський аграрій».
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що не була повідомлена про проведення 30.06.2023 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», не приймала в них участь, у зв'язку з чим просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» (код ЄДРПОУ 38686368), що оформлено протоколом № 1/06.23 р. від 30.06.2023 р.
Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що договір управління спадщиною № 1/2023 від 30.06.2023 має бути визнаний судом недійсним, оскільки суперечить вимогам статтей 202, 1285 Цивільного кодексу України. Нотаріус, уклавши договір з ОСОБА_2 порушила вимоги Закону України «Про нотаріат», не уклала вказаний договір з позивачкою, як спадкоємницею померлого ОСОБА_4 , відтак, за доводами позивачки, договір управління спадщиною порушує її права та інтереси. Просила скасувати державну реєстрацію стосовно призначення директором Товариства ОСОБА_2 . У зв'язку з цим, позивачка звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційзної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 Цивільного кодексу України, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивачки порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивачка звернувся до суду.
Відповідно до частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини 1);
вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13 частини 1).
Згідно з ч. 6 ст. 96-1 ЦК України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Позивачка звернулася з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору управління спадщиною №1/2023 р. від 30.06.2023 та застосування наслідків його недійсності, зазначивши, що договір управління спадщиною № 1/2023 від 30.06.2023 має бути визнаний судом недійсним, оскільки нотаріус, уклавши договір з ОСОБА_2 порушила вимоги Закону України «Про нотаріат», не уклала вказаний договір з позивачкою, як спадкоємницею померлого ОСОБА_4 , відтак, за доводами позивачки, договір управління спадщиною порушує її права та інтереси.
Колегія суддів зазначає, що статтею 7 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, - законодавством Автономної Республіки Крим, наказами Міністерства юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Згідно із пунктом 4 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. В силу ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ст. 1283 Цивільного кодексу України охорона спадкового майна здійснюється з метою збереження спадкового майна до моменту прийняття спадщини спадкоємцями.
Статтею 61 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що якщо у складі спадщини є корпоративні права, для управління ними нотаріус, а в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування призначає управителя спадщини з числа спадкоємців або виконавців заповіту, а у разі їх відсутності укладає договір на управління спадщиною з іншою особою
При цьому, охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини за заявою заінтересованих осіб або з власної ініціативи вживає заходів щодо охорони спадкового майна.
Пунктом 1.1. глави 9 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій також передбачено, що охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1221 ЦК України, в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, зацікавлений в охороні такого майна, або вимоги кредиторів.
На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У тому числі згідно з пунктом 1.2. глава 9 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус за місцем відкриття спадщини за заявою заінтересованих осіб або з власної ініціативи вживає заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідно до пункту 2.1. глави 9 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій заява про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна реєструється в Книзі обліку заяв про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Згідно з пунктом 2.2. глави 9 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме: визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження.
Договір на управління спадщиною може охоплювати як все майно спадкодавця, так і певну його частину. Єдиною вимогою до майна є необхідність його охорони, утриман ня, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані. Управління спадщиною можна визначити як сукупність фактичних та юридичних дій, спрямованих на збереження та підтримання в належному стані спадкового майна.
Законодавець чітко передбачив, хто саме є установником управління:
1) нотаріус;
2) відповідний орган місцевого самоврядування, якщо в населеному пункті немає нотаріуса.
Нотаріусом може виступати як державний, так і приватний нотаріус, єдиною вимогою до якого є те, що він повинен здійснювати нотаріальну діяльність за місцем відкриття спадщини.
Договір на управління спадщиною може бути укладений за наявності таких умов:
1) смерть спадкодавця та пред'явлення свідоцтва про смерть;
2) подання до нотаріуса (посадової особи органу місцевого самоврядування) зацікавле ною особою заяви про необхідність вжиття заходів щодо управління спадщиною;
3) відсутність спадкоємців або виконавця заповіту;
4) неможливість здійснення інших заходів щодо збереження спадкового майна, окрім укладання договору на управління спадщиною (наприклад, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна).
Договір укладається на підставі заяви зацікавленої особи про відкриття спадщини та необхідність вжиття заходів щодо управління спадщиною, нотаріус заводить спадкову справу, перевіряє за даними Спадкового реєстру відомості про посвідчені заповіти та заведені спадкові справи. При цьому необхідно вимагати надання відомостей про відсутність спадкоємців, які фактично прийняли спадщину внаслідок постійного проживання разом з померлим.
Тобто законом передбачається не фізична наявність та/або відсутність спадкоємців на момент відкриття спадщини, а спадкоємців, які прийняли спадщину фактично та/або шляхом подачі заяви про прийняття спадщини.
Таку заяву нотаріусу можуть подати:
- органи місцевого самоуправління;
- органи опіки та піклування;
- кредитори;
- особи, що перебували зі спадкодавцем у трудових правовідносинах;
- представник органів державної податкової інспекції та інші.
Відповідно до статей 1268, 1269 Цивільного кодексу України законодавець передбачає два варіанти прийняття спадщини: подача заяви про прийняття спадщини або фактичне прийняття спадщини внаслідок постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Це означає, що перед укладанням договору на управління спадщиною нотаріус зобов'язаний витребувати інформацію, чи є у померлого спадкоємці, які прийняли спадщину внаслідок проживання разом з померлим.
З метою виконання обов'язків щодо збереження спадкового майна особа, яка здійснює управління, має право здійснювати будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству.
Договір на управління спадщиною є правочином зі скасувальною обставиною, оскільки права та обов'язки управителя припиняються з: моменту з'явлення спадкоємців та/або прийняття спадкоємцями спадщини.
Поява спадкоємців до прийняття ними спадщини має бути юридично підтверджена, наприклад, заявою про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.06.2023 за заявою № 151 ОСОБА_5 приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марією Дмитрівною була відкрита спадкова справа № 77/2023 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який на момент смерті проживав за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Інших осіб, зареєстрованих за цією адресою немає.
В своїй заяві ОСОБА_5 , який є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» зазначив, що у складі спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 наявні корпоративні права - 70 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», код ЄДРПОУ: 38686368, місцезнаходження якого: Україна, 68670, Одеська область, Ізмаїльський район, село Саф'яни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 37, а також померлий одночасно виконував функції директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій».
Також він заявив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» є діючою юридичною особою сільськогосподарського виробництва, а також існує необхідність вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини, в своїй заяві, останній просив видати свідоцтво на управління спадщиною громадянину ОСОБА_2 , який є діючим директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дунайський аграрій», а засновниками (учасниками) є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки гр. ОСОБА_2 є фахівцем у цьому напрямку та повністю володів інформацією про поточний стан прав Товариства, специфіку діяльності та процес організації роботи Товариства.
Також, як вбачається з матеріалів справи, на день звернення ОСОБА_3 до нотаріуса із заявою, у ТОВ «Дунайський аграрій» існували кредитні зобов'язання перед банківськими установами, що також було підставою для укладення договору на управління спадщиною, оскільки для подальшої життєдіяльності підприємства необхідно вирішувати питання щодо керівника ТОВ.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, вживає заходи щодо охорони спадкового майна.
Підставами вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, за місцем відкриття спадщини є: заява спадкоємців або за повідомленням фізичних та юридичних осіб.
30.06.2023 ОСОБА_2 звернувся до Приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. із заявою щодо укладання договору на управління корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», з правом голосування на позачергових зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» з вирішення питання про призначення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» до вирішення питання спадкування.
Як вбачається з матеріалів справи, перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчинив низку дій, а саме:
- визначив місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження (нотаріус отримала витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 , № витягу: 00040322696, дата формування 29.06.2023 14:40:30, відповідно до якого останнє місце проживання спадкодавця зазначене: АДРЕСА_3 );
- перевірив наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру (нотаріус отримала інформаційні довідки зі Спадкового реєстру: (заповіти/спадкові договори № 73024378, № 73024382); (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину № 73019798). Після чого була заведена спадкова справа № 77/2023 р., номер спадкової справи у спадковому реєстрі: 70866822 і наданий витяг № 73024421);
- з метою встановлення наявності та/або відсутності спадкоємців, нотаріусом у порядку передбаченому ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат», нотаріусом отримано інформацію з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. Параметрами запиту були данні про батька. За даними реєстру були сформовані Повні витяги з ДРАЦСу щодо актових записів про народження: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (№ витягу 00040331007 від 30.06.2023); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (№ витягу 00040331091 від 30.06.2023); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (№ витягу 00040331049 від 30.06.2023). Також нотаріусом сформовані витяги з ДРАЦСу щодо актових записів про шлюб № витягу 00040330911 та про розірвання шлюбу № витягу 00040330966, відповідно до яких зареєстрований шлюб з гр. ОСОБА_12 розірваний 18.01.2008;
- нотаріусом з'ясовано чи були вжиті попередні заходи щодо збереження спадкового майна; - повідомлено про це тих спадкоємців (для встановлення останнього місця проживання спадкодавця, а також перелік осіб, які були зареєстровані разом із спадкодавцем на момент його смерті, нотаріусом було направлено лист до Білгород-Дністровської міської ради (вих. № 368/02-14), та листи спадкоємцям на адреси, які були вказані в витягах з реєстру ДРАЦС (листи, направлені спадкоємцям були повернуті Укрпоштою з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», інший з відміткою «закінчення строку зберігання»).
Пунктом 2.3 глави 9 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій встановлено, що вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється нотаріусом після отримання документів, що підтверджують факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, але не пізніше наступного дня з дати надходження таких документів.
Відповідно до статті 1285 Цивільного кодексу України договір на управління спадщиною може бути укладений зі спадкоємцями та/або виконавцем заповіту, а у разі їх відсутності з будь - якою іншою особою на підставі її заяви.
Особливості договору на управління спадщиною є те, що особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.
Як достовірно встановлено судом, у складі спадщини померлого співвласника Товариства ОСОБА_4 було майно, яке потребувало утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, тому нотаріусом були вжиті заходи щодо охорони спадкового майна.
30.06.2023, нотаріусом (відповідачкою-3), на підставі ст. 1285 ЦК України та ст. 61 Закону України «Про нотаріат» було укладено договір на управління спадщиною з громадянином ОСОБА_2 та видане свідоцтво на його ім'я, яке посвідчує повноваження управителя спадщини-корпоративними правами.
Стосовно доводів позивачки щодо порушення нотаріусом ст. 1285 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, п.2. ст.1285 ЦК України врегульовує поняття відсутність спадкоємців, а саме: відсутність спадкоємців на момент відкриття спадщини. Метою укладання цього договору є забезпечення збереження спадкового майна до прийняття спадщини спадкоємцями або до визнання спадщини відумерлою за рішенням суду.
При цьому, колегія суддів зауважує, що враховуючи відсутність спадкоємців, необхідність охорони спадкового майна, нотаріус вжила необхідних заходів щодо охорони спадкового майна та уклала договір управління спадщиною з ОСОБА_2 з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року.
Своїми діями та/або бездіяльністю нотаріус не порушила права позивачки та її дії були направлені виключно на охорону та збереження спадкового майна до прийняття спадщини у встановленому законом порядку, спадкоємцями.
Таким чином, колегія суддів вважає, що договір управління спадщиною був укладений відповідно до вимог закону та був направлений на охорону спадкового майна.
У подальшому, як встановлено судом першої інстанції вище, 17.07.2023 до нотаріуса звернулася мати померлого ОСОБА_6 , яка є спадкоємцем за ст. 1261 Цивільного кодексу України. Заява про прийняття спадщини була зареєстрована (вх. № 300/02-14 від 17.07.2023). Разом із заявою був наданий витяг № б/н про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.
17.07.2023 (вих. № 406/02-14) ОСОБА_2 було направлено лист про звернення спадкоємця за законом та про припинення договору управління спадщиною - корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Аграрій».
21.07.2023 договір на управління спадщиною і свідоцтво були повернуті ОСОБА_2 та приєднані до спадкової справи № 77/2023 року (вх. № 305/02-14 від 21.07.2024.
21.07.2023 (вих. № 417/02-14) нотаріусом був надісланий лист до спадкоємців про припинення договору на управління спадщиною за спадковою справою № 77/2023 р. (лист направлений спадкоємцям ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 був повернутий Укрпоштою з відміткою: «закінчення строку зберігання»).
25.07.2023 до нотаріуса звернулась ОСОБА_6 із заявою щодо видачі на її ім'я свідоцтва, яке посвідчує повноваження управителя спадщини корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», Приватного Виробничо-Комерційного Підприємства «ОЗІРІС», Приватного підприємства «Альтернатива-Єко», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дунайський Аграрій».
25.07.2023, нотаріусом, у передбаченому ст. 61 Закону України «Про нотаріат» було видане свідоцтво на ім'я ОСОБА_6 , яке посвідчує її повноваження, як управителя спадщини-корпоративними правами.
16.08.2023 до нотаріуса надійшла заява ОСОБА_7 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , справжність підпису під якою засвідчено ОСОБА_13 , консулом Генерального консульства України в м. Чикаго, США 28.07.2023 за реєстровим № 570/4-635 (вх. № 340/02-14 від 16.08.2023 р.).
16.08.2023 до нотаріуса надійшла заява ОСОБА_8 про відмову від прийняття спадщини, справжність підпису під якою засвідчено ОСОБА_14 , третій секретар з консульських питань Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії 25.07.2023 за реєстровим № 570/4-1781 (вх. № 341/02-14 від 16.08.2023 р.).
16.08.2023 до нотаріуса надійшла заява ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за ст.1261 Цивільного кодексу України про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Щодо доводів позивачки про неукладення нотаріусом із нею договору управління спадщиною, колегія суддів наголошує на тому, що позивачка станом на дату відкриття спадщини не звернулася із відповідною заявою про прийняття спадщини (звернулась до нотаріуса лише у серпні 2023). З боку позивачки не надходило жодних заяв та вимог, а також не було здійснено жодних юридично значущих дій, для того, щоб такий договір був укладений саме з нею.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на момент звернення позивачки із заявою про прийняття спадщини, договір управління спадщиною, що був укладений з ОСОБА_2 , вже припинив свою дію, а управління спадщиною вже здійснювала ОСОБА_6 , яка першою із спадкоємців звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
У подальшому, після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марією Дмитрівною видані свідоцтва про право на спадщину на 3/4 частки на ім'я його дочки ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням 1/4 частки, від якої відмовився син померлого - ОСОБА_8 , та з урахуванням 1/4 частки від якої відмовилась дочка померлого - ОСОБА_7 , та на 1/4 частку на ім'я його матері ОСОБА_6 .
Отже, за висновком суду, приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марією Дмитрівною було вжито ряд заходів щодо охорони спадкового майна, передбачених Законом України «Про нотаріат» та Цивільним кодексом України, а тому твердження представника позивачки про недобросовісність та незаконність дій відповідачки - 3 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій.
Судом першої інстанції правильно не застосовано до спірних правовідносин норми ст.ст. 203, 204, 215 ЦК України, тому доводи скаржниці в цій частині є безпідставними.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікти порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/ припинення прав взагалі).
У Цивільному кодексі України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює, встановлює, припиняє, зумовлює переходу чи набуття) цивільних прав та обов'язків.
Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивачки. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Тлумачення частини першої статті 203 Цивільного кодексу України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому.
Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 Цивільного кодексу України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства.
Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.
Тлумачення статей 215, 216 Цивільного кодексу України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
Отже, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, тобто особа має обґрунтувати юридичну зацікавленість щодо наявності/відсутності цивільних прав.
Відтак, договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов'язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Крім того, відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 74, статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Необхідно відзначити, що обов'язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивачка згідно з вимогами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинна довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачкою обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним на підставі частини першої статті 203, статті 215 ЦК України та підстав для застосування наслідків недійсного правочину.
Суд апеляційної інстанції не встановив порушення норм матеріального права, на які посилається позивачка у позовній заяві щодо визнання недійсним договору управління спадщиною, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на ст.79 ГПК України, якою покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були, у зв'язку з чим підлягає виключенню з мотивувальної частини висновок суду, що відповідачі 1-3 спростували більш вірогідними доказами обставини недійсності спірного договору, аніж це підтвердив позивачка.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні спорів про визнання недійсними договорів суд перевіряє відповідність оскаржуваного договору приписам законодавства, тому рішення в цій частині на підставі ч. 4 ст.277 ГПК України підлягає зміні.
Щодо позовних вимог про визнання недійним рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Дунайський аграрій», що оформлено протоколом №1/06.23р. від 30.06.2023, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - ) органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Як встановлено ч.ч. 1 - 5 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Відповідно до п. 8.1 Статуту вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (у випадках, передбачених законодавством України). Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток в статутному капіталі.
До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься обрання та відкликання виконавчого органу товариства (директора) та головного бухгалтера товариства (п. 8.2.5 Статуту).
Згідно з п. 8.4.1 Статуту загальні збори учасників товариства скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників товариства шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше як за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення.
Директор є виконавчим органом товариства, який одноособово здійснює керівництво поточною господарською діяльністю товариства та обирається (призначається) загальними зборами учасників товариства. Директор товариства може бути звільнений із займаної посади лише за рішенням загальних зборів учасників товариства. (п. 8.7.1 Статуту).
Частинами 1, 5 статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Статтею 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.
У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.06.2023 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», що оформлені протоколом № 1/06.23 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій».
Вказані загальні збори були позачерговими, оскільки у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 робота Товариства зупинилася, у Товариства виникли реальні ризики настання негативних наслідків та фінансових втрат. Необхідність проведення позачергових зборів і була викликана тим, що ОСОБА_4 помер, а Товариство не могло продовжувати свою діяльність без директора. Повноваження ОСОБА_4 були припинені у зв'язку зі смертю та трудовий договір припинив свою дію. На позачергових загальних зборах учасників Товариства 30.06.2023 були присутні учасники Товариства (їх представники / уповноважені особи), які володіють 100 % голосів. Так, від імені ОСОБА_4 на підставі договору управління спадщиною від 30.06.2023 та свідоцтва діяв ОСОБА_2 , а від імені ОСОБА_3 на підставі нотаріальної довіреності діяла ОСОБА_15 .
На загальних зборах 30.06.2023 було призначено директором Товариства - ОСОБА_2 , як особу, яка управляє спадщиною на підставі договору управління спадщиною від 30.06.2023.
Водночас, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що не була повідомлена про проведення 30.06.2023 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», не приймала в них участь, у зв'язку з чим просила суд визнати недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» (код ЄДРПОУ 38686368), що оформлено протоколом № 1/06.23 р. від 30.06.2023 р.
Судом першої інстанції встановлено, що лише 12.03.2024 ОСОБА_1 прийняла спадкове майно - частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій» (70 %), яка належала померлому ОСОБА_4 на підставі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом № 737.
Оскільки особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших юридичних осіб, а тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивачки до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що права позивачки не могли бути порушені спірним рішенням загальних зборів, що оформлене протоколом № 1/06.23 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», оскільки станом на момент його прийняття спадщини, позивачка ще не була учасником зазначеного Товариства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимога про визнання зазначеного рішення недійсним не підлягає задоволенню.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає, що в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає доповненню ст. 4 ГПК України, як підставою відмови у позові в цій частині, виходячи з приписів ч.4 ст. 277 ГПК України, тому доводи всіх учасників апеляційного провадження щодо аналізу зазначеного рішення загальних зборів не досліджується судом апеляційної інстанції .
Враховуючи те, що в задоволенні вказаної вище вимоги суд відмовив, тому похідні від неї вимоги про скасування запису 03.07.2023 державного реєстратора Кравченко Н.С., внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу № 1005531070021001776 зміна фізичних осіб або зміна фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо та 07.07.2023 про виправлення помилок № 1005537770022001776, задоволенню не підлягають.
Колегія суддів відхиляє доводи представника позивачки, що суд першої інстанції розглянув справу №910/8275/24 з письмовими доказами, що не були надіслані у строк, встановлений законом позивачці, як учаснику справи і остання не отримувала письмові докази у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу судового засідання від 19.08.2024 та від 09.09.2024, на стадії підготовчого провадження судом було встановлено, що: 01.08.2024 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву; 01.08.2024 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву; 13.08.2024 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення; 29.08.2024 до суду від відповідачки-3 надійшов відзив на позовну заяву. 19.08.2024 та 09.09.024 представник позивачки у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.
У тому числі, матеріалами справи також підтверджується той факт, що позивачкою на стадії підготовчого провадження не було подано відповіді на відзиви: відповідача-1, відповідача-2, відповідачки-3 та письмові пояснення третьої особи.
В ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 про відкриття провадження судом першої інстанції зазначено, що документи можуть бути подані в електронній формі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачі 1, 2, 3 та третя особа подали свої письмові відзиви та пояснення на підтвердження їх правової позиції (заперечень проти позову) з метою розгляду справи в електронному вигляді, із застосуванням електронного цифрового підпису, на електронну адресу суду, зокрема, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, а також дистанційними засобами зв'язку.
Більш того, відповідачі 1, 2, 3 та третя особа не заперечують та навпаки підтверджують той факт, що кожен з них отримував відзиви відповідачів та пояснення третьої особи, а також те, що у кожного із зазначених учасників справи є повний доступ до матеріалів справи за допомогою електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Колегія суддів зауважує, що представник позивачки є професійним адвокатом, який здійснює її представництво в суді, повноваження якого не обмежені та підтверджуються ордером, який має зареєстрований кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та який має повний доступ до справи № 910/8275/24 за допомогою електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Разом з тим, представник позивачки підтверджує, що він отримав відзиви відповідача 1, 2, 3 та письмові пояснення третьої особи та повністю з ними ознайомлений. При цьому, представником позивачки не було надано жодної відповіді на відзив.
Тобто, матеріалами справи підтверджується той факт, що представник позивачки мав повний доступ до матеріалів справи, декілька раз подавав заяви на ознайомлення з матеріалами справи, був належним чином повідомлений про дату та час проведення підготовчого судового засідання, проте жодного разу (ні 19.08.2024, ні 09.09.2024) не взяв участь у підготовчому судовому засідання.
Більше того, 09.09.2024 представник позивачки через канцелярію суду подав клопотання про закриття підготовчого засідання. У зв'язку із чим, керуючись статтями 120, 121, 177, 181, 182, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції постановив закрити підготовче провадження та призначити справу №910/8275/24 до судового розгляду по суті на 02.10.2024.
Колегія суддів наголошує на тому, що під час підготовчого судового засідання 09.09.2024 судом першої інстанції проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 ГПК України та з'ясована думка представників учасників справи щодо початку розгляду справи по суті. Суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
Доводи представника позивачки, що суд не надав належної оцінки поданим 25.09.2024 його письмовим запереченням та у судовому засіданні 28.10.2024 не дослідив подані ним докази, також не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки станом на 25.09.2024, після закриття підготовчого провадження, суд першої інстанції заслухав учасників справи, з'ясував всі обставини, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень та перейшов до розгляду справи по суті, тому представник позивачки втратив процесуальне право на подачу до суду відповіді на відзив, а подані ним письмові заперечення після закриття підготовчого провадження (на стадії розгляду справи по суті) не прийнято судом до уваги.
Стосовно заяви представника позивачки щодо представництва ТОВ «Дунайський аграрій» колегія суддів вважає її необгрутованою, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2024 між ТОВ «Дунайський аграрій» та адвокатом Гресь Олександром Валентиновичем був укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 03/06/24 від 03.06.2024. При цьому, 16.12.2024 між адвокатом Гресь О.В. та ТОВ «Дунайський аграрій» було укладено додаткову угоду № 08 до договору № 03/06/24, відповідно до яких ТОВ «Дунайський аграрій» надало адвокату Гресь О.В. відповідне доручення на здійснення представництва прав та законних інтересів Товариства в Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/8275/24. 10.02.2025 між адвокатом Гресь О.В. та ТОВ «Дунайський аграрій» було укладено додаткову угоду № 09 до договору № 03/06/24, відповідно до якої сторони узгодили детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, яку ТОВ «Дунайський аграрій» має сплатити у зв'язку із розглядом справи № 910/8275/24 в Північному апеляційному господарському суді. 10.02.2025 між адвокатом Гресь О.В. та ТОВ «Дунайський аграрій» був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 12 до договору № 03/06/24.
Повноваження адвоката Гресь Олександра Валентиновича, як представника ТОВ «Дунайський аграрій» у Північному апеляційному господарському суді, також підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серія АІ № 1771776 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 11553/10.
11.02.2025 в Північному апеляційному господарському суді відбулося судове засідання у справі № 910/8275/24, в якому взяв участь належний та представник ТОВ «Дунайський аграрій» - адвокат Гресь Олександр Валентинович.
Також у судове засідання 11.02.2025 з'явився адвокат Слівенко Вадим Роландович, який подав до суду апеляційної інстанції заяву про визнання позову від ТОВ «Дунайський аграрій».
Колегія суддів, дослідивши повноваження адвоката Слівенка В.Р., який діє на підставі ордеру серії АА №1804575 про надання правничої допомоги ТОВ «Дунайський аграрій» на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 22.04.2020, виданого 11.02.2025 Адвокатським об'єднанням «А.С.-Груп», які відповідали вимогам ст. 60 ГПК України допустила зазначеного представника до участі у справі.
Водночас, колегія суддів відхиляє заяву про визнання позову адвокатом Слівенко В.Р., в розумінні ст.ст. 46, 59 ГПК України. Крім того, між сторонами існує спір стосовно управління Товариством і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором значиться ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник Гресь О.В., який позовні вимоги не визнає.
Стосовно заяв представника позивачки щодо залишення без розгляду заяв та клопотань, які подані в інтересах ТОВ «Дунайський аграрій» та підписані директором Товариства ОСОБА_2 колегія суддів зазначає наступне.
Так, у постанові Верховного Суду від 20.01.2025 у даній справі №910/8275/24, колегія суддів дійшла до висновку, що спірний договір припинив свою дію та жодним чином не порушив права позивачки; прийняття рішення про зміну директора є виключною компетенцією загальних зборів. При цьому, колегія суддів звернула увагу на те, що саме позивачка не здійснила та не здійснює жодних юридично значимих дій для зміни директора Товариства, хоча позивачка вже тривалий час може змінити директора Товариства у відповідності до вимог чинного законодавства та Статуту.
Колегія суддів зауважує, що учасники Товариства здійснюють управління Товариством (в тому числі приймають відповідні рішення) через загальні збори учасників Товариства, як найвищого органу управління Товариством. Тому висновок колегії суддів про те, що «позивачка мала та має можливість змінити директора відповідно до закону та статуту» вказує те, що позивачка (як один із учасників Товариства) має право ініціювати проведення загальних зборів учасників Товариства, запропонувати питання порядку денного, взяти участь в законних загальних зборах, проголосувати або не проголосувати за відповідне рішення порядку денного. Також колегія суддів наголошує, що як відповідно до закону, так відповідно і до Статуту Товариства рішення про звільнення та/або призначення директора приймаються виключно загальними зборами учасників ТОВ «Дунайський аграрій», а не самостійно (не через скликання та проведення законних загальних зборів, а одноосібно), як зазначає представник позивачки у своїй заяві.
Колегія суддів вважає хибними твердження у заяві представника позивачки, що станом на 03.06.2024 (день укладання договору про надання правової допомоги № 03/06/24 від 03.06.2024) громадянин ОСОБА_2 звільнений з посади директора на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», що оформлено протоколом № 28/05/2024 від 28.05.2024, а ОСОБА_9 згідно із наказом 14К від 28.05.2024 приступила до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський аграрій», оскільки Міністерство юстиції України (Офіс протидії рейдерству) своїм Наказом № 2083/5 від 11.07.2024 визнало вчиненою з порушенням законодавства та анулювало в ЄДР відповідну реєстраційну дію від 13.06.2024 № 1005531070026001776 щодо Товариства (у тому числі щодо призначення ОСОБА_9 директором).
Колегія суддів відхиляє посилання представника позивачки у додаткових поясненнях на застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.07.2023 у справі № 909/1178/21, оскільки аналіз повного тексту постанови Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 909/1178/21 свідчить про нерелевантність її правових висновків щодо даної справи № 910/8275/24, з огляду на таке.
У даній справі № 910/8275/24 на відміну від справи №909/1178/21 (де права позивача, за захистом яких він звернувся, порушенні відповідачем, а саме, рішення прийняте всупереч вимогам ч.2 ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») позивачці (спадкоємцю) було видано свідоцтво про право на спадщину від 12.03.2024 № 737, відповідно до якого позивачка, як спадкоємець майна померлого учасника Товариства, отримала право на частку у статутному капіталі ТОВ «Дунайський аграрій». Однак з набуттям позивачкою права власності на частку у статутному капіталі Товариства позивачка автоматично не набула корпоративних прав («права з частки). Отримавши свідоцтво про право на спадщину від 12.03.2024, позивачка здійснила державну реєстрацію своїх корпоративних прав та увійшла до складу учасників Товариства (за даними ЄДР: реєстраційна дія від 14.03.2024 №1005531070024001776). Таким чином з моменту державної реєстрації (14.03.2024) позивачка стала учасником Товариства та набула корпоративні права («права з частки») щодо Товариства.
Колегія суддів зауважує на тому, що факт отримання позивачкою (як спадкоємцем) у власність частки у статутному капіталі Товариства, а також факт вступу позивачки до складу учасників Товариства і набуття нею корпоративних прав безпосередньо свідчить про відсутність порушеного «права на частку» та «прав з частки» позивачки. Тобто позивачка набула права власності щодо частки у статутному капіталі Товариства, здійснила державну реєстрацію своїх корпоративних прав, увійшла до складу учасників Товариства та стала носієм корпоративних прав.
За таких умов оскаржуване рішення не порушує охоронюваний законом інтерес позивачки, пов'язаний з правомірним очікуванням набуття корпоративних прав, прагнення користування матеріальним та/або нематеріальним благом у правовідносинах, які регулюються корпоративним законодавством.
Таким чином колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що корпоративні права позивачки не порушені спірним рішенням загальних зборів, що оформлене протоколом № 1/06.23 р., оскільки станом на момент його прийняття 30.06.2023 року позивачка ще не була учасником (засновником) ТОВ «Дунайський аграрій».
Також є не релевантними до висновків даної справи, висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 27.02.2019 у справі №761/27538/17; від 11.09.2019 у справі №392/1213/17, на які посилався у апеляційній скарзі представник позивачки.
Колегія суддів заначає, що посилання представника позивачки на те, що суд першої інстанції помилково врахував постанови Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/5286/19 та від 30.04.2020 у справі №924/497/19, в яких зроблено висновки щодо застосування норм матеріального права, які втратили закону силу, не є підставою для задовлення апеляційної скарги та скасування судового рішення, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини справи та перевірені судом апеляційної інстанції.
Стосовно заяв сторін про винесення окремих ухвал відповідно, то колегія суддів, виходячи із встановлених обставин справи, не вбачає достатніх підстав для їх постановлення, з урахуванням наявності спору між сторонами щодо управління Товариством.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, водночас у редакції даної постанови.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані, зроблені з невірним правозастосуванням та без врахування релевантної практики Верховного Суду та спростовуються викладеним вище.
Суд апеляційної інстанції застосовує у відповідності до ч.4 ст. 236 ГПК України висновки Великої Палати Верховного Суді, викладені у постанові від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.08.2023 у справі №910/5958/20, тому інші доводи учасників апеляційного провадження не досліджуються судом апеляційної інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За правилами частини 4 статті 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 задоволенню не підлягає. Резолютивна частина рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 підлягає залишенню без змін, а мотивувальна частина рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24, підлягає зміні, шляхом викладення її у редакції даної постанови.
Судові витрати.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянтка в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції даної постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/8275/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянткаа.
4. Матеріали справи № 910/8275/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 28.04.2025 у зв"язку з відпусткою судді Майданевича А.Г. з 24.04.2025 по 25.04.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Гаврилюк
О.М. Коротун