вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" квітня 2025 р. Справа№ 15/81 (910/390/24)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Пантелієнка В.О.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представника позивача Вегери А.А. згідно ордера
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року
у справі №15/81(910/390/24) (суддя Омельченко Л.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод
"Енергетик"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"
2. Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" в особі ліквідатора Приходька Дмитра Володимировича
про визнання права власності та усунення перешкод у його здійсненні
в межах справи №15/81
за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №15/81 (910/390/24), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.04.2024, задоволено частково заяву ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1084016380000), зареєстрованого за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" (код ЄДРПОУ: 45451822, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9), номер відомостей про речове право: 54344968. Тип об'єкта: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП -ТМ-630/10 у кількості 1 шт., об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка, у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 шт., яке розташовано за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9;
- заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083957280000), зареєстрованого за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" (код ЄДРПОУ: 45451822, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9), номер відомостей про речове право: 54345213. Тип об'єкта: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), яке розташовано за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9;
- заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад. Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083943180000), зареєстрованого за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" (код ЄДРПОУ: 45451822, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9), номер відомостей про речове право: 54345450. Тип об'єкта: 2 кабельні лінії, об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: Кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-330 та муфтами поза територією; Кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-331 та муфтами поза територією;
- заборони ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" (код ЄДРПОУ: 45451822, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9) та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, передачу, заволодіння, монтаж, демонтаж, зміну технічних параметрів та характеристик такого майна: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 шт, кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-330 та муфтами поза територією; Кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-331 та муфтами поза територією, в тому числі його окремих складових і приналежностей (обладнання, устаткування, кабельних ліній, електромереж), відокремлення та/або приєднання до нього будь-якого устаткування, вчинення правочинів, об'єктом яких є зазначене майно та/або його окремі частини (приналежності).
У іншій частині вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №15/81(910/390/24).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи муж суддями від 14.10.2024 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л.
22.10.2024 головуючим суддею Поляковим Б.М. та суддею Отрюхом Б.В. заявлено самовідвід у справі №15/81(910/390/24), який мотивовано наявністю обставин, які виключають можливість участі вказаних суддів у розгляді даної апеляційної скарги, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 22.10.2024 року вказану заяву про самовідвід у справі №15/81(910/390/24) задоволено, а матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25.10.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №15/81(910/390/24) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., судді: Пономаренко Є.Ю., Гаврилюк О.М.
У зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2024 для розгляду справи №15/81(910/390/24) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О. Гаврилюк О.М.
Ухвалою суду від 04.11.2024 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №15/81(910/390/24), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №15/81(910/390/24).
16.12.2024 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №15/81(910/390/24)/7255/24 від 13.12.2024 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №15/81(910/390/24) залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів всім учасникам провадження у справі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
23.12.2024 року через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 18.12.2024 подано докази сплати судового збору, а також докази на підтвердження відправлення копії апеляційної скарги всім учасникам провадження у справі.
Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.12.2024 року по 13.01.2025 року перебував у відпустці, тому фактично клопотання про усунення недоліків передано судді 14.01.2025 року.
Після виходу головуючого судді з відпустки, ухвалою суду від 20.01.2025 року апеляційну скаргу ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року справі №15/81 (910/390/24) залишено без руху у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених ст.256 ГПК України, та без клопотання про поновлення цих строків, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати обґрунтоване клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з відповідними доказами на підтвердження викладених у ньому обставин.
23.01.2025 року через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 20.01.2025 подано заяву про поновлення процесуального строку.
Ухвалою суду від 28.01.2025 поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №15/81(910/390/24), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 27.03.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому через систему "Електронний суд" відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
До дати судового засідання від скаржника надійшли додаткові пояснення у справі та клопотання про залучення ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" як співвідповідача у справі.
Судове засідання, призначене на 27.03.2025 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. у відпустці.
Після виходу головуючого судді Остапенка О.М. з відпустки ухвалою суду від 31.03.2025 року розгляд справи призначено на 10.04.2025 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
В судове засідання 10.04.2025 року з'явився представник позивача.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, надіславши до його початку засобами електронного зв'язку клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано наявністю ознак хвороби: висока температура, головний біль, кашель.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" про відкладення розгляду справи та про залучення його як співвідповідача у справі з наведених у них мотивів та заслухавши позицію присутнього представника позивача з цього приводу, колегією суддів відмовлено в їх задоволенні з огляду на безпідставність та необґрунтованість, про що було постановлено відповідну ухвалу від 10.04.2025 року.
Представник позивача проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
10.04.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Щодо права на подання апеляційної скарги суд зазначає, що в силу статті 1 Конституції України Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
Статтею 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм - норм ГПК України.
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ч. 1 ст. 254 ГПК України).
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою скаржник зазначає, що останній не був залучений судом першої інстанції до розгляду справи, хоча спірне майно у даній справі належить ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик".
В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст. 258, ст.259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги. (Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №908/1083/19, від 25.06.2020 у справі №916/1965/13).
Як встановлено судом, що предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою частково задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Тобто предметом розгляду є питання наявності або відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справі.
При цьому, як зазначає позивач у своїй заяві, на момент відкриття провадження у справі спірне майно було зареєстровано за ТОВ "Вардингс" і вже після відкриття провадження у справі з метою уникнення втрати спірного майна ТОВ "Вардингс" перереєстровано майно на ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик".
Оскаржуваною наразі ухвалою заборонено будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно нерухомого майна, зареєстрованого за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик".
Тобто заходи забезпечення позову вжито щодо майна скаржника, а тому, за висновками колегія суддів, ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" має право на подання апеляційної скарги у даній справі.
За змістом ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 9 ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.
У процедурі оскарження судових рішень процесуальним законом встановлено виправдані обмеження спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.
Такі обмеження знаходять своє відображення серед положень ГПК України, зокрема у приписах статті 272 цього Кодексу щодо порядку розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення розгляду апеляційної скарги іншої особи.
Застосування цього процесуального запобіжника задля дотримання принципу юридичної визначеності узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги (рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010, "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини" від 12.07.2001, "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" від 19.12.1997 та інші).
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Такі ж положення містить частина шоста статті 12 ГПК України.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 272 ГПК України у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Отже для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи суд має встановити наявність таких умов для відкриття провадження: 1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду; 2) доводи, що покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.10.2018 у справі №910/2002/17, від 12.03.2020 у справі №910/10364/16, від 18.06.2020 у справі №44/380-б, від 10.09.2020 у справі №Б13/115-12, від 20.01.2021 у справі №913/567/19, від 25.02.2021 у справі №15/81, від 06.05.2021 у справі №910/1119/16, від 11.05.2023 у справі №908/1324/21).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №15/81(910/390/24) подана після завершення апеляційного перегляду цієї ухвали першої інстанції за скаргою іншої особи - ТОВ "Вардингс".
Апеляційна скарга ТОВ "Вардингс" була мотивована незаконністю оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду з огляду на те, що рішення про законність набуття спірного майна вже прийнято судом апеляційної інстанції 13.04.2023 року в межах справи №15/81. Також, скаржник вказував, що ТОВ "Вардингс" є законним власником спірного майна. У свою чергу нова позовна заява ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" має штучний характер, який направлений виключно на недопущення ТОВ "Вардингс" вільно користуватись своїм майном.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у даній справі апеляційну скаргу ТОВ "Вардингс" залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 23.04.2024 року - без змін.
При прийнятті даної постанови судом зазначено, що скаржником в апеляційній скарзі не наведено жодного аргументу, який вказує на незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, натомість апеляційна скарга містить доводи та посилання. які слід розцінити як спростування позовних вимог.
Подавши апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №15/81(910/390/24), ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" тим самим фактично ініціювало здійснення повторного апеляційного перегляду судового рішення, яке вже було переглянуто судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Верховний Суд звертається до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2020 у справі "Diya 97 v. Ukraine").
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії").
Верховний Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/4881/18, згідно з якою здійснення повторного апеляційного перегляду судового рішення, яке було переглянуто постановою Верховного Суду, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.
У з'ясуванні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм статті 272 ГПК України, суд враховує, що метою названої статті є недопущення перегляду судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з мотивів, які були вже предметом розгляду за первісно поданою апеляційною скаргою. Належною підставою для відмови у відкриті апеляційного провадження згідно з частиною п'ятою статті 272 ГПК України є встановлення тотожності висновків, викладених у первісній апеляційній скарзі, постанові суду апеляційної інстанції, тим мотивам, що їх викладено особою - апелянтом, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 272 ГПК України.
Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, тим мотивам, що їх викладено особою - апелянтом, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 272 ГПК України, визначається шляхом логічного співставлення відповідних аргументів та їх змістовним співпадінням (див. mutatis mutandis подібні правові висновки сформовані у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №910/25520/13, від 20.01.2021 у справі №913/567/19, від 12.02.2021 у справі №913/567/19, від 11.05.2023 у справі №908/1324/21).
Так, в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної ухвали скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та вказує на неналежний спосіб захисту, обраний позивачем у даній справі при звернені до суду з даним позовом, оскільки в даному випадку належним способом захисту є звернення до суду з віндикаційним позовом.
Як встановлено колегією суддів, вказаний вище довід не був предметом розгляду Північним апеляційним господарським судом під час апеляційного розгляду справи та ухвалення постанови від 28.08.2024 року, а тому керуючись ч. 4 ст. 272 ГПК України, суд апеляційної інстанції розглядає дану апеляційну скаргу в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта зазначеної статті ГПК України).
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).
Крім цього, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
А тому заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Отже обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, а тому метою забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Отже забезпечення позову застосовується як гарантія реального задоволення законних вимог позивача.
А тому господарський суд повинен враховувати ризики неможливості виконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Звідти, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Суд зазначає, що для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.01.2024 у справі №910/3268/22, від 15.09.2023 у справі №917/453/23, від 26.09.2023 у справі №911/1518/22, від 18.10.2023 у справі №922/1864/23, від 11.01.2024 у справі №916/3599/23).
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі №910/6804/23, від 18.10.2023 у справі №922/1864/23).
Водночас, особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 №921/40/20).
При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.01.2024 у справі №910/3268/22, від 15.09.2023 у справі №917/453/23, від 26.09.2023 у справі №911/1518/22).
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі №917/453/23).
В свою чергу, господарський суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача; забезпечити запобігання порушенню, у зв'язку з вжиттям таких заходів, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Як встановлено судом, постановою Арбітражного суду міста Києва у справі №15/81 від 01.10.1997 року ДП "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" визнано банкрутом, призначено ліквідаційну комісію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 року в межах справи №15/81 про банкрутство ДП "ВО "Київський радіозавод" прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №15/81(910/390/24) за позовом ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" до ТОВ "Вардингс", ДП "ВО "Київський радіозавод" в особі ліквідатора Приходька Д.В. про визнання права власності та усунення перешкод у його здійсненні.
19.04.2024 від ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" надійшла заява про забезпечення позову у справі №15/81(910/390/24), в якій позивач просив:
- накласти арешт на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1084016380000), зареєстроване за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" (код ЄДРПОУ: 45451822, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9), номер відомостей про речове право: 54344968. Тип об'єкта: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП -ТМ-630/10 у кількості 1 шт., об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка, у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 шт., що розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9;
- накласти арешт на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083957280000), зареєстроване за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" (код ЄДРПОУ: 45451822, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9), номер відомостей про речове право: 54345213. Тип об'єкта: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9шт.), що розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9;
- накласти арешт на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083943180000) зареєстроване за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" (код ЄДРПОУ: 45451822, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9), номер відомостей про речове право: 54345450. Тип об'єкта: 2 кабельні лінії, об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: Кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-330 та муфтами поза територією; Кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-331 та муфтами поза територією;
- заборонити будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1084016380000), зареєстроване за ТОВ "Енеретичний завод "Енеретик" (код ЄДРПОУ: 45451822, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9), номер відомостей про речове право: 54344968. Тип об'єкта: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП -ТМ-630/10 у кількості 1 шт., об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка, у кількості 4 штуки, ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 шт., що розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9;
- заборонити будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083957280000), зареєстроване за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик", номер відомостей про речове право: 54345213. Тип об'єкта: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), яке розташовано за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9;
- заборонити будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад. Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083943180000), зареєстроване за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик", номер відомостей про речове право: 54345450. Тип об'єкта: 2 кабельні лінії, об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: Кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-330 та муфтами поза територією; Кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-331 та муфтами поза територією;
- заборонити ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, передачу, заволодіння, монтаж, демонтаж, зміну технічних параметрів та характеристик такого майна: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.), ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП -ТМ-630/10 у кількості 1 шт, кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-330 та муфтами поза територією; Кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-331 та муфтами поза територією, в тому числі його окремих складових і приналежностей (обладнання, устаткування, кабельних ліній, електромереж), відокремлення та/або приєднання до нього будь-якого устаткування, вчинення правочинів, об'єктом яких є зазначене майно та/або його окремі частини (приналежності).
Вказана заява обґрунтована тим, що 21.03.2024 року, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулись зміни керівника та учасника (засновника) ТОВ "Вардингс" з Бездовольного І.П. на Юрис Н.В. 23.03.2024 року, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик", єдиним засновником якого є ТОВ "Вардингс".
Крім того, видами діяльності зазначеного товариства визначені види, аналогічні видам діяльності ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", а саме: 35.13 Розподілення електроенергії (основний); 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 35.14 Торгівля електроенергією; 43.21 Електромонтажні роботи; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.20 Технічні випробування та дослідження.
Актом приймання-передачі нерухомого майна від 27.03.2024 року у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного капіталу) ТОВ "Вардингс" було передано ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" наступне нерухоме майно, а саме:
1. нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1084016380000), тип об'єкта: ТП-ТМ -1000/10, трикутник зірка у кількості 4 штуки, ТП-ТМ -630/10 у кількості 1 шт., об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка, у кількості 4 штуки, ТП-ТМ - 630/10 у кількості 1 шт., адреса: м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, номер відомостей про речове право: 17425930. Майно є власністю ТОВ "Вардингс", код ЄДРПОУ 40869366, 04116, місто Київ, вулиця. Шолуденка, будинок 3, кімната 38.
2. нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083957280000), тип об'єкта: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМ Г-133, комірок 9 шт.), об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМ Г-133, комірок 9 шт.), номер відомостей про речове право: 17424812. Майно є власністю ТОВ "Вардингс", код ЄДРПОУ 40869366, 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 3, кімната 38.
3. нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1083943180000), тип об'єкта: 2 кабельні лінії, об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис: - Кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240), кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-330 та муфтами поза територією; Кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, А А Б-10 3*240) та кабельна лінія №2 (АСБ-10 3x240, ААБ-10 3x240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП-331 та муфтами поза територією, номер відомостей про речове право: 17424570. Майно є власністю ТОВ "Вардингс".
Сторони погодили, що зазначене нерухоме майно підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик". Згідно Інформаційної довідки номер: 373337979 від 08.04.2024 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначене вище майно, зареєстроване за ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик".
Крім того, ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" у заяві про забезпечення позову акцентував увагу на тому, що (на момент відкриття провадження у справі) спірне майно було зареєстровано за ТОВ "Вардингс" і вже після відкриття провадження у справі з метою уникнення втрати спірного майна ТОВ "Вардингс" перереєстровано майно на ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик". Станом на цей час за рішенням ТОВ "Вардингс" (який на 100 % є власником та контролює ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик"), спірне майно може бути відчужено на користь третіх осіб до моменту виконання рішення у справі. Тобто, існує реальна загроза того, що ТОВ "Вардингс" може ініціювати повторне відчуження спірного майна, що призведе до неможливості реального поновлення інтересів ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" та фактично знівелює мету судового захисту та принцип процесуальної економії. Відповідна наявність таких ризиків обумовлюється поведінкою ТОВ "Вардингс".
ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" звертало увагу, що з 10.11.2016 року жодних реєстраційних дій з приводу зазначеного вище нерухомого майна не вчинялось, його перереєстрація відбулась саме під час розгляду цієї справи. ТОВ "Вардингс" перереєструвало майно, яке є предметом розгляду цієї справи, на новостворене ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик", власником (на 100%) та контролером якого є товариство, з метою унеможливлення виконання рішення суду в справі, яка розглядається.
За результатами розгляду поданої заяви господарським судом першої інстанції прийнято оскаржувану наразі ухвалу про забезпечення позову від 23.04.2024 року у справі №15/81(910/390/24), якою зокрема задоволено частково заяву про забезпечення позову.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" зазначає про неналежний спосіб захисту, обраний позивачем у даній справі при звернені до суду з даним позовом, оскільки в даному випадку належним способом захисту є звернення до суду з віндикаційним позовом.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу скаржника, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Більш того, твердження апелянта про те, що у задоволенні позовних вимог буде відмовлено у зв'язку із обранням неналежного способу захисту, будуються на припущеннях.
Водночас, саме лише припущення, зокрема і щодо результатів розгляду справи та визначення належного та ефективного способу захисту, не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, оскільки такими повноваженнями наділений суд, який розглядає справу по суті спору.
Таким чином, здійснивши оцінку доводів апеляційної скарги в порядку ст.272 ГПК України, апеляційним судом не встановлено порушень місцевим господарським судом норм процесуального права, а відповідні твердження скаржника не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
За наведених вище обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у даній справі прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали суду з наведених у ній мотивів не вбачається.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №15/81(910/390/24) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №15/81(910/390/24) залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 28.04.2025 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді В.О. Пантелієнко
О.М. Гаврилюк