вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2025 р. Справа№ 910/3910/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Косторець Є.В. (в залі суду);
від відповідача: Яковченко Р.Г. (в залі суду);
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024, повний текст рішення складено 25.10.2024
у справі № 910/3910/24 (суддя Балац С.В.)
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО"
до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"
про зобов'язання здійснити перерахунок вартості балансуючої енергії
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Акціонерне товариство "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" про зобов'язання здійснити перерахунок вартості балансуючої енергії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено Правила ринку щодо акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості балансуючої енергії з урахуванням Правил ринку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3910/24 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що сформована ОСП у спірних рахунках на рівні ціни РДН (ринок «на добу наперед»), відповідає вимогам Правил ринку, є обґрунтованою, оскільки відбувались з поміткою «врегулювання системних обмежень». Крім того суд погоджується з твердженням відповідача, що Правилами ринку передбачено повідомлення позивачу про акцепти для врегулювання системних обмежень, проте не визначені жодні вимоги щодо способів або строків надання відповідачем такої інформації, як і відсутні норми, які би передбачали або вимагали надання таких даних саме у використовуваному позивачем програмному забезпеченні «Генератор», в якому він отримує команди з системи управління ринком. суд дійшов висновку, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту. Рішення про задоволення позовних вимог призвело б до неможливості його виконання, та неефективного досягнення позивачем результату.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3910/24, Акціонерне товариство "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО"звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою у справі 910/3910/24; рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3910/24 - скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія Укренерго» здійснити перерахунок вартості балансуючої електричної енергії за договором від 27.05.2019 №0424-04013, у відповідності до вимог глави 4.16 Правил ринку. Стягнути з відповідача понесені судові витрати у справі на користь позивача.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що ним не визнані зазначені рахунки та акти, у зв'язку із чим такі акти не підписані, а відповідачу направленні заперечення з вимогою провести перерахунок спірних рахунків за умовами Правил ринку. Підставою невизнання зобов'язань позивача за вказаними рахунками, стало порушення з боку відповідача встановленого порядку (пункт 4.19.1 Правил ринку). Так, в спірний період ОСП надавав ППБ команди (акцепт пропозиції) на розвантаження та завантаження без помітки відповідного акцепту (системні обмеження). Таким чином, Позивач вважав, що його пропозиції були акцептовані за загально прийнятою маржинальною ціною, яка склалась на ринку (пункт 4.16 Правил ринку). В подальшому, ОСП направляв подекадні рахунки-фактури, в яких відображав окремі дані про акцепт, який начебто відбувся у зв'язку із системними обмеженнями, з визначенням обсягу та загальної вартості електроенергії, спираючись на можливість нарахування за ціною на «ринку на добу наперед» (пункт 5.13.2 Правил ринку). У зв'язку із запереченням позивачем спірних рахунків та актів, такі акти не можна вважати підписаними. Умови ж типового договору передбачають можливість коригування як обсягів так і вартості. З урахуванням положень Типового договору, заперечуючи проти сформованої ОСП ціни на балансуючу електроенергію по системних обмеженнях, за відсутності маркування акцепту та подальшого повідомлення з боку останнього, позивач обґрунтовано очікував на зміну підходу до розрахунку його зобов'язань за спірний період, шляхом застосування визначених Правилами ринку, зокрема пунктом 4.16. Саме такі вимоги - зобов'язання провести перерахунок спірних рахунків-фактур, буде сприяти поновленню порушеного права. Оскільки розрахунок зобов'язань ППБ за балансуючу електроенергію, в рази перевищував очікуванні ним. Обсяг балансуючої електроенергії не був спірним, тому позивач не заявляв вимоги щодо нього. Таким чином, висновки суду, що позивачем обрано не належний спосіб захисту, є необґрунтованими та передчасними.
Скаржник зазначає про те, що відповідач, вважаючи акцептовані пропозиції на розвантаження для відповідача такими, що були по системних обмеженнях і не позначивши такі пропозиції відповідним чином та не повідомивши позивача, безпідставно здійснив розрахунок вартості отриманої ППБ електроенергії за ціною на рівні РДН. Виробник не знаючи що команда була по системних обмеженнях не може врахувати це при поданні наступних пропозицій на балансуючу електроенергію коректно та визначати ціну, оскільки акцептовані пропозиції з поміткою не використовуються в розрахунках маржинальної ціни на електроенергію.
Також скаржник зазначає про те, що якщо в ОСП є зобов'язання маркувати та повідомляти про акцепт по системних обмеженнях і ці зобов'язання порушені, ціна на такі обсяги електроенергії не може бути розрахована в іншому порядку ніж визначено п.4.16 Правил ринку, тобто за маржинальною ціною в ОРЧ, а можливість корегування вартості електричної енергії закладено в Типовий договір, тому позовні вимоги є цілком логічними та обґрунтованими щодо обраного способу захисту.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що позивач фактично вимагає визначити вигідний для нього розмір грошових зобов'язань за договором - іншим чином, ніж такі нарахування здійснюються для всіх інших учасників балансуючого ринку, що уклали з відповідачем аналогічні договори.
Відповідач зазначає, що у позові недостовірно стверджувалось, нібито «ОСП не повідомляв позивача у будь-який спосіб про таку помітку» щодо акцептованих пропозицій на розвантаження. Тим самим позивач суперечив власним твердженням, адже на стор 4, 6 позову він визнав, що отримав інформацію про акцептовані пропозиції на розвантаження для врегулювання системних обмежень (з відповідних рахунків-фактур за грудень 2023 р. - березень 2024 р.). Так, до позову додано «Копії подекадних рахунків на оплату вартості електричної енергії за період грудень 2023 року - березень 2023 року» (копії рахунків за наступні періоди, до червня 2023 р. додані до заяв про зміну предмету позову) і у кожному з доданих рахунків (у форматі xls) міститься окремий додаток (аркуш) «Врегулювання системних обмежень», у якому, як визнав і сам позивач, відображені дані про акцептовані пропозиції на розвантаження для врегулювання системних обмежень.
Відповідач вказує на те, що як визнав позивач (стор. 5 позову), він, як і інші учасники ринку, використовує у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system (MMS, СУР) через мережу Інтернет за посиланням http://mms.ua.energy. Відповідач як адміністратор ринку (АР), зі своєї сторони, надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Отже, інформація про всі акцепти для врегулювання системних обмежень правомірно включається до платіжних документів (рахунків-фактур), сформованих системою управління ринком.
Описаний порядок надання інформації позивачу застосовується з 2019 року і не оскаржувався позивачем. У 2019-2023 рр. сторонами оплачувались суми, зазначені у сформованих системою управління ринком рахунках фактурах (які містили в тому числі дані про акцепти пропозицій позивача для врегулювання системних обмежень); цей факт позивач не заперечує. Також позивач не повідомляв про ініціювання ним змін та доповнень до Правил ринку у встановленому порядку (щодо акцепту пропозицій на балансуючу електричну енергію).
На думку відповідача, позиція позивача є необґрунтованою та непослідовною, суперечить Правилам ринку і його попередній поведінці.
Відповідач зауважує, що згідно п. 4.19.1 Правил ринку ОСП «повідомляє відповідного ППБ» про акцепт з поміткою, однак дійсно, немає вимоги, за якою відповідач мав би повідомити позивача про таку помітку саме «в момент» акцепту. З яких положень законодавства позивач робить висновок про такий «момент», він так і не спромігся пояснити ні у позові, ні в апеляційній скарзі. Більше того, навіть у разі, якби у Правилах ринку містилась вимога про момент такого повідомлення, сама по собі затримка повідомлення ніяк не могла би вплинути на ціну балансуючої електричної енергії. Адже згідно з п. 4.19.1 Правил ринку у чинній редакції пропозиції, що акцептовані з поміткою, не використовуються в розрахунках маржинальної ціни балансуючої електричної енергії - тобто незалежно від того, коли саме про таку помітку повідомлено відповідного ППБ. Слід також врахувати, що після надання диспетчерської команди (акцепту відповідачем пропозиції позивача) обов'язковість її виконання згідно з законодавством не залежить від того, чи пов'язаний цей акцепт з врегулюванням системних обмежень. Отже, відповідач дотримався вищевказаної вимоги; не міг використовувати і не використовував такі акцепти (повідомлені позивачу у формі додатка до рахунка фактури) в розрахунках маржинальної ціни. Рахунок-фактура формується саме системою управління ринком, а отже, в ньому окремо відображені саме зафіксовані в системі акцепти для врегулювання системних обмежень, в іншому разі вони би не могли відображатись системою в рахунках. У разі такого протиправного рішення, заниження ціни електричної енергії та недоотримання коштів від позивача за вже отриману ним електричну енергію відповідач не зміг би спрямувати ці кошти на розрахунки з іншими учасниками балансуючого ринку відповідно до ст. 75 Закону, що поглибило би кризу розрахунків на ринку електричної енергії. Такий підхід тягнув би істотні негативні наслідки; отже, саме незаконні вимоги позивача є вочевидь дискримінаційними і суперечать згаданим ним положенням законодавства щодо недопустимості дискримінації на ринку електричної енергії.
Узагальнені доводи письмових пояснень
Позивач у поясненнях від 16.12.2024 зазначив про те, що якщо акцепт пропозиції відбувається за системними обмеженнями, то відповідач, здійснюючи відповідні команди за 15 (5) хвилин до закінчення поточного розрахункового періоду, маркує такі команди саме в момент такого акцепту. Інший порядок дій не передбачений Правилами. Отже, строки в Правилах ринку визначені, зокрема пунктами 4.1.5, 4.18.4, таким чином дії ОСП з акцепту пропозиції у відповідні проміжки часу, передбачає, що такий акцепт відбувається саме у визначені строки. Відповідач зазначив, що таке «з урахуванням вимог НКРЕКП, відповідач під час воєнного стану не оприлюднює відповідну інформацію на офіційному вебсайті, в тому числі про диспетчерські команди (акцепт пропозицій). Натомість відповідну інформацію постачальники послуг з балансування продовжують отримувати від НЕК «Укренерго» у спосіб, зазначений вище - у рахунку-фактурі за балансуючу електричну енергію.» Дане твердження відповідача додатково вказує на той факт, що вимоги акцептувати команди з поміткою, у відповідності до п. 4.19.1 Правил ринку, не виконувалися своєчасно, і позивач про це дізнавався з отриманих рахунків-фактур за балансуючу електричну енергію, виставлених за результатами господарської діяльності.
Позивач вважає, що суть наявності помітки полягає в тому, щоб надати, в першу чергу технічну можливість своєчасно підготуватися до виконання команди і мінімізувати свої ризики та витрати, з метою не провадити таку господарські діяльність, яка буде збитковою, як результат не діяти собі на шкоду у зв'язку з цим. По-друге, спланувати і вірно надати послідуючі цінові пропозиції та відповідні обсяги балансуючої електроенергії.
У додаткових поясненнях від 03.02.2025, позивач вказав на те, що відповідач нехтуючи Правилами ринку (п. 4.19.1) активував пропозиції, в основному, на розвантаження без передбаченого маркування в СУР. Таким чином, в момент планування/виконання команд диспетчера позивач був позбавлений можливості розуміти, що вони виконуються саме по системних обмеженнях, а отже з суттєвою різницею в ціні в сторону її збільшення. Виробник, не отримуючи передчасно команд з поміткою, відповідно, не знаючи що команда відбулась по системних обмеженнях, не може врахувати ці обставини при поданні наступних пропозицій на балансуючу електроенергію та її ціну, оскільки акцептовані пропозиції з поміткою не використовуються в розрахунках маржинальної ціни балансуючої електричної енергії.
Позивач зазначає, що безпосередню мету, якої прагне досягнути позивач звертаючись з позовом до суду, втілює спосіб захисту порушеного права, застосування якого має за ціль попередити, усунути чи компенсувати наслідки порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного цивільного права та інтересу. Застосування способу захисту має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорювання та спричинених відповідними діяннями наслідків (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 18.01.2013 у справі № 488/2807/17, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17).
Отже, вимоги у справі зводяться до захисту порушеного права, шляхом визнання відсутності обов'язку з оплати виставлених рахунків-фактур до їх перерахунку.
Відповідач у додаткових поясненнях у справі, поданих до суду 03.02.2025 вказав на те, що у поясненнях позивач називає довільні недостовірні цифри, не підтверджені доказами (5600 грн, 500 грн, 0,1 грн, 4 грн тощо), намагаючись створити враження, нібито єдиною правильною ціною балансуючої електроенергії є найнижча ціна, яку позивач вважає вигідною для себе і яку він називає ціною «за ринковим механізмом» (термін, що взагалі не використовується в законодавстві). Однак насправді ціна електроенергії не є фіксованою і визначається для кожного розрахункового періоду (години) за різними «ринковими механізмами» - відповідно до Правил ринку, у тому числі в окремі періоди з урахуванням ціни РДН (ринку «на добу наперед»).
Позивачем не наведено жодної норми Правил ринку, яка би вимагала повідомляти йому про акцепти для врегулювання системних обмежень саме «у момент» надання команди диспетчером. Фактично позивач заявляє про порушення відповідачем неіснуючих вимог законодавства.
Позивач у поясненнях від 17.02.2025 зазначає, що у разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони ППБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним ППБ. (пункт 4.4 договору). Отже, умовами договору передбачено право позивача ініціювати спір про перерахунок і кореспондуючий обов'язок відповідача здійснити такий перерахунок. Таким чином, вимоги у справі зводяться до захисту порушеного права, шляхом визнання відсутності обов'язку з оплати заявлених у позові рахунків-фактур. З урахуванням порушення відповідачем порядку акцепту пропозицій позивача по системних обмеженнях (відсутність маркування), вимоги про перерахунок вартості таких обсягів є такими, що по-перше, відповідають умовам договору, по-друге, сприяють усуненню наслідків допущеного порушення у вигляді обов'язку з їх оплати, так і попередженню аналогічних в подальшому
У поясненнях від 03.03.2025 відповідач вказав на те, що у справі №910/3910/24 позивач взагалі не заявляв вимог «про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим», відтак його посилання на висновки Верховного Суду з цього приводу є недоречними і нелогічними.
На думку відповідача, сформульовані позивачем вимоги не є належним та ефективним способом захисту - натомість створюють умови для нових спорів і судових процесів, сформульовані некоректно і не є адекватними до заявлених позивачем обставин. Позивач вимагає провести «перерахунок вартості балансуючої електричної енергії» відповідно до глави 4.16 Правил ринку, яка взагалі не регулює визначення такої вартості; крім того, Позивач не зазначає, які дії має на увазі під «перерахунком»; не наводить не тільки вихідних даних для такого перерахунку, але й навіть загальних параметрів, формул, показників, що мають застосовуватись, на думку позивача; не викладає порядку їх обчислення. При цьому позивач згадує лише гл. 4.16 Правил ринку, але ухиляється від посилання у своїх вимогах на ті положення Правил ринку, які регулюють визначення вартості балансуючої електричної енергії - тобто позивач намагається використати суд для протиправного збагачення шляхом визначення ціни електроенергії у спосіб, що суперечить Правилам ринку.
Також на думку відповідача, позивач заявляє завідомо недостовірне твердження такого змісту: «умовами договору передбачено право позивача ініціювати спір про перерахунок і кореспондуючий обов'язок відповідача здійснити такий перерахунок». Проте в укладеному сторонами договорі відсутні такі або подібні положення. В договорі не визначено і не використовується поняття «перерахунок»; не вказано, в чому він має полягати (у вчиненні яких дій, у складанні яких документів). Позивач посилається на своє право надіслати Відповідачу «обґрунтовані зауваження щодо Акта». Проте в договорі немає жодних згадок про «кореспондуючий обов'язок відповідача здійснити перерахунок». Незгода позивача з актом (до того ж, необґрунтована) сама по собі не може породжувати жодних обов'язків відповідача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до автоматизованого розподілу справу № 910/3910/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024у справі № 910/3910/24. Призначено справу № 910/3910/24 до розгляду у судовому засіданні 17.12.2024.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 09.12.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 05.12.2024, для розгляду справи № 910/3910/24 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 прийнято справу № 910/3910/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судових засіданнях 17.12.2024, 04.02.2025 та 18.02.2025 оголошувались перерви до 04.02.2025, 18.02.2025 та 04.03.2025 в режимі відеоконференції.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, зміни колегії суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/3910/24 розглядалась протягом розумного строку.
Позиція учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 04.03.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3910/24 скасувати прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.03.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3910/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, позивач (постачальник послуг балансування/ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №1074 від 18.06.2019.
Відповідач є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України та адміністратора розрахунків.
Постановою № 307 від 14.03.2018 НКРЕКП затверджено Правила ринку (надалі Правила ринку), відповідно до Додатку 7 яких затверджено форму Типового договору про участь у балансуючому ринку.
27.05.2019 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго» (яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") підтвердило приєднання позивача (акцептування пропозиції) до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування. Ідентифікатор Договору № 0424-04013, дата акцептування 27.05.2019. Договір в редакції Постанови НКРЕКП від 17.01.2023 та № 1882 від 10.10.2023.
Відповідно до п.1.1. Типового договору про участь у балансуючому ринку (надалі договір) цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
Згідно із п. 1.2 договору за цим договором ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна вартість цього договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього договору та відповідно до умов цього договору.
За підсумками місяця визначається індикативні величини: середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць (грн./МВт*год з точністю до дев'яти знаків після коми), які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження відповідно.
Пунктом 2.2 договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.
Згідно з п.4.1 договору виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.
Подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку(п.4.2. договору).
Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП (п.4.3. договору).
Відповідно до пункту 4.10.2. глави 4.10 розділу IV Правил ринку, усі ППБ, крім ППБ та одиниць надання послуг балансування, зазначених у пункті 4.10.4 цієї глави, зобов'язані подавати пропозиції на балансуючу електричну енергію на завантаження по кожній одиниці надання послуг з балансування для кожного розрахункового періоду торгового дня на весь обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження, що дорівнює різниці між доступною потужністю одиниці надання послуг з балансування, що залишилась з урахуванням зобов'язань з надання РПЧ і аРВЧ, та її графіком відпуску, незалежно від того, чи має ППБ зобов'язання щодо забезпечення резерву рРВЧ та РЗ як ПДП.
Усі ППБ, крім ППБ та одиниць надання послуг балансування, зазначених у пункті 4.10.4 цієї глави, зобов'язані подавати пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження по кожній одиниці надання послуг балансування (крім одиниць відпуску ВДЕ) для кожного розрахункового періоду торгового дня на весь обсяг балансуючої електричної енергії на розвантаження, що дорівнює різниці між його графіком відпуску/відбору та технічним мінімумом виробництва з урахуванням зобов'язань з надання РПЧ і аРВЧ, незалежно від того, чи має ППБ зобов'язання щодо забезпечення резерву рРВЧ та РЗ як ПДП. (п. 4.10.3 розділу IV Правил ринку).
ППБ подають розділені за розрахунковими періодами пропозиції на балансуючу електричну енергію окремо для кожного продукту, визначеного цими Правилами: на завантаження та на розвантаження. Кожна пропозиція повинна містити обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження та на розвантаження та ціну пропозиції для кожної одиниці надання послуг з балансування. (п.4.11.1, розділу IV Правил ринку).
Після отримання пропозицій на балансуючу електричну енергію СУР здійснює їх перевірку та надсилає повідомлення відповідному ППБ, чия пропозиція на балансуючу електричну енергію прийнята, або якщо виявлені помилки у поданні, надсилає повідомлення відповідному ППБ про відхилення із зазначенням причин такого відхилення (п.4.14.2, розділу IV Правил ринку)
Відповідно до глави 4.16 розділу IV Правил ринку результати балансуючого ринку складаються з:
1) прийнятих пропозицій на балансуючу електричну енергію на завантаження та на розвантаження ППБ по ОРЧ з метою забезпечення балансу системи;
2) маржинальної ціни по ОРЧ на балансуючу електричну енергію на завантаження. Маржинальна ціна на балансуючу електричну енергію на завантаження (у грн/МВт·год) по кожній ОРЧ визначається на рівні найвищої ціни у пропозиції на балансуючу електричну енергію, що акцептована для забезпечення збільшення балансуючої електричної енергії;
3) маржинальної ціни по ОРЧ на балансуючу електричну енергію на розвантаження. Маржинальна ціна на балансуючу електричну енергію на розвантаження (у грн/МВт·год) по кожній ОРЧ визначається на рівні найнижчої ціни у пропозиції на балансуючу електричну енергію, що акцептована для забезпечення зниження балансуючої електричної енергії.
ОСП видає диспетчерські команди ППБ та ППВДЕ (п. 4.18.1. розділу IV Правил ринку).
Відповідно до пп. 3 п. 5.2. договору ОСП має право надавати ППБ диспетчерські команди, а ППБ відповідно до пп. 3 п. 5.2. договору зобов'язується виконувати диспетчерські команди, надані ОСП.
ОСП може видати учасникам ринку в будь-який час диспетчерські команди та інші розпорядження з метою забезпечення надійної роботи системи, особливо щодо частоти системи, напруги і струму у критичних вузлах та елементах системи передачі відповідно до Кодексу системи передачі (п. 4.18.2. розділу IV Правил ринку).
Диспетчерська команда на активацію видається ОСП відповідно до результатів алгоритму розрахунку балансуючого ринку у вигляді акцепту відповідної пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження або завантаження. Диспетчерська команда на деактивацію видається ОСП у зворотному до попередньої активації порядку у вигляді припинення відповідного акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію для активації на розвантаження або завантаження (п. 4.18.3. розділу IV Правил ринку).
Команда на заплановану або пряму активацію може віддаватися поза ранжиром для вирішення системних обмежень. ОСП на другий робочий день після надання команд поза ранжиром публікує на своєму офіційному веб-сайті перелік таких команд з обґрунтуванням щодо їх надання (п. 4.18.5. розділу IV Правил ринку).
Незалежно від того, чи система в дефіциті або профіциті в інтервалі ОРЧ, ОСП може активувати балансуючу електричну енергію як на завантаження, так і на розвантаження з метою врегулювання системних обмежень, у тому числі відповідно до вимог системи до резервів (п. 4.18.8. розділу IV Правил ринку).
У разі акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію з метою врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого системними обмеженнями або обмеженнями на перетинах, що виникли після подання остаточних повідомлень імпорту/експорту, або іншими обмеженнями по режиму роботи, ОСП маркує такий акцепт (акцепт з поміткою) та повідомляє відповідного ППБ про таку помітку. Пропозиції, що акцептовані з поміткою, не використовуються в розрахунках маржинальної ціни балансуючої електричної енергії (п. 4.19.1. розділу IV Правил ринку).
Судом встановлено, що ОСП з грудня 2023 по липень 2024 надано позивачу команди на розвантаження та на завантаження задля врегулювання системних обмежень.
В подальшому відповідачем було сформовано та надіслано позивачу подекадні рахунки-фактури на сплату електричної енергії для балансування: № 1412202300253 від 14.12.2023; № 2612202300253 від 26.12.2023; № 401202400252 від 04.01.2024; № 1601202400027 від 16.01.2024; № 2501202400260 від 25.01.2024; № 602202400028 від 06.02.2024; № 1502202400266 від 15.02.2024; № 2602202400268 від 26.02.2024; № 603202400272 від 06.03.2024; № 1403202400266 від 14.03.2024; № 2603202400023 від 26.03.2023; № 0404202400264 від 04.04.2023; № 1604202400044 від 16.04.2024; № 2504202400266 від 26.04.2024; № 0606202400264 від 06.06.2024; № 1406202400025 від 14.06.2024; № 2606202400025 від 26.06.2024; № 0407202400255 від 04.07.2024.
При цьому, у кожному з наданих позивачем рахунків (у форматі xls) міститься окремий додаток (аркуш) «Врегулювання системних обмежень», у якому відображені дані про акцептовані пропозиції на розвантаження для врегулювання системних обмежень.
З урахуванням команд, отриманих на розвантаження та на завантаження задля врегулювання системних обмежень відповідачем було також сформовано, підписано та надіслано на адресу позивача акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії: № БР/23/12-0424 від 31.12.2023; № БР/24/01-0424 від 31.01.2024; № БР/24/02-0424 від 29.02.2024; № БР/24/03-0424 від 31.03.2024; № БР/24/04-0424 від 30.04.2024; № БР/24/05-0424 від 31.05.2024; № БР/24/06-0424 від 30.06.2024.
В свою чергу, позивач не визнаючи вказані рахунки та акти направляв зауваження на електронну адресу відповідача з вимогою перерахувати вартість балансуючої електроенергії на які відповідачем надавалися відповіді про відсутність підстав для здійснення таких перерахунків з урахуванням норм Правил ринку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з пп. 2 п. 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури» встановлено, що під час дії воєнного стану в Україні та до останнього дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного стану на вебсайтах ліцензіатів та/або учасників оптового енергетичного ринку повинен бути закритий доступ до інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури, зокрема щодо місцезнаходження, стану та режимів роботи енергетичного обладнання виробників електричної енергії, системи передачі та розподілу електричної енергії; диспетчерського управління та передачі електроенергії.
Отже, сформована ОСП у спірних рахунках на рівні ціни РДН (ринок «на добу наперед»), відповідає вимогам Правил ринку, є обґрунтованою, оскільки відбувались з поміткою «врегулювання системних обмежень».
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що Правилами ринку передбачено повідомлення позивачу про акцепти для врегулювання системних обмежень, проте не визначені жодні вимоги щодо способів або строків надання відповідачем такої інформації, як і відсутні норми, які би передбачали або вимагали надання таких даних саме у використовуваному позивачем програмному забезпеченні «Генератор», в якому він отримує команди з системи управління ринком.
Крім цього, позивач вказує на те, що зобов'язання ОСП перерахувати вартість обсягів балансуючої енергії з урахуванням вимог Правил ринку є належним способом захисту, що має на меті "анулювання" неправомірних односторонніх дій ОСП та відвернення безпідставних майнових втрат позивача з посиланням на постанову Об'єднаної палати Верховного суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи обставини справи № 910/12832/21, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що обставини вказаної справи не є подібними обставинам справи № 910/3910/24, оскільки у справі № 910/12832/21 розглядалося питання про виконання іншого договору, а саме про врегулювання небалансів електричної енергії, оспорювались самі диспетчерські команди (як такі, що технічно не могли бути виконані) і заявлялись позовні вимоги про перерахунок небалансів електричної енергії у визначений спосіб (тобто зміну обсягів шляхом виключення конкретного обсягу електричної енергії в конкретні розрахункові періоди), водночас, у справі № 910/3910/24 позивач просить «перерахувати» саме вартість, а не обсяг частини електричної енергії, при цьому у невизначений спосіб.
Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений положеннями статті 15 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).
Правильно обраний спосіб захисту порушеного права повинен, з однієї сторони, відповідати за своєю правовою природою суті спірних правовідносин, а з іншої - передбачати конкретний механізм захисту порушеного права, тобто мати відображення в сформульованих відповідним чином позовних вимогах, які дадуть змогу безумовно виконати таке рішення у разі задоволення судом вимог.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову. (Постанови Верховного Суду від 05.08.2019 у справі №922/2856/18, від 06.02.2020 у справі №904/4036/18).
Так, глава 4.16 Правил ринку містить складові результати балансуючого ринку, водночас не містить умов та способу (формули) здійснення перерахунку вартості балансуючої електричної енергії, тобто, як вже зазначалось, позивач просить перерахувати вартість частини електричної енергії у невизначений спосіб, як наслідок, рішення про задоволення позовних вимог призведе до неможливості його виконання та неефективного досягнення позивачем результату.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3910/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Згідно з пп. 2 п. 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури» встановлено, що під час дії воєнного стану в Україні та до останнього дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного стану на вебсайтах ліцензіатів та/або учасників оптового енергетичного ринку повинен бути закритий доступ до інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури, зокрема щодо місцезнаходження, стану та режимів роботи енергетичного обладнання виробників електричної енергії, системи передачі та розподілу електричної енергії; диспетчерського управління та передачі електроенергії.
Тобто, з урахуванням вимог НКРЕКП, відповідач під час воєнного стану не оприлюднює відповідну інформацію на офіційному вебсайті, в тому числі про диспетчерські команди (акцепт пропозицій), водночас, відповідну інформацію постачальники послуг з балансування продовжують отримувати від НЕК «Укренерго» у рахунку-фактурі за балансуючу електричну енергію.
Доводи скаржника про те, що відповідачем порушені зобов'язання маркувати та повідомляти про акцепт по системних обмеженнях, у зв'язку із чим, ціна на такі обсяги електроенергії не може бути розрахована в іншому порядку ніж визначено п.4.16 Правил ринку, спростовуються тим, що у кожному з доданих позивачем рахунків (у форматі xls) міститься окремий додаток «Врегулювання системних обмежень», у якому, як визнав і сам позивач, відображені дані про акцептовані пропозиції на розвантаження для врегулювання системних обмежень.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3910/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3910/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3910/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/3910/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу 910/3910/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 28.04.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім