ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
28 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/531/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2025 (суддя Т.М. Давченко, м.Миколаїв, повний текст складено та підписано 31.03.2025) про закриття провадження
у справі №915/531/23
за заявою: ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
10.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, сформованою у системі «Електронний суд» 10.04.2023 (вх. № 4402/23) в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
26.02.2024 за результатами попереднього засідання Господарським судом Миколаївської області винесено ухвалу, якою визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: позачергові вимоги: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 43491372) - 5368,00 грн (судовий збір); вимоги другої черги: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 43491372) - 242990,47 грн (3% річних та інфляція) грн; вимоги, забезпечені іпотекою майна боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 43491372) - 723446,09грн.
Цією ж ухвалою суду від 26.02.2024 призначено судове засідання для розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів/переходу до процедури погашення боргів/ про закриття провадження. Також зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника провести збори кредиторів та надати до суду рішення зборів кредиторів, оформлене протоколом та прийняте відповідно до вимог частини восьмої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
17.01.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» надійшла заява про закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2025 закрито провадження у справі №915/531/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (свідоцтво №190 від 12.02.2013).
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2025, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, подавши її 10.04.2025 через систему «Електронний суд».
Апеляційна скарга зареєстрована судом 10.04.2025 за вх.№1517/25.
Одночасно із поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№1521/25 від 10.04.2025).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, С.В. Таран.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2025 у справі №915/531/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Миколаївської області надіслати матеріали справи №915/531/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
21.04.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про відкриття процедури превентивної реструктуризації; заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною.
Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, прийняті у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З апеляційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, при поданні апеляційної скарги на вказану ухвалу суду має бути сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.
В той же час, апеляційна скарга була подана через систему «Електронний суд».
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на наведене, у разі подання апеляційної скарги в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Відтак, за подання апеляційної скарги, поданої через систему «Електронний суд», апелянт мав сплатити 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
Однак, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатив, натомість заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 посилається на норми пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, його дохід за попередній рік становив 29400,00 грн, а отже, розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу за попередній календарний рік. Також заявник наголосив на тому, що він звернувся до суду із заявою про його неплатоспроможність, що завідомо свідчить про відсутність достатніх грошових коштів у останнього, та, крім того, Указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан, що створює обмеженість у сплаті судового збору.
З урахуванням наведених обставин, апелянт просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№1521/25 від 10.04.2025), колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Аналіз наведених положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір») або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов'язком, що випливає з вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір».
В той же час необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі №910/14313/23).
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
Разом з цим особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, його дохід за попередній рік становив 29400,00 грн, а отже, розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу за попередній календарний рік.
Водночас, скаржник на підтвердження наведених доводів не надав Південно-західному апеляційному господарському суду відповідних відомостей та документально не довів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік (2024 рік).
Зважаючи на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Встановивши недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд
1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх.№1521/25 від 10.04.2025) про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2025 у справі №915/531/23.
2.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2025 у справі №915/531/23 залишити без руху.
3.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4.Роз'яснити скаржнику, що якщо не буде усунуто недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.
5.Південно-західним апеляційним господарським судом рекомендовано учасникам справи свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв'язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран