604/279/25
1-кп/604/114/25
28 квітня 2025 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження №12025211100000006 від 07.01.2025 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біле, Тернопільської області, який проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньою освітою, розлученого, пенсіонера, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
07 січня 2025 року о 9 год 00 хв водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, синього кольору, у салоні якого перебувала пасажир ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без вантажу, в порушення п. 1.10 (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» і виконання їх вимог), п.п. 2.3 «б, д» та п. 1.1. розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, із змінами та доповненнями (далі - ПДР), а також вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ від 30.06.1993, із змінами та доповненнями (надалі - Закон), не був достатньо уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував дорожні умови та дорожню обстановку і не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, які зобов'язувала його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян та завдавати матеріальних збитків, рухався автодорогою Т-20-10 сполученням «Збараж-Підволочиськ» в частині 34 км, у напрямку сел. Підволочиськ, смугою свого напрямку руху.
Рухаючись смугою pyxy вказаного напрямку із швидкістю 70 км/год, водій ОСОБА_3 проїжджаючи ділянку автодороги Т-20-10 сполученням «Збараж-Підволочиськ» із заокругленням праворуч за напрямком свого руху на 33 км + 600 м в порушення вимог п. 1.1 (розділ 34 «Дорожня розмітка»), та п.п. 11.3, 12.1 ПДР, в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку перетнув та виїхав на горизонтальну розмітку 1.1 ПДР, з подальшим виїздом на смугу зустрічного руху, по якій у цей час рухався автомобіль «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , із швидкістю 50 км/год під керуванням ОСОБА_6 , 1970 р.н., із двома пасажирами у салоні вказаного автомобіля, в напрямку до м. Збараж.
Унаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вказаних пунктів ПДР, на смузі руху до м. Збараж відбулося зіткнення передньої лівої частини автомобіля ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 із передньою правою частиною автомобіля «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_2 .
Під час дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді синців передньої поверхні грудей зліва, правої молочної залози та закритий перелом 2-го лівого ребра. Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров'я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості - п. п.2.2.1 (а, в), 2.2.2 «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів: вимог горизонтальної розмітки 1.1 (розділ 34 «Дорожня розмітка») та п. 12.1, 11.3 ПДР перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Допитаний судом ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав. Пояснив суду, що у 07 січня 2025 року віз жінку в лікарню та сталася аварія за участю автомобіля червоного кольору під керуванням жінки, мабуть дорога трохи була слизька і його автомобіль занесло. Про вчинене щиро шкодує, однак поки жодної майнової шкоди в добровільному порядку не відшкодував потерпілій.
Оскільки ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлено правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз'яснивши учасникам провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують обвинуваченого, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.
За таких обставин, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що діяння, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого (вік, раніше не судимий, характеризується позитивно, на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, пенсіонер), який вину у скоєному визнав, конкретні обставини справи, позицію потерпілої, відсутність обставин, що пом'якшують покарання (суд не вважає, що обвинувачений щиро покаявся, оскільки жодних дій на усунення спричинених потерпілій наслідків не вчиняв, не спілкувався з нею, а пробачення попросив лише під час останнього слова) та обтяжують покарання, а також вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 286 КК України, та вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Призначення іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним.
Цивільний позов не пред'являвся.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави потрібно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 13530 грн 30 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 84, 91, 100, 124, 349, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 (п'ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 3979,50 гривень процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/120-25/1157-ІТ від 03 лютого 2025 року, 3183,60 гривень процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/120-25/1155-ІТ від 31 січня 2025 року, 6367,20 гривень процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/120-25/1158-ІТ від 05 лютого 2025 року.
Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Підволочиського районного суду від 09 січня 2025 року, на автомобіль ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , та автомобіль «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 . Вказані транспортні засоби повернути законним володільцям.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1