"28" квітня 2025 р. Справа № 596/2092/24
Провадження № 3/596/187/2025
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.122-2, ч.2 ст. 130 КУпАП, -
15.12.2024 року о 18 год. 38 хв. в м. Копичинці по вул. 22 січня, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mitsubishi pajero vagon державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 2.4 ПДР невиконання водіями вимог про зупинку, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122-2 КУпАП.
15.12.2024 року о 18 год. 38 хв. в м. Копичинці по вул. 22 січня, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mitsubishi pajero vagon державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 ARВL 0924 чи у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відео реєстратор 856956, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Правопорушення вчинено повторно, протягом року, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130, ст.122-2 КУпАП визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно 15.12.2024 року о 18 год. 38 хв. в м. Копичинці по вул. 22 січня, 7, він керував транспортним засобом марки Mitsubishi pajero vagon та не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку ТЗ. Підтвердив, що йому пропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки з застосуванням приладу Драгера, а також в медичному закладі. Йому відомо, що в 2024 році його позбавили прав керування за ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази в справі, приходжу до наступних висновків.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 197209 від 15.12.2024, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 15.12.2024, відеозаписами з нагрудного персонального відео реєстратора 856956, копією постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3668822 від 15.12.2024 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП, постановою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області Митражик Е.М. від 23.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.122-2 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Згідно п. 2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 197203 від 15.12.2024, відеозаписами з нагрудного персонального відео реєстратора 856956, копією постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3668822 від 15.12.2024 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаними статтями, шляхом накладення на нього адміністративного стягнення в межах їх санкції.
Згідно з статтею 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При цьому суд призначає ОСОБА_1 стягнення за санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, яка передбачає більш серйозне правопорушення.
Накладаючи адміністративне стягнення за вказані адміністративні правопорушення, суд враховує характер вчинених правопорушень, які відносяться до грубих порушень ПДР України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Обставини, що пом'якшують відповідальність та обтяжують відповідальність судом не встановлені.
Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум.
Керуючись ст.ст. 7, 30, 36, 40-1, 122-2, 130, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) (Отримувач коштів: ГУК у Терноп.обл/Терноп.обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA798999980313060149000019001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300) який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Повний текст постанови складено 28.04.2025.
Суддя Гусятинського районного суду Ірина ЛИСЮК