Справа № 944/4105/24
Провадження №1-кп/944/723/25
28.04.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого 18 липня 2024року внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024141350000540 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Соломіївка Дубровицького району Рівненської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінальних правопорушенн, передбачених ч.1 ст.357 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 22 червня 2024 року об 12год. 00хв., перебуваючи у квартирі, яку орендував за адресою: АДРЕСА_2 , у коридорі вказаної квартири, в пакеті серед інструментів, які йому не належали, виявив банківську картку ПАТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 , (з безконтактною технологією проведення платежів), яка належала попередньому орендарю даної квартири ОСОБА_5 , на якій встановлено ліміт по оплаті без підтвердження РIN-коду, керуючись прямим умислом спрямованим на викрадення даної картки, з. корисливих мотивів, викрав вказану банківську картку з метою особистого незаконного збагачення шляхом подальшого її використання при здійсненні купівлі товарів, яка відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», пп.1.4, 1.27, 1.31 ст. 1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про банки та банківську діяльність», є офіційним документом.
Своїми діями, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив викрадення офіційного документа, з корисливих мотивів, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що пін-коду до даної карточки не потрібно було, можна було зняти без пін-коду. Усі зняті кошти він повернув потерпілій, потерпіла притензій до нього не має. Просить суворо не карати.
З огляду на те, що обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357КК України, визнав повністю, а фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що
характеризують особи обвинуваченого. Обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до вимог ст.ст.23,95 КПК України, суд, досліджує докази та обгрунтовує свої висновки лише на тих показаннях, які безпосередньо приймає під час судового засідання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачено право на справедливий судовий розгляд. Загальні вимоги справедливості, що містяться у ст.6 застосовуються у провадженнях щодо всіх кримінальних справ.
З урахуванням наведеного, суд допитавши обвинуваченого, дослідивши докази, які характеризують особу обвинуваченого в їх сукупності, приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.357 КК України. Кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, оскільки, він вчинив привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів, та а його дії за ч.1ст.357КК України кваліфіковано вірно.
Беручи до уваги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст.65 ККУкраїни стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки, саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З п.3 вищевказаної Постанови слідує, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Відповідно до положень ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.357 КК України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є кримінальним проступком.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння органам досудового розслідування та суду у розкритті злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до вимог ст.67 ККУкраїни обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Згідно вимог ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, особливості й обставини вчинення, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, в межах санкції ч.1ст.357 КК України у виді штрафу.
На думку суду, саме такий вид покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.357 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень.
Речові докази у справі, а саме:
-квитанцію про оплату товару від 02.07.2024 з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024141350000540 від 18 липня 2024року, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах справи;
-квитанцію про оплату товару від 26.06.2024 з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» ФОП ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024141350000540 від 18 липня 2024року, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах справи;
-квитанції про оплату товару від 26.06.2024, 27.06.2024, 01.07.2024 з продуктового магазину ФОП ОСОБА_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024141350000540 від 18 липня 2024року, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах справи;
-квитанцію про оплату товару від 25.06.2024 з продуктового магазину «Рукавичка», що знаходиться за адресою: смт.Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024141350000540 від 18 липня 2024року, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах справи;
- оптичний носій інформації «DVD-R», на якому містяться відеозаписи з камери системи відеоспостереження магазину «АТБ», що знаходиться за адресою: вул.С.Бандери, 21 м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024141350000540 від 18 липня 2024року, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах справи;
- оптичний носій інформації «DVD-R», на якому містяться відеозаписи з камери системи відеоспостереження «АЗС ОККО», що знаходиться за адресою: вул.Яворівська, 7 смт.Немирів Яворівського району Львівської області, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024141350000540 від 18 липня 2024року, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах справи;
- оптичний носій інформації «DVD-R», на якому містяться відеозаписи з камери системи відеоспостереження магазину «Смаколик», що знаходиться за адресою: с.Залужжя Яворівського району Львівської області, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024141350000540 від 18 липня 2024року, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах справи.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СУДДЯ: ОСОБА_1