79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" квітня 2025 р. Справа №921/74/22
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Желік М.Б.
суддів Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 від 06.02.2025 (вх. №01-05/323/25 від 06.02.2025)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2025 (суддя Хома С.О., повний текст складено 28.01.2025)
у справі №921/74/22
за заявою боржника: ОСОБА_1 , с. Васильків, Чортківського району
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства)
за участі представників сторін:
від скаржника Півторак В.М. (в залі суду)
від кредитора ПАТ АТ "Укргазбанк" : Ніценко О.С. (поза межами приміщення суду)
інші учасники провадження не з'явилися.
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2025 у справі №921/74/22 відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Микитіва О.І. про введення процедури погашення боргів №49 від 18.03.2024 (вх.№2279 від 20.03.2024); задоволено клопотання представника кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" Ніценко О.С. про закриття провадження у справі №921/74/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; припинено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 та закрито провадження у справі №921/74/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, боржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2025 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні клопотання кредитора АБ "Укргазбанк" про закриття провадження у справі №921/74/22 відмовити та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, судові витрати покласти на кредитора АБ "Укргазбанк".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
11.02.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи на 12.03.2025; встановлено строк для надання відзиву до 07.03.2025; витребувано матеріали справи з господарського суду Тернопільської області.
28.02.2025 представником ПАТ АТ "Укргазбанк" подано до суду клопотання (вх. № 01-04/1569/25 від 28.02.2025) про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2025 задоволено.
04.03.2025 представником кредитора ПАТ АТ "Укргазбанк" подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/1671/25 від 04.03.2025), в якому він просить прийняти його та долучити до матеріалів справи; залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
12.03.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався підстав зазначених у ній.
В судове засідання 16.04.2025 скаржник та кредитор ПАТ АТ "Укргазбанк" участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при прийнятті постанови. Керуючий реструктуризацією боргів боржника арбітражний керуючий участь не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать докази, які містяться в матеріалах справи.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності арбітражного керуючого за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржена ухвала скасуванню, з огляду на наступне.
1. Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст вимог та ухвала суду першої інстанції.
20.03.2024 до господарського суду Тернопільської області від арбітражного керуючого надійшло клопотання №49 від 18.03.2024 (вх. №2279 від 20.03.2024) про введення процедури погашення боргів, в якому він просив суд визнати боржника ОСОБА_1 банкрутом; ввести процедуру погашення боргів боржника; призначити керуючим реалізації боржника - арбітражного керуючого Микитів Олега Ігоровича.
19.06.2024 до господарського суду Тернопільської області від представника кредитора ПАТ АТ "Укргазбанк" надійшло клопотання (вх.№4891 від 20.06.2024), в якому він просить суд закрити провадження у справі №921/74/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 10.01.2025 представником ПАТ АТ "Укргазбанк" повторно подано клопотання про закриття провадження у справі №921/74/22.
Господарський суд Тернопільської області задовольняючи клопотання кредитора та закриваючи провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 виснував наступне:
- до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
- надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
- до матеріалів справи арбітражним керуючим доданий Звіт про результати перевірки декларацій боржника ОСОБА_1 (вх.№9243 від 03.12.2024), в якому останній повідомив, що за результатами перевірки декларацій, ним встановлено не відповідність наданих фізичною особою ОСОБА_1 даних внесених до декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019-2021 роки.
- боржником частково виправлено подану декларацію, однак ним не зазначено інформацію у Розділі ІІ декларації щодо доходів та інших грошових виплат боржника та членів його сім'ї, а саме у зазначеному розділі боржником щодо отриманих ним доходів проставлено прочерк, а щодо членів його сім'ї зазначено "Член сім'ї не надав інформацію", однак таке не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи міститься інформація надана Головним управлінням ДПС у Тернопільській області про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податкові декларації про майновий стан і доходи за період з 1 кварталу 2019 по 4 квартал 2021, відповідно до якої боржник та члени його сім'ї у вказаний період отримували доходи. Окрім того, боржником у декларації зазначена не достовірна інформація щодо його фінансових зобов'язань.
- з огляду на що судом висновано, що боржник відповідним правом на подання виправлених декларацій не скористався, виправлені декларації із зазначенням повної та достовірної інформації щодо майнового стану не подав.
- в межах провадження справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 було затверджено реєстр кредиторів з сумою вимог значно меншою ніж вказано боржником у проекті плану реструктуризації, однак актуального або оновленого плану реструктуризації боргів на розгляд кредитора ні боржником, ні арбітражним керуючим не надано. В проекті плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , який наявний в матеріалах справи, відсутня повна інформація щодо майнового стану боржника, відсутня підтверджена інформація щодо розміру та джерел доходів боржника, а сам план суперечить вимогам чинного законодавства. Без актуалізації розміру вимог кредиторів, надання актуальної підтвердженої інформації про джерела погашення та приведення плану реструктуризації у відповідність до вимог чинного законодавства - розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника був передчасним, а сам план реструктуризації потребував доопрацювання.
- до матеріалів справи не надано доказів про проведення зборів кредиторів за період з 01.06.2024 по 20.01.2025 та доказів розроблення плану реструктуризації боргів боржника.
- як вбачається із наявних у справі протоколів зборів кредиторів від 12.07.2022 та від 30.05.2024 на порядок денний взагалі не виносилося питання щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника.
- ігнорування боржником вимог суду, ненадання обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності свідчить про недобросовісну поведінку боржника та в сукупності з іншими обставинами, свідчить про наявність достатніх підстав для ухвалення рішення про закриття провадження у справі № 921/74/22, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
2. Узагальнені доводи апелянта, заперечення інших учасників.
ОСОБА_1 не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, зазначає, що така прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного закриття провадження у справі, на підтвердження чого зазначає наступне:
- на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а саме 23.03.2022 ч.5 ст. 116 КУзПБ передбачала те, що подана боржником декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат його і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Аналогічна норма визначалася "Порядком про затвердження форм декларації про майно боржника у справі про неплатоспроможність" затвердженого Наказом МЮУ від 21.08.2019 №2627/5.
- враховуючи те, що доходи боржника та членів його сім'ї, не перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати за 2019-2021 роки, тому у нього не виник обов'язок щодо їх відображення у поданій декларації про майновий стан.
- щодо зазначення у поданих деклараціях належності дружині ОСОБА_2 на праві власності житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 , то відповідно до наявної у матеріалах справи довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно таке майно вибуло із її власності ще у 2018 році. Зазначення ж відповідної інформації, на думку скаржника, свідчить про його добросовісність, оскільки така не приховувалася ні від кредиторів, ні від суду.
- щодо необґрунтованості та не підтвердження цілей на які витрачено кошти отримані від кредиторів, даний факт неможливо ні спростувати, ні підтвердити оскільки заборгованість виникла фактично 20 років тому, по кожному із кредиторів винесено рішення судами загальної юрисдикції, на підставі яких відкрито виконавче провадження, які з 2010 року не стягнули заборгованості, і частина з яких уже ліквідовані (ПАТ КБ "Надра", ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер").
- не відповідає дійсності факт не вчинення боржником запиту для отримання відомостей з реєстрів щодо інформації відносно майнового стану членів сім'ї, оскільки матеріали справи місять довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
- cкаржник зазначає, що ним у межах встановленого законом семиденного строку після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації (шляхом подання виправленої декларації) усунено усі недоліки поданих декларацій, а відтак вони не є підставою для закриття провадження у справі.
Кредитор - ПАТ АБ "Укргазбанк" заперечуючи вимоги апеляційної скарги зазначив наступне:
- надання декларації про майновий стан боржника є його процесуальним обов'язком у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
- при детальному розгляді запропонованого боржником проекту плану реструктуризації боргів боржника кредитором неодноразово зазначалося про неможливість його затвердження з огляду на те, що у ньому зазначено про визнання вимог п'яти кредиторів з вимогами на суму 1 899 445,76 грн., та пропозицією, з огляду на запропоновані доходи в розмірі 15 500,00 грн. направлення на погашення вимог кредиторів щомісячно коштів у сумі 10 121,00, а також зазначено строк виконання плану реструктуризації боргів понад 5 років (що суперечить положенням ч.6 ст. 124 КУзПБ)
- в межах провадження у справі про неплатоспроможність боржника судом було затверджено реєстр вимог кредиторів з сумою вимог значно меншою ніж вказано боржником в проекті плану реструктуризації .
- актуального або ж оновленого плану реструктуризації боргів боржником на розгляд кредиторів чи суду не подавалося.
- божником при зверненні до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у 2022 у запропонованому плані реструктуризації боргів зазначено розмір своїх зобов'язань на загальну суму 1 899 445,76 грн., натомість у вже виправлених деклараціях, а саме у графі "Інші грошові зобов'язання" вказано суму 1 768 716,31 , що свідчить про зазначення ним недостовірної інформації.
- в межах господарської справи №921/729/21 щодо неплатоспроможності ОСОБА_2 , яка є дружиною боржника, у графі 67 "Інші грошові зобов'язання" цього розділу щодо членів сім'ї боржника зазначено, що член сім'ї інформації не надав.
- вказане у сукупності свідчить, що боржником проігноровано процесуальний обов'язок у провадженнях у справах про неплатоспроможність надавати достовірну інформацію про свій майновий стан та членів сім'ї.
- матеріали справи не містять підтвердженої інформації щодо розміру та джерел доходів боржника.
- в ході розгляду справи в суді першої інстанції дії боржника не свідчили про намір погасити вимоги єдиного кредитора в рамках цієї судової справи, при цьому маючи гарантії щодо залишення частини доходу на задоволення побутових потреб, отримання прощення шляхом списання кредиторських вимог чи їх частини, що свідчить про його недобросовісність та наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
3. Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.03.2022, зокрема, відкрито провадження у справі № 921/74/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено попереднє судове засідання, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Микитів Олега Ігоровича.
23.03.2022 опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк для звернення до суду з вимогами кредиторів до 21.04.2022.
10.05.2022 до господарського суду від керуючого реструктуризацією надійшов звіт № 25 від 09.05.2022 (вх.№2825 від 10.05.2022) про результати розгляду декларації боржника, в якому арбітражний керуючий зазначив, що за результатами проведеної перевірки декларації, ним встановлено відповідність наданих фізичною особою ОСОБА_1 даних внесених до декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019-2021 роки.
20.03.2024 на електронну адресу суду від арбітражного керуючого надійшло клопотання №49 від 18.03.2024 (вх. №2279 від 20.03.2024) про введення процедури погашення боргів, в якому просить суд визнати боржника ОСОБА_1 - банкрутом; ввести процедуру погашення боргів боржника; призначити керуючим реалізації боржника ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Микитів Олега Ігоровича.
20.06.2024 від представника кредитора ПАТ АТ "Укргазбанк" надійшло клопотання № без номера від 19.06.2024 (вх.№4891 від 20.06.2024), в якому він просить суд закрити провадження у справі №921/74/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
03.12.2024 керуючим реструктуризацією Микитів О.І. до суду подано звіт про результати перевірки декларацій боржника ОСОБА_1 № без номера від 03.12.2024 (вх.№9243 від 03.12.2024), в якому останній повідомив, що за результатами перевірки декларацій, ним встановлено не відповідність наданих фізичною особою ОСОБА_1 даних внесених до декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019-2021 роки.
Боржником ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про виправлення декларацій про майновий стан № без номера від 11.12.2024 (вх.№9514 від 11.12.2024).
Представником ДПС України у Тернопільській області (Мельник М.) на виконання вимог суду подано лист №25652/6/19-00-12-02-03 від 17.12.2024 (вх.№9806 від 20.12.2024) з долученими відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платника податків про суми виплачених доходів громадян: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 ; ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_3 ; ОСОБА_4 РНОКПП: НОМЕР_4 .
10.01.2025 до суду від представника кредитора ПАТ АТ "Укргазбанк" надійшло клопотання № без номера від 10.01.2025 (вх.№267 від 10.01.2025) про закриття провадження у справі №921/74/22, в якому кредитор зазначає що у виправлених деклараціях боржника від 06.12.2024 року відсутні відомості про доходи за період з 2019-2021 роки, також у Розділі ХIV "Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України" відсутні відомості про фінансові зобов'язання ОСОБА_1 на вказану суму 1 899 445,76 грн. Враховуючи зазначене, кредитор просить суд закрити провадження по справі №921/74/22 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .
4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Частиною 1 статті 3 ГПК України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч.1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 6 КУзПБ визначено перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За змістом ст. 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Вона є обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (правові висновки Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Згідно усталеної правової позиції Верховного Суду у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
З огляду на що положення КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо добросовісності боржника - фізичної особи, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Як вірно зазначено господарським судом, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема, визначенні положенням ст. ст. 116, 125, 126, 128 КУзПБ та містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема визначених положеннями п. 3, 4 ч. 4 ст. 119, ч. 7 ст. 123, ч. 3 ст. 125, п. 1, 2, 5, 6 ч. 8, ч.11 ст. 126 КУзПБ.
За змістом зазначених приписів законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, зокрема, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї.
Окрім того, відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Порівняльний аналіз положень ч.11 ст. 126 КУзПБ з ч.7 ст. 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування. Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до ч.11 ст. 126 КУзПБ.
При цьому, сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом ч.11 ст. 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
При вирішенні даного питання судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду зазначаючи, що окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Водночас, очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за ч.11 ст. 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Аналогічні за змістом правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
При цьому, судова колегія зазначає, що суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Як вбачається з матеріалів справи, керуючим реструктуризацією було направлено запити до державних установ та організацій з метою проведення перевірки декларації боржника, вжиття заходів щодо збереження майна, виявлення обсягів активів, які належать боржнику на праві власності.
За результатами проведеної перевірки арбітражним керуючим подано до господарського суду звіт № 25 від 31.10.2022 (вх.№ 7165 від 31.10.2022), де зазначено, що за результатами проведеної перевірки декларації, ним встановлено відповідність наданих фізичною особою ОСОБА_1 даних внесених до декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019-2021 роки.
В подальшому, до матеріалів справи арбітражним керуючим доданий звіт про результати перевірки декларацій боржника ОСОБА_1 № без номера від 03.12.2024 (вх.№9243 від 03.12.2024), в якому останній повідомив, що за результатами перевірки декларацій, ним встановлено не відповідність наданих фізичною особою ОСОБА_1 даних внесених до декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019-2021 роки.
В матеріалах справи містяться докази скерування звіту керуючого реструктуризацією №34 від 02.12.2024 про результати перевірки декларації боржника направлено представнику боржнику ОСОБА_1 03.12.2024 до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, що підтверджується квитанцією №2181612 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Боржник подав заяву про виправлення декларацій про майновий стан № без номера від 11.12.2024 (вх.№9514 від 11.12.2024) долучивши декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019-2021 роки, з яких слідує, що боржником виправлено (видалено) інформацію щодо належності його дружині ОСОБА_2 на праві приватної власності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Щодо не зазначення боржником інформації у Розділі ІІ декларації про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї, а саме у зазначеному розділі боржником щодо отриманих ним доходів проставлено прочерк, колегією суддів враховано обґрунтування скаржника щодо відсутності обов'язку станом на момент звернення до господарського суду 23.03.2022 зазначати в деклараціях інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, які не перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Однак, судова колегія звертає увагу на те, що у декларації, а саме Розділі XIV "відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України", боржником у всіх деклараціях за 2019-2021 роки у графі 67 "Інші грошові зобов'язання" вказано суму 1768716,31 грн., тоді як у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником зазначено, що загальна сума заборгованості становить 1899445,76 грн., що свідчить про зазначення ним не достовірної інформації щодо фінансових зобов'язань.
Окрім того, боржником у декларації не зазначено інформації щодо витрат боржника, зокрема щодо коштів отриманих від кредиторів.
Не є свідченням добросовісності боржника та належного виконання ним обов'язку щодо відображення повної і достовірної інформації у деклараціях про майновий стан зазначення відомостей щодо належності його дружині ОСОБА_2 на праві приватної власності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , який відчужено ще 25.05.2018, тобто за чотири роки до звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки таке зазначення вводить потенційних кредиторів в оману щодо дійсного майнового стану боржника.
Враховуючи зазначене у сукупності колегія суддів виснує, що боржником в розумінні положень п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ не подано виправлених декларацій із зазначенням повної та достовірної інформації щодо майнового стану, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Окрім того, судом встановлено, що арбітражний керуючий Микитів О.І. листом №22 від 14.05.2024 повідомив кредиторів по справі №921/74/22 про те, що 30.05.2024 об 10 год. 00хв. відбудеться засідання кредиторів, з порядком денний загальних зборів кредиторів, зокрема, щодо вирішення питання про подальший хід справи.
29.05.2024 кредитор ПАТ АБ "Укргазбанк" направив арбітражному керуючому лист, яким повідомив останнього про результати голосування по вищезазначених питаннях порядку денного, а саме по всіх питаннях проголосував "проти", зокрема, по питанню четвертому - вирішення питання про подальший хід справи, з огляду на неможливість належним чином розглянути питання про подальший хід справи, так як на даному етапі, одним з варіантів подальшого ходу справи може бути розгляд та затвердження погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Натомість, затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 було неможливе з огляду на те, що в матеріалах справи наявний тільки проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 поданий ним з матеріалами заяви від 27.01.2022 про порушення провадження у справі про неплатоспроможність, в якому вказано п'ять кредиторів з вимогами на загальну суму 1 899 445,76 грн. та пропозицією, з огляду на заплановані доходи в розмірі 15 500,00 грн., направляти на погашення кредиторів щомісячно кошти в сумі 10 121,00 грн., та зазначено строк виконання плану реструктуризації боргів більше 15 років (що суперечить ч. 6 ст.124 кодексу України з процедур банкрутства). При цьому відсутня підтверджена інформація щодо розміру та джерел доходів боржника.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.06.2022 року по справі № 921/74/22 залишеною в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 по справі № 921/74/22 затверджено реєстр кредиторів у складі АБ "Укргазбанк" з розміром та черговістю задоволення вимог - 4 962,00 грн. сума сплаченого судового збору що відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, 11 570,57 доларів США що еквівалентно 335 404,20 грн. вимоги другої черги.
В межах провадження справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 було затверджено реєстр кредиторів з сумою вимог значно меншою ніж вказано боржником у проекті плану реструктуризації, однак актуального або оновленого плану реструктуризації боргів на розгляд кредитора ні боржником ОСОБА_1 , ні арбітражним керуючим - керуючим реструктуризації Микитів О.І. - не надано.
В проекті плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , який наявний в матеріалах справи, відсутня повна інформація щодо майнового стану боржника, відсутня підтверджена інформація щодо розміру та джерел доходів боржника, а сам план суперечить вимогам чинного законодавства. Без актуалізації розміру вимог кредиторів, надання актуальної підтвердженої інформації про джерела погашення та приведення плану реструктуризації у відповідність до вимог чинного законодавства - розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника був передчасним, а сам план реструктуризації потребував доопрацювання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до протокольного рішення №2 від 30.05.2024 зборів кредиторів ОСОБА_1 дане рішення не прийнято у зв'язку з порушенням порядку заочного голосування. Однак, до матеріалів справи не надано доказів про проведення зборів кредиторів за період з 01.06.2024 по 20.01.2025 та доказів розроблення плану реструктуризації боргів боржника. З інших наявних у матеріалах справи протоколів зборів кредиторів, зокрема, від 12.07.2022 та від 30.05.2024 вбачається, що на них не виносилося питання щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника.
Проаналізувавши наявний у матеріалах справи проект плану реструктуризації боргів боржника (т.1 а.с.64-65) колегія суддів зазначає, що доводи представника кредитора ПАТ АТ "Укргазбанк" знайшли своє підтвердження.
Судом не встановлено, а боржником не доведено обставин які б свідчили, що неподання ним іншого плану реструктуризації, або ж подання актуалізації відомостей, які містяться у поданому плані було ускладненим з підстав, що не залежали від нього, або ж були наслідком дій/бездіяльності кредиторів чи інших обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість подання такого. Відтак, колегія суддів виснує, що не подання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме з 23.03.2022 залежало виключно від суб'єктивного волевиявлення боржника, що є свідченням не сумлінного виконання ним своїх обов'язків боржника, зокрема щодо подання ним виконуваного плану реструктуризації боргів, який би врахував й інтереси кредитора та незацікавленості боржника у погашенні заборгованості перед кредитором.
Підсумовуючи зазначене, колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду зазначає, що така поведінка боржника свідчить про недобросовісність та у сукупності із іншими обставинами справи врахована судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у цьому рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Тернопільської області від 20.01.2025 у справі №921/74/22 скасуванню.
В порядку положень статті 129 ГПК України судовий збір слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1 В задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 від 06.02.2025 (вх. №01-05/323/25 від 06.02.2025) - відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2025 у справі №921/74/22 - залишити без змін.
3. Судові витрати залишити за скаржником.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 28.04.2025.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.