Справа № 466/3241/25
Провадження № 3/466/1234/25
28 квітня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівського районного управління поліції №1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, місце праці не відоме, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу серії ВАД №390041 31.03.2025 о 10:15 год. за місцем проживання в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинив психологічне та економічне домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 та дитини ОСОБА_3 , а саме виганяв з помешкання, виражався нецензурними словами, чим заподіяв шкоду психологічному здоров'ю останнього.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Під час розгляду матеріалів ОСОБА_1 обставини, викладені в протоколі, заперечив. Пояснив, що дійсно між ним та колишньою дружиною виник конфлікт у зв'язку з тим, що остання разом з їхнім неповнолітнім сином дві доби ночувала на вокзалі. Крім того зазначив, що працівниками поліції під час складання протоколу не було з'ясовано дійсних обставин суперечки між ним та колишньою дружиною.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила факт її ночівлі разом з сином на вокзалі два дні поспіль. Щодо завдання шкоди її психологічному чи фізичному здоров'ю жодних пояснень не надала.
Потерпілий ОСОБА_3 заперечив факт вчинення батьком психологічного та економічного насильства, пояснив що конфлікт між батьками виник через те, що він з матір'ю дві ночі ночував на вокзалі.
Розглянувши протокол, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, в редакції Закону України №3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024, настає за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів, про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Суд звертає увагу, що з 19.12.2024 обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
На підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.04.2025, надано письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , згідно яких остання зазначила, що 31.03.2025 року ОСОБА_1 у присутності спільного сина ОСОБА_3 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного та економічного характеру, а саме кричав, словесно ображав нецензурною лексикою, виганяв з помешкання, фізичної сили не застосовував, відносно сина ніяких протиправних дій не вчиняв.
Водночас, доказів у підтвердження того, що такими діями ОСОБА_1 було заподіяно будь-якої шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, матеріали справи не містять.
Крім того, в ході судового розгляду було встановлено, що помешкання з якого ніби то ОСОБА_1 виганяв потерпілу належить його матері, потерпіла там не проживає, оскільки шлюб між нею та ОСОБА_1 давно розірвано.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суддя
Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя О. І. Баєва