465/3106/17
1-в/465/106/25
25.04.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 31.03.2017, а саме на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що під час досудового розслідування №12017140000000131 від 31.01.2017 року було накладено арешт на майно. Зокрема, згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 31 березня 2017 року клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_6 задоволено та накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, вказана квартира перебуває на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Ухвалюючи обвинувальний вирок відносно ОСОБА_3 , судом першої інстанції не було вирішено долю майна, що належить засудженій та на яке в межах даного кримінального провадження було накладено арешт. Ураховуючи те, що на даний час вирок суду набрав чинності, згідно з яким не передбачено покарання у виді конфіскації майна, шкода, яка заподіяна протиправним діянням ОСОБА_3 АТ «СенсБанк» (як правонаступнику АТ «АльфаБанк») та покладена в основу задоволеного цивільного позову, остання має намір відшкодувати, відтак відпала потреба в накладенні арешту, адже відсутні обставини, які підтверджують, що незастосування даного виду заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження даного майна.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи містяться клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 та представника потерпілого АТ "Сенс Банк" про розгляд клопотання без їх участі.
Відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання та надані докази, суд приходить до висновку, що дане клопотання необхідно задоволити, з наступних підстав.
В п.14 ч.1 ст.537 КПК України зазначено, що під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно п.4 ч.2 ст.539 КПК України, клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питання, передбаченого п.14 ч.1 ст.537 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно абз.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченомустаттями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 31.03.2017 у кримінальному провадженні №12017140000000131 від 31.01.2017 року накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вироком Франківського районного суду м.Львова від 10.07.2023 серед іншого ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.200, ч.1 ст.362 Кримінального кодексу України та призначено їй покарання: - за ч. 1 ст. 200 КК України - у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень 00 копійок; на підставі п.3 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України засуджену ОСОБА_3 звільнено від призначеного даним вироком покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень 00 копійок, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; - за ч. 1 ст. 362 України призначено ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень 00 копійок; на підставі п.1 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України засуджену ОСОБА_3 звільнено від призначеного даним вироком покарання у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень 00 копійок, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; - за ч. 5 ст. 191 КК України, із застосуванням ст. 69, ст. 77 КК України призначено ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна; на підставі ст. 75 КК України звільнено засуджену ОСОБА_3 від призначеного основного покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з іспитовим строком 3 (три) роки; на підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1 і 2 частини 1 та п. 2 частини 3 цієї статті, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03.04.2024 апеляційні скарги з доповненням прокурорів у кримінальному провадженні Львівської обласної прокуратури залишено без задоволення; вирок Франківського районного суду м. Львова від 10.07.2023 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_7 - залишено без змін.
Частиною 2 ст.170 передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, враховуючи те, що вирок Франківського районного суду м.Львова від 10.07.2023 набрав законної сили, судовим рішенням покарання у вигляді конфіскації майна до ОСОБА_3 не застосовано, суд приходить до висновку, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба, а тому накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 31.03.2017 арешт підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 170-174, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 31.03.2017 (справа №461/1121/17, провадження №1-кс/461/2226/17), на майно підозрюваної ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1