Справа № 450/3618/24 Провадження № 1-кп/450/377/25
28 квітня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 186 КК України внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141430000546 від 11.07.2024 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Велика-Знам'янка Кам'янко-Дніпровського району Запорізької області, українець, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 модульне містечко для вимушено переселених осіб Львівська область, 24.03.2025 Франківським районним судом м. Львова засуджений за ч.5 ст. 407 КК України до п'яти років позбавлення волі, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 за контрактом, старший солдат,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
Судом визнано доведеним, що старший солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 11.07.2024 об 21 год. 04 хв. перебуваючи на АЗС «Shell 6227», що розташована по вул. Стрийська, 55 у с. Деревач Львівського району Львівської області, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 , у присутності останнього, відкрито заволодів належним йому майном - бездротовими навушниками марки «Носо «модель W30» вартістю 533.60 грн. та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, тобто з вказаного моменту міг розпорядитися ними на власний розсуд.
Своїми протиправними діями старший солдат ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 533.60 гривень.
Такими своїми діями, ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю та вказав, що визнає усі обставини, що викладені в обвинувальному акті щодо відкритого викрадення бездротовими навушниками. Підтвердив, що під час вчинення кримінального правопорушення перебував в стані алкогольного сп'яніння. Своїх дій щодо викрадення не міг пояснити. Вказав, що розкаюється у вчиненому, просить суд його суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнала себе винним повністю у вчиненні інкримінованого йому злочину, фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення відкритого викрадення чужого майна.
Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186 КК України є правильною так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
За злочин вчинений ОСОБА_4 останній підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання суд бере до уваги суспільну небезпеку злочину, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинені злочину визнав повністю, активно сприяв органу досудового розслідування у розкритті злочину, розкаявся у вчиненому, ці обставини враховуються судом, як такі, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Що стосується мотивів захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в частині застосування ст.69 КК України, слід вказати наступне.
Однією з обов'язкових умов для застосування до винної особи положень ст.69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання.
Проте, приписи ст.69 КК України про призначення винній особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом'якшуючих обставин, а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Тобто для застосування положень ст.69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.
Отже наявність щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, не призвели до істотного зниження ступеня тяжкості вчиненого діяння.
З врахуванням викладеного, наведені судом обставини виключають застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.69 КК України, яка передбачає призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.
Враховуючи наведене та те що обвинувачений вчинив тяжке умисне кримінальне правопорушення, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, посередньо позитивно характеризується по місцю служби, думку потерпілого, який вказав, що завдана шкода йому відшкодована повністю і просить не карати суворо обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України з урахуванням вимог ст. 4 та 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Також судом встановлено, що 24.03.2025 Франківським районним судом м. Львова ОСОБА_4 засуджений за ч.5 ст. 407 КК України до п'яти років позбавлення волі.
А тому, відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України суд вважає, що ОСОБА_4 слід визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів складають 320,00 грн., які документально підтверджені прокурором, підлягають стягненню в дохід держави за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.07.2024 р. на речові докази, слід скасувати.
У зв'язку із призначенням обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою останньому до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін для забезпечення виконання вироку.
Керуючись ст.ст.100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту часу фактичного затримання 12.07.2024 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 320 грн. (триста двадцять гривень) витрат на залучення експертів.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.07.2024 р. на речові докази.
Речові докази у кримінальному провадженні:
бездротові навушники марки «Носо «модель W30» - повернути ОСОБА_6 ;
електронний носій DVD-R марки «Verbatim» із відеозаписом, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1