Справа № 450/4757/24 Провадження № 2/450/613/25
"24" березня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Дикої О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, яке передане спадкоємцю у натурі,-
позивач звернувся до суду з позовом, в якому із врахуванням поданої 10.01.2025 року Заяви про збільшення позовних вимог просить суд задля погашення боргу відповідача перед позивачем в розмірі: 85 000,00 Доларів США звернути стягнення на майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером №4623688600:02:001:0110, площею: 0,2809 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: село Кам'янопіль, Пустомитівського району Львівської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1601174246236; земельну ділянку з кадастровим номером №4623688600:02:002:0073, площею: 0,1009 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: село Кам'янопіль, Пустомитівського району Львівської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1601109846236, 5/6 (п'ять шостих) частин квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1390118346101, шляхом продажу майна на прилюдних торгах за ціною реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути з відповідача витрати пов'язані із розглядом справи в суді. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.12.2019 року ОСОБА_3 (чоловік відповідачки) позичив в ОСОБА_4 85 000,00 Доларів США (вісімдесят п'ять тисяч доларів США 00 центів), що підтверджується розпискою. Позичальник ОСОБА_3 зобов'язався повернути зазначену суму грошей до 17 грудня 2022 року включно. 12.06.2020 року між ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого ОСОБА_4 здійснив відступлення права вимоги, а Новий кредитор ОСОБА_1 прийняв право вимоги стягнення коштів з боржника ОСОБА_3 , що виникло на підставі Розписки від 17.12.2019 року. Згодом Позивач навідався за адресою проживання боржника, двері квартири відчинила жінка, яка представилась дружиною ОСОБА_3 , під час розмови з дружиною боржника Позивач дізнався, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із слів дружини загиблого боржника Позивачу стало відомо, що за життя ОСОБА_3 на праві власності належало майно, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером №4623688600:02:001:0110, площею: 0,2809 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: село Кам'янопіль, Пустомитівського району Львівської області- земельна ділянка з кадастровим номером №4623688600:02:002:0073, площею: 0,1009 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 частин квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка після смерті чоловіка подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ковтун Л.Б., дочка загиблого боржника ОСОБА_5 відмовилась від прийняття спадщини, інших спадкоємців до майна ОСОБА_3 немає, таким чином відповідачка є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину. Позивач звертався до відповідачки, як спадкоємиці боржника із вимогою про сплату заборгованості за розпискою, проте така не була задоволена у добровільному порядку. У зв'язку із наведеним, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 31.10.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
24.03.2025 року на адресу суду надійшло письмове пояснення від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сухарина В. С., яке він мотивує тим, що що 21 жовтня 2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, підтверджений відповідним свідоцтвом. У шлюбі народилася донька - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 під час бойових дій у Запорізькій області ОСОБА_3 загинув, що підтверджується документами, зокрема свідоцтвом про смерть та сповіщенням сім'ї. Після смерті чоловіка ОСОБА_2 подала заяву приватному нотаріусу про прийняття спадщини, яка включала житло, в якому вони проживали, та земельні ділянки, раніше успадковані чоловіком. Іншого спадкового майна не виявлено. У липні 2024 року до ОСОБА_2 звернувся Позивач з повідомленням про нібито борг її покійного чоловіка. Почувши заявлену суму, вона зазначила, що не має можливості її сплатити, оскільки таких коштів не має. Після надходження письмової вимоги про повернення боргу ОСОБА_2 не могла її задовольнити через відсутність відповідних фінансових ресурсів. У поданих до суду поясненнях адвокат зазначає, що відповідно до статей 1281 та 1282 Цивільного кодексу України, ОСОБА_2 не заперечує проти позовних вимог, але просить врахувати, що її річна заробітна плата за 2024 рік становила 623 762,41 грн, що суттєво менше за суму боргу. У зв'язку з цим представник Відповідача просить суд не покладати судові витрати на ОСОБА_2 , оскільки виникнення спору не пов'язане з її діями чи бездіяльністю, а спричинене обставинами, які від неї не залежали. Враховуючи викладене, сторона Відповідача просить суд ухвалити справедливе, законне та обґрунтоване рішення.
28.01.2025 року прийнято заяву про збільшення позовних вимог позивача ОСОБА_1 і призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, будучи належним чином повідомленими, однак від останнього через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, в якій вказує, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
В судове засідання відповідач та його представник не з'явились, будучи належним чином повідомленими, однак від останнього через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, в якій просить при прийнятті рішення врахувати пояснення представника позивача, подані на адресу суду 24.03.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 17.12.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позичив в ОСОБА_4 85 000,00 Доларів США (вісімдесят п'ять тисяч доларів США), які зобов'язався повернути до 17 грудня 2022 року включно, що підтверджується розпискою, долученою до матеріалів справи.
12.06.2020 року між ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого ОСОБА_4 здійснив відступлення права вимоги, а Новий кредитор ОСОБА_1 прийняв право вимоги стягнення коштів з боржника ОСОБА_3 , що виникло на підставі Розписки від 17.12.2019 року.
Відповідно до Свідоцтва про одруження, виданого і зареєстрованого Відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зареєстрували 21.10.2000 року шлюб, прізвища після одруження: чоловіка та дружини - ОСОБА_8 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.01.2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
За життя ОСОБА_3 на праві власності належало наступне нерухоме майно:
- земельна ділянка з кадастровим номером №4623688600:02:001:0110, площею: 0,2809 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: село Кам'янопіль, Пустомитівського району Львівської області; - земельна ділянка з кадастровим номером №4623688600:02:002:0073, площею: 0,1009 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: село Кам'янопіль, Пустомитівського району Львівської області. Зазначені земельні ділянки належали ОСОБА_3 у зв'язку із прийняттям спадщини після матері ОСОБА_9 , що підтверджується Листом від 02.10.2018 р. вих. №295/02-14.
- 5/6 (п'ять шостих) частин квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою №362888846 від 07.10.2024 року.
Після смерті чоловіка ОСОБА_3 , відповідачка подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ковтун Л.Б., що підтверджується Довідкою вих. №32/01-16 від 19.03.2025 р. та є єдиним спадкоємцем, який подав заяву про прийняття спадщини.
Отже, Відповідач прийняла у спадщину після смерті чоловіка наведене вище нерухоме майно.
Вказані обставини визнаються сторонами.
Відповідно ч. 1 до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
03.09.2024 року Позивач надіслав Відповідачу Вимогу про сплату заборгованості за Розпискою від 17.12.2019 року. Відповідач отримала вимогу кредитора, проте така не була задоволена у добровільному порядку.
Також, в матеріалах справи містяться звіти про оцінку спадкового майна від 03.10.2024р., відповідно до яких ринкова вартість земельної ділянки, кадастровий номер №4623688600:02:001:0110 складає: 520 567,00 грн. (п'ятсот двадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім гривень 00 копійок); ринкова вартість земельної ділянки, кадастровий номер №4623688600:02:002:0073, складає: 211 165,00 грн. (двісті одинадцять тисяч сто шістдесят п'ять гривень 00 копійок); ринкова вартість квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає: 1 705 834,00 грн. (один мільйон сімсот п'ять тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 00 копійок).
Загальна вартість успадкованого Відповідачем майна (квартира та дві земельні ділянки) складає: 2 437 566,00 грн. (два мільйони чотириста тридцять сім тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень 00 копійок).
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч.1 ст. 608 ЦК України).
Однак, Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов'язки на нового боржника.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1216, 1218 ЦК України).
Спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту (позики) входять до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 та 1282 ЦК України.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Відповідно до положень статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Згідно із ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У наведеній нормі права передбачається спеціальний, додатковий за своєю правовою природою, спосіб захисту цивільних прав та інтересів кредитора спадкодавця в разі, якщо спадкоємці не виконають його вимоги.
Судом встановлено, та це вбачається із матеріалів справи, що відповідач успадкувала після смерті чоловіка нерухоме майно (дві земельні ділянки та 5/6 частин квартири), загальною вартістю 2 437 566,00 грн., поряд з цим у покійного було не виконане грошове зобов'язання згідно розписки перед позивачем у розмірі: 85 000,00 доларів США (3 519 000,00 грн.).
У зв'язку із прийняттям відповідачем спадщини, зобов'язання із повернення позики увійшло до складу спадщини, отже позивач правомірно звернувся із вимогою до спадкоємця боржника - відповідача у справі.
Спадкоємець ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину не задовольнила вимогу кредитора - ОСОБА_1 в межах вартості майна, що було одержано нею у спадщину, отже наявні підстави для задоволення позову.
Враховуючи наведене вище, оскільки позивач отримав право вимоги за борговим зобов'язанням, а відповідачем ОСОБА_2 не виконано зобов'язання щодо повернення коштів, та визнано таке, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом погашення заборгованості у розмірі 85 000,00 Доларів США (вісімдесят п'ять тисяч доларів США 00 центів) звернувши стягнення на спадкове майно шляхом продажу майна на прилюдних торгах за ціною реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає таке.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено таке: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої вищевказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд вважає за необхідне наголосити, що звільнення від сплати судового збору не є обов'язком суду, а належить до його дискреційних повноважень, які можуть бути реалізовані лише за наявності відповідних правових та фактичних підстав. Реалізація такого повноваження вимагає ініціативи сторони - зокрема, подання окремого клопотання з належним обґрунтуванням та доказами.
У даному випадку стороною відповідача такого клопотання не подано. У письмових поясненнях, наданих представником відповідача, лише зазначено прохання не покладати судові витрати на ОСОБА_2 , оскільки, на думку сторони відповідача, спір виник не з її вини. Проте, таке формулювання не є процесуальним зверненням про звільнення або зменшення судового збору в розумінні норм чинного законодавства. Крім того, на підтвердження неможливості сплати судового збору відповідачем надано лише довідку про доходи за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 року. Інших доказів, які б свідчили про складне матеріальне становище, не подано, так само, як і не зазначено причин неможливості подання таких доказів.
Згідно частини 1статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 12 112,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 608, 1216, 1218, 1296, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 2, 13, 15,76-81,141,247,258,263,265,266,280,354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, яке передане спадкоємцю у натурі - задоволити.
Звернути стягнення на спадкове майно в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 в розмірі: 85 000,00 Доларів США (вісімдесят п'ять тисяч доларів США 00 центів), а саме:
- на земельну ділянку з кадастровим номером №4623688600:02:001:0110, площею: 0,2809 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: село Кам'янопіль, Пустомитівського району Львівської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1601174246236, шляхом продажу майна на прилюдних торгах за ціною реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;
- на земельну ділянку з кадастровим номером №4623688600:02:002:0073, площею: 0,1009 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: село Кам'янопіль, Пустомитівського району Львівської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1601109846236, шляхом продажу майна на прилюдних торгах за ціною реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;
- на 5/6 (п'ять шостих) частин квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1390118346101, шляхом продажу майна на прилюдних торгах за ціною реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати із сплати судового збору у розмірі: 12 112,00 грн. (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 24.03.2025 року.
СуддяІ. І. Мельничук