Справа № 643/6369/25
Провадження № 1-кс/643/2144/25
28 квітня 2025 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП Харківської області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221170000927 від 27.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України,
До Московського районного суду м. Харкова 23.04.2025 надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП Харківської області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221170000927 від 27.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України. Документ сформований в системі «Електронний суд».
В обґрунтування скарги заявник вказував, що постанова від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження №12025221170000927 від 27.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, є передчасною, винесеною без дослідження усіх обставин, так не допитано усіх свідків, щодо яких він заявляв клопотання про їх допит, у зв'язку з чим, постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та невмотивованою, висновок про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам діючого кримінально-процесуального законодавства України, а тому підлягає скасуванню. Також вважає, що слідчим при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження не вжито заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. При проведенні досудового розслідування слідчим не було дотримано положень ст. 9 КПК України щодо повноти та всебічності, неупередженості в дослідженні обставин кримінального провадження. Тому винесена постанова є передчасною, та такою, що не відповідає вимогам КПК України.
На судове засідання учасники кримінального провадження не з'явились, до його початку від заявника надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності. На задоволенні скарги наполягав.
Слідчий ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, до його початку подав заяву про розгляд скарги без його участі, проти задоволення скарги заперечував, оскільки під час розслідування кримінального провадження не було встановлено вчинення будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_3 , а також об'єктивних даних, які б свідчили про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України стосовно ОСОБА_3 , встановлено не було. Надав матеріали кримінального провадження №12025221170000927 від 27.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України для огляду їх судом у судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, тому судовий розгляд скарги проводиться за їх відсутності.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, ознайомившись із заявами учасників справи, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження №12025221170000927 від 27.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, приходить до наступного.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Частиною першою статті 303 КПК України визначено, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З наданих для огляду слідчому судді матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ Харківського РУП №2 ГУНП Харківської області, проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221170000927 від 27.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 21.03.2025, справа №643/4383/25.
Матеріали кримінального провадження містять протокол допиту свідка ОСОБА_5 , отримані відповіді на запити слідчого тощо. Окрім того, матеріали кримінального провадження містять письмову заяву ОСОБА_3 , в якій він повідомляє про причини неможливості з'явлення до слідчого для допиту, просив здійснювати його виклик через командування військової частини, у якій проходить службу. Інші слідчі, розшукові, процесуальні дії слідчим, на виконання завдань кримінального провадження, не виконувалися.
31.03.2025 слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з тим, що під час розслідування кримінального провадження не було встановлено вчинення будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_3 , а також об'єктивних даних, які б свідчили про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України відносно останнього.
Частиною 4 ст.38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, проте під час даного досудового розслідування слідчим не повно з'ясовані всі обставини справи, що дає суду підстави вважати досудове розслідування неефективним і неповним, а постанову передчасною та необґрунтованою, а отже такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст.110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
В постанові слідчого про закриття кримінального провадження зазначено, на підставі яких проведених слідчих та процесуальних дій, він прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, однак вказана постанова є результатом неповноти досудового розслідування.
Так, слідчий суддя погоджується із заявником в частині того, що необхідно провести його допит в межах вказаного кримінального провадження тощо.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
За таких умов досудове розслідування не можна вважати повним та ефективним, а оскаржувану постанову законною і обґрунтованою, отже постанова слідчого має бути скасована.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення дію чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала, крім іншого, про скасування рішення дізнавача.
Керуючись ст.ст. 303-304, 309, 376, 395 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП Харківської області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221170000927 від 27.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України - задовольнити.
Постановуслідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП Харківської області ОСОБА_4 від 31.03.2025 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221170000927 від 27.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №12025221170000927 від 27.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України повернути до Харківського РУП №2 ГУНП Харківської області - для продовження досудового розслідування.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1