Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/1166/25
Провадження № 3/332/776/25
24.04.2025 м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Блажко У.В., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інші відомості відсутні)
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановила:
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 248408 від 16.02.2025 ОСОБА_1 16.02.2025 о 08-14 год. за адресою: м. Запоріжжя, Заводський р-н, вул. Перспективна, 2-Б, керував транспортним засобом Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування усіма видами транспортних засобів. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Згідно з постановою серії ЕНА № 2809655 від 11.08.2024 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» ПДР України., за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до пп. а) п. 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі - ПДР), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
До протоколу про адміністративне правопорушення в обґрунтування його змісту долучені: картка обліку адміністративного правопорушення; рапорт сержанта поліції від 16.02.2025; довідки з бази даних «Армор» та підсистеми «Адмінпрактика»; диск з фіксацією правопорушення; постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2809655 від 11.08.2024 відносно ОСОБА_1 за ч .4 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання належним чином повідомлений ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки та своїх заперечень суду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, аналізуючи та надаючи оцінку вищезазначеному, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за таких підстав.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із викладеного слідує, що під час розгляду справи законодавець покладає на суд обов'язок, обумовлений з'ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.
При цьому законодавець у положеннях ст. 7 КУпАП констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема, накладення стягнення у виді штрафу.
Відповідно до диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом та керування транспортними засобами особами, які позбавлені права керування транспортними засобами.
З дослідженого диску з відеозаписом, який надано поліцейськими в якості доказу факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено, що згідно з відеозаписом автомобіля патрульної поліції в період часу з 08:14:37 по 08:15:11 дійсно був зупинений транспортний засіб Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , але у подальшому відеозапис фіксує події, що відбувалися в період з часу 09:34:39 по 09:38:55, з приводу зупинки іншого транспортного засобу, а саме, автомобіля Opel, д.н.з НОМЕР_2 , що не мають відношення до діяння ОСОБА_1 .
Тобто фактично в наданому відеозапису відсутні будь-які дані, на підставі яких можливо було б встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 як порушення п. 2.1 «а» ПДР України та притягнення його до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що у цій справі відсутні належні, достатні і допустимі докази, а також поза розумним сумнівом оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Керуючись ч. 5 ст. 126, ст. ст. 247, 280 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя У. В. Блажко