Справа №306/1275/24
Провадження № 2/306/47/25
28 квітня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) про визнання права власності.
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності. В обгрунтування доводів посилається на те, що у відповідності до розписки від 14.12.2023 року ОСОБА_2 (відповідачем) було отримано в борг грошові кошти в сумі 88000 грн. Вказує, що додатково між позивачем та відповідачем було укладено угоду, що відповідач у разі неповернення суми боргу передає позивачу у власність 1/2 частину вбудованого нежитлового приміщення літ "А" за адресою АДРЕСА_2 . Вимоги позивач мотивує тим, що на даний час пройшли строки повернення коштів, однак відповідач взяті на себе зобов?язання не виконує, на телефонні дзвінки не відповідає, кошти не повертає. Зобов'язання щодо передачі у власність 1/2 частини вбудованого нежитлового приміщення, як це було передбачено в домовленості між позивачем та відповідачем, не виконує, ухиляється від зустрічей. Просить суд в рахунок погашення боргу відповідно до розписки від 14.12.2023 року визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вбудованого нежитлового приміщення літ "А" за адресою АДРЕСА_1 .
Суд своєю ухвалою від 20.08.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та призначив підготовче засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
Судовий розгляд справи призначений відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 вересня 2024 року.
Розгляд справи призначено на 10:00 годину 28.04.2025 року.
Позивач подав до суду заяву (вх.№7369) про розгляд справи у відсутності позивача. Позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно в рахунок погашення боргу відповідно до розписки від 14.12.2023 року підтримує, просить задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві (вх.№4760).
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву (вх.№7368) про розгляд справи у відсутності відповідача, щодо задоволення заявлених позовних вимог не заперечує. Відзив щодо позову не подано, заперечень, що спростовують заявлені позовні вимоги не надано, проти задоволення позову не заперечує.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Суд проводить розгляд без участі сторін за наявними доказами та матеріалами у справі та доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Договір позики - це один з видів зобов'язань, спрямованих на передачу майна. Враховуючи, що договір - це взаємна угода сторін, тому в ньому містяться окремі положення, умови, визначаються права та обов'язки сторін. Сукупність вищезгаданих, погоджених сторонами умов і становить зміст договору.
Судом встановлено, що відповідно до розписки «14 грудня 2023 року ОСОБА_2 , мешк. АДРЕСА_1 отримала у борг від ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 грошові кошти у розмірі 88000 гривень із зобов'язанням повернення в строк до 10 червня 2024 року. У разі неповернення суми боргу ОСОБА_2 зобов'язується передати ОСОБА_1 у власність 1/2 частину вбудованого нежитлового приміщення літ. "А" за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 на праві власності".
За змістом статей 525, 526, 599 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; ст. 1046 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; п.5 ч.1 ст.1046 ЦК України - договір позики вважається укладеним у момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України - на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.; ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. А тому письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику (правова позиція Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.10.2019 року, справа №723/304/16-ц: «за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.»).
Станом на день звернення позивача до суду, відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за договором позики від 14.12.2023 року у встановлений договором строк не виконала, позику в строк до 10.06.2024 року не повернула, умови договору у встановлений строк (не пізніше 10.06.2024 року) не виконала, майно у власність позивача не передала.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі -продажу нерухомого майна від 26.09.2008 рокук, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №5806, копії витягу 20517687 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.10.2008 року, виданого КУП "Свалявське районне бюро технічної інвентаризації" - ОСОБА_2 на праві приватної власності (частка 1/1) належить вбудоване нежитлове приміщення літ. "А", площею 15,35 кв.метрів за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України - якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам ст. 206 ЦПК України (у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову).
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що позивачем доведені обставини на які він посилається в позовній заяві належними та допустимими доказами, що відповідач заперечень, що спростовують заявлені вимоги не подав та не має заперечень щодо задоволення позову, суд доходить висновку, що позовну вимогу про визнання права власності необхідно задовольнити, шляхом визнання за позивачем права власності на 1/2 частину вбудованого нежитлового приміщення літ. "А" за адресою: АДРЕСА_2 , що становить 7,675 кв.метрів.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України - у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат позивач не заявляв тому суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 15, 16, 182, 202, 207, 328, 509, 524, 525, 526, 599, 1046, 1047 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в рахунок погашення боргу (відповідно до розписки від 14 грудня 2023 року) право власності на 1/2 частину (що становить 7,675 кв.метрів) вбудованого нежитлового приміщення літ. "А" за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 28.04.2025 року в день розгляду справи і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.
Ім'я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Ім'я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА