Справа №953/9249/24 Головуючий 1 інстанції: Лисиченко С.М.
Провадження №33/818/170/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП
23 квітня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
- захисника Мирося С.В.,
- прокурора Кубаха М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Мирося С.В. на постанову Київського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2024 року,-
Цією постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Відповідно до постанови ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Національного наукового центру «Інститут експеременталольної і клінічної ветеринарної медицини» ( далі Інститут чи ННЦ "ІЕКВМ"), будучи згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, що суперечить службовим повноваженням, перед визначенням розміру премії своїй близькій особі - сину ОСОБА_2 , видачею та підписанням наказу від 16.08.2023 року №43-к, не повідомив у встановленому цим Законом випадку та порядку безпосереднього керівника - Національну академію аграрних наук України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Національного наукового центру «Інститут експеременталольної і клінічної ветеринарної медицини», будучи згідно з п.п.а п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, маючи приватний інтерес, що суперечить службовим повноваженням, у порушенням вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», в умовах реального конфлікту інтересів 16.08.2023 року вчинив дії та прийняв рішення, а саме на власний розсуд визначив розмір премії (3500 грн.) близькій особі - сину ОСОБА_2 , підписав та видав наказ від 16.08.2023 року №43-к, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Постановою Київського районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2024 року об'єднано в одне провадження справу №953/9249/24, н/п 3/953/2749/24 за адміністративним матеріалом щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.172-7 КУпАП зі справою №953/9250/24, н/п 3/953/2750/24 за адміністративним матеріалом щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.172-7 КУпАП, присвоєно об'єднаній справі №953/9249/24, н/п 3/953/2749/24.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Мирось С.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_1 , як керівник Інституту, самостійно рішення щодо визначення розміру премії працівникам, в тому числі ОСОБА_2 , не приймав, таке рішення було прийнято колегіальним органом на засіданнях Вченої ради Національного наукового центру«Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» від 08 серпня 2023 року та відділу вивчення хвороб птиці, біотехнології та молекулярної діагностики від 15 серпня 2023 року. Вказав, що нарахування ОСОБА_1 , як директора Інституту, ОСОБА_2 премії у розмірі 3 500 грн. відбулося не за власної ініціативи, а на підставі подання керівника відповідного підрозділу за рішенням, затвердженим на засіданні від 15 серпня 2023 року, яке було прийнято шляхом голосування його учасників та затверджене головою профкому. Зазначив, що ОСОБА_1 не приймав участі в засіданні від 15 серпня 2023 року, не мав впливу на прийняття об'єктивного та неупередженого рішення щодо заохочення ряду працівників. Наголосив, що наказом ОСОБА_1 було призначено премії всім працівникам, а не лише ОСОБА_2 , що повністю виключає наявність будь-якого приватного інтересу. Посилається на те, що на момент розгляду судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.4 ст.38 КУпАП.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Мирось С.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч.1 ст.9 КпАП України.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Відповідно до ст.172-7 КУпАП, зокрема ч.1 та ч.2 передбачена відповідальність за неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Диспозиції зазначених статей є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно з приміткою ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься у ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», де розкривається зміст такого терміну як реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Виходячи із системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що: а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, в) така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Для встановлення наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов'язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов'язковому порядку має бути відображено як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, так і у судовому рішенні.
Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
За змістом ст.172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Відповідно до ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення слідує, що реальний конфлікт інтересів у ОСОБА_1 полягав у тому, що не повідомив безпосереднього керівника - Національну академію аграрних наук України про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед визначенням розміру премії своїй близькій особі - сину ОСОБА_2 , видачею та підписанням наказу від 16 серпня 2023 року №43-к; вчинив дії та прийняв рішення, а саме на власний розсуд визначив розмір премії (3500 грн.) близькій особі - сину ОСОБА_2 , підписав та видав наказ від 16 серпня 2023 року №43-к.
Разом з цим, такі обставини не підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Наказом президента Національної академії аграрних наук України №245-к ОСОБА_1 з 20 серпня 2018 року призначено на посаду директора Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (т.1 а.с.42).
Відповідно до розділу 3 Положення про порядок преміювання працівників Національного наукового центру «Інститут експеременталольної і клінічної ветеринарної медицини» відділ бухгалтерського обліку та звітності визначає суму коштів, що може бути спрямована на преміювання. Протоколи засідання структурних підрозділів щодо розподілу премії між працівниками відповідного структурного підрозділу надаються на ім'я директора Інституту. Розгляд пропозицій заступників директора щодо преміювання працівників Інституту здійснюється адміністрацією разом з профспілковим комітетом. Прийняте рішення оформлюється протоколом спільного засідання, що є підставою для видання відповідного наказу про преміювання (т.1 а.с.87-89).
Як слідує з матеріалів справи заступник директора з наукової роботи ОСОБА_3 звернувся до спільного засідання адміністрації ННЦ "ІЕКВМ" та профспілкового комітету від 08 серпня 2023 року з поданням, в якому пропонував преміювати відповідно до Положення про порядок преміювання працівників Національного наукового центру «Інститут експеременталольної і клінічної ветеринарної медицини» з нагоди професійного свята - Дня працівника ветеринарної медицини України за сумлінну працю, своєчасне та якісне виконання своїх посадових обов'язків та заходів, передбачених планами наукових завдань та активну участь у проведенні госдоговірної, інноваційної та консультативної діяльності наступних наукових працівників відділу вивчення хвороб птиці, біотехнології та молекулярної діагностики.
Відповідно до витягу з протоколу спільного засідання адміністрації Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» та профспілкового комітету від 08 серпня 2023 року, який підписаний головуючим засідання заступником директора ОСОБА_3 та головою профспілкового комітету ОСОБА_4 , адміністрація Інституту та профспілковий комітет постановили затвердити подання ОСОБА_3 щодо преміювання наукових співробітників та ОСОБА_5 щодо преміювання фахівців та спеціалістів Інституту до професійного свята Дня працівника ветеринарної медицини України за сумлінну працю, своєчасне та якісне виконання своїх посадових обов'язків та результативність науково-іноваційної діяльності.
Згідно витягу з протоколу спільного засідання адміністрації Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» та профспілкового комітету від 08 серпня 2023 року директор ННЦ "ІЕКВМ" ОСОБА_1 участі у цьому засіданні не приймав.
Зі змісту поданнь від 07 серпня 2023 року до Вченої ради ННЦ "ІЕКВМ" слідує, що заступники директора ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запропонували з нагоди Дня працівника ветеринарної медицини преміювати підрозділи: лабораторію наукового маркетингу, провайдингу інновацій та патентно-ліцензійної роботи; лабораторію вірусних хвороб птиці; лабораторію молекулярної діагностики; лабораторію ветеринарної санітарії, паразитології та вивчення хвороб бджіл; лабораторію вірусології; лабораторію токсилогічного моніторингу, клінічної біохімії та якості і безпечності продукції тваринництва, сектор менеджменту якості наукових досліджень та випробувань; лабораторію вивчення хвороб свиней; лабораторію вивчення лейкозу; лабораторію вивчення туберкульозу; лабораторію вивчення бруцельозу та співробітників відділу бухгалтерії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та головного бухгалтера ОСОБА_8 (т.1 а.с.37, 38).
При цьому кількість та кокретні прізвища наукових співробітників та фахівців Інституту, які підлягають преміюванню у цих поданнях заступників директора ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не зазначено.
Відповідно до витягу з протоколу №8 засідання Вченої ради ННЦ "ІЕКВМ" від 08 серпня 2023 року, Вчена рада, до складу якої входив ОСОБА_1 , ухвалила затвердити подання заступників директора ОСОБА_3 на преміювання наукових співробітників Інституту та ОСОБА_5 на преміювання фахівців Інституту (т.1. а.с.39).
15 серпня 2023 року на засіданні відділу вивчення хвороб птиці, біотехнології та молекулярної діагностики з урахуванням трудового внеску та наданого кошторису наукові співробітники одностайно прийняли рішення про розподіл в однаковому для кожного розмірі коштів, в тому числі ОСОБА_2 , яке затвердив голова профспілки, що підтверджується копією протоколу від 15 серпня 2023 року (т.2 а.с.35).
При цьому із даних протоколу засідання відділу вивчення хвороб птиці, біотехнології та молекулярної діагностики від 15 серпня 2023 року вбачається, що директор ННЦ "ІЕКВМ" ОСОБА_1 не приймав участі у цьому засіданні, не вирішував питань щодо розподілення розміру коштів преміювання між співробітниками лабораторії вірусних хвороб птиці, тобто не мав впливу на прийняття об'єктивного та неупередженого рішення щодо преміювання конкретних наукових співробітників (т.2 а.с.35).
З матеріалів справи вбачається, що після виконання всіх процедур, встановлених Положенням про порядок преміювання працівників Національного наукового центру «Інститут експеременталольної і клінічної ветеринарної медицини», було підготовлено наказ №43 від 16 серпня 2023 року про преміювання співробітників інституту, його узгодили з головним бухгалтером, провідним фахівцем та спеціалістом з кадрів, після чого наказ підписав ОСОБА_1 (т.1 а.с.40, 41).
За таких обставин, ОСОБА_1 був позбавлений можливості самостійно призначити близькій особі - ОСОБА_2 премію та визначити її розмір, оскільки призначення премії та визначення її розміру без погодження адміністрації Інституту, Вченої ради Національного наукового центру «Інститут експерементальної і клінічної ветеринарної медицини», відділу вивчення хвороб птиці та профспілкового комітету, є неможливим.
Вищенаведене свідчить про те, що під час прийняття участі в засіданні Вченої ради ННЦ "ІЕКВМ" від 08 серпня 2023 року та підписання наказу №43 від 16 серпня 2023 року, у ОСОБА_1 був відсутній реальний конфлікт інтересів, оскільки рішення про затвердження подань заступників директора Інституту ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про преміювання наукових співробітників та фахівців Інституту було прийнято на спільному засіданні адміністрації Інституту, його профспілкового комітету та на засіданні Вченої ради ННЦ "ІЕКВМ", а конкретні особи співробітників лабораторії, які підлягали преміюванню та розмір їх премій були визначенні на засіданні відділу вивчення хвороб птиці, біотехнології та молекулярної діагностики і затвердженні профспілковим комітетом, тобто, виключно рішеннями колегіальних органів врядуванння зазначеного наукового закладу.
Тобто, ОСОБА_1 не мав можливості будь-яким чином вплинути на прийняття рішення про виплату премії ОСОБА_2 та її розміру.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується те, що ОСОБА_1 не був ініціатором преміювання близької особи - ОСОБА_2 , одноособово не приймав рішення про це, не визначав розмір коштів співробітникам лабораторії вірусних хвороб птиці, не мав впливу на прийняття об'єктивного та неупередженого рішення щодо заохочення ряду працівників, що вказує на відсутністю в діях ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів.
Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Мирося С.В. задовольнити.
Постанову Київського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня