Іменем України
28 квітня 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/5582/24
провадження № 22-ц/4809/653/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 січня 2025 року у складі судді Шинкаренко І. П. і
Короткий зміст вимог позовної заяви
В листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 790146132 від 30.06.2021 у розмірі 78 073 грн 64 коп.
Позовна заява мотивована тим, що 30.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 790146132 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в розмірі кредитного ліміту 22 000 грн зі сплатою процентів.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 790146132 від 30.06.2021.
У подальшому згідно з додатковими угодами строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжувався.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 790146132.
04.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 0409/24, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 78 073,64 грн.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує та заборгованість не сплачує, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 січня 2025 року позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 790146132 від 30.06.2021 у сумі 22 379 грн 17 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» 694 грн 26 коп витрат зі сплати судового збору та 1 719 грн 60 коп на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач порушує умови договору та своєчасно їх не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором в розмірі 22 379,17 грн.
Оскільки станом на день подачі позовної заяви відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов'язань за кредитним договором, чим порушує законні права позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позов в частині стягнення заборгованості на загальну суму 22 379,17 грн підлягає задоволенню, проте в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами з 30.07.2021 вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «Юніт Капітал» просить скасувати заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 січня 2025 року в частині незадоволених позовних вимог про стягнення заборгованості та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимогb ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 790146132 від 30.06.2021 у розмірі 78 073,64 грн та стягнути з відповідача судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків суду, обставинам справи.
Сума заборгованості, зазначена у виписці, не є результатом нарахувань, здійснених позивачем, натомість, вона відображає фактичний обсяг боргових зобов'язань, які були нараховані попередніми кредиторами та за якими ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги.
Алгоритм нарахування такої заборгованості узгоджений кредитним договором, а відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням.
За весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника.
Відповідачем не було надано власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами й позивачем є беззаперечними доказами факту заборгованості, а тому позовні вимоги доведені позивачем в повній мірі.
Нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам договору, з якими відповідач ознайомився до укладення кредитного договору.
Крім того, нарахування відсотків ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» здійснювалися в межах строку Кредитного договору з 30.06.2021 по 31.10.2021.
Відзив на апеляційну скаргу
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в частині, яка оскаржується.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки ціна позову становить 78 073 грн 64 коп, тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (на 01.01.2025 становить 90 840 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 30.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 790146132, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалось надати відповідачу кредит на суму 22 000 грн у формі кредитного ліміту на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Сума першого траншу за договором складає 22 000 грн, яку кредитодавець надає одразу після укладення договору, а позичальник повинен повернути. Строк кредитування 30 днів.
Договір кредитної лінії № 790146132 від 30.06.2021 підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно платіжного доручення від 30.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу грошові кошти у сумі 22 000 грн.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Додатковими угодами від 28.11.2019 № 19, від 31.12.2020 № 26, від 31.12.2021 № 27, від 31.12.2022 № 31, укладеними ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони продовжували строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 відповідно.
Згідно з реєстром прав вимоги від 07.09.2021 № 150 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 50 930 грн, з яких 21 854,80 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) та 29 075,20 грн - заборгованість за відсотками. Зазначений реєстр підписаний представниками сторін, скріплений печатками.
05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язалося відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором. Сторони продовжували строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 03.08.2021 до 31.12.2022, 30.12.2022 та 30.12.2024.
Згідно з реєстром прав вимоги від 30.05.2023 № 9 ТОВ «Таліон Плюс» відступив ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 78 073,64 грн, з яких 21 854,8 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) та 56 218,84 грн - заборгованість за відсотками. Зазначений реєстр підписаний представниками сторін, скріплений печатками.
04.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 0409/24, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язалось відступити ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги до боржників згідно з реєстром боржників (додаток № 1 до договору), а ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язалось їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з реєстром боржників від 04.09.2024 до договору факторингу від 04.09.2024 № 0409/24 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 78 073,64 грн, з яких 21 854,8 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) та 56 218,84 грн - заборгованість за відсотками. Зазначений реєстр підписаний представниками сторін, скріплений печатками.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Оскільки зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам за кредитним договором, нарахованими з 30.07.2021, суд згідно зі статтею 367 ЦПК України в іншій частині його не переглядає.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними длядоговорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, виходячи з приписів Закону України «Про електронну комерцію», укладення електронного договору можливо шляхом зазначення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України).
У ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується, що 30.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 790146132, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалось надати відповідачу кредит на суму 22 000 грн у формі кредитного ліміту на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику (а. с. 60-65).
Сума першого траншу за договором складає 22 000 грн, яку кредитодавець надає одразу після укладення договору, а позичальник повинен повернути. Строк кредитування 30 днів.
Договір кредитної лінії № 790146132 від 30.06.2021 підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно платіжного доручення від 30.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу грошові кошти у сумі 22 000 грн (а. с. 84).
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а. с. 89-100).
Додатковими угодами від 28.11.2019 № 19, від 31.12.2020 № 26, від 31.12.2021 № 27, від 31.12.2022 № 31, укладеними ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони продовжували строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 відповідно (а. с. 101-112).
Згідно з реєстром прав вимоги від 07.09.2021 № 150 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 50 930 грн, з яких 21 854,80 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) та 29 075,20 грн - заборгованість за відсотками. Зазначений реєстр підписаний представниками сторін, скріплений печатками (а. с. 114-116).
05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язалося відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором. Сторони продовжували строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 03.08.2021 до 31.12.2022, 30.12.2022 та 30.12.2024 (а. с. 23, 117-125).
Згідно з реєстром прав вимоги від 30.05.2023 № 9 ТОВ «Таліон Плюс» відступив ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 78 073,64 грн, з яких 21 854,8 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) та 56 218,84 грн - заборгованість за відсотками. Зазначений реєстр підписаний представниками сторін, скріплений печатками (а. с. 25-27)
04.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 0409/24, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язалось відступити ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги до боржників згідно з реєстром боржників (додаток № 1 до договору), а ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язалось їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 31-38).
Згідно з реєстром боржників від 04.09.2024 до договору факторингу від 04.09.2024 № 0409/24 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 78 073,64 грн, з яких 21 854,8 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) та 56 218,84 грн - заборгованість за відсотками. Зазначений реєстр підписаний представниками сторін, скріплений печатками (а. с. 28-30).
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
З аналізу наданих сторонами доказів вбачається, що між відповідачем з однієї сторони та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з іншої, склалися кредитні правовідносини на підставі укладеного між ними договору в електронній формі.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов'язання за договором та здійснило переказ грошових коштів відповідачу на суму 22 000 грн.
Відповідач, в свою чергу у встановленому процесуальним зокном порядку не спростував, що перераховані на його рахунок у АТ КБ «ПриватБанк» кошти у розмірі 22 000 грн, були перераховані йому не в рахунок виконання банком зобов'язань за укладеним з ним договором.
Даних про те, що позчальником були повернуті кошти за вказаними договором, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується, що ТОВ «Юніт Капітал» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по договором, ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання його електронним цифровим підписом, однак, в порушення умов вказаного договору не виконав своїх зобов'язань щодо повернення коштів та сплати відсотків.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до статті 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Таким чином, позивач ТОВ «Юніт Капітал», як правонаступник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
У межах строку кредитування щодо якого домовились сторони, а саме - 30 днів, тобто до 30.07.2021 відповідач мав, зокрема, повернути позивачеві кредит і сплатити проценти.
Відповідно до поданих позивачем до суду розрахунків заборгованості відповідач станом на 30.07.2021 року мав сплатити 23 354,17 грн, з урахуванням сплачених 04.07.2021 сум заборгованості по тілу кредиту в розмірі 145,20 грн, по процентам - 03.07.2021 130 грн, 04.07.2021 - 54,80 грн та 15.08.2021 - 975 грн.
Отже сума заборгованості відповідача складає 22 379,17 грн (23 354,17-145,2-130-54,8-975).
За таких обставин, встановивши, що відповідач порушує умови договору та своєчасно не виконує умови кредитного договору, в результаті чого має заборгованість перед кредитором в розмірі 22 379,17 грн, станом на день подачі позовної заяви продовжує ухилятись від належного виконання зобов'язань за кредитним договором, чим порушує законні права позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висовку про те, що позов в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами з 30.07.2021 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що нарахування відсотків ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» здійснювалися в межах строку Кредитного договору з 30.06.2021 по 31.10.2021, оскільки змістом укладеного з відповідачем договору підтверджується, що його строк становить 30 днів, який закінчується 30.07.2021.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому не заслуговують на увагу суду.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення в частині, що оскаржується, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в частині, що оскаржується, без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» залишити без задоволення, а заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 січня 2025 року в частині, що оскаржується, без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко