Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/171/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
21.04.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.03.2025 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області, громадянина України, який має вищу освіту, не одружений, на утриманні осіб не має, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України
застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_9 ,
підозрюваного - ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.03.2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього наступні обов'язки: Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 у межах строку досудового розслідування, тобто з 26 березня 2025 року до 18 квітня 2025 року наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із міста Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Дослідивши докази, надані стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, який класифікуються як нетяжкий злочин, за який передбачено покарання строком до 5 років позбавлення волі. Також судом з'ясовано, що ОСОБА_7 , офіційно не працює (протилежного не доведено), не одружений, на утриманні будь-яких осіб не має, має постійне місце проживання, але в помешканні проживає сам, що вказує на відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв'язків, та може свідчити про ймовірність переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. До того ж, ОСОБА_7 був оголошений в розшук у межах цього кримінального провадження та судом було надано дозвіл на його затримання.
Отже, наведені фактори з високою ймовірністю вказують на те, що ОСОБА_7 може намагатися переховуватися від органів досудового розслідування або суду, з метою ухилення від відповідальності за вчинений злочин.
слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання. Під час розгляду клопотання запевнив, що буде виконувати всі покладені на нього процесуальні обов'язки у разі обрання до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з утриманням під вартою.
Слідчий суддя вважає, що у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 відсутнє достатнє обґрунтування, що більш м'який запобіжний захід від такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, не здатний запобігти ризикам у кримінальному провадженні, необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не доведено і в судовому засіданні прокурором.
На думку слідчого судді особисте зобов'язання співмірне з особою підозрюваного, буде запобігати встановленому ризику, який передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор ОСОБА_6 просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 .
Мотивує свої доводи тим, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
21.03.2024 ОСОБА_7 оголошений в розшук.
01.04.2024року ухвалою Кропивницького апеляційного суду надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою приводу останнього до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 01.10.2024 рок термін дії вказаної ухвали закінчився.
Окрім цього, ОСОБА_7 не оновлював дані з 18 травня 2024 року по
25.03.2025(день затримання) у зв'язку із прийняттям нового ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також, ОСОБА_7 за даними досудового розслідування офіційно не одружений, будь - яких осіб на утриманні не має, місця роботи не встановлено.
Вищевказані факти свідчать про реальний ризик переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду.
Під час досудового розслідування встановлено, що особисте зобов'язання не може бути застосоване до підозрюваного ОСОБА_7 , так як даний запобіжний захід є найбільш м'яким, а злочин, який вчинив останній, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Особиста порука не може бути застосована, оскільки на даний час не встановлено осіб, які б могли поручитися за ОСОБА_7 .
Також, щодо ОСОБА_7 не може бути застосовано такий запобіжний захід, як застава, оскільки в ході досудового розслідування не встановлено офіційне місце працевлаштування останнього.
Крім того, до ОСОБА_7 не доцільно застосовувати запобіжний захід у виді домашнього арешту оскільки за місцем реєстрації останній не проживає.
Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_9 , які просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, думку прокурора, який просив скасувати ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділенням відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування за матеріалам кримінального провадження №12024121020000076 від 26.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
16.02.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України. Підозру ОСОБА_7 повідомлено наступним чином: 16.02.2024 ОСОБА_10 (бабі) та ОСОБА_11 (діду), близьким родичам відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КПК України, із застосуванням відеофіксації, оголошено про підозру ОСОБА_7 (онуку), у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.336 КК України; 16.02.2024 на адресу місця проживання та реєстрації ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 відповідно до ст.278, 135, 136 КПК України скеровано поштою (замовним листом) повідомлення про підозру у скоєнні ним злочину, передбаченогост.336 КК України; 16.02.2024 голові Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області направлено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ст.336 КК України, для подальшого повідомлення та вручення останньому.
У зв'язку з ухиленням ОСОБА_7 від органу досудового розслідування, постановою слідчого від 21.03.2024 його було оголошено в розшук.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01.04.2024 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 , з метою його приводу до Знам'янського міськрайонного суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
01.10.2024 термін дії вказаної ухвали закінчився, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.10.2024 вдруге за клопотанням слідчого надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 , з метою його приводу до Знам'янського міськрайонного суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На виконання вказаної ухвали слідчого судді, ОСОБА_7 25.03.2025 о 07:30 год затримано.
Сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України. Їх аналіз вказує на те, що вони об'єктивно зв'язують підозрюваного зі злочином, а тому слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою, а отже існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.03.2025 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Як визначено ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Розглядаючи клопотання, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять дані на підтвердження доказів обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри".
Обгрунтованість пред'явленої підозри підтверджується матеріалами доданими до клопотання, які буди предметом дослідження слідчим суддею та надано оцінку при постановлені оскаржуваного рішення.
У рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
З урахуванням наявності долучених до клопотання доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного, слідчим суддею вірно встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, який класифікуються як нетяжкий злочин, за який передбачено покарання строком до 5 років позбавлення волі. Підозрюваний ОСОБА_7 , офіційно не працює (протилежного не доведено), не одружений, на утриманні будь-яких осіб не має, має постійне місце проживання, але в помешканні проживає сам, що вказує на відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв'язків, та може свідчити про ймовірність переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. До того ж, ОСОБА_7 був оголошений в розшук у межах цього кримінального провадження та судом було надано дозвіл на його затримання.
Отже, наведені фактори з високою ймовірністю вказують на те, що ОСОБА_7 може намагатися переховуватися від органів досудового розслідування або суду, з метою ухилення від відповідальності за вчинений злочин.
Ризик впливу на свідків з метою зміни ними показань на свою користь, не знайшли свого підтвердження.
Ризик, продовження кримінального правопорушення заявлений безпідставно, оскільки кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 є триваючим, тож в даному випадку не зрозуміло, яким чином запобіжний захід у виді тримання під вартою припинить його продовження.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання. Під час розгляду клопотання запевнив, що буде виконувати всі покладені на нього процесуальні обов'язки у разі обрання до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з утриманням під вартою.
В судовому засіданні прокурором зазначено, що обвинувальний акт скеровано до суду.
Колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування не надано доказів, які доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 3, 5 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор. Не надано таких доказів прокурором і в суді апеляційної інстанції, а тільки вказано на можливість та ймовірність існування вищезазначених ризиків.
Матеріали клопотання не містять інших доказів, окрім припущення сторони обвинувачення, які б могли переконати суддів в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначених ризиків на даному етапі кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки як під час розгляду судом першої інстанції клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, так і під час апеляційного розгляду, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що інший запобіжний захід, окрім особистого зобов'язання, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, колегія суддів приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, обґрунтовано застосував щодо підозрюваної більш м'який запобіжний захід, а саме у виді особистого зобов'язання.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів надав загальну оцінку вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Посилання прокурора щодо наявності у кримінальному провадженні ризиків незаконного впливу на свідків та продовження кримінального правопорушення, колегія суддів вважає не обгрунтованими, оскільки прокурором не наведено достатніх відомостей на підтвердження вказаних обставин.
Крім того, апеляційна скарга не містить та прокурором не наведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного та його процесуальної поведінки, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не зможе запобігти ризикам, які прокурор вважає доведеними.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 183, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.03.2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України- без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2