Справа № 345/92/25
Провадження № 33/4808/240/25
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Сирко Й. Й.
Суддя-доповідач Васильєв
23 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Іваніва О.Б.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого адвоката Іваніва О.Б. на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2024 року, якою провадження у справі відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 214940 07.01.2025 о 13.20 год у с. Вістова на вул. Центральній водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом “Фольцваген Тігуан», д.н.з НОМЕР_1 , здійснив маневр обгону, не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається позаду не розпочав обгін і йому не буде створено перешкоди та допустив зіткнення із автомобілем “Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснював маневр обгону та знаходився на смузі зустрічного руху; внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження; своїми діями порушив п. 14.2.б Правил дорожнього руху - водій не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.
Постановою судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2025 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з вказаним рішенням суду представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат Іванів О.Б. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню.
Вважає, що суд першої інстанції не дотримався приписів норм КУпАП і прийняв помилкове рішення, щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Адвокат стверджує, що із фабули протоколу про адміністративне правопорушення, яка містить повний виклад об'єктивної сторони адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом “Фольцваген Тігуан», д.н.з НОМЕР_1 , здійснив маневр обгону, не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається позаду не розпочав обгін і йому не буде створено перешкоди та допустив зіткнення із автомобілем “Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснював маневр обгону та знаходився на смузі зустрічного руху; внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Зазначає, що ОСОБА_1 допустив порушення п. 14.2.а ПДР, а саме перед початком обгону не переконався в тому, що жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону.
Зазначає, що суд закривши провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не зазначив, яким чином такий склад не охоплюється ст. 124 КУпАП, адже саме за порушення приписів КУпАП настає відповідальність особи. Суд першої інстанції не зазначив наскільки помилкове зазначення не того пункту ПДР в протоколі про адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 істотно впливає на розгляд справи по суті, на прийняття правильного рішення.
В судове засідання апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 не з'явився, хоча в установленому законом порядку повідомлявся про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотань про відкладення розгляду справи та не підтвердив поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції.
Зі змісту доводів представника потерпілого адвоката Іваніва О.Б. вбачається, що ОСОБА_2 знає про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, повністю довіряє йому представництво своїх інтересів в суді та не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд, вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності потерпілого ОСОБА_2 .
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник потерпілого адвокат Іванів О.Б. підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника потерпілого.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню і постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки “право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов'язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, враховуючи недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року, вважає за необхідне здійснювати правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення.
При вирішенні питання про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв'язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства.
Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов'язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття судом провадження його не було закрито або ухвалено незаконним складом суду.
Зокрема, підлягає обов'язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення.
Судом апеляційної інстанції у повному обсязі були досліджені докази, які містяться в матеріалах справи.
Зокрема, зі змісту копії схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.01.2025 року вбачається , що транспортний засіб «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак « НОМЕР_1 », отримав пошкодження переднього лівого крила, передніх і задніх лівих дверей, транспортний засіб «AudiA4», державний номерний знак « НОМЕР_3 », отримав пошкодження переднього правого крила, передніх і задніх дверей, правого заднього крила. (а.с. 2)
До матеріалів справи долучено фото на якому зафіксовані вищевказані пошкодження обох транспортних засобів учасників ДТП (а.с. 3).
Відповідно до рапорту інспектора сектору адміністративної практики Калуського РВП ГУНП в Івано-франківській області старшого лейтенанта поліції Проців М. 07.01.2025 о 14:21 надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_3 , про те, що в с. Вістова, вул. Траса Н-10 відбулася ДТП за участі таких автомобілів: Фольцваген чорного кольору АТ9041EТ, Ауді сірого кольру НОМЕР_2 . Виїздом ГРПП на місце події встановлено, що на автодорозі Н-10 Стрий Чернівці Мамалига 73 км, де відбулася ДТП за участі автомобілів Фольцваген Тігуан, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , та іншим ТЗ Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 , на місці події було складено план схему ДТІ та опитано учасників, на водіїв було складено адміністративні протоколи за ст. 124 серії ЕПР1 214963 на гр. ОСОБА_2 та протокол серії ЕПР1 номер 214940 на гр. ОСОБА_1 дане повідомлення фіксувалось на бодікамеру діалог 16. Телеграму склав поліцейський СРПП Русановський. (а.с. 4)
Зі змісту пояснень ОСОБА_2 , наданих працівникам поліції 07.01.2025 року (а.с. 5) вбачається, що 07.01.2025 року він рухався зі сторони Калуша в напрямку с. Вістова на дорозі Н-10 здійснюючи обгін автомобіля Фольцваген Тігуан НОМЕР_1 виїхавши уже на зустрічну смугу руху і зрівнявшись з автомобілем Фольцваген, цей транспортний засіб раптово виїхав на його транспортний засіб, не переконавшись, що не має перешкод для маневру. Він почав різко викручувати руль вліво, щоб уникнути зіткнення, але не встиг. Коли трапилося зіткнення водій ОСОБА_4 визнав свою вину і сказав з'їхати з узбіччя для продовження розмови і щоб не робити затори. Коли вони з'їхали на узбіччя водій Фольцваген заперечував свою провину.
Зі змісту пояснень ОСОБА_3 , наданих працівникам поліції 07.01.2025 року (а.с. 6), вона разом з чоловіком рухалася на автомобілі Ацді А4 д.н.з. НОМЕР_2 з Калуша в сторону с. Вістова по дорозі Н-10. Її чоловік здійснював обгін автомобіля, виїхав на зустрічну смугу, зрівнявшись із автомобілем Тігуан НОМЕР_1 , після чого водій автомобіля Тігуан різко без ввімкненого покажчика повороту повернув ліворуч та вдарився у їх транспортний засіб. Її чоловік робив усе можливе для уникнення зіткнення.
До матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с. 7), відповідно до яких 07.01.2025 року рухаючись в напрямку від м. Калуша до м. Івано-Франківськ здійснював обгін автомобіля. Перед початком обгону поглянув у дзеркало заднього огляду, впевнився, що перешкод немає, включив лівий покажчик повороту і почав обгін автомобіля, який їхав перед ним. Зрівнявшись з автомобілем, який обганяв відчув удар в задню ліву частину свого автомобіля, після чого почав гальмувати, після чого автомобіль який його обганяв протер його ліву сторону.
До матеріалів справи долучено копію протоколу про адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №214963, передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 (а.с. 8), копію інформації щодо посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с. 9).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами по справі.
Апеляційний суд вважає, що наявні відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку. Стосуються подій. Які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Відеозаписом (файл 0000000_00000020250107144302_0013) зафіксовано, як працівник поліції підходить до учасників ДТП та уточнює обставини, які відбулися, водій ОСОБА_5 повідомляє, що він здійснював обгін, уже зрівнявся з автомобілем, котрий був попереду, як побачив, що водій ОСОБА_6 також розпочав маневр обгону. Після цього працівник поліції просить водіїв надати посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс. На відеозаписі зафіксовано механічні пошкодження транспортних засобів. Водій ОСОБА_6 повідомляє працівнику поліції, що перед початком маневру обгону він переконався в безпечності його виконання. Далі працівник поліції надають бланки для письмових пояснень обом водіям.
(файли 0000000_00000020250107145803_0014, 0000000_00000020250107151304_0015, 0000000_00000020250107152804_0016,) Останні надають письмові пояснення. Згодом фіксують механічні пошкодження на транспортних засобах Фольцваген Тігуан та Ауді, та їх розташування відносно дороги та інших дорожніх об'єктів. Далі працівник поліції телефонує до свідка події, яка їхала в транспортному засобі Ауді, остання повідомляє, що водій даного транспортного засобу переконався в безпечності виконання маневру обгону та почав його здійснювати, перебуваючи на рівні іншого транспортного засобу вони відчули удар.
(файли 0000000_00000020250107154306_0017, 0000000_00000020250107155805_0018, 0000000_00000020250107161305_0019, 0000000_00000020250107162804_0020, 0000000_00000020250107163404_0021) Далі відбувається складання адміністративних матеріалів. Водії ознайомлюються із ними. Вищевказані відеозаписи дозволяють встановити, що дорожньо-транспортна пригода сталася в момент, коли ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом марки «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_4 , здійснював обгін транспортного засобу марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_8 , який здійснював поворот ліворуч.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що розгляд провадження відбувається в межах висунутого обвинувачення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 214940, керуючи транспортним засобом “Фольцваген Тігуан», д.н.з НОМЕР_1 , здійснив маневр обгону, не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається позаду не розпочав обгін і йому не буде створено перешкоди та допустив зіткнення із автомобілем “Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснював маневр обгону та знаходився на смузі зустрічного руху; внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження; своїми діями порушив п. 14.2.б Правил дорожнього руху - водій не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч, за що відповідальність передбачена ст.. 124 КУпАП. (а.с. 1)
Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим сержантом поліції Русановським І.І., підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Правопорушнику були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи в суді Калуському міськрайонному суді.
У протоколі у графі пояснення зазначено, що пояснення по суті порушення ОСОБА_1 надасть на окремому аркуші і з написаним у протоколі не згоден.
Посвідчення водія у ОСОБА_1 працівниками поліції не вилучено та тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався.
Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».
В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
В рішенні у справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».
В цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що сутність пред'явленого обвинувачення повинна відповідати диспозиції статті закону, яким встановлено відповідальність за вчиненням правопорушення. При цьому суд, відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і змінювати формулювання висунутого обвинувачення та відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд вважає, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого правопорушення носять суперечливий та взаємовиключний характер, що не дозволяє повною мірою зрозуміти особі, яка притягається до адміністративної відповідальності суть висунутого обвинувачення та організувати ефективний захист своїх інтересів в суді.
Зокрема, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачалося, що ОСОБА_1 звинувачується в тому, керуючи транспортним засобом “Фольцваген Тігуан», д.н.з НОМЕР_1 , здійснив маневр обгону, не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається позаду не розпочав обгін і йому не буде створено перешкоди та допустив зіткнення із автомобілем “Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснював маневр обгону та знаходився на смузі зустрічного руху, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Однак, в подальшому в протоколі зазначається про те, що ОСОБА_9 своїми діями порушив п. 14.2.б Правил дорожнього руху, оскільки й не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.
Апеляційний суд неодноразово зазначав, що формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Апеляційний суд неодноразово наголошував на тому, що розгляд справи щодо притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності здійснюється судом в межах висунутого обвинувачення і суд не має право перебирати на себе повноваження сторони обвинувачення та виходити за межі обвинувачення, встановлюючи обставини, які не були вказані в обвинувачення та явно погіршують становище обвинуваченого.
Зокрема, представник потерпілого адвокат Іванів О.Б. у своїх доводах повністю визнає, що в протоколі про адміністративне правопорушення допущено неправильність та безпідставно зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог пп. 14.2.б ПДР, оскільки в дійсності останній своїми діями допустив порушення вимог пп. 14.2.а ПДР.
Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи та зміст висунутого обвинувачення, апеляційний суд вважає, що така зміна обвинувачення є істотною , оскільки порушує право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, а тому суд позбавлений можливості вийти за межі обвинувачення.
Неконкретність висунутого обвинувачення та суперечливість викладених обставин у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяє суду встановити обставини правопорушення, які мають істотне значення для розгляду справи та вирішення питання про доведеність вини правопорушника.
Враховуючи, що протокол про адміністративне порушення є одним із основних доказів у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, останній має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП та обставини відображені у ньому мають бути конкретними і зрозумілими.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що розгляд провадження відбувається в межах обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_1 , а тому, позбавлений права надати правову оцінку діям водія ОСОБА_2 щодо порушення ним Правил дорожнього руху України та наявності технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що діючий закон про притягнення особи до адміністративної відповідальності, містить тільки одну правову підставу для визнання особи невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому суд правильно закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку наявності спору щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, питання про винуватість учасників дорожньо-транспортної пригоди у її вчиненні може бути вирішено в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Іваніва О.Б. залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу представника потерпілого Іваніва О.Б. залишити без задоволення.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв