Справа № 725/12250/24
Провадження № 2/727/634/25
(заочне)
28 квітня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді Дубець О.С.
за участю секретаря судового засідання Вовкун Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Першотравневого районного суду м. Чернівців із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100851144 від 17 вересня 2022 року. Ціна позову становить 12240,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з 2422,40 грн судового збору.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 06 січня 2025 року цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передана за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівців.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 січня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.
Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача не надійшло.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України та з урахуванням положень статей 280-281 ЦПК України суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами та ухвалив заочне рішення.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовані такими доводами.
17 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №100851144, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 3000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов договору про споживчий кредит.
28 грудня 2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» уклали Договір відступлення прав вимоги №88-МЛ/Т, згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №100851144 від 17 вересня 2022 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №88-МЛ/Т від 28 грудня 2022 року, сума заборгованості відповідача становить 12240,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 8670,00 грн; прострочена заборгованість за комісією - 570,00 грн.
Позивачем була проведена робота щодо добровільного погашення відповідачем наявної заборгованості, а саме: на адресу відповідача була надіслана письмова Претензія про погашення кредитної заборгованості вих. № 22205389/253 від 14 жовтня 2024 року.
Відповідач існуючу заборгованість не погасив, тому, у зв'язку із порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, а також відповідно до статей 509, 526, 1054 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду із вказаним позовом.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом
Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 17 вересня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100851144 (індивідуальна частина) (далі - Договір). Згідно з умовами даного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн строком на 104 дні до 30 грудня 2022 року на умовах визначених договором.
Відповідно до п. 1.3.1. та 1.3.2. Договору пільговий період становить 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 01.10.2022; поточний період становить 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 30 грудня 2022 року (дата остаточного погашення заборгованості).
Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 1.5. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається із суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом становить 12510,00 грн.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту становить 570,00 грн та нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно з п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 840,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Відповідно до п. 1.5.3. Договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8100,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до п. 1.6. Договору тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені в п.п. 2.2, 2.3. Договору.
Згідно з платіжним дорученням №51133491 від 17 вересня 2022 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3000,00 грн згідно з договором про споживчий кредит №100851144.
17 вересня 2022 року ОСОБА_1 заповнив Анкету-заяву на кредит № 100851144, яка містить докладну інформацію щодо відповідача, зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу реєстрації і адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус, місце роботи та поетапний процес оформлення та розгляду заяви 100851144.
Вказаний договір було укладено між сторонами в електронній формі. Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) - S95206.
У подальшому 28 грудня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 88-МЛ/Т з додатком до нього: витягом з реєстру боржників до договору, на підставі якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» за кошти перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за споживчим кредитом № 100851144 від 17 вересня 2022 року.
Відповідно до виписки з Особового рахунка за Кредитним договором № 100851144 від 17 вересня 2022 року станом на 23 жовтня 2024 року ТОВ «Мілоан» нарахована заборгованість в розмірі 12240,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3000,00 грн, борг по відсотках - 8670,00 грн, борг по комісії - 570,00 грн.
З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по отриманому та неповернутому кредиту, відсоткам за користування отриманими коштами та комісією.
Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду
Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачці за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» оспорювані кредитні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинний на день укладення кредитного договору), «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Судом встановлено, що 17 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100851144, відповідно до умов якого Товариство надало ОСОБА_1 грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 3000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, а останній зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін, встановлений Договором, та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Наведене також підтверджується Анкетою-заявою на кредит №100851144 від 17 вересня 2022 року та додатками до договору, а саме: графіком платежів та паспортом вказаного споживчого кредиту.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1.3 Договору строк надання Кредиту становить 104 дні та складається з пільгового періоду - 14 днів, поточного періоду - 90 днів та закінчився 30 грудня 2022 року.
Судом також встановлено, що відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 100851144 від 17 вересня 2022 року та відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором № 100851144, загальна заборгованість ОСОБА_1 за період з 17 вересня 2022 року по 27 грудня 2022 року становить 12240,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 8670,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить - 570,00 грн.
Разом з тим відповідач не надав суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту в розмірі, визначеному договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов'язком боржника.
З урахуванням наведеного судом встановлено, що ТОВ «Мілоан», як первісний кредитор, права та обов'язки якого отримало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»», свої зобов'язання перед позичальником виконало в повному обсязі, надало відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за договором зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.
Висновки суду за результатами розгляду справи
Щодо суті позовних вимог
Таким чином оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»до ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що зобов'язання не виконуються з вини відповідача та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»підлягає стягненню заборгованість за Договором про споживчий кредит № 100851144 (індивідуальна частина) від 17 вересня 2022 року в розмірі 12240,00 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що за звернення з позовом до суду ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»»сплатило судовий збір в розмірі 2422,40 грн, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351-355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 100851144 (індивідуальна частина) від 17 вересня 2022 року в розмірі 12240,00 грн (дванадцять тисяч двісті сорок грн 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дата складання повного судового рішення 28 квітня 2025 року.
Суддя Дубець О.С.