Справа № 635/10565/24
Провадження № 1-кс/635/799/2025
28 квітня 2025 року сел.Покотилівка Харківського району Харківської області
Слідчий суддя Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221160000922 від 18.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1КК України,-
До Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_4 , в якому він просить скасувати ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20.09.2024 року, винесеною по результату розгляду судової справи №635/10565/24, про арешт майна у кримінальному провадженні №12024221160000922 від 18.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1КК України, в частині вилученого майна його доручителя ОСОБА_3 , а саме: автомобіль марки ВАЗ 210994-20, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від автомобіля ВАЗ 210994-20, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 до автомобіля ВАЗ 210994-20, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ; зобов'язати відповідних співробітників СВ ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області повернути його довірителю його вищенаведене особисте майно.
В обґрунтування клопотання зазначив, що як зазначено в ухвалі слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20.09.2024 підставою арешту слугувала необхідність збереження вищевказаного майна як речових доказів. В той час автомобіль ВАЗ 210994-20, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 є особистою власністю ОСОБА_3 , яким він користувався деякий термін та в подальшому мав намір на його продаж. З метою тестування вказаного автомобіля для подальшого продажу він надав у користування автомобіль ОСОБА_5 , який мав намір його придбати. Цей громадянин в якості фактичного користувача фігурує у протоколі огляду місця пригоди та у судовому рішенні про арешт майна, але з будь-якими іншими намірами крім тестування він автомобіль не надавав. Він вважає, що відпала потреба в арешті вказаного автомобіля, оскільки це майно є його особистою власністю і жодним чином не може відноситися до результатів розгляду будь-якої справи, до нього не може бути застосована спеціальна конфіскація та за його рахунок не може бути задоволений цивільний позов.
В судове засідання представник заявника не з'явився, про дату і час судового засідання повідомлявся через систему «Електронний суд».
Прокурор в судове засідання не прибув.
Вивчивши надані документи, якими обґрунтоване клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що в провадженні СВ Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221160000922 від 18.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20.09.2024 року у справі №635/10565/24, провадження №1-кс/635/1670/2024, накладений арешт на майно, яке виявлене і вилучене в ході огляду місця події 18.09.2024 в період часу з 10 год. 16 хв. по 10 год. 40 хв., за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, на обочині автодороги навпроти будинку № 11А, шляхом позбавляння права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, а саме на:
?Пластикові фрагменти чорного кольору в кількості 5-ти штук;
?Предмет зовні схожий на дзеркало заднього виду авто.
?Предмет зовні схожий на дерев'яну біту, який поміщено до паперового пакунку з биркою з підписами учасників;
?Предмет зовні схожий на дерев'яну біту перемотаний чорною ізоляційною стрічкою (ізолентою), який поміщено до паперового пакунку з биркою з підписами учасників;
?Два (2) змиви на тампон-зон з поверхні керма та кулісі коробки передач авто, поміщено до паперового спеціального пакету;
?Три (3) змиви на тампон-зон з поверхні дверних ручок з задніх дверей та передньої пасажирський дверей авто, поміщено до паперового спеціального пакету;
?Автомобіль ВАЗ 210994, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ;
?Ключи від автомобілю ВАЗ 210994, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ;
18.09.2024 старшим слідчим СВ ВП №3 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_6 винесено постанову про визнання предметів речовими доказами, вилучених у ході огляду автомобіля ВАЗ 210994, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , у ході проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, на узбіччі автодороги навпроти будинку № 11А та визначено місце їх зберігання у камері схову речових доказів ВП №3 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області.
У відповідності до положень статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені статтею 131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як передбачено частиною першою статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, одними із основоположних засад кримінального провадження, визначеними статтею 7 КПК України, є верховенства права та недоторканність права власності.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Відповідно до п. 166 рішення Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою). Пункт 168 приведеного вище рішення говорить про те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
В той час майно, на яке накладений арешт, має значення для досудового розслідування, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та є його предметом, тобто відповідає критеріям, зазначеним у п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України.
Враховуючи, що наданий час в подальшому застосуванні арешту вказаного майна не відпала потреба, так як досудове розслідування кримінального провадження триває, арештоване майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні та може виникнути необхідність у проведенні слідчих дій із вказаним майном, слідчий суддя дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, у зв'язку з чим заявлене клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 174-176 КПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221160000922 від 18.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1