Суддя Маркосян М. В.
Справа № 644/1841/25
Провадження № 2-а/644/110/25
28.04.2025
Іменем України
28 квітня 2025 року.
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - Маркосян М.В.,
за участю секретаря судових засідань - Лєпілової В.В.
представника позивача Дородних С.В.
розглянувши в м. Харкові у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №319-1П від 19.02.2025 року за ч.3 ст. 210-1 КУпАП,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №319-1П від 19.02.2025 р., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено оскаржувану Постанову №319-1П від 19.02.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн.
Підставою для винесення постанови було те, що на думку відповідача, позивач в порушення вимог ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 24.01.2025 о 14:00 год. не з'явився до Відповідача по повістці, про причини неявки не повідомив. Зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутнє чітке та конкретне формулювання, які саме вимоги нібито було порушено Позивачем, передбачені ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", як і не було зазначено конкретно порушені правила військового обов'язку, передбачені Постановою КМУ N 1487 від 30 грудня 2022 року; у матеріалах справи про адміністративне правопорушення повністю відсутні будь-які докази на підтвердження дійсності вчинення адміністративного правопорушення, адже у тексті Оскаржуваної постанови не зазначено на підставі яких доказів було встановлено склад адміністративного правопорушення; не враховано існування реальної та підтвердженої можливості у Держателя Реєстру отримувати персональні дані призовників, військовозобов'язаних, резервістів з інших інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів (у тому числі публічних), баз (банків) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; позивачем вже були оновлені дані, як військовозобов'язаного, при цьому такі дані оновлювались саме в ІНФОРМАЦІЯ_3 ; в матеріалах справи відсутні докази сповіщення Позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а також відомості, що ОСОБА_1 приймав участь під час розгляду Відповідачем справи про адміністративне правопорушення.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд постанову у справі про адміністративне правопорушення №319-1Пвід 30.12.2024р., складену відносно позивача скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити, розподіливши судові витрати.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд у спрощеному позовному провадженні на 13.03.2025.
13.03.2025 через підсистему «Електронний суд» на адресу до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяв, згідно якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову посилався на те, що позов є необґрунтованим та безпідставним. Зазначає, що згідно з Додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 встановлені ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відповідно до пункту 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Правила військового обліку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів. Також, обов'язок громадянина з'явитись за повісткою (викликом) визначений у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 14.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 військовозобов'язаному ОСОБА_1 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка №1958444 (сформована автоматично за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів) за задекларованим місцем проживання, а саме АДРЕСА_1 . 26.01.2025 вищезазначена повістка № 1958444 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою.
Таким чином, на думку відповідача, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 24.01.2025 о 14:00 годині для уточнення даних, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також, разом із відзивом відповідач подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. У відповідності до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який був належним чином повідомлений про судове засідання на підставі наданих у справу документів, заяв по суті спору та пояснень представника позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.
Згідно з протоколом №319-1 від 07.02.2025, складеного представником ІНФОРМАЦІЯ_6 стосовно ОСОБА_1 зазначено, що суть адміністративного правопорушення позивача є в тому, що ОСОБА_1 не з явився за викликом у строк зазначений у повістці ІНФОРМАЦІЯ_2 , причини неявки не повідомив, чим порушив ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також, в протоколі зазначено, що розгляд справи стосовно ОСОБА_1 буде проводитись 19.02.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протокол підписаний позивачем, також позивачем зазначено про те, що повістку, оповіщення від Укрпошти ним не було отримано.
Згідно з Постановою до ІНФОРМАЦІЯ_2 №319-1П від 19.02.2025 ОСОБА_1 був визнаний винним у порушенні ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» оскільки не з'явився по повістці №1958444, за якою йому було повідомлено про необхідність з'явитись 24.01.2025 о 14:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
В матеріалах справи міститься копія поштового конверту, яким, як зазначає відповідач, направлялась повістка №1958444, копія повістки, копія опису вкладення до поштового відправлення, копія довідки Укрпошти про причини повернення повістки, в якій зазначено, що повістка повертається в зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Позивачем не заперечуються обставини неявки за повісткою, але зазначено, що він не був повідомлений про неї, тож вини у неявці до ІНФОРМАЦІЯ_2 немає, також зазначив про те, що оновив всі свої дані, 21.10.2024 року ОСОБА_1 звірював свої дані у ТЦК, до вказаного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесено всю необхідну інформацію про ОСОБА_1 , у тому числі його звання, ВОС, категорія обліку, номер в реєстрі Оберіг, місце проживання, номер телефону та адреси електронної пошти.
Судом встановлено, що 17.03.2014 року після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" в Україні діє особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
У зв'язку із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено проведення загальної мобілізації (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 3 ст.210-1КУпАП передбачена відповідальність саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Положеннями ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаний та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Виходячи з матеріалів справи та враховуючи викладене встановлено, що позивач є військовозобов'язаним.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково в період після закінчення воєнних дій.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Також, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
Отже, з одного боку законодавець встановив обов'язок військовозобов'язаного з'явитись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з іншого боку територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має право викликати громадянина повісткою з певною метою, встановленою ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед переліку підстав виклику за повісткою згідно з ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відсутня така підстава, як «уточнення даних».
Щодо уточнення даних, у ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначено, що «інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.».
Отже, як зазначає суд, виклик для уточнення даних можливий, згідно з ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у випадку неуточнення військовозобов'язаним своїх облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 станом на момент виклику його за повісткою оновив свої військово-облікові дані, що підтверджується витягом з системи «Оберіг» №110720201458820700002 від 14.01.2025.
Окрім цього, має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до п.1 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025.
Також, згідно з штампом відповідача на військовому квитку ОСОБА_1 , позивача було взято на військовий облік в Індустріальному ТЦК 06.06.2024, для проставлення цього штампу, очевидно ОСОБА_1 особисто з'явився до Індустріального ТЦК.
Повістка, яка направлялась позивачу містить підставу виклику «для уточнення даних», а не інші підстави виклику, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Таким чином, позивачем на момент його виклику вже були здійснені всі дії, пов'язані з уточненням персональних даних, які передбачені вимогами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», отримана відстрочка.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово визначав поняття "легітимної мети" у контексті обмеження прав людини. Згідно з Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ), держави можуть обмежувати певні права та свободи, але лише за наявності законної підстави, необхідності в демократичному суспільстві та відповідності легітимній меті.
Таким чином, відповідач, здійснюючи виклик позивача за повісткою повинен був діяти у відповідності до порядку, визначеного Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та у відповідності до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які не передбачають виклик за повісткою військовозобов'язаного, який вчасно уточнив свої дані, саме з метою уточнення даних. З іншого боку, позивач виконав всі необхідні обов'язки щодо надання всіх своїх актуальних даних ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виключає, на думку суду легітимність притягнення його до відповідальності за неявку до того ж ІНФОРМАЦІЯ_2 для здійснення тих самих, раніше здійсненних позивачем дій.
Отже, судом досліджено надані позивачем та відповідачем докази, вивчено аргументи та обґрунтування сторін, які дають підстави суду у їх сукупності та взаємозв'язку для висновку про задоволення позову.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Європейський суд з прав людини по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, у рішеннях яких неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно з п.2 ч.5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 484,48 гривень.
Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення №319-1П від 19.02.2025 - задовольнити повністю.
Скасувати Постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 №319-1П від 19.02.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 484,48 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Повний текст рішення складено 28.04.2025
Суддя Марина МАРКОСЯН