Справа № 642/753/25
Провадження № 2/642/648/25
28 квітня 2025 р. м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Балабая С.С.,
за участі секретаря судового засідання - Хазикової В.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного проваджененя без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,
встановив:
Представник позивача Чепіков О.О., який діє в інтересах Моторного (транспортного) страхового бюро України, звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 24.06.2024, приблизно о 16 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), керуючи автомобілем ВАЗ, н/з НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись ним по автодорозі «Харьків-Київ-Довжанський» (Харківське Шосе, Київського району м. Харкова) зі сторони м. Харькова у напрямку м. Києва зі швидкістю більше 50 км/год. Зазначає, що рухаючись по автомобільній дорозі «Харків-Київ-Довжанський» поблизу буд. 3-А по Харківському Шосе неподалік с. Черкаська Лозова, Харківської області, ОСОБА_1 , діючи необережно, не враховував дорожню обстановку, не обрав таку швидкість руху і такі прийоми керування, які б дозволяли постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, проявив неуважність не маючи перешкод технічного характеру, не переконався в безпеці руху, допустив неконтрольований рух власного автомобіля на праве узбіччя но ходу руху, з подальшим наїздом на перешкоду у вигляді пластикового стовпчику у послідуючому допустив неконтрольований рух власного автомобіля на ліве узбіччя до кювету де відбулося перекидання автомобілю на дах, чим грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно-з яким: п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.». Внаслідок ДТП пасажири автомобіля: ВАЗ, н/з НОМЕР_2 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , загинули на місці. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №10-12/2059-С/24 від 23.07.2024, причиною смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стала відкрита черепно-мозкова травма, яка ускладнилася розвитком крововтрати. Згідно з висновком судової авто-технічної експертизи №СЕ-19/121-24/21293- ІТ від 29.07.2024 у даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля ВАЗ, н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , наявні невідповідності вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією та її наслідками. Цей факт встановлений старшим слідчим відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області старший капітан ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування №12024220000000796 від 24.06.2024, та визнавши достатніми докази, які вказують на вчинення ОСОБА_1 , кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст. 135, ч.4 ст. 286-1, ч.1 ст. 3X2 КК України, у порядку ст. 291 КПК (Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024220000000796 від 24.06.2024 стосовно ОСОБА_1 ). Зауважує, що дані ЄЦБД МТСБУ( http://www.mtsbu.ua/ua/ ) не містять підтвердження, що на момент ДТП, транспортний засіб, ВАЗ, н/з НОМЕР_2 був забезпечений договором ОСЦПВВНТЗ, а також відомостей, що водій ОСОБА_1 підпадає під норму п.13.1 ст.13 Закону № 1961, немає.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 288000,00 гривень витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, та судовий збір в сумі 3028 гривень.
18.02.2025 року ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова відкрито провадження по справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу без участі позивача та його представника. Проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.
Таким чином, суд вважає, що відповідач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, суд постановив розглянути справу за відсутності відповідача та зі згоди позивача провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
З цього приводу Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 24.06.2024, приблизно о 16 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), керуючи автомобілем ВАЗ, н/з НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись ним по автодорозі «Харьків-Київ-Довжанський» (Харківське Шосе, Київського району м. Харкова) зі сторони м. Харькова у напрямку м. Києва зі швидкістю більше 50 км/год.
Рухаючись по автомобільній дорозі «Харків-Київ-Довжанський» поблизу буд. 3-А по Харківському Шосе неподалік с. Черкаська Лозова, Харківської області, ОСОБА_1 , діючи необережно, не враховував дорожню обстановку, не обрав таку швидкість руху і такі прийоми керування, які б дозволяли постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, проявив неуважність не маючи перешкод технічного характеру, не переконався в безпеці руху, допустив неконтрольований рух власного автомобіля на праве узбіччя но ходу руху, з подальшим наїздом на перешкоду у вигляді пластикового стовпчику у послідуючому допустив неконтрольований рух власного автомобіля на ліве узбіччя до кювету де відбулося перекидання автомобілю на дах, чим грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно-з яким: п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.», Внаслідок ДТП пасажири автомобіля: ВАЗ, н/з НОМЕР_2 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , загинули на місці. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №10-12/2059-С/24 від 23.07.2024, причиною смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стала відкрита черепно-мозкова травма, яка ускладнилася розвитком крововтрати. Згідно з висновком судової авто-технічної експертизи №СЕ-19/121-24/21293- ІТ від 29.07.2024 у даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля ВАЗ, н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , наявні невідповідності вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією та її наслідками. Цей факт встановлений старшим слідчим відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області старший капітан ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування №12024220000000796 від 24.06.2024, та визнавши достатніми докази, які вказують на вчинення ОСОБА_1 , кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст. 135, ч.4 ст. 286-1, ч.1 ст. 3X2 КК України, у порядку ст. 291 КПК (обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024220000000796 від 24.06.2024 стосовно ОСОБА_1 ).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значаться: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 .
Як вбачається з витягу з договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж408/, ОСОБА_5 уповноважив Адвокатське об'єднання «Автопоміч Україна» на складання, підписання та подання від свого або від імені Клієнта документів, заяв на виплату страхового відшкодування, повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду, будь-яких інших заяв та/або документів, що стосуються виплати страхового відшкодування/регламентної виплати.
Згідно свідоцтва про смерть від 28 червня 2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 8132.
Як вбачається з відповіді від НПУ, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на місці ДТП.
Цивільно-правова відповідальність автомобіля марки ВАЗ, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , застраховано не було (обставина, що не оспорюється сторонами).
30.08.2024 представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою, відповідно до якої заявником викладено обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.06.2024 приблизно о 16 год. 50 хв. в Харківській обл., м. Харків відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ВАЗ, д.н.з НОМЕР_2 , не впорався з керуванням та допустив перекидання автомобіля. Внаслідок даної ДТП пасажир ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм загинула, та просить здійснити відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_5 .
Розрахунок та виплата відшкодування проводилися на підставі: наказу № 3.1/18064 від 19.09.2024 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_5 в розмірі 288000 грн; довідки № 1 від 12.09.2024 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих у сумі 288000 грн.;
Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки, внаслідок ДТП у розмірі 288000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 926833 від 19.09.2024.
Згідно з підпунктом «а» п. 41.1, ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Згідно із пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 23.1 статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Статтею 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого.
Пунктом 27.1 статті 27 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.
Крім цього, пунктом 27.5 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати.
Пунктом 41.1 статті 41 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Тлумачення вказаних положень закону свідчить про те, що пункт 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за способом викладення змісту є відсилочним, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме на статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 304/936/19 (провадження № 61-12719 сво 20).
Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 38.2 Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), після сплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Відповідно до частини другої статті 1200 ЦК України шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Статтею 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
У цих правовідносинах ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Тобто Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає спеціальні до ЦК України строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому саме спеціальний закон підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи при експлуатації наземних транспортних засобів.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 747/522/19.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Як встановлено з матеріалів справи на час скоєння ДТП транспортний засіб ВАЗ, д.н.з НОМЕР_2 , не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про що зазначено в наказі МТСБУ та Довідці МТСБУ № 1 від 12.09.2024 року, про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих.
Згідно з Довідкою № 1 від 12.09.2024 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, ОСОБА_5 визначено суму до сплати в розмірі 288000,00 грн.
Відповідно до Наказу МТСБУ «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_5 визначено суму до сплати в розмірі 288000,00 грн за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень.
Судом встановлено, що 8000 грн. х 36 = 288000 грн, що становить мінімальну суму страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого, яка передбачена п. 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Оскільки, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то згідно приписів ст. 38.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у позивача після здійснення регламентної виплати особам, які мали право на її отримання, виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 288000, 00гривень та витрати позивача пов'язані з регламентною виплатою, підлягають відшкодуванню відповідачем.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до платіжної інструкції № 2826 від 10 лютого 2025 року, позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 549, 1166, 1187, 1200, 1202 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 13, 79, 81, 89, 133, 141, 263, 264-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) витрати, пов'язані з регламентною виплатою у розмірі 288000 (двісті вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, юридична адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Балабай